Обіцяють 72 години без світла, але є нюанс: як насправді працює оптоволоконний інтернет

Обіцяні 72 години у всесвітній мережі без світла вимагають дотримання умов

Під час відключень світла оптоволоконний інтернет багато хто сприймає як гарантований спосіб залишатися онлайн. Серед користувачів закріпилося очікування, що саме ця технологія має працювати щонайменше дві доби без електрики.

"Телеграф" розповість, скільки насправді може працювати оптоволоконний інтернет під час блекаутів, від чого залежить його стабільність і чи реальні заяви про 48-72 години зв’язку без світла.

Як працює оптоволоконний інтернет під час блекаутів

Оптоволоконний інтернет за технологією PON або xPON працює за простим принципом. На відміну від звичайних кабельних мереж, між провайдером і квартирою немає активного обладнання, яке потребує постійного живлення. Від вузла провайдера до помешкання йде суцільний оптичний кабель, яким передається світловий сигнал. Сам кабель не споживає електроенергії, тому не "вимикається" разом зі світлом у будинку. Саме через це оптоволокно часто вважають інтернетом, який працює навіть під час блекаутів.

Втім, повної автономності тут немає. Для роботи мережі електрика потрібна у двох ключових точках. Перша — це вузол провайдера, де розміщене його основне обладнання. Саме там формується сигнал і звідти він надходить до абонентів. Якщо у провайдера є акумулятори або генератори, вузол продовжує працювати навіть під час тривалих відключень. Якщо ж резервного живлення немає або воно вичерпалося, інтернет зникне у всьому районі, незалежно від типу підключення.

Друга точка залежності — квартира користувача. Щоб інтернет з’явився на ноутбуці чи телефоні, потрібні оптичний термінал (ONU), який "перетворює" світловий сигнал на звичайний інтернет, і Wi-Fi роутер. Обидва пристрої працюють від електрики. Якщо їх не підживити від павербанка, безперебійника чи іншого джерела, зв’язку не буде, навіть якщо провайдер продовжує передавати сигнал по кабелю.

Саме в цьому полягає ключова різниця між PON/xPON і мідними або FTTB-мережами. У таких мережах у під’їзді чи на поверсі встановлене активне обладнання, яке без світла вимикається одразу. Тому там інтернет зникає разом із електрикою в будинку, навіть якщо в квартирі є резервне живлення. У випадку з оптоволокном шанс залишатися онлайн значно вищий — але лише за умови, що і провайдер, і сам користувач подбали про живлення свого обладнання.

На скільки реально вистачає інтернету без світла

Досвід відключень показує, що універсальної відповіді на це питання немає, але реальна практика чітко вкладається у кілька типових сценаріїв — залежно від рівня резервування мережі та підготовки користувача.

У мережах без повноцінних резервів у провайдера інтернет зазвичай зникає швидко — через 1-3 години після знеструмлення. Саме стільки в середньому тримаються базові акумулятори на обладнанні в будинках або на локальних вузлах.

Якщо на вузлах мережі встановлені акумулятори збільшеної ємності, інтернет працює довше — 6-12 годин, іноді до доби. Саме цей сценарій сьогодні найпоширеніший у містах: зв’язок зберігається під час коротких і середніх відключень, але зникає, якщо блекаут затягується. Важливо, що навіть у межах одного району ситуація може різнитися — залежно від того, до якого саме сегмента мережі підключений будинок.

За наявності генераторів або великих батарейних масивів інтернет може працювати 12-24 години, а на окремих центральних вузлах — до 24-48 годин відключень. Саме такі цифри провайдери називають після останніх масштабних відключень: центральні майданчики тримають зв’язок довше, периферійні — зазвичай близько доби. При цьому швидкість і стабільність з’єднання, за словами операторів, не змінюються — перемикання на резервне живлення відбувається автоматично і для абонента залишається непомітним.

48 годин і більше – це вже кейси, які зустрічаються рідше. Вони можливі лише за поєднання кількох умов: наявності потужного резервного живлення у провайдера, налагодженої логістики пального або заміни акумуляторів, а також готовності самого користувача підтримувати роботу домашнього обладнання. Саме в таких умовах з’являються заяви про інтернет, який працює до 72 годин без світла.

Як це виглядає технічно? Провайдери, що декларують три доби автономної роботи, використовують LiFePO4-акумулятори великої ємності, встановлені на вузлах мережі. Кожен такий акумулятор обладнаний швидкою зарядкою, щоб максимально ефективно використовувати короткі періоди появи електроенергії. Стандартний час роботи від такого резерву становить до 72 годин, а якщо заряд знижується до критичного рівня, провайдер переходить на генератори або проводить екстрену заміну батарей на заряджені. Саме ця комбінація — акумулятори плюс генератори або мобільна логістика — і дозволяє тримати мережу кілька діб поспіль.

Втім, навіть за такого рівня підготовки ключовим обмеженням залишається квартира користувача. Оптичний термінал і Wi-Fi роутер споживають у середньому 10-20 Вт, але звичайні павербанки забезпечують роботу лише 3-6 годин. Для автономності на 2-4 доби потрібні повноцінні UPS, портативні електростанції або генератори. Статистика провайдерів це підтверджує: понад 10 годин живлення домашнього обладнання витримують лише близько 28%.

Що дійсно працює без світла

За даними самих інтернет-провайдерів, основу стійкості фіксованого інтернету сьогодні формують сучасні LiFePO4-акумулятори та генератори, встановлені на вузлах і ключових майданчиках. У типовому сценарії це дозволяє підтримувати роботу мережі 12-15 годин без електрики навіть за масових відключень, коли навантаження на інфраструктуру різко зростає.

Зокрема, у Київстар повідомляють, що використовують LiFePO4-акумулятори та генератори на своїх об’єктах. У компанії зазначають, що у 2025 році інвестували в резервні системи живлення понад 291 млн грн, а загальний обсяг таких інвестицій з 2022 року перевищив 430 млн грн. Це дає змогу в окремих районах зберігати фіксований інтернет понад 12 годин, а подекуди — й довше.

Подібну модель резервування застосовують і в Vodafone Україна, де також поєднують акумулятори з генераторами як базове рішення на випадок тривалих відключень. У підсумку саме масштаб вкладень у резерви, а не назва бренду, визначає, скільки реально протримається інтернет без світла.

Gigabit by Vega розбудовує нову GPON-мережу в Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах і також декларує можливість роботи інтернету до 72 годин. DataGroup має широку карту покриття як у багатоквартирному, так і в приватному секторі, а підключення можливе за Ethernet або GPON, що дає змогу зберігати зв’язок під час знеструмлень за наявності резервного живлення.

Однак навіть за наявності таких пропозицій вирішальним залишається конкретний будинок. Тому пошук xPON-провайдера на практиці варто починати з ОСББ або керуючої компанії, які зазвичай знають, які оператори мають доступ до будинку і які технології там реально працюють. Додатково користувачі орієнтуються на оголошення в під’їздах та онлайн-сервіси на кшталт Connect, Multitest і Telecomsvit. За аналітикою останнього, близько 85% запитів користувачів уже стосуються саме xPON-підключень, але знайти провайдера за адресою вдається приблизно у 4 з 6 випадків.

Що в підсумку варто знати про інтернет без світла

Один із найстійкіших міфів навколо оптоволоконного інтернету — його нібито висока вартість. Насправді ціни на xPON сьогодні значно ширші й гнучкіші, ніж це часто уявляють користувачі. Вартість підключення залежить від провайдера, адреси та технічних умов у будинку й може коливатися від символічної 1 гривні в межах акцій до 3000 гривень і більше у складних випадках. Водночас середня ринкова ціна підключення становить близько 1000 гривень, що робить оптоволокно співставним із багатьма традиційними рішеннями.

Щомісячні тарифи також не є екзотичними. Для доступу до інтернету зі швидкістю до 1 Гб/с без додаткових сервісів середня ціна на ринку тримається на рівні близько 400 гривень на місяць. Водночас провайдери активно використовують акційні моделі: за умови передплати одразу за рік вартість може знижуватися до 30,5 гривні на місяць. Найдорожчі тарифи в сегменті xPON зазвичай не перевищують 1000 гривень на місяць і, як правило, включають додаткові послуги або спеціальні умови.

У підсумку xPON справді залишається найстійкішою технологією фіксованого інтернету під час відключень електроенергії. Саме пасивна архітектура мережі дає змогу зберігати зв’язок значно довше, ніж у мідних або FTTB-рішеннях. Водночас заяви про 48-72 години роботи без світла варто сприймати як можливий, але не гарантований сценарій. Він реалізується лише за поєднання кількох умов: наявності генераторів або потужних акумуляторів у провайдера та достатнього резервного живлення безпосередньо в квартирі користувача.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що серед власників смартфонів поширене переконання, що заряджання від павербанків може нашкодити акумулятору або самому пристрою. Особливо ці побоювання посилилися останніми роками, коли павербанки стали звичним джерелом живлення під час тривалих відключень електроенергії.