Відключень світла влітку не буде за трьох умов: це не тільки погода та обстріли
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Літо 2026 року може стати черговим випробуванням для української енергосистеми
Наразі енергомережа працює майже на межі можливостей, тому будь-який додатковий фактор — спека, аварія чи новий російський удар — здатен порушити баланс. За яких обставин Україні вдасться пройти теплий сезон без жорстких обмежень електроенергії та що може зіпсувати ситуацію, "Телеграф" дізнавався у бліцінтерв'ю з енергетичним експертом Станіславом Ігнатьєвим.
Ключові факти з інтерв'ю:
- Сценарій 6–8 годин відключень реалістичний, але не базовий
- Кондиціонери — не причина проблем, а їх індикатор
- Найбільший ризик — у Києві, центральних та південних областях
- Влітку відключення будуть коротшими й точковішими, ніж узимку
- Перенесення споживання на нічні години реально знижує навантаження
Наразі лунають прогнози, що влітку при температурі понад +30°C в Україні можуть бути відключення світла до 6–8 годин на добу. Наскільки такий сценарій є реалістичним?
— Сценарій тривалих відключень улітку — не базовий, але він більше не виглядає фантастичним. Українська енергосистема входить у спекотний сезон із суттєво ослабленою генерацією після масованих російських атак. Втрачені або пошкоджені потужності теплової та гідрогенерації, обмежені можливості маневрування і дефіцит резервів — усе це формує нову реальність, у якій навіть літній пік споживання може стати критичним.
Ще кілька років тому літо вважалося "легким" сезоном для енергетики: довгий світловий день, відсутність масового електроопалення, відносно стабільне споживання. Але кліматичні зміни і трансформація структури споживання радикально це змінили. Коли температура перевищує +30°C, країна фактично входить у режим "літнього піку", який за навантаженням дедалі більше нагадує зимовий.
Якщо ж тривалої спеки не буде, а росіяни перестануть атакувати — є шанс пройти літо взагалі без відключень.
Чи справді масове використання кондиціонерів може створити настільки критичне навантаження на енергосистему?
— Масове застосування кондиціонерів дійсно здатне спричинити різке зростання споживання у денні години. У великих містах, де висока щільність населення і бізнес-активність, кожен додатковий градус температури може означати сотні мегават додаткового навантаження. І це не плавне зростання, а пікові стрибки — саме те, що найважче покривається енергосистемою, особливо в умовах дефіциту маневрових потужностей.
Втім, було б спрощенням зводити проблему лише до цього. Справжній виклик — це сукупність чинників: обмежена генерація, ремонти енергоблоків, нестача резерву, а також ризики нових атак. Кондиціонери лише "підсвічують" слабкі місця системи, але не є їх першопричиною.
Які регіони України найбільше ризикують зіткнутися з дефіцитом електроенергії у спеку?
— Найбільші ризики традиційно концентруються у великих промислових і густонаселених регіонах — передусім у центральній Україні, включно з Києвом, а також у східних і південних областях, де інфраструктура зазнала найбільших руйнувань.
Водночас ситуація може бути нерівномірною: дефіцит у конкретному регіоні часто залежить не лише від обсягів споживання, а й від стану локальних мереж і можливостей передачі електроенергії.
Чи готова енергосистема України до літніх пікових навантажень після російських атак на інфраструктуру?
— Система готова настільки, наскільки це можливо в умовах війни. Проведено масштабні ремонтні кампанії, максимально залучено імпорт електроенергії, розширюються можливості міждержавних перетинів, накопичуються резерви.
Але ключова проблема — це не стільки підготовка, скільки обмеженість ресурсів. Українська енергетика сьогодні працює "на межі допустимого запасу міцності", і будь-який додатковий стрес — спека, аварія або новий удар — може цю рівновагу порушити.
Чи можуть відключення влітку бути такими ж масштабними, як узимку, чи механізм буде іншим?
— Швидше за все — ні, принаймні у базовому сценарії. Влітку інша структура навантаження: піки коротші, більше можливостей для балансування за рахунок сонячної генерації, менша критична залежність від безперервного постачання (як у випадку з опаленням).
Тому механізм відключень, якщо вони будуть, швидше за все стане більш точковим і динамічним — із прив'язкою до конкретних годин пікового навантаження.
Що зараз робить держава та енергокомпанії, щоб уникнути літніх блекаутів?
— Робота ведеться у кількох напрямках: прискорені ремонти, мобілізація резервної генерації, стимулювання імпорту, розвиток розподіленої генерації — зокрема, газових і сонячних установок — а також кампанії з енергоощадності.
Окремий акцент — на децентралізації: чим більше споживачів можуть частково забезпечувати себе самостійно, тим стійкішою стає система загалом.
Чи можуть українці самі зменшити ризик перевантаження системи — наприклад, через ощадливе використання кондиціонерів та техніки?
— В умовах крихкого балансу навіть індивідуальна поведінка має значення. Раціональне використання кондиціонерів — не на максимум, а на комфортні +24…+26°C, перенесення енергоємних процесів на нічні години, відмова від одночасного увімкнення потужної техніки — усе це не дрібниці, а реальні інструменти стабілізації системи. У пікові години кожен зекономлений кіловат — це внесок у те, щоб уникнути відключень для когось іншого.
Отже, сценарій 6–8 годин відключень — це радше "стрес-тест" системи, ніж її гарантоване майбутнє. Але він достатньо реалістичний, щоб сприймати його серйозно. Українська енергетика входить у літо не в стані колапсу, але й не в зоні комфорту. Літо 2026 року може стати ще одним іспитом — цього разу не на морозостійкість, а на здатність витримати спеку без темряви.