Путіна мокнули, як кошеня, в Москві мають зникнути світло і їжа: чому цей удар по РФ особливо болючий

Наслідки обстрілу не лише економічні, вони значно ширші

Атака дронів на Московський регіон 17 травня має не лише економічну логіку. Україна завдала наймасштабнішого удару з початку повномасштабного вторгнення напередодні візиту глави Росії Володимира Путіна до Китаю, що є дуже символічним.

Про це у коментарі "Телеграфу" розповів керівник Центру підготовки операторів БПЛА "КРУК" та політтехнолог Віктор Таран. Він детально проаналізував результати атаки. Також своїм баченням з "Телеграфом" поділився аналітик Українського центру безпеки та співпраці Назарій Барчук.

Економічний аспект

За словами політтехнолога, в той час, як Росія вже відчуває дефіцит пального для фронту, влада намагалася Москву і "кільце" навколо неї захистити від цього дефіциту. Зокрема й коштом регіонів.

"І удар по об'єкту виробництва, введення їх в зону дефіциту палива має дуже гарний економічний і психологічний ефект. Москвичі теж починають відчувати дискомфорт. Є Москва, є Москва як "кільце" і решта Росії. І тут [війна] прийшла до них. Це дуже гарно", — зазначив Таран.

Чи вплинуть ці удари на оборонний комплекс РФ і суспільні настрої москвичів

Удар по об'єкту виробництва компонентів для крилатих ракет — це взагалі стратегічний результат, додає він. Проте один, навіть дуже вдалий удар не зупинить ВПК Росії.

"Це треба масштабувати, щоб поступово звужувати зону комфорту еліт і москвичів. Вони повинні зрозуміти, що війна реальна. Люди, які вчора (висловлювалися на підтримку війни з Україною — Ред.), — мають постійно відчувати, що війна — це не далеке і не телевізійне, а це у них дома. Якщо вони щодня будуть відчувати дим від пожеж — тоді їхня інформаційна бульбашка лусне, незважаючи на всю пропаганду Соловйова (один з головних пропагандистів Кремля, — Ред.), — впевнений політтехнолог.

Втім, за його оцінкою, таких ударів має бути дуже багато, тому що міське населення може терпіти довго. Поки не почнуть зникати базові речі, — тепло, світло і їжа.

"Тому це перший етап тиску на незручності, і його потрібно масштабувати і бити по критичній інфраструктурі. От тоді ця комбінація працює", — пояснив Таран.

Найголовніший ефект — Путіна переграли у його ж грі

Але найголовніший ефект, вважає політтехнолог, — це удар по аеропорту "Шереметьєво". Виходить, що напередодні візиту до Китаю Путіна "мокнули у мокру ганчірку, як кошеня".

"Путін же звик напередодні важливих міжнародних зустрічей України (наприклад, візиту Зеленського до Трампа) обстрілювати Київ, демонструючи, хто "хазяїн". Це був шантаж і інструмент геополітичного впливу. А тепер ситуація помінялася — і виходить геополітичний момент — обстріл столиці РФ — напередодні важливих переговорів. Тому це справедлива відповідь", — наголосив Віктор Таран.

Нагадаємо, у Кремлі повідомили, що 19-20 травня Путін здійснить офіційний візит до Китаю на запрошення голови КНР Сі Цзіньпіна. Зазначається, що під час зустрічі вони обговорять "двосторонні відносини, зміцнення всеосяжного партнерства та співпраці між країнами".

Втім, акцентує Таран, після атаки на Московський регіон весь світ напередодні зустрічі Путіна і Сі обговорює не тільки, про що вони будуть говорити, а й фіксує атмосферу тривоги всередині Росії, що наростає. Це новий сигнал для світу, який треба масштабувати.

"Дуже багато хто писав: "Чому так багато пишуть про Росію, а мало пишуть про удари по Україні?" А тому, що це чи не вперше їх так покарали. Тому звісно, для світу це шок — ядерну державу так "опустили". Тому це новий сигнал для світу, і це добре. Тепер будемо його масштабувати, чекати нових ударів і спостерігати", — резюмував керівник Центру підготовки операторів БПЛА "КРУК".

Один наліт — дві цілі: аналіз Назарія Барчука

Аналітик Українського центру безпеки та співпраці Назарій Барчук, сказав у коментарі "Телеграфу", що удар по Москві та агломерації в ніч на 17 травня мав перед собою дві цілі. Перша — ураження об’єктів ворожого ВПК та нафтової інфраструктури, що є продовженням кампанії далекобійних дронових ударів по об’єктах на території РФ. Друга — психологічний вплив на російське населення.

"Однак основною ціллю атаки варто вважати не самі ураження, а їх географічну приналежність — локаціями удару є найзахищеніший регіон всієї Росії, та супутній психологічний ефект від цих ударів для населення московської агломерації", — пояснив він.

Назарій Барчук нагадав, що починаючи з серпня 2025 року ворог розпочав активне облаштування позицій протиповітряної оборони навколо своєї столиці. Вже в жовтні 2025-го було помічено понад 20 веж з розміщеними на них системами "Панцирь" та "Тор".

Під час атаки 17 травня дронам довелося оминати вже кратно більший обсяг систем, кількість яких дорівнювала понад сотню. Також безпілотники долали мобільні вогневі групи й інші позиції споруджені саме для протидії нашим нальотам.

"Саме тому успішне подолання цієї надщільної оборони несе психологічний ефект на росіян, руйнуючи міф про абсолютну безпеку російської столиці. Прорив ешелонованої оборони, на яку ворог витратив колосальні ресурси протягом останнього року, демонструє як російському керівництву, так і пересічним громадянам їхню вразливість. Це створює відчуття безсилля перед українськими далекобійними засобами та сіє паніку в глибокому тилу, адже якщо навіть сотня "Панцирів" навколо Москви не здатна гарантувати захист, то жодне інше місто чи стратегічний об'єкт на європейській частині території РФ тим паче не перебуває у безпеці", — наголошує аналітик.

Барчук додає, що додатковий ефект спричинили й скарги росіян на відсутність сигналів повітряної тривоги та нестабільний зв’язок. Це тільки посилювало обурення.

Незадоволення російського населення поглиблюється. Виходячи з результатів соціологічних досліджень, дронові атаки останніми місяцями входять до топу тем, які турбують росіян.

Наліт дронів на Московську область 17 травня — наслідки бойової роботи

За даними британського видання The Telegraph, українські безпілотники завдали удару по найзавантаженішому аеропорту Росії – "Шереметьєво". В околицях Москви під удари потрапили нафтопереробний завод, об’єкт з виробництва крилатих ракет та інших ракетних систем, станції заправки паливом і технопарк.

Раніше "Телеграф" розповідав, що дрони, які летіли вночі 17 травня на Москву та Московську область, були підписані спеціальними посланнями. Це ніби знак, що війна, яку розв’язала Росія, прийшла вже до неї додому.