Наступні цілі після Пермі та Туапсе: куди ще може вдарити Україна (карта)

Кількість атак досягла максимуму у квітні

Україна може розширити зону ураження вглиб Росії. Після серії атак на НПЗ, зокрема по Пермі в 1500 км від України, експерти прогнозують нові напрямки ударів та оцінюють можливі шляхи реалізації.

"Телеграф" поспілкувався з експертами з питань дронів, куди ж ще може потенційно прилетіти в Росії та що потрібно Україні для нарощування далекобійної потужності.

Зауважимо, саме цієї весни українські дрони вперше досягли Уралу, пролетівши близько 1800 км, більшою мірою — над ворожою територією. За оцінками Bloomberg, у квітні кількість атак на нафтову інфраструктуру досягла найвищого місячного рівня — щонайменше 21 атака по інфраструктурі. Проте зробити "руку України" довшою не так вже й просто, пояснює керівник Центру підготовки операторів БПЛА "КРУК" Віктор Таран.

Чому Україна не може просто бити ще далі вглиб Росії

Серед проблем для збільшення радіусу застосування дронів, зокрема інші кліматичні зони, наприклад за полярним колом. "Це можливо зробити. Це лише питання часу, технологій і або ми будемо шукати інші варіанти нанесення ударів. Наприклад, як недавно з водяної платформи FPV підбили шахеди. Ну, хто знає, може якийсь човник теж з'явиться з платформою біля Норвезького моря чи іншого", — окреслює можливі перспективи експерт. Нагадаємо, Україна вже використовувала подібну технологію під час операції "Павутина".

Інша ситуація з ударами в бік східної частини РФ. Головна проблема в тому, що для збільшення дальності зазвичай потрібен більший бак, а тоді зменшується бойова частина. "Там на БЧ там залишиться, кілограм чи пів кілограма, чи 5 кг, то який смисл? Воно не так уразить, як зараз, коли ми прилітаємо з БЧ там в 40 кг. Щоб нанести критичний удар і досягти результату, треба трошки більше БЧ", — пояснює Таран.

Куди вже долітають українські дрони

Тільки за весну дрони вражали об'єкти у Челябінській області — приблизно 1700–1800 км, у Свердловській області — приблизно 1600–1700 км, Пермі — приблизно 1500 км. Були й ближчі удари, наприклад Туапсинський НПЗ — приблизно 450 км.

Україна має потенціал для далекобійних ударів, зокрема ще у 2025 році президент Володимир Зеленський розповідав про успішні випробування дрона на 3000 км. Здатна стільки ж пролетіти і ракета FP-5 Flamingo. Це потенційно відриває нові можливості.

Колишній російський медійник на порталі Reddit показав на мапі російських підприємств нафтопереробної галузі дальність від умовної лінії Чернігів-Харків-Запоріжжя. В зону покриття 2500 км входить чимало цікавих об'єктів європейської частини Росії.

Старший аналітик Українського центру безпеки та співробітництва Антон Земляний зазначив, що говорити про дальність 2500 кілометрів поки не доводиться. Фактично поки що гранична дальність підтвердженої поразки українськими дронами – це близько 1800 кілометрів.

"Це по суті та ж сама Пермь, Єкатєрєнбург, Орськ — регіон Уралу. Але цілком ймовірно в найближчому майбутньому дальність ураження цілей зросте і 2-2,5 тис кілометрів. Однак наразі в межах 1-1,8 тис кілометрів величезна кількість цілей, які потребують "відпрацювання" українськими ударними дронами та ракетами", — наголосив співрозмовник.

Не лише нафта: експерт назвав потенційні цілі для ударів по РФ

Не варто забувати і про інші галузі. Керівник навчального департаменту Академії "Дронаріум" Дмитро Следюк застерігає від спроб прогнозувати майбутні цілі, адже це компетенція відповідних структур, проте показує логіку подій.

"Якщо спиратися тільки на логіку подій та відкрити джерела, то наступних ударів можна очікувати по виробництвах критичних для авіаційної, ракетної, хімічної та нафтохімічної галузі Росії. За цим проглядається система цілеспрямованого знищення джерел фінансування війни для Росії, та її спроможностей завдавати нам болісних ударів", — зауважує експерт. Він також наголошує, що дальність уражень поступово, але непохитно зростає. "Тому, ми можемо сподіватися на враження НПЗ та інших цілей і далі ніж 2000 кілометрів", — резюмує Следюк.

Антон Земляний пояснює, що все залежить від цілей, які стоять перед СОУ в даний момент. На території Росії від Курська до Уралу та Сибіру величезна кількість цілей, які або не були уражені, або для "кращого ефекту" потребують додаткових уражень.

"Тому передбачити, що буде в прицілі українських дронів в найближчому майбутньому досить проблемно. Цілком можливо, що після чергової кампанії з ураження нафтогазових об’єктів, акцент тимчасово перейде на ураження хімічної промисловості. До прикладу, у березні цього року була рекордна (за весь час) кількість атак на військово-промисловий комплекс рф, так 72% припали на хімічну промисловість ворога", — сказав він.

Співрозмовник додав, що Сили оборони частково чергують кампанії з ураження змінюючи вектор цілей, щоб противнику було важче сконцентруватися на захисті одного з типів об'єкта.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Україна вимушена захищати цивільні об'єкти від Росії з 2022 року. Технології захисту за цей час значно змінились — єдиного, універсального засобу не існує, тож українська ППО підходить творчо та комплексно.