Це може статися в кожному місті. 5 способів не допустити колапсу з водою

Експерти назвали, що має зробити кожен водоканал, щоб місто не залишилось без води

Сотні тисяч людей у Вінниці залишились без води після подвійної аварії — прориву магістрального водогону та знеструмлення насосної станції. Сценарій, який стався у Вінниці, фахівці називають типовим для української комунальної інфраструктури: більшість водоканалів країни залежать від зношених мереж, нестабільного живлення та ручного керування. Що спричинило ці збої і як міста можуть захиститися — з'ясовував "Телеграф".

Два удари за один день

Складнощі у Вінниці почалися раніше: у частині міста зникла вода через сильний витік на магістральному водогоні діаметром 300 мм. Комунальники опублікували фото труби зі значним розломом.

Спочатку система втратила частину води через прорив труби. А потім стався другий удар — знеструмлення головної насосної станції. Під час планових робіт з обслуговування ліній електропередач спрацював захист лінії 10 кВ — і станція повністю знеструмилася. До того ж понад добу вона вже працювала на резервному живленні — з 8:00 11 травня до 17:00 12 травня.

Відновлення електроживлення зайняло дві години. Після цього почалось наповнення водогонів — і навіть після відновлення живлення вода не повертається миттєво: на заповнення системи потрібні ще 6–8 годин. Для мешканців це означає не лише відсутність води в кранах, а й проблеми з лікарнями, котельнями, пожежною безпекою та каналізацією. Мешканці в коментарях зазначили, що станція зупиняється занадто часто, і висловили невдоволення тривалим пошуком причини збою з електрикою.

"Це може статися в будь-якому місті"

Артем Шира, підприємець і віцепрезидент Української водної асоціації, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснив, чому ця проблема не унікальна для Вінниці.

За його словами, перше рішення — повноцінне резервне електроживлення. На критичних станціях мають бути не лише два незалежних вводи, а й дизельний генератор з автоматичним вводом резерву. Якщо зникають обидва джерела живлення, генератор має вмикатись автоматично — без участі людини.

Друге — автоматизація процесів. Зараз на більшості водоканалів запуск і зупинка насосів відбуваються вручну. Кожна така операція — це ризик. Сучасне обладнання з частотними перетворювачами та дистанційним керуванням дозволяє запускати станцію дистанційно, буквально однією кнопкою.

Як уникнути повторення таких аварій

Дмитро Новицький, президент Асоціації "Укрводоканалекологія", в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" наголосив, що ризики актуальні для переважної більшості українських міст.

Він також пояснив специфіку проблеми: водопровідні мережі потребують постійного тиску. Навіть короткочасна зупинка потужних насосів може призвести до повного зневоднення великого міста. Проблему додатково загострюють війна, удари по енергетиці та хронічне недофінансування комунальної інфраструктури.

Асоціація "Укрводоканалекологія" визначила п'ять кроків, які мінімізують подібні ризики:

1. Автономне живлення — генераторні установки та когенераційні системи на об'єктах водоканалів.
2. Модернізація автоматики — системи плавного пуску та частотного регулювання захищають від гідроударів.
3. Окремі лінії електропередачі до критичних об'єктів або локальні мікромережі з відновлюваними джерелами.
4. Особливий статус водоканалів — щоб їх відключали від електроенергії в останню чергу, після координації з обленерго.
5. Державні та міжнародні інвестиції — для заміни застарілого обладнання з високою енергоємністю.

"Фахівці на місцях роблять усе можливе для швидкого відновлення послуг, проте стратегічне вирішення питання потребує комплексної модернізації систем водопостачання", — підсумовує Дмитро Новицький.

Аварія у Вінниці показала: навіть короткий збій може залишити велике місто без базового ресурсу. Поки водоканали працюють на зношеній інфраструктурі 1970–1980-х років, питання не в тому, чи повториться такий збій, а де саме це станеться наступного разу.

Раніше "Телеграф" розповідав, який запас води повинна мати родина у разі тривалого відключення водопостачання.