Дарницьку ТЕЦ не відновлять до зими: є три умови, за яких всі кияни будуть з опаленням

Дарницьку ТЕЦ до початку опалювального сезону повністю не відновлять. Але є три умови, за яких кияни все одно можуть пережити зиму без масових відключень тепла і води. Що потрібно зробити, яких помилок не повторити й чому найголовніше — захист неба, а не нові підстанції, з'ясовував "Телеграф" у бліцінтерв'ю з енергетичним експертом Геннадієм Рябцевим.

Ключові факти з інтерв'ю:

• Київ має лише 17–18% фінансування від реальної потреби
• Лівобережжя постраждало не лише через удари по ТЕЦ
• Без захисту неба будь-яке відновлення інфраструктури може виявитися марним

Яка головна проблема підготовки Києва до наступного опалювального сезону?

— Основна проблема — дефіцит ресурсів, і монетарних, і часових. Наразі є лише близько 17–18% коштів від загальної потреби для реалізації плану стійкості. Тому надзвичайно важливо правильно розставити пріоритети: на що саме мають бути спрямовані ці обмежені ресурси.

На чому слід зосередитися в першу чергу?

— На мій погляд, першочерговим завданням є автономне живлення всіх об'єктів критичної інфраструктури Києва. Їх не так багато — для цього потрібно близько 200–300 МВт електроенергії.

Що ще потрібно зробити між сезонами?

— Друге завдання — відновлення пошкодженої інфраструктури, але вже в більш захищеному вигляді. Дарницьку ТЕЦ до кінця міжсезоння повністю відновити не вдасться, але можна передбачити умови для роботи навіть суттєво пошкоджених об'єктів — задля забезпечення теплопостачання, використовуючи досвід минулого опалювального сезону.

Чому Лівобережжя залишається найбільш вразливим?

— Правий берег значно краще забезпечений малими котельними, тому пріоритетом є саме неперервне водопостачання і теплопостачання лівого берега — передусім тих районів, де проживає найбільша кількість киян: Троєщини, Дарниці, Деснянського району.

Який рівень захисту від атак реально забезпечити до наступної зими?

— Захист має три рівні.

• Перший і найважливіший — активний захист неба: щільна протиповітряна і протиракетна оборона об'єктів критичної інфраструктури. Тут вирішальну роль відіграють автоматизовані системи перехоплення швидкісних цілей і достатня кількість протиракет для знищення крилатих і балістичних ракет.
• Другий рівень — інженерно-технічний захист від ударів дронів і фрагментів балістичних та крилатих ракет. Цим захистом вже обладнані всі об'єкти Укренерго та частина об'єктів операторів системи розподілу Києва й області.
• Третій рівень — автономні джерела живлення для критичної інфраструктури. Я відношу їх до пасивного захисту, бо саме їхня відсутність на Київводоканалі стала однією з причин катастрофічних наслідків для Лівого берегу.

Чи може наступна зима виявитися кращою, ніж попередня?

— Це залежить насамперед від захисту неба. Ніякого відновлення інфраструктури не вистачить, якщо небо залишатиметься незахищеним. Тригером, який спричинив усі відомі проблеми минулого опалювального сезону, була нестача протиракет: 9 січня з 18 балістичних ракет, спрямованих на енергетичні об'єкти, було перехоплено лише дві. Після цього удару й почалися проблеми, які добре пам'ятають кияни — особливо мешканці Лівого берегу.

Тому найперше — захист неба. Потім — інженерно-технічний захист об'єктів. І нарешті — автономні джерела живлення, робота яких не залежатиме від жодних зовнішніх умов.