Рахунок іде на місяці. Чотири кроки, які треба зробити, щоб покращити ситуацію з теплом в Києві
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Чому кияни не можуть отримати власну котельню попри міську програму співфінансування
Київ формально дозволив ОСББ отримувати до 90% вартості котельні від міста — але жоден будинок ще не скористався цим і навряд чи встигне до наступної зими. Реальний механізм запуску так і не з'явився.
"Телеграф" з'ясовував, чому програма співфінансування котелень існує лише на папері, з якими бар'єрами стикаються мешканці та що думають про це експерти.
Ухвалили рішення — і зникли
Навесні Київрада внесла зміни до міської програми співфінансування житлового фонду. До стандартного переліку — ремонти дахів, ліфти, фасади — додали новий пункт: встановлення блочно-модульних котелень.
Пропорція фінансування — 90 на 10. Тобто місто покриває дев'ять із десяти гривень від вартості проєкту. Для ОСББ, що пережили минулі зими без тепла, це звучало як реальний вихід.
Але між ухваленням рішення і його втіленням — прірва.
Андрій Гевко, віцепрезидент Теплоенергетичного кластеру України, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснює:
"Котельні не стали окремою кризовою програмою. Їх просто додали як новий вид робіт у вже існуючу програму, яка раніше була орієнтована переважно на ремонти. Це важливий сигнал, бо вперше місто публічно визнало: децентралізація теплопостачання — це практична потреба", —
каже він.
Але лише публічно визнало — і не більше.
Бюджетний цикл проти зимових ризиків
Юлія Бородіна, голова ОСББ та голова ГО "Лідерки управління житлом", в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" описує механізм, що фактично блокує будь-яку реальну дію:
"Програма співфінансування працює за стандартною бюджетною процедурою. Будинки подають заявки, райони формують запити, фінансування закладається на наступний бюджетний рік. Для звичайних ремонтів це нормально. Але котельня — це питання підготовки до найближчої зими", —
зазначає Бородіна.
Поки ОСББ чекають на підтвердження фінансування, тривають і технічні процедури — отримання технічних умов на газ, проєктування, погодження, розв'язання земельних питань, монтаж і підключення. Кожен з цих етапів займає тижні.
Головний стоп-фактор — жодної відповіді, чи буде фінансування у поточному році, у якому обсязі та за яким механізмом. Без цього запускати дорогий процес — надто великий ризик для будинку.
Люди готові, система — ні
Попит є. Особливо у районах, де вже були серйозні перебої з теплом.
"Це не абстрактний теоретичний інтерес. Є будинки, які вже рахують проєкти, спілкуються з підрядниками, готують документи. Фактично сьогодні є все, окрім зрозумілого й швидкого механізму запуску", — каже Бородіна.
Асоціації ОСББ уже зібрали конкретні запити від будинків, які готові брати участь у програмі. Є контакти з проєктантами, технічними спеціалістами та компаніями-підрядниками. 10% своєї частки — для організованих ОСББ це реально зібрати.
Проблема не у людях. Проблема в тому, що вони не знають: чи будуть міські гроші і коли саме.
Чому децентралізація стала питанням безпеки
Раніше власна котельня для будинку — це було про економію. Тепер це про виживання.
"Війна дуже чітко показала вразливість великих централізованих систем. Коли виникає проблема на ТЕЦ, без тепла можуть залишитися цілі райони. Децентралізація — це менша залежність від великих об'єктів і менша вразливість до аварій", —
пояснює Гевко.
Локальне джерело тепла для будинку або групи будинків — це вже не про комфорт. Це про готовність до кризових сценаріїв, каже він.
Що потрібно змінити: конкретний список
Гевко та Бородіна мають чіткі пропозиції до програми. Вони вже передані місту.
Ось що потрібно:
- Зняти обмеження для будинків молодших за 10 років. Зараз вони фактично відсторонені від програми. Але потреба в автономному теплі залежить не від віку будинку, а від технічних ризиків та ситуації в районі.
- Дозволити спільні котельні для кількох будинків або ЖК. В багатьох випадках це ефективніше і технічно, і фінансово.
- Офіційно передбачити дахові котельні. Не кожен будинок має місце для блочно-модульної котельні поруч. Для частини забудови саме дахове рішення — єдине реалістичне.
- Включити транспортабельні аварійні котельні. Їх можна швидко підключити під час аварії чи надзвичайної ситуації як резервне джерело тепла.
Держава мовчить
Київ зробив крок — і це факт. Але цього замало.
"Поки що системної державної політики щодо децентралізації теплопостачання фактично немає. Є окремі ініціативи, є окремі проєкти — але немає єдиного механізму чи окремої державної програми", —
каже Гевко.
Масштаб проблеми давно вийшов за межі того, що можуть покрити лише міські програми. Потрібні державні інструменти — окреме фінансування, спрощені процедури, системні рішення.
Поки цього немає — міста й ОСББ самостійно шукають, як не замерзнути наступної зими.
Рахунок іде не на місяці
Навіть якщо завтра місто оголосить конкретний механізм — до наступного опалювального сезону запустити котельні буде вкрай важко. Часу обмаль.
"ОСББ вже організувалися, зібрали запити, знайшли підрядників і готові рухатися. Але без чіткої відповіді та механізму запуску процес фактично зависає", — підсумовує Гевко.
Питань у мешканців — багато. Відповідей від міста — поки жодної.
"Телеграф" продовжує стежити за темою.