Лисам на сміх: куди зникають сотні мільйонів гривень, виділених на вакцинацію від сказу

Кількість людей, постраждалих від хворих тварин, виросла щонайменше втроє

Поки керівництво Держпродспоживслужби звітує про тонни розкиданої в лісах привади з вакциною та "ефективність" боротьби зі сказом, її ж власна статистика говорить протилежне. Кількість людей, покусаних хворими на сказ тваринами, неухильно росте і сьогодні втричі більша, ніж на початок великої війни.

Хоча у всьому світі тенденція протилежна: чим більше ресурсів на боротьбу зі сказом витрачається, тим нижчий рівень захворювання.

Попри очевидні свідчення неефективності таких протиепізоотичних заходів, Держпродспоживслужба під керівництвом Сергія Ткачука щороку витрачає сотні мільйонів гривень на вакцину, яку вперто продовжує закуповувати в однієї компанії. При цьому в самій Держпродспоживслужбі робиться казна-що – її територіальних чиновників регулярно ловлять на хабарях, у звітах про щеплення, схоже, малюються недостовірні цифри, а керівництво витрачає на премії кошти, які були начебто зекономлені через недобір кадрів.

Ілюзія безпеки за бюджетний кошт: мільйони доз проти впертої статистики

Сказ – смертельно небезпечна хвороба, яка уражає центральну нервову систему людини та тварин. Після появи симптомів вона завжди призводить до смерті, ліків проти неї у такому випадку не існує.

Тож зазвичай найбільш ефективним способом боротьби є комплексна вакцинація. Для домашніх тварин – це щеплення, для диких – імунізація за допомогою розкидання спеціальних препаратів, схованих у брикетах-приманках.

20 травня в Україні якраз стартував весняний етап кампанії з пероральної імунізації диких тварин від сказу. Відповідає за цей процес Держпродспоживслужба, яка закуповує вакцини та забезпечує їх розміщення у місцях мешкання популяцій диких тварин, зокрема лисиць, які в Україні традиційно є одними з найчастіших переносників сказу.

Після початку кампанії у Держпродспоживслужбі бадьоро відзвітували про масштабні плани: заступник голови відомства Володимир Кустуров пообіцяв розкласти наземним методом понад 3 мільйони доз вакцин у 10 областях.

Чиновники красиво розписали "світовий досвід" і пообіцяли створити суцільний "імунний бар’єр" на кордоні з ЄС. Проте за цим пафосним фасадом про "спеціально сформовані бригади" приховується банальна істина: мільйони гривень платників податків знову можуть "віртуально" розкидати по землі за схемою, яка, схоже, роками не дає жодного реального результату.

У всякому разі, про це говорить статистика, опублікована за участю фахівців самої ж Держпродспоживслужби. Згідно з даними огляду, підготовленого спільно Центром громадського здоров’я МОЗ (ЦГЗ) та Держпродспоживслужбою у листопаді минулого року, кількість реєстрацій укусів та ослинення хворими на сказ тваринами людей останнім часом виросла у понад три рази в порівнянні з довоєнними роками. Ось що говорить статистика:

• за 2021 рік було зареєстровано всього 780 випадків;
• за 2024 рік – 2507 випадків;
• за 9 місяців 2025 року – 2010 випадків.

Згодом з’явилася уточнена статистика від ЦГЗ, і виявилося що загалом за минулий рік ця цифра виросла ще більше – до 2531 випадку.

Цікаво, що у самій Держпродспоживслужбі говорять про якесь міфічне "зменшення кількість випадків сказу у 2025 році на 10%", не уточнюючи, про що саме мова – загалом, серед тварин диких, свійських чи людей.

На війну все не спишеш

Взагалі, як зазначають фахівці, об’єктивним чинником зростання випадків сказу є війна. Після закриття повітряного простору Україна фактично втратила можливість застосовувати найбільш ефективний — авіаційний — метод розкидання вакцини, який дозволяв рівномірно покривати великі території. Паралельно через воєнний стан суттєво обмежено відстріл диких м’ясоїдних тварин, тих же лисиць, який є другим ключовим інструментом стримування поширення хвороби.

Але навіть із поправкою на воєнні обставини стрімке зростання кількості укусів людей інфікованими тваринами свідчить: теперішня проблема значно глибша, ніж просто наслідки війни.

Як повідомляють джерела "Телеграфу" в уряді, наразі там вивчають проведений аналіз ефективності роботи Держпродспоживслужби України у сфері розповсюдження вакцин. І він каже, що помилковою (якщо не корупційною) може бути сама стратегія відомства.

Ця стратегія, як свідчать дані відповідного бюджетного запиту, зокрема полягає у закупівлі з року в рік вакцин на однакову суму – понад 684 млн грн. Причому купують їх в однієї компанії – ТОВ "Укрветпромпостач", яке є на українському ринку вакцин монополістом.

"Телеграф" поцікавився тендерами компанії, і виявив, що з початку війни ця фірма навигравала тендерів Держпродспоживслужби на 2 млрд грн. З них тільки у поточному році на препарати для вакцинації від сказу диких тварин державне відомство перерахувало майже 460 млн гривень.

Взагалі, вся ця історія виглядає якось максимально дивно: чим більше грошей витрачають на закупівлю вакцин в "Укрветпромпостач", тим більший рівень сказу, хоча має бути з точністю до навпаки.

І тут виникає питання: якщо заходи з вакцинації відверто не працюють, чи не може це означати "непереборний потяг" керівництва Держпродспоживслужби з року в рік платити ТОВ "Укрветпромпостач" по кілька сотень мільйонів гривень з державного бюджету певну зацікавленість у цьому причетних осіб?

Вакцина з присмаком криміналу

ТОВ "Укрветпромпостач" — це приватна фірма, яка раніше була державним ДП, але потім її успішно приватизували. Наразі, за даними YouControl, нею володіють Віталій Троянський (40,34%), Ольга Троянська (27,47%), Ганна Гончарук (24,49%), Світлана Залізняк (5,49%) та Степан Вишневський (2,21%).

Ще у 2015 році журналісти bihus.info випустили про ТОВ "Укрветпромпостач" сюжет, де розповідали про зв’язок її керівництва з тодішнім керівництвом Держпродспоживслужби.

Згодом, у 2018 році, ТОВ "Укрветпромпостач" разом з Держпродспоживслужбою фігурували у розслідувані НАБУ щодо розтрати державних коштів при закупівлі вакцин, яке, втім, потім було закрите.

У 2021 році кримінальне провадження за фактом ймовірної розтрати коштів Держпродспоживслужби, які вона перераховувала ТОВ "Укрветпромпостач", відкрила Національна поліція. У матеріалах судової справи йшлося:

"За отриманими даними, службовими особами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у змові з організаторами протиправної фінансової схеми запроваджено механізм заволодіння коштами державного підприємства шляхом їх перерахування на рахунки ТОВ "Укрветпромпостач" (ЄДРПОУ 31033523) та подальшого переведення у готівку з використанням незаконних фінансових інструментів, та подальшим заволодінням вказаними коштами".

Цікаво, що кошти "Укрветпромпостач" перераховував на рахунки зокрема і такого собі ТОВ СПК "Велес". Ця фірма нещодавно фігурувала у матеріалі "Телеграфу" про так званого "іракського лося" — підставну особу, на яку власники ризикованих бізнесів переоформлюють їх після того, як вони потрапляють в поле зору правоохоронців.

Згодом поліцейське розслідування, схоже, також заглухло. Остання згадка про нього у судових реєстрах – за серпень 2022 року.

Втім, зараз ця історія може дістати нового поштовху. Адже, як вже зазначалося, останні дії керівництва Держпродспоживслужби уважно вивчають в уряді. І одна справа, якби сотні мільйонів гривень, витрачених на вакцину, показали якусь ефективність. Інша – коли ті самі гроші приватній фірмі платять регулярно, а кількість випадків сказу зросла втричі. І, схоже, має тенденцію до подальшого зростання.

Не сказом єдиним, або "Кадри вирішують", та щось не те

Проблема неефективної вакцинації далеко не єдина у Держпродспоживслужбі. Схоже, що установа має ще одну системну проблему — з кадрами. Адже останнім часом почали регулярно з’являтися повідомлення про гучні кримінальні справи щодо посадовців її територіальних органів.

Так, у березні Офіс генерального прокурора повідомив про викриття співробітників ГУ Держпродспоживслужби відразу в трьох регіонах України.

На Миколаївщині керівник одного із секторів обласного управління разом із підлеглим налагодили схему отримання грошей за перереєстрацію сільськогосподарської техніки. Усього було задокументовано 15 кримінальних епізодів.

У Чернівецькій області зафіксували протиправну діяльність начальника районного управління Держпродспоживслужби – шантажував власників однієї із ветеринарних клінік позбавленням ліцензії на здійснення ветеринарної практики та закриттям закладу.

А на Волині викрили цілого заступника керівника Головного управління Держпродспоживслужби області, який налагодив протиправний механізм отримання коштів від підприємців за оформлення дозволів на виробництво неїстівних продуктів тваринного походження.

Проблема з неякісними кадрами у відомстві тим більше цікава, що керівництво Держпродспоживслужби, схоже, винайшло досить нехарактерний, і, ймовірно, не зовсім законний спосіб стимулювання своїх працівників. Полягає він у тому, що установа недоукомплектовує свій штат (який, за офіційними даними, мав би складати загалом 7648 людей, а по факту складає усього 6015 осіб), а "зекономлені" таким чином кошти спрямовує на надбавки та премії інших працівників, зокрема й керівництва, хоча це суперечить бюджетному законодавству.

За інформацією джерел нашого видання в уряді, наразі вивчається питання щодо оцінки розміру шкоди. Мова може йти про те, що керівництво Держпродспоживслужби завдало через такі схеми матеріальних збитків бюджету на суму понад 200 млн грн.

Намальовані цифри

І на завершення хотілося б повернутися до того, з чого цей текст починався: про бравурні звіти керівництва Держпродспоживслужби. Виявляється, частина показників у них може бути просто видуманою.

У судових реєстрах можна натрапити на випадки, коли такі дії посадовців відомства навіть отримували закономірну оцінку правоохоронців.

Наприклад, у матеріалах кримінального провадження №12022091240000035 йдеться про те, що лікар однієї із підпорядкованих Держпродспоживслужбі клінік систематично умисно завищував дані щодо кількості щепленої птиці та витрачених доз вакцини, а також дані щодо вакцинування тварин від сказу. І зрештою отримав за це 2 роки, правда, умовно.

Але частіше такі випадки не набувають розголосу. Разом з тим, за даними джерел нашого видання в уряді, практика завищення показників щеплень і вакцинування, схоже, є системною для Держпродспоживслужби. В актах нерідко наявна плутанина з адресами, невірна кількість щеплених тварин чи птиці. А в окремих випадках, які також зараз вивчаються, взагалі були вказані "ліві" адреси, де за місцем нібито проведення щеплень апріорі не могло бути тварин чи птиці.

І якщо бодай частина цих фактів підтвердиться, мова вже може йти не просто про управлінську некомпетентність окремих посадовців, а про системну проблему в одному з ключових органів контролю країни. Особливо небезпечно це виглядає в умовах війни, коли неефективність державних програм вимірюється не лише втраченими бюджетними коштами, а й реальними ризиками для здоров’я і життя людей.

"Телеграф" має намір звернутися із запитами до голови Держпродспоживслужби України Сергія Ткачука, а також до правоохоронних органів щодо наведених у матеріалі фактів та продовжить уважно стежити за розвитком цієї історії. Крім того, проводимо розслідування щодо інших схем, якими, не виключено, полюбляють займатися захисники прав споживачів… Буде багато цікавого, в тому числі — й щодо особистого збагачення. Не перемикайтеся.