Полтавський ГЗК в заручниках в олігархів: $620 млн боргу Жеваго і банкрутство від Крючкова

Мало Полтавському ГЗК (гірничо-збагачувальний комбінат) російських обстрілів, через які підприємство змушено періодично зупиняти роботу. Наразі він опинився між двох вогнів у олігархічній війні. З одного боку – теперішній власник Костянтин Жеваго, структури якого мають перед комбінатом просто-таки шалений борг. З іншого – "кредит-хантер" Леонід Крючков, який зараз банкрутить Полтавський ГЗК і може мати зв’язки з проросійським олігархом Павлом Фуксом.

У підсумку ця історія б’є по самому комбінату, його працівниках і державі, яка недоотримує податки.

"Телеграф" продовжує серію матеріалів про перерозподіл активів у бізнес-імперії Костянтина Жеваго. Цього разу у фокусі — одне із найуспішніших раніше гірничо-збагачувальних підприємств країни.

Вдарити в найболючіший момент

Останні кілька років Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, який ще декілька років тому вважався одним із лідерів галузі та був провідним підприємством Полтавщини за податками, відчутно "штормить". У травні 2025-го комбінат змушений був перейти на триденний робочий тиждень, ходили навіть чутки про страйк.

А за останні пів року Полтавський ГЗК через ворожі обстріли двічі на тривалий час зупиняв діяльність – восени 2025-го, коли російські атаки вибили енергетичну інфраструктуру в регіоні, та у січні 2026-го, знову-таки через проблеми з енергетикою. У березні підприємство відновило роботу, але лише однієї з ліній по виробництву окатків.

Саме цей непростий період вибрала для атаки на підприємство компанія "Максі Капітал Груп", за якою стоїть широко відомий у вузьких бізнесових колах Леонід Крючков.

Про цього "кредит-хантера" "Телеграф" нещодавно писав у розрізі його атаки на інші активи Жеваго – фармацевтичні. Нагадаємо, компанія "Скай-Девелопмент", де Крючков є одним зі співвласників, у травні минулого року запустила банкрутство корпорації "Артеміум" Жеваго, котра володіє успішними фармпідприємствами АТ "Київмедпрепарат" та АТ "Галичфарм". Після початку процедури банкрутства Крючков фактично ініціював зміну менеджменту компанії та через суд добився арешту активів "Артеміуму".

Момент було вибрано вдало – Нацпол приблизно у той же час оголосив про початок кримінальної справи щодо Жеваго та ще восьми осіб через викриття фармацевтичних схем, пов’язаних з Росією.

Борг, якого може й не існувати

Що стосується Полтавського ГЗК, то ТОВ "Максі Капітал Груп" (Крючков є власником 25%, інші співвласники — Котинкевич Василь, Грачов Сергій та Глухенький Сергій), придбала його боргові зобов’язання ще у 2020 році. Вірніше, мова йшла не про прямі зобов’язання, а про залишкові активи виведеного у 2015 році з ринку банку "Фінанси і кредит" (ФІК). Серед них, зокрема, були і права вимоги банку до низки підприємств за кредитними договорами, де поручителем виступав Полтавський ГЗК.

Голландський аукціон щодо активів ФІК на 6 млрд грн (4,7 млрд з яких – зобов’язання Полтавського ГЗК) тоді завершився зі смішною ціною – 85,6 млн грн при початковій вартості 191 млн грн.

У січні 2023 року компанія "Максі Капітал Груп" подала до суду на Полтавський ГЗК з вимогою виплатити їй 4,7 млрд грн. Але справа затягнулася на кілька років. Адже виявилося, що банк "Фінанси і кредит" вже стягував з ПГЗК у 2015 році частину коштів за цими самими договорами поручительства – 3,4 млрд грн.

У 2019 році Полтавський ГЗК добився в суді рішення про протиправність такого стягування, але, попри те, що суд зобов’язав банк повернути ці кошти, той, схоже, цього так і не зробив. Окрім того, наполягають в ПГЗК, строк давності по цій справі давно минув, тож підприємство вважає всі свої зобов’язання по договорах поручительства виконаними в повному обсязі.

Уся ця історія зі стягненням другий раз коштів з підприємства, погодьтеся, якось негарно пахне. Особливо враховуючи, що ФГВФО, який опікувався активами банку "Фінанси і кредит" ще з 2015 року, не міг про неї не знати, продаючи задешево у 2020 році права вимоги до підприємства фірмі Крючкова.

Наразі справа за позовом "Максі Капітал Груп" на 4,7 млрд грн до Полтавського ГЗК перебуває на фінальній стадії у Верховному господарському суді. Останнє доступне в судових реєстрах рішення у справі – від 4 травня 2026 року — про збільшення кількісного складу колегії ВС для розгляду справи до 17 суддів.

Якщо є судовий позов про стягнення боргу, навіщо банкрутство?

Попри наявність судового спору про стягнення коштів за договорами поручительства у травні 2025 року, ТОВ "Максі Капітал Груп" ініціює ще один позов до Полтавського ГЗК – про відкриття провадження в справі про банкрутство комбінату. У лютому 2026 року суд позов задовольнив, і відкрив таке провадження. Після цього акції власника ПГЗК — Ferrexpo на Лондонській біржі обвалилися на 28%.

Виникає логічне питання – навіщо кредитору створювати явні проблеми підприємству, з якого воно вимагає гроші? Щоб що? Щоб їх важче було повернути?

Та відповідь криється у самій специфіці процедури банкрутства. Яка, зокрема, полягає у введенні процедури розпорядження майном боржника і призначення арбітражного керуючого, який у подібних випадках має прямо таки фантастичні повноваження.

Для розуміння: Полтавський ГЗК навіть зараз, у кризові для нього часи, генерує доходи на рівні десятків мільярдів гривень на рік (20,7 млрд за результатами 2025 року. — Ред.). Тобто навіть у випадку негативного для нього рішення про стягнення боргу в 4,7 млрд він зміг би досить швидко покрити ці кошти. При цьому вартість активів самого підприємства оцінюється у сотні мільйонів доларів (це, зауважимо, на фоні війни, раніше мова взагалі йшла про понад мільярд доларів).

І тут право впливати на діяльність підприємства, фактично, через пов’язаного керуючого (про це нижче) отримує фірма, яка купила його боргові зобов’язання за 85 млн гривень, або трохи більше ніж за 2 млн доларів…

Чи самостійною особою є Крючков?

Та, зрештою, на це можна було б закрити очі, якби ініціатор банкрутства мав бездоганну репутацію. Але бекграунд Леоніда Крючкова дає всі підстави у цьому сумніватися.

Ми раніше вже писали, що він свого часу засвітився у досить багатьох бізнес-скандалах. Так, на 2015 рік припав скандал із закупівлею "Укрінмашем" фіктивних агентських послуг, якраз коли Крючков був там заступником гендиректора. Незадовго до цього – він потрапив у історію з виводом коштів ексміністра часів Януковича Едуарда Ставицького на белізький офшор "Бейрок Файненс Лімітед". Ще раніше разом зі своїм братом Дмитром фігурував у різноманітних будівельних скандалах.

Ну а останнім часом ЗМІ пишуть, що у справах, подібних з атакою на бізнеси Жеваго, Крючков, насправді може представляти зовсім не власні інтереси. За даними Espreso, аналіз переліку осіб, задіяних у "кредитних атаках" з боку Крючкова, показує, що це ті самі люди, яких раніше активно використовував у подібних схемах російський олігарх Павло Фукс, до того, як щодо нього в Україні було запроваджено санкції.

"З даних судового реєстру можна побачити, що після заміни в схемах компаній Фукса на компанії Крючкова, всі основні дієві особи залишились тими самими. Одні й ті самі юристи Дмитро Кучерявий, Антон Забарін, Ілля Комлик, Олександр Ткачук, Наталія Потупало у різних статусах беруть участь в справах, ініційованих компаніями обох цих осіб", — зазначають, зокрема, журналісти Espreso.

Зауважимо, що згаданий тут Дмитро Кучерявий якраз призначений судом арбітражним керуючим у справі про банкрутство Полтавського ГЗК.

Як Жеваго виводив гроші з підприємства, або Куди там Міндічу

За всією цією історією про "поганого Крючкова", котрий атакує чужі бізнеси, може скластися враження, що теперішній власник Полтавського ГЗК – підсанкційний олігарх-утікач Костянтин Жеваго — є в ній жертвою. Аж ніяк.

Тому що, дуже схоже, що саме Жеваго своїми діями міг довести підприємство до стану, коли воно з лідерів галузі перетворилося на аутсайдера та, фактично, жебрака з мільярдними збитками. Мова йде про грандіозну суму неповернутих боргів, які материнська компанія Полтавського ГЗК — FERREXPO AG (на 49,3% належить Жеваго. — Ред.) – за останні три роки завинила підприємству.

Напевно, якби мова йшла про державне підприємство, то за цю справу говорили б не менше, ніж за справу Міндіча. Нагадаємо, у справі "Мідас" мова йде про збитки порядку $100 млн.

Так от: сума неповернутих компаніями Жеваго коштів Полтавському ГЗК складає $620 млн, або понад 25 млрд грн.

І в такому випадку це не конспірологія – така цифра фігурує в офіційних документах компанії. Ба, більше, як можна зрозуміти з офіційного звіту Полтавського ГЗК за 2024 рік, існує рішення арбітражу, яке зобов’язує FERREXPO AG Жеваго повернути ці кошти. Аби не бути голослівними, наводимо скриншот цього звіту.

"Станом на 31 грудня 2024 року сума основної дебіторської заборгованості за ухваленими арбітражними провадженнями складає 584 325 тисяч доларів США, а сума заборгованості за нарахованими 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України (за період від дати виникнення заборгованості до звітної дати 31 грудня 2024 року) — 42 108 тисяч доларів США", — йдеться, зокрема, у звіті.

Отже, разом мова йде про 584 + 42 млн доларів, або $626 млн, які на кінець 2024 року материнська фірма мала повернути Полтавському ГЗК. Але, як свідчать дані YouControl, так і не повернула.

Звідки взявся борг Жеваго перед власною фірмою

Для розуміння ситуації, трохи заглибимося у структуру власності Полтавського ГЗК. Отже, наразі 100% акцій ПРАТ "Полтавський ГЗК" належать швейцарській FERREXPO AG, яка на 100% належить британській Ferrexpo plc.

Своєю чергою 49,3% у британській фірмі через The Minco Trust та Fevamotinico S.a.r.l. належать Костянтину Жеваго та ще двом членам його сім’ї, які записані "контролюючими акціонерами" британській Ferrexpo plc.

Загалом діяльність Полтавського ГЗК побудована таким чином, що його материнські компанії — FERREXPO AG та Fevamotinico S.a.r.l., є, фактично і його закордонними агентами. Саме через них здійснюються основні поставки продукції, що виробляє комбінат, за кордон. У 2024 році це, наприклад, було близько 85% всієї продукції.

Простіше кажучи, ПГЗК постачає окатки чи концентрат на адресу материнських фірм, ті продають її клієнтам і, по ідеї, потім мали б повернути на комбінат виручені кошти. Але це в ідеалі. На практиці контрольовані Жеваго закордонні фірми в останні роки продукцію отримували, продавали за валюту, а гроші, схоже, акумулювали у себе, практично нічого не повертаючи виробнику.

Ось як це відобразилося на фінансових показниках Полтавського ГЗК за останні п’ять років – цифри говорять самі за себе.

Зауважимо, що сам Жеваго через медіа намагається транслювати меседж, що проблеми для ПГЗК створив зовсім не він своїм боргом, а нібито держава, яка відмовляється відшкодовувати підприємству ПДВ. Нагадаємо, підприємства, афільовані з підсанкційними особами (проти Жеваго ввели санкції у лютому 2025 року), втрачають право на таке відшкодування.

Справді, мова йде про чималеньку суму неповернутого ПДВ – порядку $90 млн. Але важко не погодитися, що $620 млн це все-таки якби майже в 7 разів більше. І будь ці гроші в підприємства, то проблеми з відшкодуванням ПДВ навряд навіть були б помітні.

Що зараз відбувається навколо ПГЗК в судовій площині

Станом на сьогодні кількість судових справ, пов’язаних з Полтавським ГЗК, сягнула вже за дві сотні. Предметом судових розглядів стали зокрема і кримінальні провадження, серед яких, нагадаємо, справа про хабар від самого Костянтина Жеваго голові Верховного Суду Всеволоду Князєву. Щодо деяких обвинувачуваних у цій справі вже ухвалено вироки, щодо деяких (як по самому Князєву) судові слухання тривають і досі.

Що стосується Жеваго, то досудове розслідування по ньому в цій справі, як зазначав ВАКС, було завершене у жовтні 2025 року. Україна подавала запит на екстрадицію олігарха, але Франція, де він перебував, у цьому відмовила, тож виходить, що в Україні олігарх поки уникає покарання.

На початку березня 2026 року стало відомо, що активи Жеваго, у тому числі корпоративні права на 49,5% Полтавського ГЗК, ДБР було передано АРМА. У повідомленні зазначалося, що майно олігарха та пов’язаних із ним юридичних осіб, зокрема акції його підприємств на сотні мільйонів гривень, корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості було арештовано, як і майно пов’язаних з ним юридичних осіб, зокрема 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир та яхта.

Але фахівці зазначають, що попри цей крок АРМА поки не вдається взяти активи під контроль, враховуючи, що вони належать Жеваго не на 100%.

І в цьому контексті те, як компанія Леоніда Крючкова, фактично, змогла це зробити через банкрутство і арбітражного керуючого, виглядає досить симптоматично з погляду спроможностей держави.

Поки Жеваго, Крючков та держава в особі АРМА буквально "розривають" Полтавський ГЗК на шматки, якось поза увагою лишається найголовніше – доля працівників комбінату. А він, на секундочку, є містоутворювальним підприємством для міста Горішні Плавні, на ньому офіційно працевлаштовані майже 4,5 тисячі людей.

І поки в судах ділять акції, борги й корпоративні права, реальну ціну цих конфліктів щодня платять не акціонери й не чиновники — її платять люди, для яких Полтавський ГЗК є не активом, а роботою і майбутнім.

Бо коли великий бізнес перетворюється на поле війни олігархів і держави, першими ризикують залишитися ні з чим саме ті, хто цю промислову імперію насправді створював.

"Телеграф" і надалі відстежуватиме перипетії цієї історії. Не перемикайтесь.