17 "зайвих" мільйонів у декларації: як навколо львівського депутата Андрейка зійшлися два скандали

Читать на русском
Автор

Найближчим часом очікуються судові баталії та політичні маневри

Сотні тисяч доларів і євро на рахунках дружини, автівки за заниженою вартістю і сумнівна квартира – все це НАЗК зафіксувало у декларації депутата Львівської облради Віталія Андрейка. Він не зміг пояснити походження цих статків, але тепер намагається довести в суді, що правий він, а не НАЗК. Одночасно Андрейко відстоює в судах свій мандат, відкликаний партією за "політичну зраду" через коаліційні домовленості з конкурентами.

Журналісти "Телеграфу" дослідили, як переплітаються політичні розборки і претензії НАЗК до Андрейка, котрі, фактично, підводять його під підозру в корупції.

Від бізнесу до політики

До початку політичної кар’єри Віталій Андрейко тривалий час був банкіром — працював у "ПриватБанку", навіть очолював у рідному йому Яворівському районі регіональне відділення. Згодом – став бізнесменом, співвласником низки компаній у будівельній сфері, зокрема ПП "Комфортмістобуд" та ПП "Житлобудкомфорт" та інших.

У 2010 та у 2015 роках – обирався депутатом Яворівської районної ради, де входив до президії та очолював бюджетну комісію. Місцева преса писала, що у той час Андрейко не соромився використовувати свої депутатські повноваження для просування власних комерційних проєктів. Зокрема, мова йшла про те, що він "протягнув" через бюджет райради багатомільйонну субвенцію на будівництво ЖК "Приозерний" начебто як на соціальне житло, підряд на будівництво отримала його компанія і побудувала суто комерційне.

У 2019 році Андрейко вирішив зробити крок на загальноукраїнський рівень — піти в народні депутати. Для цього він вибрав партію "Голос", від якої і йшов у одномандатному окрузі.

Але на виборах провалився, тож вже наступного року вирішив взяти планку дещо нижче – у Львівській обласній раді. Заразом він змінив і політичну силу – цього разу висувався від Української галицької партії.

Політична "зрада" й імперативний мандат: як УГП відкликала Андрейка і що з цього вийшло

Однак "вірним" УГП в облраді Андрейко був не довго – вже у рік обрання депутатом у нього виник суттєвий конфлікт з керівництвом партії. Річ у тому, що у грудні 2020 року частина депутатів УГП, зокрема й Андрейко, підписала меморандум про співпрацю з іншими фракціями — "Європейською Солідарністю" та "Слугою народу". Це суперечило позиції керівництва УГП, яке не погоджувалося на такі коаліційні домовленості.

Через це в УГП звинуватили цих депутатів у невиконанні передвиборчої програми й порушенні партійної дисципліни та заявили, що застосують до них імперативний мандат. За рік (за законом процедура відкликання депутата може ініціюватися не раніше ніж за рік після набуття повноважень), у грудні 2021 року, УГП розпочала формальну процедуру відкликання порушників. А 22 січня 2022 року на конференції Львівської обласної організації УГП було ухвалено відповідне рішення — відкликати п’ятьох депутатів, у тому числі Андрейка, Тараса Чолія, Івана Щурка, Марію Кульчицьку‑Волчко та Юрія Фольварочного.

"Недодепутат", або Що вирішили суди

Андрейко не погодився з таким рішенням і звернувся до суду, але апеляційні та касаційні інстанції не скасували процедуру відкликання. Справа дійшла до Верховного Суду, який у липні 2025 року також не поставив остаточної крапки у спорі, а повернув справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому в мотивувальній частині рішення ВС зазначено:

"З ухваленням вищим керівним органом політичної партії рішення про відкликання депутата місцевої ради, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, його повноваження припиняються достроково й закон не вимагає ухвалення з цього приводу інших рішень, зокрема місцевою радою чи територіальною виборчою комісією".

Наступне засідання у справі призначене на 14 квітня 2026 року, і саме на ньому перша інстанція повинна буде врахувати правову позицію Верховного Суду щодо імперативного мандата.

Недостовірні мільйони: деклараційний фронт Андрейка

Судова тяганина за мандат — не єдина проблема Віталія Андрейка. У 2026 році до неї додався новий фронт — перевірка його декларації Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Під час перевірки статків депутата облради за 2023 рік агентство виявило у його декларації неточності та недостовірні відомості на суму 17,4 млн грн, що фактично підводить депутата під підозру у корупції.

Приховані доходи та незадеклароване майно

За даними НАЗК (перевірка завершена 9 січня 2026 року), основні порушення включають:

  • Не задекларований дохід близько 962 тис. грн, ймовірно використаний для придбання квартири у Львові площею 47,6 м². Андрейко пояснював, що кошти були сімейними заощадженнями та позикою від сестри, але не надав документального підтвердження.
  • Невказаний автомобіль Mercedes‑Benz A 170 (2000 р. в.), який належав його співмешканці, котра пізніше стала його дружиною.
  • Невірна оцінка вартості двох авто: Porsche Cayenne (2016 р. в.) самого Андрейка і BMW X4 (2014 р. в.), яким володіє дружина, через що реальна вартість майна в декларації була занижена.
  • Незадекларовані отримані його неповнолітнім сином майже 600 тис. грн від відчуження майна.

Сотні тисяч доларів та євро без підтвердження

Особлива увага НАЗК була прикута до готівки дружини Вікторії Андрейко (Кіт) — $130 000 та 230 000 євро, еквівалент понад 14,6 млн грн, походження якої агентство вважає сумнівним через відсутність документального підтвердження.

Окрім цього, агентством було виявлено ще з десяток дещо менших розбіжностей у декларації Віталія Андрейка.

У підсумку НАЗК повідомило, що дії депутата містять ознаки кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366‑2 ККУ — внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації.

Андрейко ж стверджує, що всі майнові операції були, нібито, легальними, а частина даних у декларації могла бути подана з помилками. Він паралельно з оскарженням відкликання з партії ініціював судовий розгляд щодо висновків НАЗК, намагаючись зняти з себе підозру в корупції.

Підготовче засідання у цій справі, як дізнався "Телеграф", має відбутися 2 квітня 2026 року.

До речі, Віталій Андрейко не вперше потрапляє під пильну увагу НАЗК. Йому вже висувалися претензії у порушенні антикорупційного законодавства, зокрема у невчасному поданні декларації, і в жовтні 2024 року суд постановив визнати його винним в адміністративному правопорушенні та наклав на нього штраф у розмірі 850 грн.

Партнер під прицілом

Що стосується бізнесу Віталія Андрейка, то останнім часом про нього чути небагато. Рік тому місцеві ЗМІ писали, що одна з компаній, де він є співвласником, ТОВ "НОВУС БУД", споруджує новий ТРЦ Novos, у Новояворівську загальної торгівельною площею понад 5 тисяч кв. метрів.

ТРЦ Novos

"Телеграф" перевірив компанію депутата облради та виявив, що співвласником у ній є такий собі Валентин Козак, який, до речі є партнером Андрейка і в низці інших бізнесів. Партнер Андрейка цікавий тим, що наразі фігурує у справі про ймовірне багатомільйонне розкрадання на будівництві "Грушківського психоневрологічного інтернату".

За версією правоохоронців, "група осіб з числа службових осіб департаментів Львівської обласної військової адміністрації, комунального закладу Львівської обласної ради "Грушківський психоневрологічний інтернат" та суб`єктів господарювання, за попередньою змовою, з метою незаконного збагачення, організували механізм заволодіння бюджетними коштами при виконанні будівельних робіт, шляхом розроблення тендерної документації щодо проведення закупівлі товарів, робіт та послуг із "заздалегідь визначеними" суб`єктами господарювання".

Серед таких суб’єктів господарювання, зокрема, згадується і ТзОВ "Житло Буд Сервіс", що належить Козаку.

Репутація — це те, що в цивілізованій країні має бути головним для політика. Але, як бачимо на прикладі Віталія Андрейка, навіть після політичної зради і викритих багатомільйонних розбіжностей у декларації він уперто тримається за свій мандат, перетворюючи боротьбу за кар’єру на театр нескінченних скандалів і судових баталій. Схоже, його прагнення залишитися при владі виглядає важливішим за будь-які застереження совісті чи думку громадськості.

"Телеграф" буде стежити, чим закінчаться обидві історії Андрейка, які, схоже, мають спільну причину — непомірні амбіції політика, та повідомлятиме про найсвіжіші судові рішення і політичні маневри. Не перемикайтеся.