Вода може зникнути через атаки РФ: скільки літрів врятують сім'ю і де їх тримати (інфографіка)

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 02 травня 2026, 12:52

Як підготуватися до можливих перебоїв з водопостачанням: практичні поради щодо зберігання запасу вдома

Українцям варто готуватися до можливого зникнення води. Уряд попереджає про атаки на водопостачання і радить кожному мати запас.

"Телеграф" розпитав експертів, як це зробити правильно — і яких помилок уникати.

"Одна труба — і місяці без води"

Ризик ударів по водній інфраструктурі — цілком реальний сценарій. Про це заявив віцепрем'єр-міністр Олексій Кулеба: уряд вже встановлює резервне живлення на водоканалах, укріплює об'єкти та будує альтернативні схеми водопостачання. Але паралельно чиновники просять громадян подбати про себе самостійно.

Чому це важливо — пояснює Артем Шира, підприємець і віцепрезидент Української водної асоціації, у коментарі "Телеграфу".

"Якщо казати про Київ — там кілька входів і розгалужені мережі. Є ризик хіба що погодинної подачі. Це не критично. А є міста з одним входом — наприклад, Одеса. Просто одна труба в одному місці. Якщо туди прилетить ракета — проблеми не вирішити місяцями", —

Артем Шира

Насосні станції для великих міст виготовляють 6-12 місяців, і в Україні їх більше не виробляють. Радянські заводи — зокрема Сумський — вже не існують. Тому навіть якщо гроші є, обладнання доведеться чекати.

Скільки води і навіщо

Мінімальний запас — простий:

  • 2 літри на добу на людину — питна вода
  • 10-15 літрів на добу — для санітарних потреб (туалет, умивання)

Рахуємо для сім'ї з трьох осіб на тиждень:

  • Питна вода: 2 л × 3 особи × 7 днів = 42 літри
  • Санітарні потреби (мінімум): 10 л × 3 особи × 7 днів = 210 літрів
  • Санітарні потреби (максимум): 15 л × 3 особи × 7 днів = 315 літрів

Артем Шира зазначає: варто мати кілька 20-літрових бутлів — це мінімум. Але не менш важливо заздалегідь знайти альтернативне джерело в межах кілометра пішки: свердловина, криниця, бювет, не підключений до водопроводу.

"Якщо таке місце є — жити можна, нехай і з відром. Якщо ні — через кілька днів після вичерпання запасів залишається тільки виїжджати", —

Скло, пластик, кераміка чи метал: що обирати

Дмитро Новицький, президент Асоціації "Укрводоканалекологія", у коментарі "Телеграфу" детально пояснює різницю між матеріалами.

"Скло — найкращий варіант для питної води. Воно інертне, не виділяє хімічних речовин і не змінює смак. Мінус — крихкість та вага", —

Для більшості людей практичніший варіант — харчовий пластик: пляшки з маркуванням "1" (PET) або "2" (HDPE). Але є важливе застереження.

"Не використовуйте тару з-під молока чи соків — залишки органіки спровокують ріст бактерій", — попереджає Новицький.

Дмитро Новицький

Кераміка підходить лише глазурована зсередини — неглазурована накопичує бактерії в порах. Металева каністра — тільки з харчової нержавіючої сталі, інакше вода матиме металевий присмак або каністра почне кородувати.

Артем Шира спрощує вибір: "Не принципово. Підійде будь-яка чиста харчова тара. Найкраще — заводські 5-20-літрові бутлі або харчові каністри."

Де тримати: балкон — погана ідея

Дмитро Новицький категоричний: зберігати воду треба в темній коморі, а не на балконі.

"Сонячні промені сприяють фотосинтезу, через що вода починає "цвісти". Влітку на балконі пластик перегрівається і може виділяти шкідливі речовини. Взимку — замерзає і розриває тару. Пластик також вбирає сторонні запахи, тому тримайте воду подалі від бензину, фарб чи хімікатів", —

Артем Шира погоджується: "Якщо на балконі — обов'язково накривати. Краще — темне місце."

Де та в чому краще зберігати запас води

Що додати у воду, щоб довше стояла

Популярні "народні рецепти" — сіль, оцет, аспірин — не працюють. Дмитро Новицький попереджає: це лише зіпсує смак і не гарантує безпеки.

Найкраще зберігається попередньо очищена або прокип'ячена вода у герметично закритій тарі. Якщо потрібна дезінфекція технічної води — є спеціальні таблетки на основі хлору або іонів срібла з туристичних магазинів.

Щодо "срібної ложки в банці" — Новицький визнає: метод дещо стримує ріст бактерій, але не є панацеєю проти серйозних забруднень.

"Питну воду оновлюйте кожні 6 місяців. Якщо у заводській упаковці — згідно з терміном придатності", —

Артем Шира ставиться до "домашньої консервації" скептично: "Нічого не додавати. Використовувати вже очищену воду і зберігати в закритій герметичній тарі."

Бак на тонну у квартирі: чому це небезпечна ідея

Деякі люди думають про великі резервуари — на 1 кубометр і більше. Дмитро Новицький від цього застерігає.

"Категорично не рекомендую. 1 кубометр води важить рівно тонну. Житлові будинки — особливо старі або панельні — не розраховані на таке точкове навантаження. Це може призвести до тріщин у конструкціях. Та й у великих об'ємах без постійної циркуляції вода швидко стає непридатною для пиття", —

Краща стратегія — розподілити запас на кілька менших ємностей.

Артем Шира менш категоричний: "В квартирах це просто незручно. Достатньо запасу в каністрах, бутлях, каструлях." Ставити окремий бак — теоретично можна, але практичного сенсу мало.

Чому "вотер-аут" страшніший за блекаут

Дмитро Новицький пояснює принципову різницю між відключенням світла і зникненням води.

"Водоканали — це підземний організм із тисяч кілометрів мереж. Їх важко знищити одним ударом, але надзвичайно складно й довго відновлювати при масових пошкодженнях. Чим більше місто, тим важче забезпечити його альтернативним водопостачанням", —

Окремий ризик — кібератаки на SCADA-системи: дистанційне втручання в роботу засувок може спричинити аварії навіть без ракетного удару.

Загальні збитки водної інфраструктури вже сягнули $7,8 млрд, а для повного відновлення потрібно близько $17,5 млрд протягом десяти років. А більшість критичного обладнання в Україні не виробляється.

Нагадаємо, у мережі з’явилися повідомлення про можливі атаки РФ дронами по об’єктах водопостачання та каналізації в центральних і східних регіонах України, зокрема на Дніпропетровщині. Експерти застерігають, що ворог може змінювати цілі після ударів по енергетиці, тому до таких сигналів варто ставитися уважно, але орієнтуватися передусім на офіційні джерела.