Дарницьку ТЕЦ не відновлять до зими: є три умови, за яких всі кияни будуть з опаленням
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Експерт назвав головні провали підготовки Києва до холодів
Дарницьку ТЕЦ до початку опалювального сезону повністю не відновлять. Але є три умови, за яких кияни все одно можуть пережити зиму без масових відключень тепла і води. Що потрібно зробити, яких помилок не повторити й чому найголовніше — захист неба, а не нові підстанції, з'ясовував "Телеграф" у бліцінтерв'ю з енергетичним експертом Геннадієм Рябцевим.
Ключові факти з інтерв'ю:
- Київ має лише 17–18% фінансування від реальної потреби
- Лівобережжя постраждало не лише через удари по ТЕЦ
- Без захисту неба будь-яке відновлення інфраструктури може виявитися марним
Яка головна проблема підготовки Києва до наступного опалювального сезону?
— Основна проблема — дефіцит ресурсів, і монетарних, і часових. Наразі є лише близько 17–18% коштів від загальної потреби для реалізації плану стійкості. Тому надзвичайно важливо правильно розставити пріоритети: на що саме мають бути спрямовані ці обмежені ресурси.
На чому слід зосередитися в першу чергу?
— На мій погляд, першочерговим завданням є автономне живлення всіх об'єктів критичної інфраструктури Києва. Їх не так багато — для цього потрібно близько 200–300 МВт електроенергії.
Передусім — це Київводоканал і Київтеплоенерго, лікарні та інші заклади, що забезпечують надання життєво необхідних послуг містянам. Роботи в цьому напрямі вже ведуться: відомо, що встановлено одну автономну генераторну станцію для живлення водоканалу. Але це лише один приклад — таких станцій потрібно ще декілька.
Що ще потрібно зробити між сезонами?
— Друге завдання — відновлення пошкодженої інфраструктури, але вже в більш захищеному вигляді. Дарницьку ТЕЦ до кінця міжсезоння повністю відновити не вдасться, але можна передбачити умови для роботи навіть суттєво пошкоджених об'єктів — задля забезпечення теплопостачання, використовуючи досвід минулого опалювального сезону.
Потрібно зробити все, щоб не повторювалися ситуації з повним припиненням постачання води, тепла та електроенергії в мікрорайонах Лівобережжя. Для цього дуже важливо розвивати розподілену генерацію, провести аудит та ремонтно-відновлювальні роботи на малих котельних — зокрема блочно-модульних, яких у Києві чимало.
Чому Лівобережжя залишається найбільш вразливим?
— Правий берег значно краще забезпечений малими котельними, тому пріоритетом є саме неперервне водопостачання і теплопостачання лівого берега — передусім тих районів, де проживає найбільша кількість киян: Троєщини, Дарниці, Деснянського району.
Нагадаю: проблеми минулої зими виникли не лише через пошкодження Дарницької ТЕЦ чи ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 — а через відсутність автономних джерел живлення на Київводоканалі. Саме це призвело до виходу з ладу систем водопостачання на Троєщині та в Дарницькому і Деснянському районах. Якби автономне живлення було — наслідки були б значно меншими.
Який рівень захисту від атак реально забезпечити до наступної зими?
— Захист має три рівні.
- Перший і найважливіший — активний захист неба: щільна протиповітряна і протиракетна оборона об'єктів критичної інфраструктури. Тут вирішальну роль відіграють автоматизовані системи перехоплення швидкісних цілей і достатня кількість протиракет для знищення крилатих і балістичних ракет.
- Другий рівень — інженерно-технічний захист від ударів дронів і фрагментів балістичних та крилатих ракет. Цим захистом вже обладнані всі об'єкти Укренерго та частина об'єктів операторів системи розподілу Києва й області.
- Третій рівень — автономні джерела живлення для критичної інфраструктури. Я відношу їх до пасивного захисту, бо саме їхня відсутність на Київводоканалі стала однією з причин катастрофічних наслідків для Лівого берегу.
Чи може наступна зима виявитися кращою, ніж попередня?
— Це залежить насамперед від захисту неба. Ніякого відновлення інфраструктури не вистачить, якщо небо залишатиметься незахищеним. Тригером, який спричинив усі відомі проблеми минулого опалювального сезону, була нестача протиракет: 9 січня з 18 балістичних ракет, спрямованих на енергетичні об'єкти, було перехоплено лише дві. Після цього удару й почалися проблеми, які добре пам'ятають кияни — особливо мешканці Лівого берегу.
Тому найперше — захист неба. Потім — інженерно-технічний захист об'єктів. І нарешті — автономні джерела живлення, робота яких не залежатиме від жодних зовнішніх умов.