"Холодна їжа та жахливі макарони": чим насправді годують дітей у школах і що зміниться з 1 вересня

Безплатні обіди з 1 вересня отримають не всі школярі. Попри виділені державою мільярди, частина шкіл досі не має де готувати їжу, а батьки сумніваються, чи варто взагалі розраховувати на шкільну їдальню. "Телеграф" з'ясував, хто вже зараз їсть безкоштовно, скільки грошей виділила держава і чи встигнуть школи підготуватися.

Мільярд на обіди: що уряд пообіцяв школярам

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила: з 1 вересня гаряче харчування отримають усі учні 1-11 класів закладів загальної середньої освіти, які навчаються очно або за змішаною формою.

Поки це стосується лише державних і комунальних шкіл. Приватні заклади та учні на повному дистанційному навчанні до програми не включені.

На старт реформи уряд уже виділив 1 млрд грн — гроші підуть на модернізацію харчоблоків у 73 школах по всій країні. Держбюджет-2026 передбачає субвенцію місцевим бюджетам у розмірі 14,4 млрд грн на організацію харчування.

Хто їсть безплатно вже зараз

До 1 вересня безоплатні обіди отримують:

• учні 1-4 класів по всій Україні;
• діти у прифронтових громадах — незалежно від класу;
• пільгові категорії школярів, визначені місцевими радами: діти з малозабезпечених сімей, сироти, діти з інвалідністю.

Після 1 вересня програма охопить учнів 5-11 класів, яких досі не включали.

"Це стратегічний пріоритет, а не разова акція"

"Телеграф" звернувся до Міністерства освіти і науки з питаннями про реформу. Злата Безкоровайна, начальниця головного управління загальної середньої освіти МОН, в ексклюзивному коментарі виданню пояснила логіку рішення.

За її словами, МОН разом із кількома міністерствами вже реалізує Операційний план реформування шкільного харчування до 2027 року. Обласні адміністрації затвердили власні плани заходів на 2026-2027 роки.

Що буде на тарілці: нове меню для школярів

Меню планують переглянути. Основний принцип — більше овочів, збалансовані страви, менше солі й цукру. Діяти буде чотиритижневе сезонне меню, яке враховує вік дитини, сезонність і наявні продукти.

Школи зобов'язані впровадити систему НАССР — міжнародний стандарт безпечності харчових продуктів. Він контролює кожен етап: від зберігання продуктів до температури готових страв на тарілці. Мета — не допустити небезпечну їжу до дитини ще до того, як вона потрапить у їдальню.

Якщо страва систематично лишається недоїденою — меню мають скоригувати. Стандарти харчування, закладені у реформі Євгена Клопотенка, залишаються основою: акцент на натуральних продуктах і різноманітності страв.

Реальність: що їдять діти зараз

Поки чиновники говорять про реформу, батьки описують зовсім іншу картину.

Тернопільська мама двох дітей — учениці третього класу та учня сьомого — розповіла "Телеграфу", як виглядає харчування зараз. Молодша донька їсть безкоштовно: макарони з тертим сиром, вареники, сирники, каша з котлетою. Якість — посередня, але дитина їсть.

Зі старшим сином — інша історія. Їдальня для старшокласників платна, але проблема не в ціні. "Холодна їжа, дуже прісна картопля, макарони жахливого вигляду", — розповідає жінка. Син брав лише гречку або котлету — і то лише тоді, коли мама наполягала.

"Діти майже не ходять в їдальню. Ідуть до крамниць або пекарні поруч зі школою", — каже тернополянка. За її словами, з вересня планує заохочувати сина все ж спробувати нове меню.

Інша реальність — в Одесі. Там мама двох дітей пояснює: їхня школа на околиці міста не має кухні взагалі. "Будується вже кілька років", — каже жінка. Поки кухні немає — дітям дають сухпайки: печиво, сік, фрукт, булочка. "Малому подобається, але одноманітне печиво вже набридло — вже не їдять", — розповідає вона.

Сусідня школа — з гарним ремонтом — отримала влучання рік тому і тепер теж працює онлайн. Для таких громад безоплатний гарячий обід з вересня поки залишається питанням.

Не всі школи встигають: проблема їдалень

Наприклад, на Волині, де 506 шкіл і понад 137 тисяч учнів, картина показова. Начальниця обласного управління освіти Наталія Матвіюк повідомила на нараді 8 червня: у 39 громадах усі школи технічно готові забезпечити харчування 100% учнів до вересня. Але у 15 громадах їдальні готові лише частково, а у 29 школах харчоблоків немає взагалі.

"Попередній аналіз вказує, що 29-ти громадам через обмеженість бюджету забезпечити необхідне співфінансування буде досить складно", — каже Матвіюк.

Проблема — не лише у приміщеннях. Держава покриває вартість продуктів, але кейтеринг, енергоносії та зарплати кухарів лягають на місцеві бюджети. Для невеликих громад це серйозне навантаження.

Три моделі: як школи організують харчування

МОН виділяє три способи, за якими школи можуть годувати дітей:

1. Самостійне приготування — школа готує власними силами.
2. Аутсорсинг — приватна компанія організовує харчування на базі школи.
3. Кейтеринг — готову їжу доставляють з центральної кухні.

Для малих шкіл і віддалених сіл найперспективнішою вважають модель опорних кухонь — страви готують централізовано і розвозять по закладах у спеціальних термоконтейнерах.

На Тернопільщині цю модель тестують п'ятий рік. Підприємець-ветеран Дмитро Константінов разом із партнеркою Іриною Назарчук постачає гарячі обіди до шкіл у Зборові, Микулинцях і Тернополі. Їхній принцип: якщо діти не доїдають — меню змінюють.

Реакція батьків: від підтримки до скептицизму

В українських соцмережах ініціатива викликала суперечки. Частина батьків назвала її популізмом — мовляв, проблема не у вартості, а в якості їжі. Інші нагадали: тисячі сімей в умовах війни не можуть щодня забезпечити дітям повноцінний обід.

"Не вгодиш тим людям. Було платно — нарікали. Безкоштовно — знову незадоволені", — писали у коментарях у відповідь на критику.

Що робити батькам прямо зараз

Подавати окремих заяв не потрібно — харчування буде організоване автоматично.

Школи зобов'язані повідомити батьків про порядок харчування до початку нового навчального року. Деталі щодо конкретного закладу — розкладу, меню та організації — краще уточнювати безпосередньо у школі або місцевому відділі освіти.

Батьки мають право входити до бракеражних комісій — громадських груп, які контролюють якість харчування у школі. Якщо такої комісії немає — можна ініціювати її створення.

З 2026-2027 навчального року безоплатне харчування планують забезпечити всім школярам незалежно від регіону. Коли реформу реалізують у повному обсязі, мільйони українських дітей вперше отримають гарячий обід у школі як гарантований державою стандарт.