МТБ, monobank і не тільки. НБУ назвав головних оштрафованих порушників: за що карають банкірів

Сума штрафів перевищила 500 мільйонів

Українські банкіри, які люблять дошкуляти й дорікати клієнтам за різноманітні проступки, торік самі стали чи не головними порушниками чинного законодавства. Про це свідчить оборотно-сальдові баланси, що їх опублікував Національний банк: в них вказані фактично сплачені фінустановами штрафи (не тільки виписані).

Згідно з цією звітністю, загальний обсяг штрафів і пеней, сплачений чинними 60 банками за підсумком 2025 року, зріс майже вдвічі (в 1,9 раза) у порівнянні із 2024-м — з 295 млн грн до 546,4 млн грн. "Телеграф" проаналізував цю звітність.

Найпершим-найбільшим штрафником минулого року став Банк Альянс, де найбільшим співвласником є Олександр Сосіс (89,3% акцій). Цей банк сплатив штрафів на загальну суму 85 млн. Що в 4,3 раза більше, аніж у 2024 році (19,9 млн грн).

Відомо, що найбільше покарання (на 83,5 млн грн) Банк Альянс восени отримав від НБУ за порушення правил фінансового моніторингу та валютного контролю. Це відбулось після хвилі пліток про те, що структура обслуговує нелегальний ігорний бізнес, які певним чином підтвердив НБУ у своєму висновку. В ньому регулятор дорікнув Банку Альянс у "неналежному виконанні банком обов’язку щодо здійснення належної перевірки клієнтів", у відсутності належного ризик-контролю й великій кількості інших гріхів. Таке нерідко трапляється, коли банк описує ризикових (поганих) клієнтів у внутрішній документації як білих і пухнастих, а перевірка чиновників встановлює, що вони зовсім не такі — взагалі злісні порушники, та й банк разом із ними відповідно.

"Телеграф" ще торік скерував інформаційний запит з цього приводу до пресслужби Банку Альянс та до пана Сосіса безпосередньо, однак, на жаль, так і не отримав відповіді.

Банки зазвичай намагаються оскаржити обвинувачення НБУ й виписані штрафи, та історія знає дуже мало прикладів їхніх перемог у судах. Попри всі обставини й форс-мажори. Як, приміром, було із Банком Альянс, де після сплати величезного штрафу одразу виникли побоювання щодо його фінансової стабільності та виживання. Через те, що показник адекватності регулятивного капіталу вже певний час перебуває біля небезпечної межі в 10% (нижче не може падати, згідно з чинним законодавством).

Другим у трійці найбільших штрафників 2025 року став МТБ Банк з Одеси, де головним власником (70% акцій) є Михайло Партікевич із подвійним громадянством (Україна/Словаччина). Розмір сплачених ним штрафів торік підскочив одразу у 12 разів — до 83,6 млн грн. І його історія дуже схожа на оповідь Банку Альянс: найбільший штраф (на 78,2 млн грн) він отримав від Нацбанку за порушення фінмоніторингу. МТБ також дорікали обслуговуванням ігорного бізнесу, однак там виправдовуються тим, що його небагато.

"МТБ Банк обслуговує деякі компанії в цій сфері, але їхня частина становить менш як 0,5% від загальної кількості клієнтів банку", — запевнили "Телеграф" у пресслужбі МТБ Банку в ексклюзивному коментарі. А ще переконували, що після сплати величезного штрафу банк фінансово вистоїть — не вийде за нормативне значення адекватності капіталу, і власникам не доведеться докладати гроші в структуру.

"Банк не має потреби у збільшенні капіталу. Його зростання може відбуватись поступово за рахунок отриманого прибутку та інших складових", — запевнили в МТБ Банку.

Третє ж місце за розміром сплачених у 2025 році штрафів посів Універсал Банк з відомим фінтехом monobank, який на 100% належить бізнесмену Сергію Тігіпку. Загальний розмір сплачених ним штрафів торік зріс у 5,2 раза й сягнув 70,4 млн грн. Водночас у публічному просторі повідомлялось лише про штрафування Універсалу з того ж фінмоніторингу лише на 27,3 млн грн. За які помилки чи порушення ще було сплачено штрафів на 43,1 млн грн, точно невідомо. "Телеграф" направив відповідний запит до банку.

Десятка найбільших штрафників 2025 року виглядає так:

1. Банк Альянс — 85 млн грн;
2. МТБ Банк — 83,6 млн грн;
3. Універсал Банк — 70,4 млн грн;
4. Міжнародний інвестиційний банк — 51,1 млн грн;
5. Банк Південний — 29,4 млн грн;
6. Кристалбанк — 22,1 млн грн;
7. Таскомбанк — 21,1 млн грн;
8. Банк "Український капітал" — 20,1 млн грн;
9. Ощадбанк — 18,2 млн грн;
10. ВСТ Банк (Банк Восток) — 16 млн грн.

Загалом із 60 чинних банків штрафи в різних розмірах сплатили 45 установ, і лише 15 мають нулі в цій графі. При цьому збільшення розміру цих фінансових покарань зафіксовано у 29 банків. Найбільше в такої п’ятірки:

1. Банк "Кліринговий дім" — в 1,4 тис. разів (до 4,3 млн грн);
2. Банк "Український капітал" — в 1,3 тис. разів (до 20,1 млн грн);
3. Укрсиббанк — в 466 разів (до 13,5 млн грн);
4. Мотор-Банк — в 185 разів (9,3 млн грн);
5. Ідея Банк — в 142,6 раза (до 713 тис. грн).

25 банкам вдалось досягти зменшення штрафів, в тому числі Оксі банку — на 99,8% (до 31 тис. грн), Юнекс Банку — на 98,8% (до 83 тис. грн), Комінбанку — на 96,5% (до 1,2 млн грн).

Головним штрафувальником українських банків є регулятор, тобто Нацбанк, і саме він виписує фінансові покарання в найбільших розмірах. Передусім за порушення з фінансового моніторингу, де найвища планка для санкції на поточний момент становить 135,15 млн. Та, ймовірно, може бути підвищена до 231,1 млн грн, згідно з законопроєктом №14327-1. Він є умовою для подальшого фінансування нашої держави Євросоюзом і чергового кроку для вступу до ЄС: документом запроваджується реєстр рахунків і банківських сейфів і передбачаються ще більш жорсткі вимоги з фінмоніторингу. Також банкам виписують штрафи податкові й інші органи влади, утім, вони зазвичай значно менші за нацбанківські.