Кожен градус рахується: як спека впливає на відключення світла і чого чекати влітку 2026
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Тривалість відсутності електрики визначатиметься кількома факторами
Відключення світла влітку вже не сюрприз, але їх кількість і тривалість прямо залежать від того, скільки градусів покаже термометр. Поки синоптики не дають точних прогнозів на літо 2026-го, "Телеграф" розібрався, як різні температурні сценарії вплинуть на роботу енергосистеми.
Про ймовірність спекотного літа через Ель-Ніньйо розповіла синоптикиня Наталія Птуха у коментарі ЗМІ. Це стало приводом запитати: а що це означає для відключень?
Чому прогнозувати погоду влітку — майже марна справа
Перш ніж говорити про енергетику, варто зрозуміти, наскільки взагалі реальна загроза аномальної спеки.
Птуха пояснила: за даними Всесвітньої метеорологічної організації, ймовірність розвитку Ель-Ніньйо складає наразі лише 40%. І навіть якщо він розпочнеться, прямого зв'язку саме з погодою в Україні немає.
"Зазвичай є певний баланс. Наприклад, цьогорічний січень у світі був на п'ятому місці за кількістю тепла за всю історію спостережень, тоді як у нас, в Україні, навпаки, був дуже холодним", —
Щодо довгострокових прогнозів Ірина Вакулінська, начальник відділу метеорології та прогнозів Рівненського обласного центру з гідрометеорології, в коментарі "Телеграфу" категорична:
"Не можна давати зараз прогнози на літо. Це будуть найбільш неточні прогнози — справджуваність 50 на 50. А з огляду на те, що зараз навіть прогнози на добу можуть змінюватися двічі на день — тим більше", —
Не сезон перепочинку: чому літо стало небезпечним для енергосистеми
Експерт з енергетики Станіслав Ігнатьєв в коментарі "Телеграфу" ще до будь-яких прогнозів робить принципове застереження — і воно стосується не лише 2026 року:
"Літо в українській енергетиці більше не є сезоном перепочинку. Ще кілька років тому саме зима визначала межу міцності енергосистеми. Сьогодні ж усе частіше саме спекотні місяці стають періодом випробувань", —
За його словами, причин для цього кілька. Масове використання кондиціонерів, кліматичні зміни та втрата частини генеруючих потужностей перетворили температуру повітря на один із ключових факторів енергетичної стабільності.
"Питання вже не в тому, чи буде спекотно, а в тому, наскільки це вдарить по системі", — підкреслює Ігнатьєв.
Те саме, що торік: відключення нікуди не зникнуть
Якщо літо 2026-го за температурою повторить 2025-й — з піковими +32…+36°C у липні і контрастним серпнем — це ще не означає, що ситуація зі світлом залишиться такою самою.
Про цифри Ігнатьєв говорить конкретно:
"Торік у пікові дні дефіцит електроенергії сягав 3-5 ГВт. До літа 2026-го енергосистема має отримати певне підсилення: до 1-1,5 ГВт нових сонячних і вітрових потужностей, до 1 ГВт маневрової газової генерації та 0,3-0,5 ГВт систем накопичення енергії. Це скорочує дефіцит, але не ліквідує його", —
Є й інший бік, на який Ігнатьєв звертає окрему увагу: попит зростає паралельно з генерацією. Кожен градус вище +25°C додає системі 200-300 МВт навантаження. У спекотні дні споживання може сягати 17-19 ГВт, тоді як доступна генерація залишається на рівні 14-16 ГВт.
"Відключення залишаться частиною реальності. Але можуть стати на 20-30% коротшими й більш прогнозованими", —
Прохолодніше літо: коли 2-3 градуси — це годинник без відключень
Якщо ж температура виявиться нижчою за норму, картина кардинально змінюється, і Ігнатьєв пояснює чому.
Зниження всього на 2-3°C знімає з системи 400-900 МВт навантаження. Менше кондиціонерів — нижчий пік споживання. Максимальне споживання опускається до 15,5-16,5 ГВт, дефіцит скорочується до 0-1 ГВт, а в окремі години зникає зовсім.
"Прохолодне літо — це не просто комфорт для людей. Це реальний шанс для системи вийти з режиму постійної напруги", —
За такого розвитку подій масові графіки відключень можуть поступитися місцем локальним, поодиноким обмеженням. Для більшості споживачів це означає фактично стабільне постачання.
Якщо вдарить справжня спека: ланцюгова реакція на +35°C і вище
Найгірший сценарій — аномальна спека на рівні +35…+40°C. Ігнатьєв називає це "ланцюговою реакцією".
"Кожен додатковий градус додає 250-300 МВт споживання. У піку система може отримати запит на 19-21 ГВт. Одночасно генерація деградує: теплові станції недовиробляють через перегрів, атомна — стикається з обмеженнями охолодження, гідроенергетика — залежить від рівня води", —
Доступна потужність у такому сценарії падає до 14-15,5 ГВт. Різниця між попитом і можливостями системи — вже критичні 4-6 ГВт.
"Це вже не про дискомфорт. Це про системну кризу: багатогодинні відключення, жорсткі графіки, а в окремі моменти — аварійні обмеження", — попереджає Ігнатьєв.
Додатково зростає навантаження на мережі, а з ним і ризик технологічних збоїв та аварій.
Три сценарії — три різні реальності
Ігнатьєв підсумовує просто:
- Літо "як торік" — відключення є, але трохи коротші і передбачуваніші.
- Прохолодніше літо — реальний шанс на стабільне постачання без масових відключень.
- Спекотніше літо — повернення до найжорсткіших сценаріїв, аварійні обмеження.
"Українська енергосистема сьогодні живе у стані крихкої рівноваги. Нові генеруючі потужності частково компенсують втрати, але не створюють запасу міцності. У цих умовах температура повітря буквально вимірюється у мегаватах і годинах світла", — резюмує Ігнатьєв.
І поки країна нарощує енергетичну стійкість, кожен градус вище норми залишається не просто погодною аномалією, а випробуванням для всієї системи — і для кожного споживача.
Нагадаємо, експерт з енергетики Геннадій Рябцев повідомив, що сонячна панель взимку дає у 5 разів менше енергії, ніж влітку, а лікарням потрібна когенерація.