Обшуки пройшли, схеми лишилися: що показала контрольна закупівля "Телеграфу" в UVAPE

Поки БЕБ та Офіс генпрокурора звітують про "ліквідацію" провідної нелегальної мережі на ринку вейп-рідин, контрольна інтернет-закупівля "Телеграфу" показала: продукцію й надалі безперешкодно продають онлайн під невинною категорією "розваги". А ще цікавіше — куди саме доводиться переказувати гроші за цю покупку.

Розповідаємо про деталі проведеної перевірки, розбираємося, чому попри увагу правоохоронців UVAPE продовжує спокійно працювати в Україні та яке відоме прізвище може бути причетним до роботи цієї вейп-мережі.

"Смертельний удар"чи "комариний укус": як правоохоронці звітували про зачистку вейп-ринку

Про викриття масштабної схеми незаконного виробництва та збуту рідин для електронних сигарет нещодавно повідомили правоохоронці.

Генпрокурор Руслан Кравченко заявив: "Злочинна група організувала повний цикл нелегального обігу нікотиновмісних сумішей. Також вони продавали заборонені в Україні рідини з ароматизаторами, тобто смаками, відмінними від тютюнового. Незаконну продукцію ділки реалізовували через розгалужену систему збуту, зокрема, фізичні точки та онлайн-магазини викритої мережі. Роботу нелегального бізнесу забезпечували понад 200 залучених осіб".

Показово, що свій допис генпрокурор почав саме з формулювання про те, що схему вже було "ліквідовано".

Своєю чергою у БЕБ спецоперацію охрестили "масштабним ударом по нелегальному вейп-ринку", наголосивши на вилученні під час 70 одночасних обшуків у різних куточках країни значної кількості підакцизної продукції та компонентів для її виготовлення:

• 43 487 ароматизаторів,

• 30 243 одиниці гліцерину,

• 36 044 підсилювачі смаку та міцності,

• 19 781 картридж,

• 3 590 под-систем,

• 27 комплектів обладнання, нерозфасовані інгредієнти для виготовлення рідин – пропіленгліколь, гліцерин, ароматизатори та інше.

Загалом йшлося про продукцію на суму близько 30 млн грн, а також додаткове вилучення понад $70 тис., комп’ютерної техніки та чорнових записів щодо діяльності фігурантів схеми.

Директор БЕБ Олександр Цивінський підсумував ці події коротко — "мінус ще одна схема незаконного виробництва, зберігання, транспортування та збуту рідин для електронних сигарет".

Публічний резонанс підсилили й політики. Народний депутат Ярослав Железняк прямо пов’язав обшуки з відомою мережею вейп-шопів UVAPE, заявивши про паніку всередині компанії після дій правоохоронців.

Та й у самому БЕБ, схоже, не надто прагнули приховати, про яку саме компанію йдеться, опублікувавши фото магазину зі слабо заблюреним, а тому цілком упізнаваним логотипом UVAPE.

Ми, звісно, повністю довіряємо заявам керівництва таких поважних державних інституцій, як БЕБ та Офіс генерального прокурора. Однак про всяк випадок вирішили самостійно перевірити інформацію про "ліквідацію" мережі. Тим більше, що у повідомленнях правоохоронців прямо згадувався і онлайн-продаж продукції. Тож журналісти "Телеграфу" провели контрольну інтернет-закупівлю. І виявили, що не все так райдужно, як заявляють правоохоронці.

"Ліквідація", що не заважає працювати магазину

На момент підготовки матеріалу онлайн-магазин UVAPE та його Instagram-сторінка продовжували працювати так, ніби жодних гучних обшуків і "ліквідацій схем" не відбувалося.

Втім, без певної "реформи" не обійшлося — частина цифрових слідів компанії зникла: посилання на TikTok та Facebook, вказані на сайті онлайн-магазину, тепер ведуть просто у нікуди. Можливо, це і є наслідки того самого "удару по схемі", про який говорили правоохоронці?

Тютюн, якого немає, але він є

Попри все, асортимент онлайн-магазину виглядає доволі стабільно. Пристрої для споживання сумішей, ароматизовані рідини з різними смаками — все на місці, без натяків на будь-які "перерви в роботі".

Цікава деталь. У розділі "набори для самозамісу сольової рідини" зазначено, що до комплекту має входити нікобустер, речовина, яка додає до суміші нікотин. Хоча при замовленні у складі набору цей інгредієнт не відображається.

Не вказуючи у складі комплекту нікотин, магазин намагається страхуватися від претензій правоохоронців. Але, як згодом виявилося, насправді нікотин до замовлення додається "за замовчуванням" і безплатно (про це нижче).

"Торецькі розваги" замість реального зазначення товару

Щоб перевірити, як усе це працює на практиці, "Телеграф" оформив вейп-пристрій і пару найдешевших позицій з асортименту — ягідну суміш для самозамісу і комплект зі смаком тютюну та випічки. Ми умисно вибрали одну із сумішей з відмінним від тютюнового смаком, адже на їх продаж існує пряма законодавча заборона. Система чемно запропонувала додати до замовлення "харчову домішку" — гліцерин. І тут почалося найцікавіше.

Після оплати ми з подивом виявили, що заплатили за якісь абстрактні "розваги". У всякому разі саме так було вказано у категорії платежу. Тобто формально ми, виявляється, не купили вейп-суміш, а просто гарно провели час.

Далі — більше. У "Приват24" чомусь виявилося неможливим подивитися квитанцію про оплату. У банку пояснили це технічними налаштуваннями платіжного сервісу з боку продавця.

Коли ж квитанцію все ж вдалося отримати, по ЄДРПОУ з’ясувалося, що гроші пішли на ФОП — Громову Олену Віталіївну. В принципі, іншого, знаючи загальний бекграунд UVAPE, ми і не чекали.

А ще далі починається майже географічна екзотика: цей ФОП зареєстрований вже після початку війни (04.11.2022)… у Торецьку Донецької області. Місті, яке останні роки перебуває фактично в зоні бойових дій і наразі повністю зруйноване.

На цьому чудасія не закінчилася. У застосунку "Нової пошти" відправлення було вказане як "електротовари", а відправником – якесь ТОВ "ОНТРІСТ".

Ну і, звісно, відкривши посилку ми виявили у ній нікотин, той самий, який при формуванні замовлення вказаний не був. Також очікувано, що у присланому пакунку не біло жодних фінансових документів на покупку.

Підсумовуючи: мережа UVAPE — як мінімум в онлайн-сегменті — продовжує працювати. Самі суміші з різноманітними смаками спокійно продаються далі. Нікобустер продавець у посилки — кладе. Оплата ж, як показала контрольна закупівля, виставляється за "розваги" і проходить через ноунейм-ФОПів, зареєстрованих бозна-де.

До речі, мережа досі продовжує набирати на роботу людей, про що свідчать відкриті останнім часом вакансії на Work.ua та інших подібних ресурсах

І ось тут виникає доволі просте запитання: про яку саме "ліквідацію" мережі публічно заявляли генпрокурор і керівництво БЕБ, якщо на практиці, зокрема в інтернеті, все продовжує працювати як і раніше?

Заборонений ринок, який працює "на повну"

Сучасне регулювання ринку електронних сигарет в Україні почало формуватися з ухвалення Закону України №466-IX від 16 січня 2020 року, яким були внесені зміни до Податкового кодексу України та запроваджено акцизне оподаткування рідин для електронних сигарет як підакцизної продукції.

Наступний ключовий етап настав у липні 2023 року, коли набув чинності Закон України 1978-IX (вносить зміни до закону № 2899-IV) "…щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну". За цим законом з 11 липня 2024 року було заборонено виробництво та продаж ароматизованих рідин для електронних сигарет і заправних контейнерів із такими рідинами. Це фактично вивело з легального ринку найбільш масовий сегмент продукції — рідини зі смаками.

Згодом, після змін до Закону 3817-IX, було введено ліцензування на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та рідинами для електронних цигарок (нагадаємо, ароматизовані рідини були заборонені раніше).

"Телеграф" попросив прокоментувати ситуацію з чинними на сьогодні заборонами на ринку вейпів експертку з питань оподаткування Growford Institute Тетяну Кощук.

"Відповідно до змін до Податкового кодексу України, внесених у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" від 16.07.2025 р. 4536-IX, з 1 жовтня 2025 р. в Україні набрала чинності заборона на безоплатне надання нікотину при реалізації компонентів рідин для електронних сигарет. Також діє заборона на безоплатне розповсюдження на території України сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (товарна позиція 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах. Крім того, введено штраф за безоплатну реалізацію такої продукції", — розповіла експерт.

Згадане "безоплатне розповсюдження" — це якраз про той самий "безкоштовний нікотин", який продавці зараз сором’язливо не вказують при формуванні замовлення, аби спробувати вивести себе з-під уваги правоохоронців за торгівлю нікотиновмісною продукцією.

Експертка додає, що хоча заборона на продаж рідин формально діє, на практиці боротися з цим ринком досить непросто.

"На сайті ДПС періодично з’являється інформація про виявлення зазначених порушень та застосування відповідних фінансових санкцій. Є також рішення судів, які відхиляють обґрунтування продавців вейпів стосовно того, що продаж окремих компонентів рідин для електронних сигарет дозволений та не оподатковується акцизним податком, та підтверджують правомірність застосування штрафів ДПС. Утім, процес документування таких зловживань, який вимагає фіксації продажу компонентів рідин, є доволі трудоємним і складним. З огляду на величезну кількість точок продажу вейпів, охопити кожну з них контролем, з огляду на обмежену кількість співробітників ДПС, складно. При цьому замість однієї закритої точки швидко з’являються нові", — розповідає Тетяна Кощук.

Що про ринок вейпів говорять дослідження

Попри заборони та жорстке регулювання, ринок електронних сигарет в Україні фактично у повному обсязі продовжує існувати в тіньовому сегменті. За даними дослідження Kantar Україна, так звані "одноразки" (переважно всі без виключення ароматизовані) нелегальні на 99,1%. Не набагато краща ситуація і з іншими сегментами.

Так, електронні сигарети зі змінними багаторазовими картриджами – нелегальні на 97%. Вейпи з вбудованими заправними резервуарами – на 81,6%. Цигарки зі змінними попередньо заповненими картриджами – на 88,9%.

Загалом, за даними Kantar, обсяг нелегального ринку в Україні сягає 93%. При цьому основною ознакою нелегальної продукції є наявність смаків, відмінних від тютюнового, — 61% ринку. Тобто, саме ароматизовані рідини фактично формують основний споживчий попит у категорії, попри регуляторні обмеження.

Окремо дослідження фіксує, що 23,6% покупок електронних сигарет здійснюється через онлайн-канали (привіт онлайн-магазину UVAPE), які залишаються найменш контрольованим сегментом ринку з погляду походження продукції та дотримання вимог до маркування.

Щодо ймовірних втрат бюджету від функціонування нелегального вейп-ринку, то експерти оцінюють його на рівні 7,5 млрд грн у річному вимірі.

Непогано б знати, хто стоїть за скандальною мережею

Попри певний сарказм редакції у цьому тексті щодо надто оптимістичних заяв правоохоронців про нібито "ліквідацію" нелегальної мережі UVAPE, варто визнати: самі обшуки, вилучення продукції та відкриття кримінального провадження — безумовно, потрібна і корисна для суспільства робота. Будь-які спроби обмежити тіньовий ринок підакцизної продукції є важливими як з погляду бюджету, так і з погляду громадського здоров’я. Позитивно ставляться до цієї діяльності й експерти.

"Однозначно позитивним є нещодавнє викриття БЕБ великої мережі вейп-шопів. Наразі триває досудове розслідування за результатами проведеної операції, яке не лише стосується питань незаконного продажу компонентів рідин для електронних сигарет, а й охоплює сферу умисного подрібнення бізнесу на мережу ФОП і ТОВ з метою "економії" на податках, яке фактично є ухиленням від оподаткування у великих розмірах. Припинення діяльності мереж, які в Україні реалізують майже повністю нелегальну продукцію для вейпінгу, є більш ефективним інструментом боротьби із відповідним нелегальним ринком, порівняно із закриттям окремих точок. Важливо, щоб правоохоронці відпрацювали й інші мережі", — вважає і Тетяна Кощук.

Вона додає, що іншим дієвим заходом для обмеження нелегальної торгівлі рідинами для електронних сигарет має стати припинення діяльності їх виробників. "Ми вже бачили схожий ефект на прикладі зупинки виробництва звичайних нелегальних сигарет: продукція не вироблена – нічого продавати", — зазначає експертка.

Втім, разом із гучними звітами про обшук виникає інше, не менш важливе питання — прозорість. Адже навряд чи мережі масштабу UVAPE могли б роками настільки відкрито працювати з очевидними ознаками порушення законодавства без наявності певного "даху".

Саме тому суспільний інтерес сьогодні полягає не лише у кількості проведених обшуків чи обсягах вилученого товару і готівки, а насамперед у прямій відповіді від правоохоронців на питання: хто насправді стоїть за мережею UVAPE і їй подібними, хто забезпечує їм можливість працювати фактично безперешкодно і коли ці "хтось" понесуть покарання.

Дещо про формальних і ймовірних реальних власників UVAPE

Формально основною, компанією, пов’язаною з мережею, наразі вважається ТОВ "РЕСТРЕЙД", зареєстроване у Фастові лише кілька місяців тому. На сайті UVAPE вказано, що саме від імені цієї компанії наразі і працює мережа. Власницею і директрисою компанії, за даними YouControl, вказана Корж Ганна Ігорівна. Ні компанія, ні її власниця, схоже, поки публічно не згадується у судових реєстрах.

Втім, відомо, що у кримінальних справах, пов’язаних з мережею UVAPE, свого часу фігурувала ціла низка інших фірм. Так, ТОВ "ФРЕЙТІС", від імені якої мережа UVAPE працювала раніше, засвітилася у кримінальних справах по повній. Наприклад з матеріалів досудового розслідування №72025001310000008 відомо, що ця фірма, маючи ліцензію на роздрібну торгівлю вейпами, так би мовити, могла "надавати дах" іншим, фірмам, які стояли за офлайн-магазинами мережі UVAPE і в яких ця ліцензія була відсутня. Мова, зокрема, про ТОВ "РІКСЕЙТЕД", ТОВ "ЛІФТЕНД, ТОВ "ТРІНТАЛС", ТОВ "КАНТРІКС". Також у цьому ж провадженні фігурувало ТОВ "Зентос", яке було "попередником" ТОВ "Фрейтіс" щодо управління UVAPE.

Власником ТОВ "ФРЕЙТІС" наразі у реєстрах вказаний такий собі Попков Даніїл Едуардович. Він же раніше був засновником і ТОВ "Зентос", яка після низки розслідувань змінила назву на ТОВ "СОТ НЕТВОРКІНГ" і опинилася у власності громадянина Узбекистану на ім’я Тешабоєв Уміджон. Цю особистість "Телеграф" свого часу згадував в рамках розслідування щодо масового переоформлення українських компаній на фіктивних власників.

Втім, Попков також може виявитися лише "зіц"-власником UVAP. За версією журналіста Євгена Плінського, у справі цієї мережі простежується певний політичний підтекст. Так, за його даними, головним постачальником мережі UVAP може бути таке собі ТОВ "Тиса-Енерджі Груп", щодо якого БЕБ розслідує кримінальне провадження, пов’язане з нелегальним постачанням підакцизних товарів.

Власник компанії Іван Чейпеш, за даними Плінcького, пов’язаний із народним депутатом від "Слуги народу" Анатолієм Костюхом – той навіть орендував авто у "Тиса-Енерджі Груп". Зазначимо, що сам Костюх відповідаючи раніше на запитання видання "Главком" заперечив будь-яке своє відношення до UVAPE.

Обшуки, вилучення і гучні заяви можуть на певний час зупинити діяльність таких мереж. Але зрозуміло, що цей нелегальний ринок, який генерує мільярдні обороти, занадто швидко адаптується: змінює юридичні оболонки, "номіналів" і знову повертається в роботу. І тому поки не буде встановлено реальних бенефіціарів і вони не понесуть персональної відповідальності, схоже, що будь-які "ліквідації" залишатимуться радше тимчасовою паузою, ніж фінальною крапкою.

Що стосується регулювання цього ринку, то, на думку Тетяни Кощук, Україні варто було б придивитися до міжнародного досвіду.

"Підказати дієві рішення також може європейський досвід. Наприклад, у Латвії підакцизним товаром є не лише рідини для електронних сигарет, а усі їх компоненти. Відповідно, і рідини, і їх складники (якщо їх призначенням є використання для вейпінгу) мають бути марковані марками акцизного податку. Це спрощує контроль для податківців: потрібно лише зайти у точку продажу та перевірити, чи вся "рідка продукція" з акцизними марками", — говорить експертка з питань оподаткування Growford Institute.

"Телеграф" і надалі планує приділяти увагу висвітленню теми нелегального ринку тютюнових виробів в Україні — адже нелегальних вейп-мереж в Україні десятки, якщо не сотні. Не перемикайтеся.