Українське видавництво потрапило у скандал через зміну логотипу: що не сподобалось українцям

Державне видавництво "Веселка", якому майже 100 років, вирішило "осучаснити" автентичний логотип та отримало в соцмережах майже 500 гнівних коментарів від ілюстраторів.

Новий та старий логотип для порівняння у Facebook-спільноті "Українська книжкова графіка" опублікувала редакторка видавництва Ольга Яремійчук.

Більшість дописувачів вважають старий логотип досконалим, тому, на їхню думку не треба було його змінювати:

– Для мене перший варіант ідеальний, здається, нема потреби його оновлювати.

– Занадто багато дрібних деталей, які просто перетворяться в пляму на тоненькому корінці книги. Погоджуюсь, що старий все ще ідеальний.

– Я за перший варіант. Другий – занадто мультяшна дівчинка з величезними очима, що дивиться не в книгу, а позує з книгою.

– Нащо міняти те, що було добре? Новий я б сказала, з непотрібними претензіями.

– Навіщо ця барбізація? Чим сережки кращі за косички? Навіщо це вигулькування черепа позаду віночка? Що дають для логотипа ці дрібні елементи рослин у вінку? Навіщо їдкий жовтий акцентує вінок та сережки?

Деякі коментатори були різкішими у своїх оцінках:

– Оновлений логотип — якесь г**мно дешманське, як на мене.

– "Базедова хвороба" або ж "Спритко-і-Гарнюня, версія 2.0".

Telegram-канал "Непозбувний книгочитун" також не остався осторонь. У його дописі зазначається, що середнє враження щодо нового логотипа – щось між аніме та діснеївськими принцесами.

Також у паблику звернули увагу на те, що оновлення логотипа — це єдине, що видавництво зробило для осучаснення. Адже сайт видавництва все ще працює лише у Facebook.

Варто додати, що "Веселці" понад 90 років, це одне з найстаріших видавництв України, засноване у Харкові в 1934-му. Видавництво співпрацювало чи не з усіма відомими письменниками, випускало сотні назв щороку, а свої книжки експортувало у 128 країн світу.

Нагадаємо, за 2025 рік середня ціна на книжки в Україні зросла щонайменше на 20–30%. Видавці змушені підвищувати роздрібну ціну або жертвувати накладами й якістю — і це наслідок комплексного тиску: подорожчання поліграфії, логістики, праці та зростання ризиковості виробництва у воєнний час.