Українці платять за полив, навіть коли йде дощ. Чи є шанс щось із цим зробити

Квитанції зростають через сезонні нормативи, відсутність приладів обліку, присадибні ділянки й автоматичні розрахунки комунальників

Власники приватних будинків без лічильників щоліта платять за полив — навіть якщо не використовували воду. Чи законні такі нарахування і як їх уникнути, з’ясовував "Телеграф".

Платіжка прийшла — а шланг ніхто не відкривав

Жителі Бучі, в будинках яких немає лічильників на воду, отримали платіжки з окремим рядком — плата за полив зелених насаджень. Дехто побачив цей рядок навіть за дощові дні, коли ніякого поливу не було.

Важливо — Буча не особливий випадок. Дмитро Новицький, президент Асоціації "Укрводоканалекологія", в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розставив крапки над "і":

За словами Новицького, норму за полив затверджує місцева рада — вона визначає тривалість сезону (зазвичай травень-серпень) і обсяг витрати води на квадратний метр площі ділянки на добу. Різниця між містами — лише в цифрах: десь це 5 літрів на кв. м, десь — 8.

Щодо дощових днів — норма є усередненою на весь сезон і вже враховує, що частина днів буде дощовою. Автоматичного перерахунку за погоду законодавство не передбачає.

Чому нараховують навіть тим, хто нічого не поливав

Логіка проста: без лічильника водоканал не може перевірити реальне споживання. Тому діє "презумпція споживання" — якщо приладу обліку немає, рахують за нормативом.

Артем Шира, підприємець і віцепрезидент Української водної асоціації, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснює, чому це не свавілля:

Дмитро Новицький додає, що ця практика є абсолютно законною: відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, розрахунки мають здійснюватися за приладами обліку. Якщо лічильника немає — за затвердженими нормами.

Чи можна оскаржити й що реально допомагає

Просто заявити "я не поливав" — не вийде. Дмитро Новицький пояснює чому:

Проте законні способи уникнути нарахувань існують:

• Якщо ніхто не проживає на ділянці — до початку поливного сезону треба звернутися до водоканалу із заявою. Представники підприємства мають опломбувати вентиль. Якщо доступу до води фізично немає — нарахування не буде.
• Тимчасова відсутність — можна надати підтверджуючі документи: довідку ВПО, документ про лікування або проходження військової служби.
• Встановити лічильник — якщо в дощові дні полив не здійснювався, прилад обліку стоїть і плата за цей рядок дорівнює нулю.

Артем Шира нагадує, що навіть звернення зі скаргою виходить дорожче, ніж просто поставити лічильник:

Лічильник за 1500 гривень проти судового спору

Обидва експерти сходяться в одному: встановлення приладу обліку знімає будь-які суперечки раз і назавжди.

Артем Шира порівнює воду з грошима:

Сам лічильник коштує 200-500 гривень, з встановленням — близько 1000-1500 гривень. Будь-який судовий спір або навіть формальна скарга обійдеться дорожче.

Дмитро Новицький нагадує, що це не просто зручність, а норма закону:

Водоканали, за його словами, зацікавлені в цьому не менше за споживачів — фінансова криза галузі значною мірою виникла через відсутність повного обліку і неможливість збалансувати, скільки води піднято зі свердловин і скільки реально спожито.