Хід війни в Україні може змінити одна річ, вважають у Брюсселі: про що мова

Росія проти рішення, яке готують у Брюсселі.

Ніхто не береться прогнозувати, чи увінчаються успіхом дипломатичні зусилля США із завершення війни в Україні. Та незалежно від цього процесу, наша держава критично потребує фінансової підтримки на 2026 рік, і для Європи єдиний реальний спосіб надати її — використати заморожені російські активи.

Що важливо знати:

• Україна не залишиться без грошей на наступний рік
• Бельгія проти кредиту на основі грошей РФ
• Брюссель налаштований дотиснути рішення у грудні

Два варіанти "на столі"

Як пояснював раніше "Телеграф", ще з вересня 2025 року Брюссель розмірковує над тим, як легально використати іммобілізовані російські фінанси для допомоги Україні — насамперед мова про концепцію репараційного кредиту на 140 мільярдів євро.

Так, 3 грудня Європейська Комісія офіційно представила два варіанти підтримки Києва на наступний рік:

1. Запозичення від імені ЄС, яке спиратиметься на бюджет Євросоюзу. Для цього варіанту необхідне спільне рішення союзників, тобто єдність 27 держав-членів, якої буде складно досягти через позицію, наприклад, Угорщини чи Словаччини;
2. Власне, кредит репараційного типу, який дозволить Брюсселю позичати кошти у фінансових установ, що володіють замороженими активами Центрального банку Росії, та передавати їх Україні.

"Завдяки цим пропозиціям ми забезпечимо Україну ресурсами для оборони, а також для участі в мирних переговорах з позиції сили.

Ми пропонуємо рішення, які допоможуть покрити фінансові потреби України на наступні два роки, підтримати державний бюджет, зміцнити її оборонну промисловість і сприяти інтеграції до європейської оборонної індустріальної бази", — сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Вона наголосила, що держави-члени натомість отримають "потужні запобіжники" в якості гарантій. Обізнані співрозмовники "Телеграфу" звертають увагу, що в Комісії роблять ставку саме на репараційну позику як найбільш оптимальний варіант.

Місія: переконати бельгійців

Проблема лише одна. Керівництво Євросоюзу досі не змогло запевнити Бельгію в безпечності такого кроку. Як відомо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні держави заморозили російські державні активи загальною вартістю близько 200 млрд євро.

Їх левова частка знаходиться у депозитарії Euroclear у Бельгії. Активи, які спочатку були збережені у вигляді західних облігацій, поступово перетворилися на готівковий фонд обсягом 175 млрд євро. Кошти знаходяться на депозитному рахунку в Європейському центральному банку, який нараховує на них відсотки.

Замість того, щоб Euroclear вкладав грошові кошти в центробанк, кошти пропонується інвестувати у спеціальний борговий контракт і використовувати для поступового надання позики на суму 140 мільярдів євро напряму Україні.

РФ же зможе повернути доступ до своїх західних активів лише за умови виплатити репарацій Києву. Після цього Україна повертає гроші Єврокомісії, а та, своєю чергою, віддає їх Euroclear. Якщо ж РФ відмовляється від виплат, накладені на активи санкції залишаються в силі. При цьому Москва зберігає всі свої права на активи, відповідно до міжнародного права.

Бельгія стурбована перспективою багатомільярдного позову, який може подати Москва в разі будь-яких дій з активами. Обидві країни пов’язані інвестиційним договором 1989 року, який передбачає арбітраж у разі будь-якого спірного питання.

При цьому бельгійський уряд наполягає, що лише "за" підтримку України, але не таким шляхом.

"Ми неодноразово заявляли, що вважаємо варіант із репараційним кредит найгіршим. Він ризикований, і такого ніколи раніше не робили. Усі можуть бачити, наскільки важко вже протягом місяців знайти надійне рішення щодо цього механізму.

Саме тому ми продовжуємо наполягати на альтернативі — щоб ЄС залучив необхідні кошти на ринках. Це добре відомий, стійкий і перевірений механізм із передбачуваними параметрами", — заявив 3 грудня міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево.

За його словами, необхідні "гарантії для Euroclear" та повна взаємна відповідальність за ризики серед союзників. На думку Прево, занепокоєння Бельгії применшуються.

"Неприпустимо використати ці кошти і залишити нас сам-на-сам із ризиками. Запропонована "позика під репарації" — це явно не наш пріоритетний варіант.

І справді — навіть якщо держави-члени хочуть рухатися в цьому напрямку, ми вимагаємо, щоб ризики, які несе Бельгія внаслідок цього механізму, були повністю покриті. Це не є надмірною вимогою. Це просто справедливість", — зазначив Прево.

Натомість міністр Франції у справах Європи Бенжаман Хаддад, спілкуючись із пресою на полях мітістеріалу в Брюсселі, наголосив, що використання російських активів має відбуватися в рамках міжнародного права. А також — з пріоритетом на військову підтримку України.

У звʼязку з цим Париж продовжує важливий діалог із керівництвом Бельгії.

"Йдеться не про конфіскацію, а про авансове використання майбутніх репарацій, які Росія повинна буде виплатити після укладення мирної угоди. Ми маємо забезпечити максимальні гарантії — як гарантії з боку держав-членів та бюджету ЄС, багаторічної фінансової рамки, так і у взаємодії з іншими партнерами по G7", — запевнив Хаддад.

"Ніхто не вийде з кімнати без рішення"

У той же час міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський називає кредит "вирішальною картою, яку Європа може покласти на стіл на підтримку України".

"Доля війни може залежати від цього рішення. І нам потрібно переконати прем’єр-міністра Бельгії, що мирні переговори не роблять це рішення менш потрібним — а навпаки, більш необхідним.

Тому що лише коли Путін побачить, що фінансова підтримка України забезпечена на два-три роки, він перегляне свої можливості, стримає свої амбіції та стане більш схильним до укладення мирної угоди", — висловив думку міністр під час спілкування з журналістами у Брюсселі.

Очікується, що Європейська Рада на своєму засіданні 18–19 грудня має надати чіткий сигнал щодо подальшого шляху із варіантами допомоги Києву.

"Настрій такий: ніхто не покине засідання, поки не буде досягнуто фінального рішення", — підсумовує один із дипломатів ЄС у розмові з нашим виданням.