Податкова взялася за простих українців: як банки, платформи й навіть сусіди здають доходи громадян

Прості люди (фізособи) та невеликі підприємці, що реєструються фізособами-підприємцями, потрапили в оптичний приціл податкових органів. Не можна казати, що фіскали раніше за ними не спостерігали. Слідкували, звісно, але не мали такого широкого кола даних та деталей інформації/компромату, що отримали останнім часом. Такого щільного податкового контролю, як зараз, ще не було. Це доводить не тільки статистика Державної податкової служби (ДПС), але й податкові юристи, що фіксують збільшення перевірок, донарахувань податків і штрафувань пересічних українців і ФОПів. "Телеграф" з’ясував у правників, де саме податківці знаходять чутливі відомості про людей, на яких порушеннях концентруються і як громадянам правильно вибудовувати свій захист.

Де на людей збирають компромат

Одразу зазначимо: редакція "Телеграфу" не підбурює населення до ухилення від оподаткування. Завдяки податкам наповнюється державний бюджет, на якому в тому числі тримається обороноздатність та економічна стабільність держави. Водночас ми виступаємо за справедливе податкове правозастосування для всіх верств — від можновладців і багатіїв до простих людей. А ще виступаємо за підвищення фінансової й фіскальної грамотності. Часто-густо пересічний громадянин навіть не знає, в яких випадках мусить платити ті чи інші податки.

Нерідко саме через це — незнання податкових прав/обов’язків — й відбуваються порушення, за якими стали ретельніше стежити фіскальні органи. Й не просто так. У податківців значно побільшало можливостей для збору інформації про доходи населення.

У випадку з фізособами опитані "Телеграфом" фахівці виокремили такі джерела інформації для Державної податкової служби:

1. Банківські установи, завдяки яким можна проаналізувати дані щодо руху коштів людини. Фінустанови повідомляють Держфінмоніторинг про підозрілі операції, в тому числі й після блокувань і примусового закриття рахунків. Після чого він може передавати дані до податкових і правоохоронних органів. Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін нещодавно публічно наголошував, що його організація особливу увагу приділяла саме податковим правопорушенням: за 11 місяців 2025 року сформувала/передала 400 матеріалів на загальну суму 165 млрд грн — це в 14 разів більше за показник 2024-го.
2. Реєстри нерухомого, рухомого майна й інші. Щодо кожного можна дістати відомості про власність, якщо вона є.
3. Податкові органи інших держав, які обмінюються фінансовою інформацією з нашою ДПС.
4. Митні та інші органи влади, або правоохоронні структури.
5. ЖЕК, ОСББ (Об’єднання співвласників багатоповерхового дому), сусіди й інші небайдужі люди. Можуть інформувати про доходи від оренди нерухомості, які згодом не всі вносять в податкові декларації.
6. Публічні джерела, і ЗМІ в тому числі, де можна віднайти дані по доходи публічних людей та їхні реальні статки.
7. Поштові організації.
8. Цифрові платформи з-за кордону та українські.

"Збільшення інтенсивності перевірок простих фізосіб і ФОПів пояснюється насамперед розширенням інструментів податкового контролю, поверненням системнішого ризикоорієнтованого нагляду, а також більшим масивом даних, який ДПС отримує з банківських, реєстраційних, митних, кадрових і цифрових джерел. А також інформації від інших країн, в результаті обміну податковою інформацією. Щодо поштових операторів, то ми зустрічали випадки, коли вони передавали дані про системну діяльність простих фізосіб", — розповів "Телеграфу" керуючий партнер юридичної компанії Winner, адвокат Ігор Ясько.

Й зазначив важливість узгодження офіційних зарплат із наявними витратами людей.

"Для фізосіб ключовий драйвер — це контроль неформальних доходів, доходів через цифрові платформи, регулярних надходжень на рахунки без декларування та невідповідності між стилем життя і задекларованими доходами", — підкреслив Ясько.

Деякі джерела інформації стали для наших податківців зовсім новими. Такі, приміром, як дані від іноземних податківців, доступ до яких наша держава отримала після того, як в серпні 2022 року долучилась до Багатосторонньої угоди за міжнародними стандартами CRS (Common Reporting Standart). А вперше фактично отримала дані у вересні 2024 року. Наші податківці дізналися про закордонні доходи українців, їх майно там і рахунки за кордоном — включно з сумами коштів.

"Зокрема, банки повідомляють: ім’я, адресу, податковий номер, дату й місце народження власника рахунку. А ще номер рахунку та реквізити фінансової установи, залишок коштів або вартість рахунку на кінець звітного року (або на дату його закриття), а також доходи, пов’язані з рахунком: відсотки, дивіденди, інші фінансові надходження та виручку від продажу активів. В результаті всі рахунки українських резидентів, відкриті у країнах, що є членами угоди CRS, відтепер повністю відображатимуться у базах даних податкової служби України. Отже, всі платники податків, що ухиляються від декларування доходів, отриманих за кордоном, можуть стати суб’єктом податкової перевірки", — розтлумачив "Телеграфу" керівник податкової практики Riyako&Partners Андрій Тімонов.

Це все й багато іншого українські податківці почали шерстити ще й активніше. Бо закінчилися відстрочки й мораторії, що запроваджувалися на початку повномасштабного вторгнення.

"Додатковим фактором стало відновлення податкових перевірок після воєнних обмежень. Починаючи з 2025 року більшість видів податкових перевірок було фактично повернуто до довоєнного режиму, що автоматично призвело до збільшення кількості контрольних заходів, у тому числі щодо ФОПів та фізичних осіб", — підтвердив "Телеграфу" адвокат, керівник практики супроводу бізнесу Gracers Анатолій Сівоздрав.

Що саме порушують прості українці

Головне порушення податкового законодавства, що його зазвичай фіксують наші фіскальні органи, — це незаконна підприємницька діяльність. Під неї можуть підпадати регулярна торгівля на ринку за прилавком без реєстрації ФОПа чи юридичної особи. Що може бути зафіксовано відповідним актом фізично на базарі або по рахунках незареєстрованого підприємця, коли тому на рахунок фізособи (не на рахунок ФОПу) будуть десятками на день капати невеличкі перекази від інших фізосіб. Всі бачили картонки торгівців без касових терміналів, але з номерами рахунків на картонках і чули пропозицію, що можна закинути оплату на картку, коли немає готівки.

Такі самі оплати з порушеннями чинного законодавства можуть надходити на рахунки фізосіб, що ведуть бізнес через цифрові платформи. Чи просто мають час від часу різноманітні підробітки/халтурки, як репетитори, перукарі, таксисти, швачки тощо.

"Основними порушеннями податкового законодавства фізичними особами-резидентами є здійснення господарської діяльності без державної реєстрації суб’єкта господарювання та неподання (несвоєчасне подання) декларації або недостовірне декларування. Розмір донарахувань залежить від суми доходу, та може сягати кількох мільйонів гривень, як у випадку тих платників податку, що отримували дохід від OnlyFans", — засвідчив Андрій Тімонов.

Кажучи про цифрові платформи, податкові юристи зазвичай згадують відомі бренди: Airbnb, Booking, Uber, Bolt, Glovo, Etsy, Upwork, Patreon, OnlyFans.

"Це платформи, через які українські резиденти можуть отримувати дохід і щодо яких очікується або запроваджується обмін даними", — пояснив Ігор Ясько.

Все це відбувається ще до прийняття спеціального закону про доходи на цифрових платформ, який є вимогою МВФ і нині активно обговорюється. Навіть без нього фіскали можуть фіксувати податкові порушення.

Анатолій Сівоздрав виокремив приклад платформи OnlyFans, яка, за його даними, через державний податковий орган Великобританії передавала до ДПС України податкову інформацію про українських користувачів. Обмін даними відбувається стабільно раз на рік.

"Зазвичай через 6-9 місяців після отримання даної податкової інформації територіальний орган ДПС направляє особі запит для підтвердження джерела походження коштів. Після отримання даного запиту особою територіальний орган ДПС протягом 2-3 місяців проводить податкову перевірку. Після чого протягом 1-2 місяців направляють особі податкові повідомлення-рішення. Податкові донарахування у 2026 році складають загалом 23% від суми виявленого доходу (18% податку з доходів фізосіб + 5% військового збору). У випадку з OnlyFans суми часто є значними, оскільки податкова нараховує зобов'язання на весь обсяг валютних зарахувань за кілька років. Залежно від популярності автора та обсягу операцій по картках, суми донарахувань варіюються від сотень тисяч до мільйонів гривень", — уточнив Анатолій Сівоздрав.

Які ФОПи більше перевіряють податківці

Якщо компромат на простих людей часто-густо сам тече в руки наших податкових органів, як, наприклад, у випадку надходження даних від іноземних фіскалів/цифрових платформ, то у випадку з фізособами-підприємцями ситуація дещо складніша.

Анатолій Сівоздрав пояснив збільшення податкових перевірок ФОПів кількома причинами:

• Перше: Податкова служба перевіряє обмежену кількість підприємців, але відбирає саме тих, у кого найвища ймовірність порушень та найбільші потенційні донарахування, що також відповідає ризикоорієнтованому підходу.
• Друге: відновлення фактичних перевірок після мораторіїв дозволило знову активно контролювати використання касових апаратів/РРО, дотримання умов спрощеної системи, неоформлених працівників та дроблення бізнесу.
• Третє: посилено контроль за розрахунками з фізичними особами, онлайн-торгівлею та готівковими операціями.

"Найбільші донарахування податків у ФОПів зазвичай виникають у справах про масштабні схеми мінімізації податків, дроблення бізнесу, псевдоФОП-структури або віднесення операцій до неправильної податкової моделі. У нашій практиці є кейси з донарахуваннями на десятки мільйонів гривень. Штрафи тут залежать від складу порушення: іноді це фіксований фінсанкційний блок, а іноді відсоток від заниженого зобов’язання плюс пеня", — розповів Ігор Ясько.

А в окремий блок проблем він виділив доволі розповсюджені випадки, коли ФОП виступає в ролі найманого працівника у компанії. Тобто замість того, щоб взяти людину в штат з відповідним оформленням, вона укладає угоду про співпрацю з ним, як з підприємцем. Тривалий час за це майже не карали, а тепер податківці стали більше звертати увагу на такі випадки. Особливо коли у ФОПа не кілька замовників (з відповідними угодами та сплатами по рахунку), а лише один. Й з таких людей вибудовується більший бізнес. Від мереж кав’ярень до виробництв.

Зазвичай такі випадки підпадають в категорію дроблення бізнесу, що останнім часом виявляють дедалі частіше. За таке порушення підприємця можуть одразу позбавити статусу ФОП, що вважається державною пільгою: бо ж людина сплачує податки не за базовою ставкою 23% (18% податок на доходи фізосіб + 5% воєнного збору) й іншого за ведення бізнесу, а лише 6% (5% єдиного податку + 1% воєнного збору) і єдиний соцвнесок, приміром, у випадку з III групою оподаткування. Коли підприємця називають порушником податкового законодавства, то він більше не гідний пільги. Тож і всі податки зі штрафами можуть перерахувати по базовій моделі.

"Тоді наслідки значно серйозніші: у разі перевищення ліміту або порушення умов роботи ФОП автоматично переводять на загальну систему "заднім числом". Це тягне за собою донарахування ПДФО (18%), ПДВ (20%) та ЄСВ (22%) на весь дохід, отриманий з моменту порушення. Окрім податків, за кожного неоформленого працівника накладається штраф у розмірі 10-30 мінімальних зарплат. У результаті загальні суми донарахувань часто вимірюються мільйонами гривень, оскільки податкове навантаження на загальній системі в рази перевищує ставки єдиного податку", — пояснив Анатолій Сівоздрав.

Ще одна вічна проблема підприємців — це каса, яку ще називають РРО (реєстратор розрахункових операцій) чи ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій), який може міститися навіть в мобільному телефоні.

"Найпоширеніші кейси для підприємців — це торгівля без використання РРО/ПРРО (особливо в інтернет-магазинах) та свідоме перевищення лімітів доходу для перебування на спрощеній системі оподаткування. Серед найбільших штрафів за непроведення розрахункових операцій через касу або неведення обліку товарних запасів, були випадки на 135 тисяч гривень і більше", — зазначив Сівоздрав.

Скільки донараховує податкова

Збільшення уваги до ФОПів засвідчують і в Податковій службі. Там відносно фізосіб-підприємців здійснюють планові та позапланові перевірки, й відчуваються прогресивна динаміка.

Директор департаменту фізичних осіб ДПСУ Володимир Кизима в ексклюзивній відповіді "Телеграфу" навів такі дані щодо планових перевірок, при тому, що вони призупинялися з 2021 року й до 1 серпня 2023 року:

• 2023 рік (з серпня до грудня) — 156 перевірок;
• 2024 рік — 908 перевірок;
• 2025 рік — 1 008 перевірок.

Та набагато більше було позапланових інспекцій ФОПів, які не зупинялись, хоча вони й шли "хвилями" зі зменшення на початку повномасштабного вторгнення й збільшення торік:

• 2021 рік — 31 178 перевірок;
• 2022 рік — 9 708 перевірок;
• 2023 рік — 9 724 перевірки;
• 2024 рік — 6 894 перевірки;
• 2025 рік — 7 149 перевірок.

За результатами документальних перевірок Податкової в 2021-2025 роках пан Кизима виокремив наступні найпоширеніші порушення ФОПів:

1. Неподання податкової декларації про майновий стан та доходи.
2. Заниження військового збору.
3. Заниження загального річного оподатковуваного доходу, у зв’язку з недекларуванням його.
4. Заниження річного оподатковуваного доходу у зв’язку з недекларуванням його.
5. Заниження загального оподатковуваного доходу шляхом безпідставного завищення валових витрат.
6. Завищення витрат пов’язаних з отриманням доходів (товарно-матеріальні цінності, інші витрати).
7. Порушення правил реєстрації платника податків, податку на додану вартість. Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн.

Тобто ми бачимо, що найчастіше порушення — це неподання декларації чи подання з невірними даними. Хтось точно все розумів і навмисно ухилявся від оподаткування, бо не хотів платити податки в повному обсязі. Хтось просто наробив помилок в документах через слабкі власні навички й економію на послугах професійних бухгалтерів. А хтось навіть не заглиблювався, до кінця не розуміючи обов’язки й наслідки за їх невиконання. Хоча всі категорії в рівних умовах — незнання чинного законодавства не звільняє від відповідальності.

Володимир Кизима повідомив "Телеграфу" про динаміку податкових донарахувань для ФОПів за підсумками планових і позапланових (разом) перевірок ДПС:

• 2021 рік — 319,6 млн грн;
• 2022 рік — 159,5 млн грн;
• 2023 рік — 1,6 млрд грн;
• 2024 рік — 3,2 млрд грн;
• 2025 рік — 7,1 млрд грн.

Це в умовах відсутності планових перевірок у 2021-2022 роках й більшої частини 2023-го, коли були лише позапланові. Бачимо понад двократне зростання донарахувань торік. Й це тільки самі податки.

Та зі штрафами та пенями, що в таких випадках виписувалися ФОПам майже автоматично, схожа динаміка:

• 2021 рік — 81 млн грн;
• 2022 рік — 42,8 млн грн;
• 2023 рік — 473,5 млн грн;
• 2024 рік — 1,5 млрд грн;
• 2025 рік — 3,1 млрд грн.

Багатьох вражає те, що останніми роками десь на половину фактично встановленого ДПС податкового боргу нараховуються ще штрафні санкції з пенею.

Зрозуміло, що в такій ситуації доволі активно зростає кількість скарг щодо різноманітних нарахувань податківців, як у досудовому, так і судовому порядку. Що визнають і в самій Податковій службі, і навіть засвідчують перевагу людей (не фіскалів).

"На сьогодні спостерігається тенденція зі збільшення спорів між ДПС та фізичними особами та фізичними особами — підприємцями, вирішених в досудовому порядку на користь останніх. Так, у 2025 році повністю та/або частково задоволено понад 2 тис. скарг фізосіб/фізосіб-підприємців, що на 0,4 тис. скарг більше ніж у 2024 році, на 0,6 тис. скарг більше ніж у 2023 році та на 1,4 тис. скарг більше ніж у 2022 році", — повідомив нам Володимир Кизима.

Що можна відсудити у податківців

Юристи зазначають, що найчастіше оскаржувати податкові нарахування вдається простим українцям.

"Так, фізособи стали активніше оскаржувати податкові нарахування, особливо тоді, коли мова йде про значні донарахування, блокування рахунків, спір про джерело походження коштів або про те, чи взагалі мала місце підприємницька діяльність. Реально відсудити можна як саме податкове зобов’язання, так і штрафи та пеню — але це залежить від того, де слабке місце позиції ДПС: у фактах, процедурі чи правовій кваліфікації", — сказав нам Ігор Ясько.

Найкраще вдається сперечатися, коли віднаходяться помилки в роботі самих фіскалів.

"На практиці найчастіше в судовому порядку оскаржують саме суму податкового зобов'язання, проте штрафні санкції та пеня також можуть бути скасовані. Все залежить від підстав донарахування, наявної доказової бази та допущених податковим органом процесуальних порушень під час проведення перевірки", — додав Анатолій Сівоздрав.

Ігор Ясько вважає, що найкращою стратегією є удари по трьох рівнях:

1. Відсутність належних доказів доходу.
2. Порушення процедури перевірки.
3. Неправильне застосування норми права.

"ФОПи також стали значно активніше захищатися в судах, і це логічно: для них податковий спір часто означає не лише гроші, а й ризик втрати статусу, репутації та блокування господарської моделі. Найсильніша стратегія для ФОП — це повний пакет якісних первинних документів, банківська аналітика, логіка бізнес-процесу, коректна податкова кваліфікація та підготовка до спору з фаховими юристами ще до початку самої перевірки або під час перевірки", — вважає Ясько.

Опитані "Телеграфом" податкові юристи очікують цьогоріч збільшення податкових перевірок і нарахувань, й відповідно — подальшого збільшення судових спорів з ДПС.