Скільки років ще будуть проблеми зі світлом: експерт назвав найбільш вразливі області
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Перебої з електрикою можуть повернутися навіть без масових ударів
Чернігів, Одеса, Дніпро — в яких регіонах ризики тривалих відключень світла найвищі? І чи є сценарій, де електрика повернеться в норму раніше ніж за три роки? На ці запитання "Телеграфу" відповів у бліцінтерв'ю Геннадій Рябцев, експерт з енергетики.
Ключові факти з інтерв'ю:
- Графіки діятимуть будуть в Україні ще довго
- Найбільше постраждають прифронтові та енергоємні регіони
- Чернігів і Одеса — показові приклади вразливості
- Нормалізація за три роки можлива, але є умови
Чи очікуються серйозні проблеми з електропостачанням в Україні у разі спекотного літа?
— Серйозних проблем не очікується. Усі ризики, які були раніше, зберігаються, але з огляду на обсяги споживання не варто думати, що нас чекають надто критичні труднощі. Підвищення температури збільшує споживання електроенергії, але на кілька відсотків, а не на третину.
Від чого залежить запровадження графіків відключень електроенергії та чи можуть вони стати частішими?
— Тут усе визначатиметься двома групами чинників. Перша — об'єктивна, від нас не залежить: це можливі російські удари, масовані або ні. Тут ми можемо лише забезпечувати необхідну кількість протиракет та посилювати інженерно-технічний захист об'єктів.
Але є і суб'єктивні чинники — на них можна впливати. І вже перші тижні міжсезоння засвідчили, що ми знову наступаємо на ті самі граблі. Головна причина — органи державної влади не працюють на завтра, а реагують на вчора. Це реактивна, а не превентивна політика. Не планування й реалізація планів, а управління шляхом надання доручень.
Саме через це графіки годинних відключень уже повернулися — бо не передбачили, що відновлення прайс-кепів призведе до різкого скорочення імпорту. Може, хтось і подумав — але запізно.
Які ключові кроки необхідні для стабілізації енергосистеми та скільки часу може зайняти відновлення?
— Перше, що треба зробити, — взяти принципи відновлення енергетики України, які вже розробила експертна група при РНБО. Вони є. Там прописані норми і правила, за якими потрібно перевіряти всі заходи в цій сфері.
Далі — перевірити всі ухвалені плани стійкості регіонів на відповідність цим принципам. Викреслити зайве. Визначити пріоритети не з точки зору окремого міста, а з точки зору держави — і профінансувати їх першочергово, не розмазуючи ресурси тонким шаром.
Якщо дотримуватися цих принципів, усе необхідне можна зробити впродовж тих самих трьох років. Але зараз — 278 млрд грн потрібно на реалізацію планів стійкості, виділено 22 млрд. Де решта 256 — ніхто не пояснює.
Які регіони України є найбільш вразливими до перебоїв з електропостачанням?
— Насамперед — усі регіони вздовж лінії фронту, особливо ті, де обмежена кількість великих генеруючих об'єктів або ліній передачі. Показовий приклад — Чернігів: вивели з ладу Чернігівську ТЕЦ, і майже вся область лягла. Повноцінне енергопостачання там досі не відновлено.
Одеська область — фактично одна лінія зв'язку з об'єднаною енергосистемою. Росіяни повибивали всі станції розподілу і передачі вздовж неї. Арциз — це взагалі окрема тяжка ситуація.
Окрім прифронтових — найбільше ризикують найенергоємніші регіони: Дніпро й область, споживання якого вдвічі перевищує київське, та Київ. Харків — і прифронтове місто, і великий споживач.
Ситуація не зміниться, поки не буде створено систему енергетичних островів із малими установками для критичної інфраструктури, не збільшено пропускну здатність мереж і не впроваджено європейські стандарти енергоринку в повному обсязі.
Чи можливе швидше відновлення енергосистеми, ніж за три роки, і за яких умов?
— Імовірність є. Якщо завершиться війна — значно зросте зацікавленість у фінансуванні відновлення, воєнні ризики зникнуть, і бізнес сам виявлятиме ініціативу, не чекаючи на державу.
Нагадаємо, підготовка до зими 2026–2027 відбувається значно інтенсивніше, ніж у попередні роки, а Лівий берег і Троєщина матимуть опалення — але лише за умови відсутності масованих атак.