Заповідну територію Протасів Яр в Києві можуть забудувати: що вирішив суд

Протасів Яр – велика зелена зона майже в центрі Києва – знову під загрозою. Суд виключив частину території зі складу ландшафтного заказника, що носить ім’я активіста та військового Романа Ратушного. Це фактично означає повернення старих будівельних планів приватної компанії.

Як швидко на майданчику може з’явитися техніка і які ще існують способи захисту природного простору розбирався "Телеграф".

Коли і у кого з’явились плани забудувати зелену зону

Протасів Яр зберіг рідкісний для центру Києва природний ландшафт: глибока балка зі схилами, деревами і відкритими галявинами серед щільної забудови. Саме це зробило цю територію на межі Солом’янського та Голосіївського районів цінною для містян, але водночас надзвичайно привабливою для девелоперів. Причин кілька – близкість до центру і районів ділової активності, панорамні види та велика площа вільної землі.

Плани розпочати будівництво в Протасовому Яру, що з 1996 року носив статус парку відпочинку (був закріплений і в Генплані 2002 року), мали кілька компаній. Наприклад, ТОВ "Дайтона Груп", що пов’язували з дніпровськими бізнесменами Геннадієм Корбаном та Олегом Левіним, мала в суборенді 2,5 га. На них фірма планувала розташувати багатофункціональний комплекс, але після тривалих судів отримала заборону на будівництво.

Ще 1,18 га в цій зеленій зоні орендувало ТОВ "Холдингова компанія Енсо Груп", що входила до орбіти бізнесмена Євгенія Бесараба — мав відношення до девелоперської компанії "Група Софія Хоумс" та "Діамантбанку". У "Енсо Груп" на території були металеві склади, на місці яких планувалась нежитлова забудова. Але термін дії договору минув і формально права щось робити в зеленій зоні фірма позбавлена.

Найбільший ризик для зеленої зони пов’язаний із продажем за часів мера Олександр Омельченка трьох ділянок у межах кварталу вулиць Волгоградської (з 2022 року носить ім'я Романа Ратушного — Авт.), Докучаївської, Протасів Яр та Солом’янської. Заради оборудки Київська міськрада змінила цільове призначення для 16,47 га з земель рекреаційного призначення на землі запасу для житлової та громадської забудови. Власником цього "ласого шматка" стало ТОВ "Протасів Яр". Засновником компанії у відкритих реєстрах значиться кіпрська компанія "Mooncell Limited", а кінцевими бенефіціарами – відомий бізнесмен і співзасновник компанії WOG Сергій Лагур та Андрій Попов.

– Три ділянки компанія купила ще у 2004 році і фактично відклала у довгу шухляду як інвестицію. Жодних робіт тут не проводилось. Але, наскільки відомо, плани були звести понад десять багатоповерхівок. Розміщати висотки фірма хотіла в тому числі на галявині, що стала місцем проведення фестивалів та громадських акцій, на честь Романа і Василя Ратушних (обидва брата загинули на фронті, Роман — громадський активіст, що очолював ініціативу "Захистимо Протасів Яр", Василь — його старший брат — Авт.). А з’єднати все це нібито планували скляним містком, як кличковський, – розповів в коментарі "Телеграфу" адвокат Антон Дикань, що представляє в суді інтереси руху "Захистимо Протасів Яр".

Повернення статусу заказника та спротив власника

Активізувався інтерес власника до зеленої зони на фоні боротьби киян за захист Протасового Яру від будь-якої забудови. Важливим кроком у протистоянні стало відновлення статусу кво – у липні 2022 року Київська міська рада надала території площею понад 20 га статус ландшафтного заказника.

- Це зробило Протасів Яр об’єктом природозаповідного фонду, на якому неможна робити нічого, що може пошкодити його екосистемі. В тому числі не може йти мова про жодне будівництво, навіть тимчасові споруду зводити заборонено. Проте можливі просвітницькі заходи – лекції, читання книг, кінопокози та відпочинок, – пояснює Антон Дикань та додає: створення заказника за законом можливе як на комунальній землі, так і приватній.

Проте ТОВ "Протасів Яр" з позицією міста та громади не погодилось і пішло відстоювати свої права до суду. В своїх претензіях компанія наполягає: ділянки, які були придбані у міста, необхідно виключити зі складу заказника, адже його створення з власником не погоджувалось. Справа пройшла вже кілька інстанцій і на початок 2026 року перебувала на розгляді Північного апеляційного господарського суду.

- Рішенням від 5 березня суд визнав нечинними деякі пункти рішення Київміськради про створення заказника "Протасів Яр". І тим самим виключив 16,47 га з його складу. При цьому по частині території, що лишається, теж тривають суди. ТОВ "ХК "Енсо Груп" оскаржує рішення суду першої інстанції, який відмовив їм у спробі виключити ще майде 1,18 га із заказника. І це при тому, що договорі оренди на цю ділянки вже нечинний. Остаточне рішення за цим позовом ще не ухвалене, – говорить адвокат.

А у громадській організації "Захистимо Протасів Яр" такі дії приватних компаній називають спробою "розібрати заказник на частини та позбавити зеленої зони громаду Протасу".

Перемовини тривали, але припинились понад рік тому

Як далі можуть розвиватися події? Адвокат Антон Дикань пояснює, від початку будь-яких робіт на спірній ділянці в Протасовому Яру зупиняє земельний сервітут. Тобто юридичне обмеження на приватну землю, яке гарантувало кияном вільний доступ і пересування територією заказника. Навіть тієї його частини, що належить ТОВ "Протасів Яр". Таким режим користування у 2023 році встановив за позовом міської ради Північний апеляційний господарський суд, а у 2024 підтвердив Верховний Суд України.

- Рішення суду, яким землі ТОВ "Протасів Яр" виключені зі складу заказника відкриває двері для спроб скасувати сервітут. І якщо це станеться, компанія може спокійно встановити огорожу, залучити охорону і нікого не пускати до зеленої зони, – говорить про перспективи розвитку подій Антон Дикань.

Адвокат також відзначає, що громада не зупиняє боротьбу, зокрема, у неділю, 8 березня, активісти провели акцію за збереження зеленої зони. Паралельно готується касаційна скарга.

Крім того кияни сподіваються на участь міста у захисті знакової території. Адже перемовини з власником ділянок зайшли до глухого кута – вони припинились в 2025 році, коли на частині зеленої зони з’явився орендар з планами розмістити басейн з баром.

- На суді представниця ТОВ "Протасів Яр" заявила, що нібито власники хотіли передати місту 70% від площі всіх ділянок, а на решті – будувати. Але, по-перше, під час перемовин із забудовником лунали інші цифри, по-друге, це буле пропозиція лише одного з інвесторів і її не погодили партнери. Зазначу, що в цій історії краєугольним каменем саме стала галявина – місце проведення фестивалю і кінопоказів, які ні за що не хоче віддати громада. Натомість власники навпаки хочуть будувати саме в цьому місці, бо це зручна ділянка – рівна, на відміну від решти території зі схилами і річкою, – пояснює Антон Дикань.

Крапку в суперечці між бізнесом і громадою могли би стати або пропозиція обміну ділянок у Протасовому Яру на іншу локацію, або викуп містом землі. Тим паче, що останній варіант погоджувала Київська міська рада ще у 2024 році. Але відтоді не знайшла кошти і не виконала навіть оцінку землі, що могло б запустити процедуру. Що вже казати про мільярди гривень (від представників власників активісти чули суму витрат на рівні 100-120 млн доларів), які можуть знадобитися для укладання угоди.

"Телеграф" і надалі слідкуватиме за долею Протасового Яру та повідомлятиме про рішення, які ухвалюватимуть суди та влада.

Як повідомляв "Телеграф", кияни виступають проти забудови зеленої зони на Микільській Слобідці.