Які фільми жахів найстрашніші? Вчені назвали найкращі хорори
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Вчені підключали глядачів до датчиків серцебиття та вмикали їм хорори — і ось що вони дізнались
Стівен Кінг якось сказав, що найкраща нагорода для нього як письменника — якщо читач помре від розриву серця. Компанія MoneySuperMarket вирішила підійти до питання, який фільм жахів найстрашніший, з точки зору науки. У межах дослідницького проєкту Science of Scare глядачів під’єднували до датчиків серцебиття і вмикали їм хорори. Перемагає той фільм, який викликає найбільші стрибки серцевого ритму.
"Телеграф" вивчив дані Science of Scare за останні п’ять років і зібрав для вас найстрашніші хорори.
"Сіністер" (2012)
Цей фільм режисера Скотта Дерріксона ("Шість демонів Емілі Роуз", "Доктор Стрендж") уже кілька років утримує лідерство в рейтингу. Дослідження показало, що під час перегляду пульс глядачів підскакував до 131 удару за хвилину.
За словами Скотта Дерріксона, він надихався культовим трилером "Дзвінок" Хідео Накати: історія побудована навколо знахідки старих плівок із записами снаф-відео.
У фільмі й справді майстерно нагнітається атмосфера кошмару. Композитор Крістофер Янг створив неймовірний саундтрек, у якому використав індустріальні шуми, скрегіт, низькочастотний гул. Критики також хвалили іменитого Ітана Хоука за серйозну драматичну гру. (Ми писали про один із найкращих серіалів-2025 за його участі — "Підноготна".) А от фіналом багато хто був розчарований, вважаючи його банальним.
"Астрал" (2010)
Друге місце стабільно посідає фільм "Астрал" режисера Джеймса Вана — одного зі співтворців франшизи "Пила". Фільм буквально реанімував жанр класичного хорору про будинки з привидами. Історія про те, як хлопчик пішов в астрал і не зміг повернутися, перетворилася слідом за "Пилою" на довгограючу франшизу. Останній на цей момент "Астрал 6" вийде на екрани в серпні цього року.
Саме в цьому фільмі зафіксовано найпотужніший стрибок пульсу в одній конкретній сцені — коли героїня Роуз Бірн ("Я б тебе вдарила, якби могла") розповідає про свій сон, а в цей момент за плечем її чоловіка з’являється червоне обличчя демона. Цей кадр став візитівкою фільму й змушує підстрибнути в кріслі навіть підготовленого глядача. Щоправда, знайшлися жартівники, які порівняли червоноликого демона з Дартом Молом із "Зоряних війн". Та й загалом саспенс помітно здувся, коли герой Патріка Вілсона ("Хранителі") іде слідом за сином у потойбічний вимір.
"Посмішка 2" (2024)
У 2024 році в рейтингу Science of Scare міцно закріпився авторський римейк "Усмішки" (2022) Паркера Фінна. Режисер отримав більший бюджет і використав його, щоб перетворити камерний хорор на масштабний психоделічний кошмар про ціну слави. Один із небагатьох випадків (нарівні зі "Зловісними мерцями 2" Сема Реймі), коли римейк вийшов навіть кращим за оригінал.
У головній ролі знялася британська акторка й співачка Наомі Скотт, відома за роллю Жасмін в "Аладдіні". Критики одностайно назвали "феноменальною" роботу Наомі, яка грає розпад особистості під світлом софітів. Її істерика, страх і фізичний біль виглядають на екрані із моторошною достовірністю.
Сиквел значно кривавіший і винахідливіший за оригінал: тут вистачає й натуралістично показаного боді-хорору, й сюрреалістичного саспенсу, й гнітючої клаустрофобії. Паркер Фінн використовує довгі плани, перевернуту камеру та складний саунд-дизайн, створюючи відчуття дезорієнтації в просторі. Але знайшлися й критики, які вважали, що на тлі винахідливого й лаконічного оригіналу сиквел занадто затягнутий і кривавий.
"Вероніка" (2018)
У тарганячі перегони за звання найстрашнішого фільму у 2018 році включився стримінговий гігант Netflix. Коли на платформі з’явився іспанський хорор "Вероніка", представники Netflix заявили, що приблизно один зі 100 глядачів від жаху вимикав цей фільм приблизно на половині, так і не додивившись до кінця.
Скажемо прямо: це був хитрий маркетинговий хід, заснований на реальній, але специфічній статистиці. Це класична маніпуляція даними для створення хайпу — фільм можна вимкнути на середині не лише тому, що страшно, а просто тому, що нудно. А ще можуть з’явитися термінові справи або зникнути електрика.
Хоча сам фільм не такий уже й поганий — це міцна драма дорослішання з елементами містики, типовий представник іспанської школи хорору. Історія розгортається в Мадриді в червні 1991 року й заснована на реальних подіях знаменитої "справи Вальєкас". Це перший і єдиний випадок в історії Іспанії, коли поліцейський офіцер офіційно задокументував у рапорті слова "паранормальна активність".
Фільм лякає винахідливими візуальними образами: режисер зомбі-франшизи "Репортаж" Пако Пласа прекрасно вміє нагнітати страх у звичайній міській квартирі, залитій сонячним світлом. Але називати його "найстрашнішим в історії" — явне перебільшення.
"Той, що виганяє диявола" (1973)
Ну, а серед критиків і глядачів уже понад пів століття утримує звання "найстрашнішого хорору" ця класична стрічка режисера Вільяма Фрідкіна. "Екзорцист" змінив не лише жанр, а й саме сприйняття кіно як фізичного досвіду. Коли фільм вийшов на екрани, люди втрачали на сеансах свідомість, а країною прокотилася справжня епідемія одержимості дияволом.
Як і у випадку з "Веронікою", сценарій Вільяма Пітера Блетті за власним романом спирається на нібито реальний випадок екзорцизму 1949 року, але дія відбувається на початку сімдесятих. Режисер починав як талановитий кінодокументаліст і встиг помітно освіжити жанр поліцейського трилера, знявши легендарного "Французького зв’язкового" (1971) як документальну драму. Так само він вчинив і з хорором. Вільям Фрідкін заморожував знімальний майданчик до -30°C, щоб пара з рота акторів була справжньою, а домагаючись від акторів природних реакцій на страх та біль, стріляв за кадром із рушниці й навіть завдавав їм травм.
Але результат був того вартий. Це перший хорор в історії, номінований на "Оскар" за найкращий фільм (усього було 10 номінацій і 2 перемоги — за звук та сценарій). А виконавиці головної ролі, 14-річній Лінді Блер, після виходу фільму навіть довелося найняти охорону через погрози релігійних фанатиків.
Раніше "Телеграф" писав, чому ми боїмося п’ятницю 13-те — і чому правильно робимо.