ШІ проти "шахедів": чи реально збивати російські дрони на підльоті до України

Перехоплювати ворожі дрони ще до міст — амбітна мета, та з якими перепонами зіткнеться Україна при її реалізації

Україна робить ставку на випередження в боротьбі з дронами-камікадзе: ворожі "Шахеди" мають вполювати інші дрони, обладнані штучним інтелектом. На думку секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки нардепа Романа Костенка, ворожі повітряні цілі мають знищувати ще на підльоті до кордону, максимум на глибині 10 км, не допускаючи їх у повітряний простір над містами. Водночас, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров називає амбітною метою зробити Україну першою країною у світі, здатною прогнозувати й нейтралізовувати повітряні атаки за допомогою ШІ.

Наскільки сценарій "знищити на кордоні" реальний та що для цього потрібно, "Телеграф" запитав у керівника Центру підготовки операторів БПЛА "Крук", ветерана ЗСУ Віктора Тарана. Його погляд на це питання не оптимістичний.

Що потрібно знати:

• Для повного перекриття кордону потрібні тисячі радарів, сенсорів і пускових платформ
• Суцільна "стіна дронів" наразі майже нереальна через протяжність кордону, рельєф і логістику
• Реалістичніша модель — багатошарова ППО навколо міст і критичної інфраструктури
• Для запуску системи потрібні законодавчі зміни, фінансування і щонайменше рік підготовки

Експерт наголошує — потрібно враховувати всі перемінні, зокрема довжину українського кордону. Нагадаємо, це близько 6993 км, частина якого над морем.

"Щоб перехоплювати все на вході, потрібна суцільна, безперервна зона виявлення та ураження. Нам треба мати тисячі радарів та сенсорів малої висоти. Бо кожен радар, нього радіус дії від 5 до 50 кілометрів, ефективність 5-20. Ціна такого одного радару, це не 10 тисяч доларів, і не 100 тисяч доларів!, — характеризує першу проблему Таран.

Зазначимо, ціна ізраїльського ieMHR радару Rada, який адаптований до ситуації в Україні — близько 1 млн євро.

Чому просто дронів-перехоплювачів недостатньо

Також потрібні тисячі пускових платформ для дронів-перехоплювачів та постійні бойові чергування розрахунків. Це мають бути навчені люди. Ба більше, на глибині 100-150 кілометрів від кордону потрібні резервні точки перехоплення. Окрім того, росіяни покращують дрони, використовують мережу, тому потрібні дві лінії оборони. Не буде дешевим і сам дрон-перехоплювач, зокрема через штучний інтелект, але питання не тільки в цьому. В разі, якщо дрони масово будуть заходити через конкретну точку кордону, а там не буде зосередження сил — ворожі "шахеди" все одно прорвуться.

ШІ допомагає, але не вирішує всього

Інша проблема ідеї — електропостачання, зокрема для радарів. Потрібно враховувати також погоду, рельєф, деградацію сенсорів під атакою, каже експерт: "АІ-шка, вона прикольна, вона допомагає в наведенні донаведенні, оптимізує реакцію, але не вирішує проблеми". В Європі вже відмовились від подібної ідеї (стіна дронів) саме через її складну, майже неможливу реалізацію. Таран наголошує — в Україні є цікаві розробки, але для їхнього масштабування треба фінансування, треба навчати операторів тощо.

Що можна захистити та як побудувати систему вже зараз

Реалістична модель, яку можна побудувати — це контури захисту біля агломерацій, наприклад біля міст чи ТЕЦ, пояснює керівник Центру підготовки операторів БПЛА. Це буде також вигідніше, адже радари будуть ближче до джерела електроенергії. І далі — робити мережу на середній відстані та центри управління, які будуть синхронізуватися з загонами військових добровольців.

"Наразі існує постанова Кабміну про так зване "народне ППО", яка формально дозволяє різним структурам, незалежно від форми власності, встановлювати й закуповувати засоби протиповітряної оборони. Але в нинішньому вигляді вона фактично не працює: у документі закладено багато обмежень і процедур, які роблять її реалізацію майже неможливою. Паралельно необхідно ухвалити законопроєкт, який із 2022 року лежить без руху і який дозволив би органам місцевого самоуправління легально закуповувати озброєння та розгортати його для захисту територій", — пояснює перспективу Таран.

Окремий блок — підготовка кадрів. На думку військового, варто відновити повноцінну роботу добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ), щоб люди, які долучаються до ППО, мали правовий статус, бронювання та можливість системно працювати: "Потрібно повернути проєкт "Армія дронів" до співпраці з навчальними центрами та закласти стабільне бюджетне фінансування на підготовку операторів дронів-перехоплювачів — як типу "крило", так і FPV".

Наступний крок — виділити фінансування на засоби радіоелектронної боротьби або ж масштабувати виробництво в Україні. "Без радарів система не буде працювати, бо нічого не побачить вночі", — пояснює військовий. Останнє важливе — звести в єдину зону відповідальності, адже наразі воно розділене.

Скільки часу та що потрібне, щоб ШІ-перехоплення запрацювало

Ідею з ШІ-перехоплювачами потенційно можна реалізувати в майбутньому, впевнений Таран: "В майбутньому, теоретично, так. Але воно має працювати не на кордоні, а в глибині, тобто на середньому і ближньому радіусі. За умови, що це буде захист міст, буде насичена система відносно дешевих РЕБів. Буде достатня кількість навчених мобільних груп. Люди реально підуть захищати свої міста".

Для цього потрібно не тільки забезпечити добровольцям ППО бронювання, щоб вони не боялись іти до підрозділів, а й суттєве фінансування. Воно потрібне на закупівлі дронів та обладнання, навчання, РЕБи, радари. З наявністю всього цього для запуску потрібен приблизно рік. З того, що можна зробити вже зараз — удари по виробництву "шахедів", складам та полювання на пускові райони.

Раніше "Телеграф" розповідав, що росіяни запроваджують керування дронами через супутники Starlink. Це захищає їх від дії засобів РЕБ. Також окупанти просуваються в розробці дронів іншого типу, серед яких "Герань-5".