Списав на фейкову благодійність? Ексголову НКРЕКП знову впіймали на недостовірному декларуванні

Ім'я Валерія Тарасюка раніше фігурувало й в інших серйозних скандалах

Валерій Тарасюк, який раніше був членом і навіть головою НКРЕКП, спробував пояснити частину з понад 2 млн грн своїх надмірних витрат… благодійністю. Але в НАЗК йому не повірили.

Взагалі українські чиновники регулярно вправляються у мистецтві ховати свої статки та вигадувати пояснення для походження коштів: то квартира раптом записана на тещу, то мільйони "знаходяться" як спадок від померлої бабусі. Але тут випадок особливий — представник енергетичного регулятора, аби виправдати розбіжності в декларації, цинічно вирішив сховатися за "волонтерство".

Втім, повна перевірка НАЗК показала: жодних підтверджень такої "волонтерської діяльності" немає. Посилання Тарасюка на нібито активність у Facebook не підтвердилося — у профілі за 2024 рік не знайдено жодних публікацій, які б свідчили про благодійні збори чи фінансові операції, про які заявляв чиновник.

Розбираючись у деталях, "Телеграф" з’ясував, що саме викликало запитання НАЗК до Тарасюка цього разу, а також нагадав, що його ім’я вже фігурувало в епізодах із недостовірним декларуванням та інших серйозних скандалах.

Що саме виявило НАЗК під час останньої перевірки Тарасюка

Повна перевірка декларації Валерія Тарасюка за 2024 рік, яку провело НАЗК, тривала майже пів року — з 11 серпня 2025-го по 8 січня 2026-го. Антикорупційні інспектори аналізували дані з десятків державних реєстрів, банківських установ, правоохоронних органів та запитували інформацію у підприємств і фізичних осіб.

Ключові претензії НАЗК стосувалися розділу декларації про грошові активи Тарасюка. Агентство встановило, що чиновник зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 2 020 257,79 грн. Йдеться про розбіжності між задекларованими залишками коштів і реальними фінансовими можливостями їх накопичення.

Згідно з довідкою НАЗК, частину фінансових операцій Валерій Тарасюк намагався пояснити технічною помилкою під час перенесення даних із попередніх декларацій. Зокрема, він стверджував, що відомості про вказані в декларації 50 тис. євро готівки нібито автоматично перейшли до чернетки нового документа і не були виправлені через неуважність. Водночас підтвердних документів щодо походження або руху цих коштів він не надав.

Не підтвердилися і пояснення щодо фінансових переказів, які ексчиновник пов’язував із волонтерською діяльністю. Тарасюк повідомляв, що нібито здійснював безготівкові перекази на потреби військових підрозділів та частково використовував кошти інших осіб із подальшим поверненням цих коштів готівкою. Однак перевірка не виявила ані документальних підтверджень таких операцій, ані публічної звітності у соціальних мережах — профіль декларанта за 2024 рік не містив матеріалів про благодійні чи волонтерські звіти.

Тож аналіз доходів, заощаджень і витрат ексчлена та ексголови НКРЕКП показав, що наявних законних джерел коштів було недостатньо для формування задекларованого залишку готівки.

За результатами перевірки НАЗК зазначило, що Валерій Тарасюк подав декларацію з недостовірними відомостями на суму, що становить від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. Тож НАЗК вважає, що в діях чиновника встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, за що передбачено штраф від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

НАЗК вже мало претензії до Тарасюка

Ім’я Валерія Тарасюка не вперше потрапляє у матеріали повних перевірок, які проводило НАЗК. Зокрема, під час аналізу його декларації за 2022 рік найбільші претензії агентство мало щодо відображення об’єктів майна. Йшлося про земельну ділянку площею близько 1,5 тис. кв. м та житловий будинок площею 270 кв. м у Бучанському районі Київської області, які чиновник "забув" вказати у декларації.

За офіційною оцінкою, вартість майна, яке не вказав Тарасюк, сягала 5 млн грн. Тож тоді НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 статті 366-2 Кримінального кодексу, відповідальність за якою могла становити навіть до 2 років обмеження чи позбавлення волі із забороною 3 роки займатися певною діяльністю.

Як з’ясував "Телеграф", мова йде про приватний будинок з басейном у закритому котеджному містечку по вулиці Дзвінковій у селі Петрушки під Києвом. Комерційна вартість сусідніх будинків на цій вулиці — приблизно $350—500 тисяч, або до 20 млн грн.

А під час перевірки декларації Тарасюка за 2023 рік НАЗК також виявило наявність ознак недостовірних відомостей за окремими фінансовими показниками та активами Валерія Тарасюка, загалом на понад 2 млн грн.

Хто такий Валерій Тарасюк: бізнес, регулятор і конфліктні питання

Валерій Тарасюк працює в енергетичному секторі з початку 2000-х років. До державної служби він був пов’язаний із комерційною діяльністю у сфері енергетичного консалтингу та управління юридичними питаннями підприємств галузі.

Робота у структурі "лужниківських"

У 2006–2014 роках Тарасюк працював у структурі ТОВ "ВС Енерджі Інтернешнл Україна", де обіймав посади директора юридичного департаменту та віцепрезидента.

Згодом, коли він буде членом і керівником регулятора енергоринку, факт цієї роботи йому не раз пригадають. Річ у тому, що VS Energy International — це інвестиційна група, бенефіціаром якої називали пропутінських російських олігархів Євгена Гінера, Міхаіла Воєводіна та Олександра Бабакова (так званих "лужниківських"). В Україні через ТОВ "ВС Енерджі Інтернешнл Україна" вона володіє низкою енергокомпаній, серед яких 5 обленерго, і ще в трьох має корпоративні права. А також низкою інших активів, зокрема готелів (серед яких "Прем’єр Палац") і торгівельних центрів.

І хоча на сторінці самої компанії наразі зазначено, що акціонерами VS Energy є громадяни Латвії та Німеччини, які начебто повністю підтримують Україну, з початком війни група потрапила під пильну увагу українських спецслужб, і наразі щодо неї тривають суди Мін'юсту про конфіскацію активів на користь України.

В контексті минулої роботи у "ВС Енерджі" Тарасюка згадувалося можливе лобіювання ним її інтересів на посаді голови та члена НКРЕКП. Зокрема, журналісти писали про втрати державою мільярдів гривень, через те що НКРЕКП, очолювана Тарасюком, не помічала зловживання на користь енергокомпаній, що входили до "ВС Енерджі".

"Допомога" брату і тендери для власної фірми

Пізніше, у 2016–2019 роках, Тарасюк був пов’язаний із ТОВ "ЕФ енд ЕМ Україна", що належала його братові, де працював на керівних посадах. Це згодом стало причиною закликів щодо його звільнення і навіть дослідження ТСК, адже компанія працювала на ринку електроенергії, що говорило про конфлікт інтересів.

Зокрема, колишній нардеп та голова ГО "Народ України проти корупції" Геннадій Москаль заявляв, що Тарасюк "не може лобіювати бізнес свого рідного брата, то або хай брат бізнес по електроенергії лишає, або він повинен заявити про свої особисті бізнес-інтереси і здати повноваження голови НКРЕКП".

У деклараційних документах також згадувалося володіння часткою в 10% у ТОВ "Компанія "Метал Інвест". Ці обставини раніше також ставали предметом публічних дискусій щодо потенційного конфлікту інтересів, оскільки компанія вигравала тендери державної "Укргідроенерго". Лише у 2023 році на державних тендерах афільовані з Тарасюком компанії начебто заробили 2 млрд грн.

Гостювання в Росії та лобізм імпорту "ворожої" електроенергії

Окремі претензії стосувалися відвідин Тарасюком Росії після 2014 року. Валентин Наливайченко, бувши членом ТСК з енергетики, прямо звинувачував Тарасюка в тому, що той їздив у Москву лобіювати експорт електроенергії з РФ до України.

Пізніше у публічних інтерв’ю Тарасюк в цілому виправдовував імпорт електроенергії з РФ та Білорусі після 2014 року, зазначаючи, що він нібито "допомагає Україні". Але забуваючи, що гроші від таких постачань йшли у бюджет країни, яка стріляла в українців.

Собі не заплатиш…

У державному секторі Валерій Тарасюк працював у складі НКРЕКП. У 2014 році він вперше став членом регулятора, у 2016 році звільнився за власним бажанням, а у 2019 році був повторно призначений членом комісії та невдовзі обраний її головою. Пізніше Тарасюк також обіймав керівну посаду в регуляторі у період 2019–2022 років, а у 2024 році знову керував НКРЕКП.

Працюючи керівником регулятора і отримуючи в річному вимірі зарплатню понад 2 млн грн, Тарасюк ще й виплачував собі та ще низці членів НКРЕКП премії — щоквартально понад 250 тис. гривень кожному. А згодом відмовився пояснювати, за які, власне, заслуги виписані ці кошти.

Також Тарасюку закидали, що він під час війни їздить відпочивати за кордон. Зокрема, його начебто у 2023 році бачили у Греції. ДБР за цим фактом начебто розпочинало досудове розслідування.

Формально строк повноважень Тарасюка як члена НКРЕКП закінчився 1 липня 2025 року – на підставі указу президента про ротацію членів регулятора ще від 2020 року.

НКРЕКП під прицілом: від закликів перезавантаження до нового енергетичного скандалу

За останні роки НКРЕКП неодноразово опинялася в центрі критики з боку експертів, учасників енергетичного ринку та суспільства. Регулятора, що формує правила гри для енергетики та комунальних послуг в Україні, не раз звинувачували у непрозорих рішеннях, конфліктах інтересів (як у випадку з Тарасюком) та впливі великих бізнес-груп на регуляторну політику.

У вересні 2025 року відбулося часткове перезавантаження регулятора — оновлено склад деяких посадовців та проведено низку кадрових ротацій, що мали продемонструвати очищення комісії від старих впливів.

Та в листопаді 2025 року, після масштабної антикорупційної "операції Мідас" НАБУ, стало зрозуміло, що частина членів комісії була прямо пов’язана з корупційними оборудками, які приписують групі Міндіча, Галущенка і Ко.

Цей резонансний скандал підштовхнув президентську адміністрацію до чергових заяв про необхідність перезавантаження ключових енергетичних інститутів, включно з НКРЕКП, Держенергонаглядом та іншими структурами.

Попри анонси перезавантаження, вже після цього рішення НКРЕКП потрапило в черговий гучний скандал – 16 січня 2026 року регулятор несподівано підняв прайс-кепи (верхні обмеження ціни електроенергії на добу наперед), хоча буквально напередодні заявляв про їх збереження.

У результаті на аукціоні "Енергоатому", проведення якого передувало цьому рішенню регулятора, групою приватних компаній було викуплено аномальні обсяги електроенергії. Це дало підстави говорити про ознаки інсайдерської змови за участі НКРЕКП, а також спровокувало заяви щодо "продовження схем Міндіча".

Скандал навколо Валерія Тарасюка вкотре привертає увагу до проблем функціонування енергетичного регулятора України. Кожен новий епізод публічних конфліктів чи антикорупційних перевірок у НКРЕКП посилює суспільний запит на інституційне очищення регулятора, жорсткіший фінансовий контроль посадовців та підвищення прозорості ухвалення рішень.

Подібні випадки, які регулярно фіксує НАЗК, лише підкреслюють, що довіра до енергетичного управління прямо залежить від доброчесності людей, які формують політику на стратегічному ринку електроенергії України.

"Телеграф" і надалі слідкуватиме за процесом очищення в енергетичному секторі. Не перемикайтесь.