Коли чекати потік зброї на 60 мільярдів? У Брюсселі пояснили, що відбувається з кредитом для України

Гроші мають витрачатися в європейських виробників.

Наприкінці грудня 2025 року ЄС погодив виділення Україні кредиту на суму 90 мільярдів євро, який має піти на закриття першочергових потреб держави, в тому числі — оборонних.

Що важливо знати:

• Левова частка кредиту піде на закупівлю зброї
• ЄС чекає від Києва фінансову стратегію
• Європейські країни також готуються закуповувати оборонні товари в України

За задумом, кредит буде розділено на дві частини: упродовж 2026-2027 років 30 мільярдів євро буде спрямовано на бюджетну підтримку, а ще 60 мільярдів, підуть на військову допомогу, що дасть можливість Україні протистояти Росії та водночас тісніше інтегруватися в оборонну промисловість Європи.

Передбачається, що закупівля військового обладнання буде здійснюватися в Україні, ЄС і в країнах-учасницях Європейської економічної зони — Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейні.

При цьому всередині Європейського Союзу виникло гостре дипломатичне протистояння щодо використання коштів: наприклад, Франція офіційно виступила проти ініціативи групи з 11 країн, які пропонують дозволити Києву купувати на ці кошти озброєння за межами блоку, зокрема британські далекобійні ракети Storm Shadow.

Наразі в ЄС працюють над "певним механізмом" не лише нагляду за витратами по кредиту, а й планування та спільного ухвалення рішень щодо того, що саме слід закуповувати.

Про це, як повідомляє "Телеграф", під час заходу в аналітичному центрі Bruegel заявив Лукаш Веселий — заступник керівника підрозділу з питань відновлення України та її вступу в Генеральному директораті з питань розширення та східного сусідства Європейської Комісії.

"Існувало певне політичне небажання надати цьому належне оформлення та створити нову міжнародну організацію, яка включала б Україну як рівноправного члена.

Але, щоб належним чином витратити ці 60 мільярдів, які ЄС позичить і надасть Україні, для колективного визначення того, як їх ефективно використати, такий механізм доведеться створити. І він де-факто буде створений упродовж найближчих тижнів. Відбудеться діалог. Україна, як сторона, що найкраще знає, що саме потрібно закуповувати, підготує пропозицію", — описав посадовець.

За його словами, наразі триває робота над українською фінансовою стратегією, яку потім буде винесено на обговорення на рівні 27 держав-членів ЄС та всіх відповідних інституцій.

"Базова ідея полягає в тому, що Україну буде запрошено подати пропозицію щодо того, як саме використати 60 мільярдів євро. До речі, подібний підхід застосовуватиметься і до цивільних 30 мільярдів.

Так і має бути, адже саме Україна є кінцевим користувачем цих коштів. Україна подасть пропозицію щодо своїх потреб, після чого вона, без сумніву, буде досить детально обговорена з інституціями ЄС-27", — сказав Лукаш Веселий.

Він також нагадав, про інструмент кредитів SAFE на суму 150 мільярдів євро. Механізм дозволить державам-членам негайно та у значних обсягах наростити оборонні інвестиції шляхом спільних закупівель у європейської оборонної промисловості з фокусом на пріоритетні напрямки — дрони, артилерію тощо.

Україна також може долучитися до спільних закупівель, а країни-члени ЄС, своєю чергою, зможуть здійснювати закупівлі в українських виробників й тим самим підтримати наш оборонно-промисловий комплекс. 13 з 19 країн, які подалися на кредити, погодилися витратити частку коштів на оборонну підтримку Києва.

Наразі Європейська Комісія схвалила дві хвилі національних оборонних планів у межах ініціативи. Фінансову допомогу було погоджено для Естонії, Греції, Італії, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині, Фінляндії, Бельгії, Болгарії, Данії, Іспанії, Хорватії, Кіпру, Португалії та Румунії.

Перші виплати по SAFE-кредитах очікуються у березні 2026 року.