Росія б'є по транспорту: чи можуть пасажири розраховувати на виплати

Жахливий випадок стався в Миколаєві – 4 березня 2026 дрон влучив у потяг. Але виявляється, що при цьому пасажири фактично не застраховані від військових ризиків під час атак.

Після скасування у травні 2025 року обов'язкового страхування пасажирів, яке раніше автоматично включалося у вартість квитка, перевізники самі вирішують – додавати страховку до квитка чи ні.

"Телеграф" дізнався, на що можуть розраховувати постраждалі та чи є в планах нардепів виправити прикрий стан із компенсаціями.

Скасування обов'язкового страхування: що змінилося для пасажирів

Від середини 2025 року особисте страхування від нещасних випадків на транспорті перестало включатися за замовчуванням до вартості квитка. Відповідну норму радянських часів скасувала Постанова Кабміну № 599.

– Це означає, що закон не зобов’язує перевізників страхувати пасажирів в обов’язковому порядку, а залишає за ними вибір включати страховий платіж у вартість квитка чи ні. Пасажирам варто звертати увагу при придбанні квитка на цей момент і запитувати про нього перевізника. Якщо збір до вартості квитка не включений, то пасажири можуть застрахувати себе від нещасних випадків на транспорті, звернувшись до страхової компанії, – пояснила "Телеграфу" Юлія Лець – адвокатка юридичної компанії "Алєксєєв, Боярчуков та партнери".

Юристка додає, що на практиці перевізники частіше включають страховий збір у вартість квитка. Як приклад наводить квиток на потяг внутрішнього сполучення, де зазначено, яка саме компанія здійснює страхування.

Натомість в страховій компанії "Оранта" пояснили "Телеграфу": регулювання страхування на автомобільному та міському електричному транспорті прописано в Наказі Мінінфраструктури №671 від 22 липня 2024 року. І цей документ передбачає, що має бути застраховане як життя та здоров’я водія, так і відповідальність перевізника щодо пасажирів та їх багажу.

– Відповідальність за укладення договору страхування та оплату страхового платежу несе перевізник (така вимога обов’язкова). Пасажирам не потрібно самостійно звертатися до страхової компанії. Якщо під час перевезення з пасажиром сталася подія (травма або смерть), компенсацію здійснює перевізник або його страхова компанія, — наголошують в "Оранті".

Уявляєте: попадання ракети – не страховий випадок

Експерти при цьому звертають увагу: стандартне страхування на транспорті не розповсюджується на військові ризики, що можуть виникнути під час подорожі.

- Має бути встановлена відповідальність перевізника, тобто відшкодовуються події, що сталися з пасажиром саме під час перевезення. Водночас наслідки воєнних дій, зокрема влучання в пасажирський транспорт, до такого страхового покриття не належать, оскільки воєнні ризики не пов’язані з діяльністю перевізника, – підкреслюють в "Оранті".

- Що стосується військових ризиків, зокрема, випадків, коли під час поїздки в потязі, рейсовому автобусі або маршрутці сталась повітряна атака, то такі ризики, дійсно, не є страховими випадками і не підлягають компенсації в загальному порядку. Такі ситуації підпадають під категорію форс-мажорів, а основний шлях компенсації через механізми відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ, – говорить Юлія Лець.

В Україні такі механізми діють – це державні програми компенсації, спеціальні фонди, які можуть покривати збитки за пошкоджене або знищене майно, втрату здоров’я, а також надавати допомогу родинами загиблих тощо. Але зазвичай отримання коштів через них займає більше часу і вимагає збору документів.

Що думають у Раді?

За всіх парламентаріїв нам відповів депутат від партії "Слуга народу", заступник голови комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.

- Тут виникає серйозна правова та соціальна дилема: з одного боку, дерегуляція та перехід до добровільного страхування є частиною нашого шляху до європейських стандартів, де пасажир сам керує своїми ризиками. Проте з іншого боку, ми живемо в умовах повномасштабної війни, де "повітряна тривога" — це не абстрактний форс-мажор, а наша щоденна жорстока реальність. Перетворення обов’язкового страхування на добровільне фактично знімає з перевізників та страхового ринку відповідальність за автоматичний захист громадян, перекладаючи компенсації у площину відшкодування шкоди державою. Це шлях довгий, бюрократичний і складний, який зовсім не замінює швидку страхову виплату, що раніше була "вшита" у вартість квитка, – відзначає нардеп.

За словами Володимира Крейденка, зміни у регулюванні страхування на транспорті наразі окремо не розглядались на засіданнях профільного комітету. Проте, нардеп визнає – що дискусія щодо часткового повернення до попереднього формату, або його перегляд з урахуванням поточних моделей страхування виглядає логічно.

- Йдеться не обов’язково про відновлення старої моделі, а про пошук сучасного інструменту. Наприклад, через галузеві страхові програми, фонди компенсацій або чіткі правила відповідальності перевізників. Ми обов’язково вивчимо цей досвід і, за необхідності, будемо ініціювати зміни до законодавства або звертатися до Кабміну, щоб зробити систему компенсацій для пасажирів більш швидкою та зрозумілою, особливо в умовах воєнних ризиків.

Отже, висновки:

Страховка більше не обов'язкова: з 2025 року перевізники самі вирішують, чи включатиме страхування пасажирів у вартість квитка.

Військові атаки не покриваються страховкою: ракети та дрони вважаються форс-мажором, а не страховим випадком.

Компенсації можливі лише через державу: виплати за травми чи загибель можуть надаватися через програми відшкодування збитків від агресії РФ.

Як повідомляв "Телеграф", "Укрзалізниця" планує запровадити динамічні ціни на квитки у вагони СВ та 1 класу "Інтерсіті". Також компанія анонсувала зміни правил повернення квитків для всіх типів вагонів.