Квітослава Гіга про втрату батька, про концерт памʼяті та про цінну пораду від Степана Гіги: "Цей біль не мине ніколи"

Співачка згадала батька, для якого була сенсом життя

Квітослава Гіга – українська співачка, заслужена артистка та донька покійного співака Степана Гіги. Вона продовжує музичну династію, яка складається з батька, матері та брата. Часто гастролювала з батьком по країні, виконувала свої та його пісні. В інтервʼю "Телеграфу" вона розповіла про унікальне імʼя, жахливу втрату батька та про власну творчість.

Квітославо, у вас дуже незвичне імʼя. Розкажіть, хто його вигадав та з чим ви його асоціюєте?

Я дуже вдячна батькам за своє ім’я. Мама розповідала, що спочатку мене хотіли назвати Діаною. Але одного разу їй до рук випадково потрапила старовинна книга з українськими іменами, і там вона побачила ім’я Квітослава.

Коли мама сказала це татові, він був у захваті, бо одразу згадав Квітка Цісик, творчістю якої дуже захоплювався. Так і з’явилося моє ім’я.

У дитинстві мене називали по-різному: Квіта, Квітка, Квіточка. Тато завжди називав мене Квіткою. А саме ім’я в мене асоціюється з українським, ніжним і творчим.

Ви – дочка співака Степана Гіги. Розкажіть, як це — рости в сім'ї відомого музиканта?

Бути дочкою Степана Гіги — для мене велика гордість. Я завжди росла в любові й постійно відчувала підтримку. Тато був дуже люблячим, ніколи не сварив нас, завжди багато говорив, спілкувався, цікавився нашими думками та переживаннями. У нашій сім’ї я не бачила сварок чи скандалів — завжди панували гармонія, тепло та взаєморозуміння. Тому для мене тато — це приклад того, яким має бути справжній чоловік і батько.

І, звичайно, все моє дитинство було пов’язане з музикою: концерти, гастролі, репетиції, студія… Я буквально росла в цій атмосфері. Тато завжди бачив у мені музичний потенціал і підтримував мене. Він говорив, що я повинна бути на сцені, співати, писати пісні й ділитися своєю творчістю з людьми.

Чи пам'ятаєте ви момент, коли вперше усвідомили, що ваш батько — популярний артист?

Для мене тато завжди був найкращим і найталановитішим. Я завжди ним захоплювалася, і в дитинстві навіть не розуміла, чому його так рідко показують по телебаченню чи крутять на радіо, адже рівних йому я просто не бачила. Це і сила голосу, і тембр, і емоція, і самі пісні — кожна з них була справжнім хітом.

Особливо пам’ятаю момент, коли з’явилася пісня "Яворина". Це було щось неймовірне. Вона звучала всюди — в машинах, на вулицях, у кафе.І найцікавіше те, що люди самі купували диски, слухали й любили його творчість без жодної великої телевізійної підтримки. Це була справжня народна любов, і це дуже вражало.

Чи впливав батько на ваш музичний смак у дитинстві?

У нас із татом завжди були дуже схожі музичні смаки, тому я, звичайно, прислухалася до нього. Але цікаво те, що тато завжди цікавився і моїми музичними вподобаннями. Ми часто слухали разом музику в машині, обговорювали різних артистів, нові пісні, аранжування. Це були дуже теплі й цікаві моменти, які я зараз згадую з великою любов’ю.

Чи був у вас період, коли ви хотіли йти зовсім іншим шляхом, не пов'язаним із музикою?

Ні, такого періоду не було ніколи. Я завжди хотіла співати й писати пісні. Навчалася музиці в університеті й завжди відчувала, що сцена — це моє.

Зараз, згадуючи слова тата, я розумію, що, можливо, потрібно було раніше серйозно зайнятися творчістю. Але в житті були різні обставини й моменти. Та попри все тато завжди мене підтримував і говорив, що я повинна бути на сцені. І зараз я розумію, що не маю права його підвести. Я повинна рухатися вперед і робити те, про що він мріяв, — а він дуже хотів, щоб я співала.

Яку пораду від Степана Гіги ви вважаєте найціннішою?

Для мене цінні всі поради тата. Він завжди знаходив дуже правильні й влучні слова. І зараз мені дуже не вистачає тих моментів, коли ми могли просто сісти й душевно поговорити.

Коли мені важко, я часто думаю: "А що б мені зараз порадив тато?" І це справді допомагає. Напевно, головна його порада — вірити в себе так, як він вірив у мене.

Ви — співачка з приголомшливим голосом, і цілком могли б зайняти своє місце на великій сцені. Чи доводилося вам порівнювати себе з успіхом батьком чи, можливо, іншими артистами?

Тато завжди казав, що кожна людина — індивідуальна й неповторна. Тому я ніколи не намагалася себе з кимось порівнювати. Я просто пам’ятаю його слова: "Співай серцем, щиро й по-справжньому. Таких, як ти, більше немає". І для мене це дуже важливо.

Яким ваш тато був удома — більш суворий наставник чи м'який батько?

Тато був дуже добрим, чуйним, мудрим і люблячим. Він обожнював нас із братом — ми були сенсом його життя. Тому його теплий погляд, щира посмішка й любов назавжди залишаться в моєму серці та пам’яті.

Чи є пісня батька, яка для вас є особливо особистою?

Мені дуже важко виділити одну пісню, тому що всі татові пісні для мене особливі. У кожній є глибокий зміст, душа, емоція й неймовірна мелодія. Його творчість — це частина мого життя і моїх спогадів.

Як би ви описали свого тата трьома словами поза сценою?

Люблячий. Мудрий. Справжній.

2025 року сталася трагедія у вашій родині — Степан Гіга помер. Можете згадати, якими були його останні дні? Як ви пережили цю втрату? Що допомогло вам впоратися з таким болем?

Це найважчий період у моєму житті. Цю втрату неможливо описати словами, і я розумію, що цей біль не мине ніколи. Але зараз ми хочемо продовжити його справу, тому що до останніх днів тато говорив лише про те, як він нами пишається й як сильно вірить у нас. Саме це сьогодні дає сили рухатися далі.

Нещодавно відбувся концерт пам'яті Степана Гіги. Як він вам? Було багато обурень, що, наприклад, пісня "Вівтар" ідеально звучала з вуст вашого батька, а Фіїнка та Нікіта Кісельов її зіпсували своїм виступом.

Концерт пам’яті в Палаці спорту зібрав дуже багато шанувальників творчості тата, і це було надзвичайно зворушливо. Звичайно, так, як виконував свої пісні тато, не виконає вже ніхто, бо він був унікальним і неповторним артистом.

На концерті кожен артист виконував пісні у своєму стилі, у своїй манері.

Розкажіть про свою творчість. Як давно ви почали займатись музикою? З ким із артистів, можливо, хочете фіт?

Творчістю я займаюся ще з юних років, але більш серйозно й плідно — останні кілька років. Хоча на сцені я фактично була постійно. Це сотні концертів, великі гастрольні тури Україною, Європою, Америкою та Канадою. Ми об’їздили практично весь світ.

Завдяки татові ми отримали неймовірну школу сцени — витримку, дисципліну, працелюбність і професіоналізм. Це безцінний досвід роботи і на сцені, і в студії.

Нещодавно в мене вийшла пісня "За тебе все віддам" разом із Романом Скорпіоном, одна з моїх найулюбленіших пісень із татового репертуару. Ми вже відзняли відеокліп, який можна переглянути на YouTube, і нам дуже приємно, що слухачі так тепло прийняли цю роботу. Ми щиро вдячні за всі коментарі, повідомлення й підтримку — це неймовірно цінно…

Хто для вас є прикладом у музиці? Можливо, у вас є кумири серед українських або західних зірок?

Як я вже казала, головним прикладом для мене завжди був і залишається тато. Але я із задоволенням слухаю дуже різну музику. Люблю музику, яка має душу, емоцію й справжність.