Дарницька ТЕЦ і ризики "чернігівського сценарію". Чи не повториться формула: прибутки — Шкрібляку, зобов’язання — бюджету?

Після руйнування внаслідок ворожого ракетного удару Дарницької ТЕЦ без тепла залишилися понад тисяча житлових будинків, лікарні та школи на лівому березі Києва. Відразу розпочалися дискусії, що відновлювати станцію мають державним або комунальним коштом. Зокрема, прем’єр Юлія Свириденко заявила, що це, мовляв, відповідальність Києва. Пізніше додалися розмови про можливу націоналізацію ТЕЦ. Хоча всім відомо, що ця ТЕЦ — приватний бізнес, який з 2012 року належить ТОВ "Євро-Реконструкція", котре своєю чергою належить бізнесмену Анатолію Шкрібляку і приносить йому мільярди.

"Телеграф" нагадує, хто такий Анатолій Шкрібляк, якими бізнесами володіє, які статки має та чому за історією з відновленням Дарницької ТЕЦ потрібно пильно стежити, аби не повторився "чернігівський сценарій", коли борги приватної компанії переклали на державу.

Дарницька ТЕЦ під прицілом: що залишилося після ракетних ударів

Дарницька ТЕЦ, як і інші об’єкти критичної інфраструктури столиці, регулярно стає мішенню ворожих обстрілів. Загалом з серпня минулого року ворог гатив по ній 9 разів. Зрештою, 3 лютого відбулася наймасштабніша атака, внаслідок якої низку об’єктів на ТЕЦ було зруйновано. Без тепла залишилися понад 300 тисяч мешканців у 1129 житлових будинках, а також низка об’єктів соціальної інфраструктури – дитсадки, школи, лікарні на лівому березі Києва.

4, а потім 25 лютого Дарницьку ТЕЦ відвідали великі іноземні делегації — загалом десятки закордонних послів, депутатів Європарламенту, урядовців та представників міжнародних організацій, щоб оцінити масштаби руйнувань. Представники США, Великої Британії, Німеччини, Польщі та інших країн називали наслідки ударів "шокуючими" і підкреслювали, що атаки на цивільну інфраструктуру є воєнним злочином.

За різними оцінками, ремонтні роботи на Дарницькій ТЕЦ можуть тривати значний час. Мер Києва Віталій Кличко говорить про не менше 2 місяців, експерти ж називають термін до наступного опалювального сезону, а то й навіть взагалі ставлять під сумнів доцільність відновлення станції.

Відновлення Дарницької ТЕЦ: хто має брати на себе відповідальність?

Після руйнувань Дарницької ТЕЦ почалися активні дискусії щодо того, хто має фінансувати відбудову станції. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд чекає від Києва конкретний план її відновлення.

Водночас колишній голова "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив: "Якщо влада планує її відновлення (хоча особисто я бачу сенс у переході на більш децентралізовану систему опалення), то логічним кроком є її передача у власність громади міста чи у державну власність".

"Це стандартний підхід в таких кризових ситуаціях. У світі є термін "тимчасове державне управління". Це коли держава бере на себе відповідальність за стратегічний актив у період турбулентності, щоб забезпечити його сталу роботу", — написав експерт у своєму Facebook.

При цьому він зазначив, що у власника ТЕЦ, мовляв, може не вистачити грошей на відновлення.

"Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4) — це приватна компанія, яку пов’язують з бізнесменом Шкрібляком. Не думаю, що у нього є можливість швидко залучити потрібні мільярди гривень у відновлення станції до наступної зими", — підкреслив Макогон.

Насправді ж Анатолій Шкрібляк далеко не такий бідний, як його дехто малює. Дослідження його бізнесу показує, що він оперує мільярдними доходами, найбільші з яких йому приносила якраз Дарницька ТЕЦ. Тож потурбуватися про її відновлення він, ймовірно, міг би власними силами, не перекладаючи фінансові зобов’язання на міський чи державний бюджет.

Бізнес і статки Шкрібляка

Анатолій Шкрібляк бізнесмен із Західної України, який побудував одну з найбільших приватних енергетичних та девелоперських груп країни. У минулому — народний депутат України, сьогодні він контролює десятки компаній у сфері теплової генерації, нерухомості та агробізнесу.

Наразі Шкрібляк посідає 61-шу сходинку серед "найдохідніших" бізнесменів України. Його сукупний дохід за 2025 рік зі всіх бізнесів, як свідчать дані opendatabot.ua, склав 13,4 мільярда гривень.

При цьому найбільше коштів за 2025 рік – 5,66 млрд грн – принесло йому якраз ТОВ "Євро-Реконструкція", яка управляє Дарницькою ТЕЦ.

Дві інші його енергетичні компанії — ПРАТ "Черкаське Хімволокно" (Черкаська ТЕЦ) та ТОВ "Суми­Теплоенерго" (Сумська ТЕЦ) також не "пасли задніх" і забезпечили йому минулого року дохід відповідно 4,1 та 1,2 млрд грн.

За даними YouControl, загалом до бізнес-групи Шкрібляка входить 59 компаній, які працюють у трьох напрямках: девелопмент, агробізнес та енергетика. Диверсифікація дозволяє йому контролювати значну частину важливих ринків.

Так, BUDHOUSE GROUP Шкрібляка, за даними на офіційній сторінці групи, управляє низкою відомих торгівельних центрів у різних куточках України, зокрема:

• ТРЦ "Nikolsky" (Харків)
• ТРЦ "Lubava" (Черкаси)
• ТРЦ "Forum Lviv" (Львів)
• ТРЦ "Fabrika" (Херсон) (постраждав, залишається частиною портфеля).
• ТРЦ "Khortitsa Mall" (Запоріжжя) (будівництво призупинене, залишається у планах компанії)
• ТРЦ "Hartz" (Київ)
• ТРЦ "Yessa" (Одеса) (у стадії реалізації)

Ці об’єкти лише частина портфеля Budhouse Group, який також включає житловий преміумкомплекс Linden Luxury Residences у Києві, готельні та інші комерційні проєкти. Загалом за минулий рік цей напрямок також приніс Шкрібляку мільярди гривень доходу.

Що стосується агросектору, то компанії цього напрямку, за даними з реєстрів Opendatabot, також непогано заробили для Шкрібляка у минулому році. Серед лідерів агронапрямку:

• ОВ "І&U Агро" — вирощування зернових культур, оренда та обробка земель; дохід 173 млн грн.
• ТОВ "Добродія Трейд" — посередницька діяльність у торгівлі сільгоспсировиною; дохід 150 млн грн.
• ПОСП "Колос" — вирощування зернових культур; дохід 130 млн грн.
• ТОВ "Красне-Інвест" — агровиробництво; дохід 112 млн грн.

Про фінансовий статус Шкрібляка свідчать і його особисті активи. Згідно з даними публічних реєстрів, наразі бізнесмен проживає у найпрестижнішому районі Лондона — SW1A 2BH на Horse Guards Avenue, де апартаменти можуть коштувати від кількох сотень тисяч до навіть 20 млн фунтів.

"Чернігівський сценарій": як борги "приватної" ТЕЦ лягли на громаду

Розглядаючи мільярдні доходи й статки Анатолія Шкрібляка, важливо зрозуміти, як вони зароблялися. Особливо показовою тут є історія Чернігівської ТЕЦ, де ТОВ "Фірма "Технова" Шкрібляка продемонструвала, як за допомогою тиску можна переписати власні борги на комунальне підприємство. Цей кейс особливо важливий на тлі розмов про відновлення Дарницької ТЕЦ.

У 2001 році "Технова" взяла Чернігівську ТЕЦ в оренду, строк якої тривав до 2023 року. За цей час компанія отримувала надходження від експлуатації станції, майже не займаючись її модернізацією. У всякому разі про це прямо заявляв міський голова Чернігова Владислав Атрошенко:

"Орендар 20 з чимось років заробляв на ціні вугілля, не вкладаючи фактично коштів і не оновлюючи цілісний майновий комплекс. Всі ці оновлення, які є на папері, ви поїдьте на ТЕЦ, подивіться, що це просто металобрухт. Вся ця історія – це металобрухт. Це історія збагачення орендаря і знищення, фактично, майна", — зазначав, зокрема, Атрошенко у 2022 році.

У 2022 році, після руйнувань, завданих ворожими обстрілами, "Технова" звернулася до Чернігівської міськради про дострокове припинення оренди через начебто відсутність коштів на відновлення станції. Процес припинення оренди дещо затягнувся, але влітку 2023 року депутати міської ради створили комунальне підприємство "Теплокомуненерго" для того, щоб провести процедуру повернення станції у комунальне управління.

Та під час передачі Чернігівської ТЕЦ КП "Теплокомуненерго" зіштовхнулося з ультиматумом від "Технови" та "Нафтогазу": комунальне підприємство має прийняти не лише станцію, а й усі борги "Технови" перед "Нафтогазом" обсягом понад 1,4 мільярда гривень. Подавалося все це під соусом начебто вимог законодавства.

Комунальному КП нав’язали вибір: або брати на себе борги, або залишити місто без теплопостачання напередодні опалювального сезону. В результаті, попри всю несправедливість ситуації, Чернігівське КП "Теплокомуненерго" змушене було під тиском відповідати за зобов’язання приватної компанії. Хоча потім оскаржило цю вимогу в судах.

На щастя суди, які відбулися за результатами цієї кричущої історії, поки стають на бік комунального підприємства. Як повідомив "Телеграфу" адвокат КП "Теплокомуненерго", наразі вдалося остаточно відсудити скасування боргових зобов’язань по договорах на близько 900 млн грн. Оскарження інших договорів – на близько 500 млн грн — також має непогані судові перспективи.

Цей кейс наочно показує, що навіть стратегічний актив у приватних руках Шкрібляка може обернутися для громади багатомільярдними ризиками. І саме тому питання відновлення Дарницької ТЕЦ у Києві має відбуватися з максимальним контролем, аби не повторити "чернігівський сценарій".

Не тільки Шкрібляк: що відомо про інші схеми бізнесмена і його оточення

Історія з Чернігівською ТЕЦ — лише один з епізодів у довгій низці суперечливих ділових практик, пов’язаних з Анатолієм Шкрібляком. Його енергетичний бізнес неодноразово опинявся у зоні уваги правоохоронних органів та медіа щодо постачання вугілля сумнівного походження.

Так, наприклад, у судових матеріалах, пов’язаних з кримінальним провадженням 22021101110000160 зазначалося, що, за версією слідства, низка компаній, що пов’язані зі Шкрібляком, зокрема ТОВ "Євро-Реконструкція", ТОВ "Технова", ТОВ "СумиТеплоенерго" та ПРАТ "Черкаське Хімволокно", могли нібито використовувати схеми постачання вугілля з тимчасово окупованих територій Донбасу (ОРДЛО).

Як раніше писав "Телеграф", у схемах із начебто поставками вугілля з РФ та ОРДЛО могли фігурувати складні ланцюги підконтрольних компаній, де вантажі начебто проходили через транзитні маршрути, а затверджені митні декларації не відповідали фактичному походженню палива. Ці факти, зокрема, розслідувалися в межах ще одного кримінального провадження, 22019270000000059.

Втім, останні згадки в судових реєстрах про ці провадження датуються 2023 роком, тож їхня подальша доля незрозуміла.

ЗМІ також згадують у контексті можливих порушень компаній Шкрібляка Олександра Штіпельмана, нібито одного з неформальних керівників його бізнесів. Начебто, перебуваючи у складі ради Оптового ринку електроенергії, Штіпельман міг "курувати" питання експлуатації енергообладнання та механізми фінансових потоків у групі підприємств, пов’язаних з Анатолієм Шкрібляком. Зокрема, у матеріалах ЗМІ згадується, що Штіпельман нібито відповідав за забезпечення того, щоб фактичні питомі витрати палива на виробництво енергії на ТЕЦ були нижчими за затверджені тарифом, а також за "схеми виведення коштів", виділених на інвестиційні й ремонтні програми, що могло створювати можливості для значної маржі та оптимізації податкових та митних операцій.

Джерела нашого видання зазначають, що Штіпельман, ймовірно, і сьогодні має вплив на управління ТЕЦ, пов’язаних з Анатолієм Шкрібляком.

Не просто ремонт — питання відповідальності

Станом на сьогодні ТОВ "Євро-Реконструкція" заявляє, що відновлення Дарницької ТЕЦ здійснюється виключно коштом підприємства. Проте дискусії про можливе залучення державних чи комунальних ресурсів не виникають на порожньому місці. Якщо ремонти затягнуться або постане загроза зриву опалювального сезону, аргумент "порятунку міста" може знову відкрити питання бюджетного фінансування приватного активу.

І тоді ключовим стане не технічне, а принципове питання: чи має держава фактично підстраховувати бізнес Анатолія Шкрібляка, чия компанія роками отримувала мільярдні доходи від цієї ж ТЕЦ.

Історія з Дарницькою станцією — це не лише про пошкоджені котли. Це про модель відповідальності. Чернігів уже продемонстрував, як у кризі громада може опинитися перед вибором без альтернативи. Київ сьогодні — у схожій точці, але з набагато більшими ставками.

Відновлювати ТЕЦ необхідно. Але важливо, щоб це відбувалося на прозорих умовах, із чітким розподілом фінансових зобов’язань і гарантіями для міста. Бо якщо прибутки залишаються приватними, то й інвестиційні ризики мають нести власники — зокрема, й сам Шкрібляк.

Водночас експерти застерігають: простий ремонт не ліквідує системної вразливості столиці. Києву потрібна модернізація всієї моделі теплопостачання — із резервними джерелами, децентралізацією та зменшенням залежності від одного великого гравця.

Дарницька ТЕЦ стала тестом — і для Шкрібляка як власника стратегічного активу, і для держави як гаранта енергетичної безпеки. Бо в умовах війни тепло — це вже не просто бізнес. Це елемент національної стійкості. І від того, як буде вирішене питання Дарницької ТЕЦ, залежить не лише наступна зима, а й те, чи залишиться стара формула "прибутки приватні — витрати публічні" частиною української енергетичної практики.

"Телеграф" уважно спостерігатиме за всіма кроками власника, держави та міста щодо відновлення Дарницької ТЕЦ і своєчасно інформуватиме про будь-які ризики для киян та української енергосистеми. Не перемикайтеся.