Вибори "в конвертах" та вплив Росії: як ЦВК планує перезавантажувати владу після війни

Днями Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила документ, в якому запропонувала досить радикальні законодавчі зміни для проведення перших повоєнних виборів. На нас чекає закон "на один раз", виборчі центри в Європі та, ймовірно, поштове голосування. Головні пропозиції ЦВК проаналізував "Телеграф".

Ніяких виборів під час війни

Наприкінці 2025 року лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що в Раді формується робоча група для "опрацювання питання проведення можливих виборів президента під час воєнного стану". Але більшість членів групи, куди увійшли представники всіх парламентських фракцій, після двох засідань дійшли висновку, що ні про які вибори під час війни не може бути і мови.

— Це ж усе на поверхні. Жодних виборів не може бути до завершення воєнного стану, — каже "Телеграфу" одна з членів групи, нардепка від "Голосу" Таміла Ташева.

Відтак актуальне питання, що розглядається зараз, — тільки повоєнні вибори. На цьому і наполягає ЦВК. Але і їх проведення — задача із зірочкою.

Основні проблеми

Вибори будуть не всюди. За даними ЦВК, наразі понад 500 виборчих дільниць в Україні взагалі знищено і ще 1400 пошкоджено. Таким чином, одним із найскладніших питань є визначення територій, де голосування не відбудеться. ЦВК пропонує впровадити жорсткі критерії безпеки. Якщо в місті зруйнована інфраструктура, заміновані території або немає поліції — виборчі дільниці там не відкриють. Долю таких округів вирішуватимуть спецслужби та правоохоронці.

Однак це створює ризик звинувачень у політичній заангажованості: мовляв, вибори не проводять там, де не "люблять" владу.

Вибори за кордоном. Раніше, в умовах нормального виборчого процесу, українці за кордоном голосували на дільницях, які створювались у посольствах і консульствах. Та зараз за кордоном перебуває від 6–8 млн українців. Традиційні дільниці в посольствах — це "пляшкове горло", через яке не пройде і 5% охочих.

В ЦВК пропонують вирішення проблеми двома способами:

Перший — створення тимчасових центрів закордонного голосування у великих хабах (Варшава, Берлін, Прага). Це можуть бути орендовані виставкові зали.

Другий — поштове голосування. Виборець отримує бюлетень, заповнює його і відправляє назад.

Однак голосування поштою — це питання, навколо якого в парламенті, вочевидь, депутати ламатимуть списи не один місяць. Відтак, якщо закон потрібно прийняти швидко, то найбільш реалістичним виглядає збільшення кількості дільниць за кордоном.

— Якби у нас було достатньо часу, можна було б запровадити механізм голосування поштою. Але парламент запізнився з підготовкою повоєнних виборів. І тому зараз залишається єдиний ключовий механізм — це кардинальне збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. Можливості для цього є, і це доволі реалістично. Більше того, робота в цьому напрямку вже ведеться, — коментує "Телеграфу" голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

При цьому можливість онлайн-голосування, яку допускав Зеленський, в ЦВК не розглядають. Що, в принципі, і не дивно, враховуючи складність впровадження такого механізму і його суперечливість.

— Я чітко пам'ятаю, що у 2025 році робота електронних додатків двох великих українських банків була заблокована на певний час через кібератаки Росії. Також через кібератаки Росії у нас були серйозні перебої із мобільним зв'язком. Я пригадую, як були атаковані сайти ВР, ЦВК, Нацбанку. Тобто сумніви у безпековому питанні є, і достатньо серйозні, — додає Кошель.

Але справа не тільки в безпеці. Є ще й політична складова електронного голосування, яка може вплинути на легітимність виборів.

— Не варто забувати, що ми — країна, яка пройшла достатньо складний шлях виборчої історії: викрадення виборчої документації, спотворення результатів, заміна скриньок, "мертві душі", підкупи. І тому у нас сформована суспільна думка щодо можливості впливати на результати волевиявлення. Постарались і українські політики, які неодноразово заявляли про те, що у них вкрали перемогу. І тому електронне голосування може мати навіть ризик зриву виборчої кампанії, — резюмував Олексій Кошель.

Цифрова ревізія. Ще один виклик полягає в тому, що мільйони українців змінили місце проживання, ставши внутрішніми переселенцями. Разом з тим, реєстр виборців тривалий час нормально не оновлювався. Тому ЦВК планує тотальну "цифрову ревізію" через взаємодію з іншими держреєстрами. Головна мета такого нововведення — максимально спростити зміну виборчої адреси, щоб переселенці могли проголосувати там, де живуть зараз. Але не все так легко.

— Велика кількість переселенців не приймають для себе рішення: чи вони залишаться в громадах, де зараз перебувають, чи будуть жити в інших, або ж повернуться в свої оселі після війни. І ці питання просто кардинальні. Тому я бачу єдиний логічний механізм — зміна пострадянських механізмів отримання реєстрації. Зараз отримати реєстрацію достатньо складно. Якщо взяти до прикладу Німеччину, то там достатньо договору оренди житла. Приходиш в муніципалітет і за 10 хвилин отримуєш довідку, що ти представник цієї громади. А в Україні з цим достатньо великі труднощі, — підкреслює Кошель.

Крім того, не варто забувати і про так званих ухилянтів. Та, на думку експертів, вирішити питання з їхньою явкою на виборчі дільниці законотворці не зможуть.

Хто рахуватиме голоси. Ще одна величезна проблема — кому працювати в комісіях. Значна частина досвідчених членів ДВК або в ЗСУ, або за кордоном, або в окупації. ЦВК пропонує знизити планку вимог до членів комісій та проводити їх експрес-навчання.

Жорстка економія. Повоєнна економіка не потягне дорогі "шоу". Тим паче, що закордонний округ буде найбільшим за всі роки незалежності України. А це коштовне задоволення. Тому ЦВК пропонує жорстко оптимізувати видатки. Це стосується і державного фінансування агітації, і загальної кількості членів комісій.

Вплив РФ. ЦВК визнає, що навіть у післявоєнній Україні вплив РФ зберігатиметься і, звичайно, Москва не знехтує можливістю втрутитись у вибори. У якості запобіжника пропонується створити міжвідомчу робочу групу при Кабміні, яка протидіятиме саме таким загрозам. Втім, головна роль тут відводиться правоохоронцям.

— У нас немає нижнього порогу явки. Теоретично, навіть якщо один виборець прийде на дільницю, то вибори відбудуться. Але є питання суспільної легітимності. Обстріли, теракти в день виборів чи напередодні можуть суттєво вплинути на явку. А тему низької явки Росія буде активно використовувати у спекуляціях на тему легітимності, — запевняє Олексій Кошель.

Що варто знати

Усі ці рекомендації ЦВК, звичайно, поки що просто добрі побажання, адже в конструкції "післявоєнні вибори" ключове — коли це "після війни" настане.

Так, за словами нардепа від "Слуги народу", члена робочої групи з підготовки післявоєнних виборів Олега Дунди, у 2022 році вже створювалася подібна група і підгрупи стосовно перших післявоєнних виборів із залученням ЦВК.

— Дуже схоже на те, як це і зараз відбувається. І так само були дуже райдужні заклики розробити законодавство. Протягом місяця всі зрозуміли, наскільки це великий виклик і наскільки багато проблем. І тоді, як і зараз, було незрозуміло, як їх вирішувати, бо незрозуміло, як завершиться війна. Тому цей процес спочатку сповільнився, а потім зупинився. І зараз ми намагаємось увійти в ту саму річку вдруге, — пояснив Дунда "Телеграфу".