Кожен градус рахується: як спека впливає на відключення світла і чого чекати влітку 2026
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Як впливає аномальна спека на графіки відключень світла
Відключення світла влітку вже не сюрприз, але їх кількість і тривалість прямо залежать від того, скільки градусів покаже термометр. Поки синоптики не дають точних прогнозів на літо 2026-го, "Телеграф" розібрався, як різні температурні сценарії вплинуть на роботу енергосистеми.
Про ймовірність спекотного літа через Ель-Ніньйо розповіла синоптикиня Наталія Птуха у коментарі ЗМІ. Це стало приводом запитати: а що це означає для відключень?
Чому прогнозувати погоду влітку — майже марна справа
Перш ніж говорити про енергетику, варто зрозуміти, наскільки взагалі реальна загроза аномальної спеки.
Птуха пояснила: за даними Всесвітньої метеорологічної організації, ймовірність розвитку Ель-Ніньйо складає наразі лише 40%. І навіть якщо він розпочнеться, прямого зв'язку саме з погодою в Україні немає.
"Зазвичай є певний баланс. Наприклад, цьогорічний січень у світі був на п'ятому місці за кількістю тепла за всю історію спостережень, тоді як у нас, в Україні, навпаки, був дуже холодним", —
каже синоптикиня.
Щодо довгострокових прогнозів Ірина Вакулінська, начальник відділу метеорології та прогнозів Рівненського обласного центру з гідрометеорології, в коментарі "Телеграфу" категорична:
"Не можна давати зараз прогнози на літо. Це будуть найбільш неточні прогнози — справджуваність 50 на 50. А з огляду на те, що зараз навіть прогнози на добу можуть змінюватися двічі на день — тим більше", —
зазначила Вакулінська.
Не сезон перепочинку: чому літо стало небезпечним для енергосистеми
Експерт з енергетики Станіслав Ігнатьєв в коментарі "Телеграфу" ще до будь-яких прогнозів робить принципове застереження — і воно стосується не лише 2026 року:
"Літо в українській енергетиці більше не є сезоном перепочинку. Ще кілька років тому саме зима визначала межу міцності енергосистеми. Сьогодні ж усе частіше саме спекотні місяці стають періодом випробувань", —
каже експерт.
За його словами, причин для цього кілька. Масове використання кондиціонерів, кліматичні зміни та втрата частини генеруючих потужностей перетворили температуру повітря на один із ключових факторів енергетичної стабільності.
"Питання вже не в тому, чи буде спекотно, а в тому, наскільки це вдарить по системі", — підкреслює Ігнатьєв.
Те саме, що торік: відключення нікуди не зникнуть
Якщо літо 2026-го за температурою повторить 2025-й — з піковими +32…+36°C у липні і контрастним серпнем — це ще не означає, що ситуація зі світлом залишиться такою самою.
Про цифри Ігнатьєв говорить конкретно:
"Торік у пікові дні дефіцит електроенергії сягав 3-5 ГВт. До літа 2026-го енергосистема має отримати певне підсилення: до 1-1,5 ГВт нових сонячних і вітрових потужностей, до 1 ГВт маневрової газової генерації та 0,3-0,5 ГВт систем накопичення енергії. Це скорочує дефіцит, але не ліквідує його", —
зазначає експерт.
Є й інший бік, на який Ігнатьєв звертає окрему увагу: попит зростає паралельно з генерацією. Кожен градус вище +25°C додає системі 200-300 МВт навантаження. У спекотні дні споживання може сягати 17-19 ГВт, тоді як доступна генерація залишається на рівні 14-16 ГВт.
"Відключення залишаться частиною реальності. Але можуть стати на 20-30% коротшими й більш прогнозованими", —
додає він.
Прохолодніше літо: коли 2-3 градуси — це годинник без відключень
Якщо ж температура виявиться нижчою за норму, картина кардинально змінюється, і Ігнатьєв пояснює чому.
Зниження всього на 2-3°C знімає з системи 400-900 МВт навантаження. Менше кондиціонерів — нижчий пік споживання. Максимальне споживання опускається до 15,5-16,5 ГВт, дефіцит скорочується до 0-1 ГВт, а в окремі години зникає зовсім.
"Прохолодне літо — це не просто комфорт для людей. Це реальний шанс для системи вийти з режиму постійної напруги", —
каже Ігнатьєв.
За такого розвитку подій масові графіки відключень можуть поступитися місцем локальним, поодиноким обмеженням. Для більшості споживачів це означає фактично стабільне постачання.
Якщо вдарить справжня спека: ланцюгова реакція на +35°C і вище
Найгірший сценарій — аномальна спека на рівні +35…+40°C. Ігнатьєв називає це "ланцюговою реакцією".
"Кожен додатковий градус додає 250-300 МВт споживання. У піку система може отримати запит на 19-21 ГВт. Одночасно генерація деградує: теплові станції недовиробляють через перегрів, атомна — стикається з обмеженнями охолодження, гідроенергетика — залежить від рівня води", —
пояснює експерт.
Доступна потужність у такому сценарії падає до 14-15,5 ГВт. Різниця між попитом і можливостями системи — вже критичні 4-6 ГВт.
"Це вже не про дискомфорт. Це про системну кризу: багатогодинні відключення, жорсткі графіки, а в окремі моменти — аварійні обмеження", — попереджає Ігнатьєв.
Додатково зростає навантаження на мережі, а з ним і ризик технологічних збоїв та аварій.
Три сценарії — три різні реальності
Ігнатьєв підсумовує просто:
- Літо "як торік" — відключення є, але трохи коротші і передбачуваніші.
- Прохолодніше літо — реальний шанс на стабільне постачання без масових відключень.
- Спекотніше літо — повернення до найжорсткіших сценаріїв, аварійні обмеження.
"Українська енергосистема сьогодні живе у стані крихкої рівноваги. Нові генеруючі потужності частково компенсують втрати, але не створюють запасу міцності. У цих умовах температура повітря буквально вимірюється у мегаватах і годинах світла", — резюмує Ігнатьєв.
І поки країна нарощує енергетичну стійкість, кожен градус вище норми залишається не просто погодною аномалією, а випробуванням для всієї системи — і для кожного споживача.
Нагадаємо, експерт з енергетики Геннадій Рябцев повідомив, що сонячна панель взимку дає у 5 разів менше енергії, ніж влітку, а лікарням потрібна когенерація.