У Києві пустили з молотка сараї на Печерську: чи не повторяться знайомі "туалетні схеми"

Відразу три нежитлові будівлі у дворах багатоповерхівок в елітному Печерському районі від початку березня продали на аукціоні. Бюджет отримує від угоди кілька мільйонів гривень, а місцеві мешканці – головний біль. Адже за продажем сараїв може потягнутися претензії нового власника на комунальну землю, а за ним — плани на забудову.

"Телеграф" вивчив умови і хід торгів, а також розбирався, чи не стане історія реінкарнацією "туалетних схем".

На аукціонах доторгувались до мільйонів

На продаж сміттєзбірник та будівлі громадського призначення в Печерському районі – вулицях Мечникова, Леоніда Первомайського та бульварі Лесі Українки – були виставлені в рамках малої приватизації. Всі три об’єкти розташовані неподалік станції метро Кловська і мають приблизно однакову площу та характеристики – фактично це сараї в не дуже доброму стані та без інженерних комунікацій.

Проте, отримати за кожну будівлю Департамент комунальної власності КМДА запланував мінімум пів мільйона. Навіть за комору на 16,9 кв. м по вул. Лесі Українки, 20, що врізана в схил, а дах якої підпирають металеві труби.

Попри непоказний вигляд нерухомості за кожен лот билося по кілька учасників. За вже згадану споруду (літ Б) по бул. Лесі Українки, 20 – шість приватних осіб, одна фізична особа-підприємець та дві ТОВки. При початковій ціні в 493 тис. грн. вже у першому раунді ставки значно її перевищили. А перемогла пропозиція в 2,2 млн грн, що в 4,5 рази дорожче стартової вартості. Зробила її і відповідно перемогла у аукціоні киянка Любов Кривобок.

Не скупилась на пропозиції ця мешканка міста і в двох наступних торгах. Кожен раз пропонувала більшу суму і завдяки цьому виходила в лідери. В результаті за нежитлову будівлю (літ. Б) площею 18,16 кв. м по вул. Мечникова, 7 Кривобок має заплатити 2 млн 20 тис. грн, а за споруду на 18,2 кв. м по вул. Леоніда Первомайського, 5 (літ. Г) – 3,2 млн грн. Це у 4,1 та 6 разів більше за початкову вартість будівель.

Пул учасників, до речі, під час всіх торгів був схожий. Наприклад, Олег Павлійчук змагався за всі три лоти, як і Микола Балинський, двічі – Олександр Отрошенко, Юрій Ковальов, Альона Хутько, ФОП Микола Валантар та ТОВ "Центр безпекових систем". При цьому ставки "активістів" були зазвичай вищими, що може бути ознакою штучної конкуренції та потенційної змови.

Доля землі під питанням

Якою може бути доля проданої комунальної нерухомості? Лише в одному випадку – будівлі по вул. Мечникова, 7 – прописане конкретне цільове призначення, а саме "здійснення збору та сортування побутових відходів вторинної сировини". В описі двох інших лотів зазначено: "може використовуватися за будь-яким цільовим призначенням". Хоча важко уявити, яким воно може бути з урахуванням поточного стану споруд та без значних капіталовкладень.

Велика ймовірність, що з часом сараї підуть під знос. Не виключено, що до того моменту власниця буде намагатися отримати землю під ними у користування. В умовах аукціонів прописано, що земля для обслуговування об’єктів не виділена, а питання землевідведення та землекористування покупець будівель має вирішити сам.

Може йтися про таку площу ділянок:

– 0,2470 га – кадастровий номер 8000000000:82:026:0031 – вул. Мечникова, 7;

– 0,1814 га – кадастровий номер 8000000000:82:036:0067 – вул. Леоніда Первомайського, 5;

– 0,3774 га – кадастровий номер 8000000000:82:052:0041 – бул. Лесі Українки, 20.

Звісно, що площі ділянок, в межах яких розташовані господарчі споруди, в десятки разів більша і для їх обслуговування в такій кількості земля не потрібна. Проте відомі численні прецеденти, коли в Києві під невеликі і малозначущі об’єкти на кшталт громадських вбиралень чи гаражів депутати роздавали великі ділянки заради подальшого будівництва висоток чи торговельних центрів Це явище отримало назву "туалетних схем", коштувало робочого місця десятці столичних чиновників та є предметом кримінального провадження.

Проте, здається, після тривалого затишшя, махінації можуть запрацювати знов. На такі припущення наводять обставини проведення аукціону та особа переможниці і зв’язки членів її родини. А також той факт, що в рішеннях Київської міської ради, якими затвердженні проекти землеустрою (формування ділянок), всі три згадані ділянки мають цільове призначення "для експлуатації/будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури".

До кого ведуть зв’язки нової власниці

Любов Кривобок, за даними аналітичної системи YouControl, мала кілька бізнес-проектів. Зокрема, була серед власників ТОВ "Олл Файненшл Систем", що займалась наданням фінансових послуг. Наразі діяльність цієї фірми припинена. Також киянка мала відношення до ТОВ "Шалений пес", що працювало у сфері громадського харчування. Крім того, Любов Олексіївна – засновниця ТОВ "Юридична компанія "Студія права", а ця фірма була серед власників ТОВ "Украгро Сак" (діяльність — оцінка ризиків та завданої шкоди) та "Юридичний альянс"АРС Еквітас".

Наприкінці 2021 року киянка вийшла зі складу власників "Студії права", що викликає питання до поточних доходів та можливості знайти майже 8 млн грн. на розрахунки за придбану на аукціоні нерухомість. Можливо, фінансово зможе допомогти Кривобок-старшій її син Віталій, якому перейшли права на юридичну фірму (наприкінці 2025 року на "Юридична компанія Нов Рікс"). Проте з огляду на інформацію з відкритих джерел прибутки незначні, до того ж ділити їх потрібно на трьох, адже в бенефіціарах крім Віталія Кривобока — також Тетяна Барсук та Роман Александрук.

У реєстрі судових рішень міститься ухвала по справі 2022 року, в якій фігурує адвокат і власник ТОВ "ЮК "Студія права". За версією правоохоронців, Кривобок-молодший міг бути причетний до організації схеми шахрайства зі столичною нерухомістю. Вона полягала у підробці документів, реєстрації фіктивних прав власності та продажі неіснуючих об’єктів та привласненні коштів. Водночас на даний момент у відкритих джерелах відсутня інформація про те, чи була доведена вина фігурантів справи у судовому порядку.

Журналіст Володимир Бондаренко також повідомив, що "ЮК "Студія права" представляє в суді інтереси ТОВ "Еко-Буд-Трейд". Зокрема, у справі про махінації на будівництві Подільського мостового переходу. Ця компанія, як встановили в ході розслідування медіа, входила до сфери контролю Дениса Комарницького – головного куратора будівельних оборудок в столиці. До того ж бізнесмен і колишній політик – є основним фігурантом справи "Чисте місто", в рамках якої були викриті схеми з привласненням комунальної землі.

Зважаючи на зазначені обставини, існує підвищений ризик застосування такого типу махінацій і на Печерську. "Телеграф" буде спостерігати за тим, чи претендуватиме нова власниця сміттєзбірника та двох будівель громадського призначення, на землю під ними і у якій кількості.

Як повідомляв "Телеграф", Дніпровська окружна прокуратура в місті Києва в судовому порядку намагається повернути громаді спірну земельну ділянку на вул. Каховська, 71.