Медведчуку підігрують, щоб він зберіг власність, – ексочільниця АРМА про землі Боржави, реванш людей Януковича і майно Міндіча

Читать на русском
Автор

Чому продаж яхти кума Путіна такий важливий для України

Днями агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) опинилося в епіцентрі гучного скандалу, коли дозволило продати людям з оточення ексрегіонала Сергія Льовочкіна, 460 гектарів землі на Закарпатті за ціною у 2 тисячі гривень за сотку. В АРМА виправдовувалися, мовляв, обов'язково перевірять покупців і не допустять забороненого міжнародним правом self-laundering – коли пов’язані зі злочином особи через аукціони або підставні компанії намагаються повернути собі активи. І ні слова про те, а як взагалі так вийшло, що "золота" земля в горах була продана практично за безцінь.

Але ж дійсно, як таке могло статися? Чи може АРМА скасувати результати аукціону і продати актив за ринковими цінами? І що там з яхтою Медведчука "Royal Romance" в Хорватії, яку Нацагентство продає з 2022 року? На ці та інші питання в інтерв'ю "Телеграфу" відповіла колишня очільниця АРМА Олена Дума.

"Під час війни відбувається реванш"

Пані Олено, 8 січня АРМА продала 460 гектарів землі на полонині Боржава в Закарпатській області. Як зазначають в ЗМІ, ці ділянки придбали люди з оточення Сергія Льовочкіна. Раніше цей об'єкт оцінювався в 1 млрд гривень, а у підсумку його реалізували за 89,5 млн гривень, тобто по 2 тисячі гривень за сотку. З формального погляду, все було наче законно: оцінка, аукціон, але ж фінальна ціна зовсім не ринкова. Ще й один учасник аукціону. Як так вийшло? Це з законом щось не так чи все ж таки мали місце якісь корупційні оборудки?

– По-перше, мова не просто про хащі в горах. Це дорогоцінна земля в Карпатах. Там навіть є підйомники, тобто певна інфраструктура. Це в майбутньому дуже привабливий інвестиційний гірськолижний курорт.

На моє переконання, проблеми з законом тут немає. Основна проблема – треба, щоб керівник [АРМА] і посадові особи мали мету зробити так, щоб держава отримала від цього максимум.

В законі є норми, які дозволяють вжити заходів, щоб таких ганебних випадків не допустити. Є стаття 21 закону про АРМА де чітко сказано, що Національне агентство має реалізовувати активи за ринковими цінами і не допустити продажу за заниженими цінами. Крім того, є порядок реалізації арештованих активів, затверджений постановою уряду. І коли був цей один учасник [торгів], його треба було перевірити на дотичність до осіб, пов'язаних з кримінальним провадженням, агресором. Ви ці прізвища [покупців] вже самі озвучили. А про що говорять ці прізвища? Що під час широкомасштабної війни органи державної влади під координацією прем'єр-міністра України допускають скуповування української землі людьми, які є обвинуваченими в кримінальних провадженнях. Які дотичні, по суті, до втікача, державного зрадника Віктора Януковича. Завіса! Якби ці заходи були вжиті, були б листи: дотичні-недотичні причетні-непричетні… І це вже сфера юридичного аналізу.

По-друге, є ж оцінка [активу]. Ми її бачимо. І АРМА мала право видати внутрішній наказ і зупинити торги, щоб не допустити продаж за заниженими цінами. Такий наказ супровідним листом мав би бути надісланий Prozorro-Продажі, і Prozorro-Продажі мав би прийняти рішення про зупинку аукціону. Тоді Національне агентство мало б право знову оголосити конкурс і створити конкурентні європейські правила. Prozorro-Продажі зробило все згідно з законом про публічні закупівлі. Але вони мали отримати лист від АРМА. А цього не сталося. Ось де бездіяльність.

Це ж безпрецедентний випадок, коли цим причетним людям, по суті, проросійським, вдається зберігати все награбоване. І що це означає? Що під час війни відкривається якась нова сторінка в нашій історії для можливого реваншу?

За процедурою, посадовці АРМА несуть якусь відповідальність за продаж активу не за ринковими цінами?

– Відповідальність вже є, адже за цим спостерігає все суспільство. Щодо юридичної відповідальності, то на це мають звернути свою увагу правоохоронні органи: яка стаття КК щодо бездіяльності, і чому не було вжито заходів до моменту продажу. Начебто вже пролунали заяви, що АРМА перевірить факти в публічному полі, і тоді буде приймати рішення. Якщо вони це зроблять, то це буде означати, що переможець і торги мають бути скасовані і буде оголошення повторного конкурсу, щоб продаж відбувся за ринковими цінами.

Давайте тут зафіксуємо: я правильно розумію, що є можливість "відкотити" продаж?

– Якщо буде бажання, це можна, як ви сказали, "відкотити" і зробити все чисто і по-новому.

Щодо адекватності оцінки активу коли мільярд перетворюється у 89,5 мільйона. Не АРМА визначає ринкову ціну, це зрозуміло. А яка процедура?

– Спочатку Національне агентство оголошує конкурс щодо відбору оцінювача. АРМА обирає того, хто запропонував найнижчу ціну своїх послуг. І ще дивимося на строки, тому що деякі оцінювачі будуть це робити пів року, а хтось може зробити за місяць. Пріоритет тим, хто зробить це дешевше і швидше. Коли обрали оцінювача, з ним укладається договір. Після проведеної роботи вони здають звіт про оцінку активу з рецензією на звіт від Фонду держмайна. Ця ринкова оцінка і є тим, від чого не можна відступати.

Чому Жовтневий – непростий актив

Нещодавно з'явилася інформація, що Київська міська прокуратура планує через суд повернути Жовтневий палац у власність держави. Але ж зараз там є управитель, з яким на п'ять років уклали контракт. Якщо Жовтневий дійсно буде повернений державі, то що це змінить? І що буде з управителем?

– В рамках кримінального провадження було арештовано майно Федерації профспілок України (ФПУ). І це не тільки Жовтневий. Там і Будинок профспілок, і багато інших активів. І прокуратура тут забезпечує інтереси держави: хоче повернути майно у власність держави. Але це досить непрості активи, ще й з огляду на історичні аспекти отримання на них права власності.

Що маєте на увазі?

– В 1965 році Верховною Радою УРСР було проголосовано постанову, якою 25 тисяч об'єктів такого значення (культурні, готелі, санаторії) було передано в оперативне господарське відання профспілкам. Підкреслюю – не власність. Оперативне господарське відання. Це не право власності, а можливість поставити на баланс і управляти майном, користуватися. Коли ж ми вийшли з СРСР, відбулися і правові реорганізаційні процеси з профспілками, які стали ФПУ. Вони скористалися цим і по суті почали вносити в державні реєстри нерухомості ці об'єкти як "власність". Є ряд кримінальних справ, які пов'язані з незаконним оформленням права власності таких об'єктів. З 25 тисяч активів санаторно-курортного напряму в Україні залишилось 800. Все інше було незаконно продано, збанкрутовано, перереєстровано і відчужено. І на цьому певна група осіб заробила собі величезні статки, статуси, вони ставали відомими політичними діячами. Тому дії прокуратури, щоб повернути в інтересах держави це майно, тут зрозумілі.

Щодо іншого аспекту питання. Поки за позовом прокуратури будуть відбуватися судові процеси, і не буде остаточного рішення [про передачу Жовтневого], рішення суду про арешт майна ніхто не скасовував. Кримінальне провадження не закрито. З активу не знято статусу речового доказу. Тому законно обраний управитель є, він працює (компанія "Комбінат Плюс" засновника фестивалю Atlas Weekend, Дмитра Сидоренка. — Ред.). У випадку рішення суду змінюється форма власності, і все це, звичайно, припиняється.

Яхта Медведчука

Який відсоток активів Януковича і компанії (в Україні та за кордоном) може бути ще не знайдений державою? Про які суми йдеться?

– Я не можу оцінити те, що не знайдено. За запитами всіх правоохоронних органів АРМА розшукує активи в рамках кримінальних проваджень в Україні та за кордоном.

За кордон виведено активів на суму 100 млрд доларів США! Ми зробили цю інвентаризацію у 2024 році. Але нам було важко ідентифікувати та оцінити активи в Україні. І на це є свої підстави. Втім, я можу називати орієнтовну суму: на території України було арештовано активів більш ніж на 200 млрд грн. Це можуть бути земельні ділянки, нерухомість, автомобільний транспорт, судна, кораблі, повітряні судна, корпоративні права. Та складнощі з оцінкою через специфіку такої різноманітності. Наприклад, корпоративні права. Як їх оцінити? Коли арештовані корпоративні права, АРМА бере статут [підприємства], в якому написано, що це коштує тисячу гривень. А по факту, при огляді, бачимо завод з модерновою іноземною технікою ліній виробництва, і це точно не тисяча гривень.

Крім того, АРМА отримує, в середньому, 500 судових ухвал на день. Серед цих рішень суду можуть бути накладені нові арешти, зняті ті, які є. Вчора було стільки-то арештовано, а сьогодні вже інша цифра. Це про складність оцінки в Україні.

Набагато легше було підбити цифру активів за кордоном. За європейськими правилами, коли ми просимо інформацію про арештований актив (будинок, палац, автомобіль), у них одразу відомості автоматом підтягуються з реєстрів і вартість відповідає сьогоденню.

З цих 100 млрд доларів США, що за кордоном, який відсоток коштів повернутий в Україну? Чи поки немає показового кейсу – реалізації яхти Медведчука, – то неможливо продати й інші активи за кордоном?

– Абсолютно правильно. Як тільки я прийшла в АРМА, то почала знайомитися зі справами. Рішення суду про арешт і продаж яхти було ще у 2022 році. Та я не могла зрозуміти, чому півтора року ніхто нічого не робив. Всі знали про такий дороговартісний актив, відшуканий АРМА, що знаходиться в Республіці Хорватія. Але не було процедури, як повернути кошти з продажу [яхти] і поповнити ними бюджет. Я дала доручення розробляти цей документ. Ми уніфікували норми європейського права в постанову уряду. І там прості речі: АРМА за кордоном самостійно нічого не оцінює, а бере оцінку незалежних експертів. АРМА нічого не продає, а обирає на конкурсі організатора торгів, який буде продавати актив за кордоном. І, найголовніше, організатор торгів робить це за законодавством тієї країни, де знаходиться актив. Тобто якщо яхта Медведчука знаходиться в Хорватії, то процедури аукціону відбуваються за законодавством Хорватії. З однією умовою: після продажу кошти надходять одразу до бюджету України, на спеціальний рахунок для ЗСУ.

Ми зіткнулися зі спротивом Медведчука. Він найняв найкрутішу юридичну компанію у світі зі штаб-квартирою в США. Робив все можливе для того, щоб зробити яхту токсичною: щоб вона мала різні прапори, щоб з'являлися треті особи, які на неї можуть претендувати. Наприклад, громадянин РФ, який проживає постійно в Хорватії. Медведчук, "заднім числом" підписав угоду про дарування йому яхти. І це давало юридичну можливість цьому громадянину ходити по судах Хорватії з позовами і казати, що це його майно.

Але ми відбились, яхта отримала легалізовані рішення на продаж в Хорватії. Було обрано аукціонний будинок і оглянуто актив. Тобто ми вже дійшли до точки продажу. І коли це відбудеться, то створиться прецедент для продажу всіх інших активів.

Є й інші кейси. Наприклад, будинок в Марбельї в Іспанії Євгена Борисова (колишній начальник Одеського обласного ТЦК, проти якого ДБР відкрило кримінальне провадження. — Ред.). Були арештовані 5 млн євро в Польщі. Тобто є інші кейси в процесі.

А чому в процесі? Чому це не спрацювало досі?

– АРМА виконує рішення суду, в якому написано або знайти управителя, або продати актив. АРМА не приймає самостійних рішень щодо того, що робити з активом. Коли актив за кордоном, мої люди могли звертатися до представників інших країн, міністерств, органів влади. Але є нюанс: коли є кримінальне провадження, але немає вироку, виключно Офіс Генерального прокурора може звертатися із запитом до іншої країни, щоб рішення українського суду отримало підтвердження в цій країні. Це і називається легалізація рішення. Та я побачила, що Офіс генпрокурора не поспішає це робити.

Тобто Генпрокуратура гальмує продаж яхти Медведчука?

– В момент, коли вже було обрано аукціонний будинок [для продажу яхти], "злетів" арешт. Чому? Кримінальний процес в Хорватії відмінний від українського. У нас арешт безстроковий. Є рішення суду арештувати майно, а на скільки часу арештувати, ніхто ніколи не питає. В Хорватії ці запобіжні заходи строкові: на два роки. Яхта була арештована в травні 2022 року і їй встановили строк арешту до 26 травня 2024 року. Але з однією умовою: арешт може бути продовжено ще на 60 діб. Що ж сталося? Це моє суб'єктивне бачення: сталася безвідповідальність Генерального прокурора України.

Кожні три місяці Офіс генпрокурора мав надавати копії документів, про те, що справа "рухається". Мін'юст Хорватії чітко розумів, що вироку по Медведчуку немає. Тому вони просили копії обвинувального акту і інші документи, які б підтверджували те, що справа "рухається". Шість разів арешт був продовжений. А на сьомий раз не змогли надати копію обвинувального акту. Мін'юст Хорватії до нас звертався чотири рази, що вони просили [документ] в Офісу генпрокурора, але відповіді не було.

Створений фундамент [для продажу активу], можна використати й зараз. І для цього потрібно лише звернення Генерального прокурора Кравченка до Хорватії: будь ласка, легалізуйте рішення українського суду (після зняття арешту ми домоглися нового арешту).

Я зверталася 14 разів до екскерівника Генпрокуратури (Андрія Костіна. — Ред.) і встигла три рази звернутися до нового генпрокурора (Руслана Кравченка. — Ред.). Я розумію, що у нього багато справ. Але кейс яхти резонансний не тільки через те, що він дорогий і це кум Путіна. Весь олігархат, який вивів своє злочинне майно за кордон, спостерігає за цим кейсом, бо це лакмус для країни.

То чому ж прокуратура не реагує? Можливо, тут є якісь політичні речі?

– Я вважаю, що підіграли Медведчуку, щоб зберегти власність за ним. Крапка.

Якщо яхта Медведчука все ж дійде до продажу, чи може статися так, що люди Медведчука її і куплять?

– Перевіряють покупця.

Закон забороняє колишнім власникам купувати свої арештовані активи? Бо що поганого, якщо Медведчук знову заплатить за ту яхту і, таким чином, задонатить мільйони на ЗСУ.

– Є закон щодо заборони придбання арештованих активів саме власником і за заниженими цінами. Ми ж продавали на Prozorro-Продажі не один актив Медведчука. Серед них були дороговартісні картини, годинники. До речі, ми тільки від годинників дали понад 10 млн грн до бюджету. Продали Maybach Медведчука за 1,8 млн грн. Старенький Maybach, який стояв на штрафмайданчику Нацполіції три роки. І ми також перевіряли кожного покупця. Були приклади, коли бачила дотичність [до Медведчука], ми скасовували конкурс і оголошували все по-новому.

Майно Міндіча можуть продати

Активи Тимура Міндіча в Україні зараз заморожені. Чи є перспективи їх передачі до АРМА з подальшим продажем?

– Звичайно. А чому ні? НАБУ веде кримінальне провадження. Якщо запит був, і є рішення суду про арешт, то суд і визначає передати в АРМА. Якщо це нерухомість, транспортні засоби, це може бути в управління, а інше – на реалізацію. Це абсолютно нормальна практика.

Коли ви очолювали АРМА, то як олігархи, бізнесмени, намагалися врятувати свої активи? З якими схемами ви стикалися?

– Це було кожного дня. АЗС Медведчука в Києві та області приносили нуль гривень два роки. Я розірвала [договори на управління] в односторонньому порядку і отримала купу замовних статей, позови в судах. Зараз ці АЗС дають 100 млн грн.

АРМА – складний орган. Арештовується майно і власник хоче його зберегти за будь-яку ціну. Звичайно, буде тиск. І народні депутати дзвонили, і погрожували. Це просто треба було витримати.