Гонка швидкостей і впровадження ШІ проти тисяч "Молній" ворога: що зараз відбувається у сфері дронів-перехоплювачів в Україні

Виставка українського озброєння показала, як змінюється технологічне протистояння у небі

Війна в Україні стрімко змінює форму: якщо у 2022 році головним символом фронту була артилерія, то у 2026-му повітря заповнили дрони. Масові дешеві "Молнії" ворога тисячами атакують наші позиції, "Шахеди" сотнями прориваються до міст у тилу. І тому важливою відповіддю на них став новий клас озброєння — дрони-перехоплювачі. Українські виробники говорять про справжню гонку швидкостей, алгоритмів донаведення та штучного інтелекту, які прямо зараз визначають правила війни.

"Телеграф" відвідав виставку українського озброєння, організовану до Дня зброяра Національною асоціацією оборонної промисловості України (NAUDI), та поспілкувався з провідними виробниками дронів-перехоплювачів про те, як змінюється технологічне протистояння в небі.

Росія робить ставку на масовість?

Останнім часом однією з головних тенденцій на фронті безпілотників стало масове застосування противником апаратів типу "Молнія". Їх ключова перевага — низька вартість виробництва, що дозволяє російській стороні не рахувати втрати апаратів. Про це "Телеграфу" розповів Андрій Болехівський, представник компанії "Генерал Черешня", коментуючи питання про виклики, на які сьогодні доводиться відповідати українським виробникам дронів-перехоплювачів.

"Якщо говорити про останні тенденції, то перш за все це зростання, масове зростання, використання росіянами "Молній". Ці апарати надзвичайно дешеві і прості у виготовленні, тож сьогодні їх застосування стало настільки масовим, що на деяких ділянках фронту їх може літати одночасно декілька. Навіть коли апарат просто втрачає керування і падає – їм його все одно не шкода", — розповів представник "Генерал Черешня".

За його словами, "Молнії" ворог наразі використовує відразу у декількох ролях, що додатково посилює загрозу від цих апаратів.

"Цей апарат використовують і просто як вражаючий боєкомплект, і як розвідник і навіть як дрон-матку, тобто до нього можуть прикріплювати FPV-дрони та відповідно закидувати їх на більшу відстань. І саме тому "Молнія", по факту, це зараз загроза номер один, враховуючи, що вона може літати на відстань, здається, аж 70 км", — пояснює Андрій Болехівський.

Ворожі "Молнії" збивають тисячами

У відповідь українські виробники зміщують акцент з універсальних БПЛА на спеціалізовані дрони-перехоплювачі, здатні працювати саме проти масових повітряних цілей.

"Чим ми відповідаємо? Нашими флагманськими продуктами, мова в першу чергу про "Черешня-AIR", дрон-перехоплювач спеціально створений для таких цілей, як, "Суперками", "Зала", "Орлан", "Ланцет" і, звичайно ж, "Молнія". Власне, "Черешня-AIR" по кількості уражень, збитих над Україною "Молній", фактично лідирує. У цифрах це — 3296 збитих ворожих БПЛА тільки за лютий цього року", — розповідає представник "Генерал Черешня".

При цьому виробники наголошують, що розвиток перехоплювачів напряму залежить від зворотного зв’язку з фронтом — саме військові підрозділи фактично задають напрямок модернізації. Так, за словами представника "Генерал Черешня", компанія постійно працює з екіпажами на місцях і через навчальні формати збирає практичний фідбек, який потім закладається в оновлення техніки.

"У нас є "Академія Генерала Черешні", вона мобільна, вона приїжджає під запити підрозділів, навчає, покращує кваліфікацію і збирає інформацію, що ще можна покращити", — розповідає Андрій Болехівський.

Своєю чергою у компанії TAF-Industries також наголошують на важливості зворотного зв’язку і зазначають, що ключові зміни в їхніх перехоплювачах з’являються якраз після запитів військових підрозділів, які безпосередньо використовують техніку в бою.

"Наприклад наш "Kolibri-i10" — це продукт, який виріс безпосередньо від запиту бригади, яка працювала нашими цифровими "десятками" по повітряних цілях. І ми враховуємо, коли вони просять додати якийсь іще функціонал", — розповідає представник TAF-Industries Дмитро.

Зокрема, в одній із модифікацій "Kolibri-i10" з’явився елемент, який дозволяє екіпажу краще контролювати ситуацію навіть у випадку проходження цілі без ураження.

"Це поворотна камера, щоб вони могли, якщо раптом пропустили ціль, подивитись, де вона — знизу, зверху, — і скоригувати дії", — розповідає представник TAF-Industries.

За його словами, попит на такі перехоплювачі наразі є досить значним – мова може йти про декілька тисяч одиниць від бригади на місяць.

"Шахеди" прискорюються — перехоплювачі наздоганяють: гонка швидкостей у небі

Іншим ключовим драйвером змін у сегменті дронів-перехоплювачів сьогодні є постійне зростання швидкості важких ударних російських БПЛА, насамперед типу "Шахед". Виробники визнають — це фактично безперервна технологічна гонка, де кожне підвищення швидкості цілі автоматично змушує адаптувати перехоплювачі. Як розповідає представник TAF-Industries, ворог системно намагається збільшити швидкість "Шахедів", що формує постійний тиск на українські розробки.

"Росіяни, у випадку "Шахеда", постійно намагаються зробити його швидшим. Тому ми маємо постійно цього "Шахеда" наздоганяти", — говорить Дмитро.

За його словами, вже зараз українські системи працюють на високих швидкісних межах. Зокрема, у версії TAF-Industries перехоплювач Octopus досяг пікової швидкості до 360 км/год, що дозволяє йому залишатися ефективним проти значної кількості цілей.

"Наразі наш Octopus ми розігнали до 360, це його пікова швидкість. І в цілому "Шахеди" ми наздоганяємо. Але ворог його планує розганяти і далі, тому нам теж не можна зупинятися", — говорить представник TAF-Industries.

Цікаво, що у деяких випадках дрони-перехоплювачі можуть бути ефективні навіть проти реактивних БПЛА, через особливості профілю польоту останніх.

"Річ у тому, що він не може летіти всю дорогу на реактивній тязі, йому просто не вистачить (ресурсу). Тому і більшу частину маршруту, він летить на крейсерській швидкості і перехоплювачі по ньому можуть відпрацювати. Але в цілому дуже складно керувати бортом-перехоплювачем на такій високій швидкості, тому у першу чергу це заслуга екіпажів — їх натренованість і великий досвід. Ну а в другу чергу, звичайно, це заслуга виробників, які дають екіпажам відповідні засоби", — вважає Дмитро.

У "Генерал Черешня" також підтверджують, що гонка швидкостей є одним із ключовим фактором розвитку антидронових рішень. За словами Андрія Болехівського, їхній антишахедний перехоплювач BULLET-Антишахед теж вже працює на швидкостях понад 300 кілометрів на годину і продовжує розвиватися саме через еволюцію цілей.

Донаведення і штучний інтелект: перехід до автономного перехоплення

Наступний великий технологічний фронт у розвитку дронів-перехоплювачів — алгоритми донаведення та елементи штучного інтелекту, які поступово зменшують навантаження на оператора. Виробники підкреслюють, що йдеться не про "автономну війну машин", а про поетапне підсилення людського рішення технічними системами.

Так, у TAF-Industries пояснюють, що в їхніх "Октопусах" вже реалізовані базові елементи цифрової підтримки оператора через бортові обчислювальні модулі та програмне забезпечення, яке завантажується безпосередньо перед вильотом. Це дозволяє уразити ціль з донаведенням на відстані у кількасот метрів. Хоча використання цієї функції поки багато в чому залежить від пілотів.

"Я буквально минулого тижня спілкувався в навчальному центрі, і там кажуть, що донаведення в Octopus — гарна річ: "Прикольно, нам подобається". Але є і ті, хто говорить: "А мені "ручками" зручніше". Це багато в чому залежить від екіпажів, від їх кваліфікації. Але у будь якому випадку — цей напрямок ми активно розвиваємо. У нас є власна технологія наведення, розпізнавання цілей на певній дистанції. Зараз мова йде про те, що якщо це ростова фігура людини – то 100 метрів, якщо це якась велика бронетехніка — то 300 чи навіть 500 метрів", — говорить представник компанії.

У "Генерал Черешня" своєю чергою наголошують, що напрямок штучного інтелекту та автономного наведення зараз в пріоритеті одразу у всіх виробників.

"Зараз, власне, йде "гонка озброєнь" між виробниками – всі, у тому числі і наша компанія, активно над цим працюють. І рішення, я впевнений, найближчим часом може бути знайдене. Прогнозів, як швидко – за три місяці, менше, чи більше, я не даватиму. Адже проблема тут навіть не у тому, щоб зробити саму систему. Тут головне, щоб вона могла масштабуватись і щоб вона точно відпрацьовувала", — вважає представник "Генерал Черешня".

У цій новій "технологічній" війні небо стає полем постійного технологічного перегону, де швидкість, алгоритми та досвід екіпажів зливаються в одну систему протидії. Виробники визнають: "Шахеди" та інші ворожі БПЛА й далі еволюціонуватимуть — стануть швидшими, а їх виробництво масовішим.

Тому поки ворог намагається виграти внаслідок екстенсивного, Україна відповідає іншим – гнучкістю і здатністю оперативно вдосконалювати технології під реальні умови фронту. Залишається лише побажати, щоб ця перевага й надалі зберігалася в розвитку, який сьогодні визначає ситуацію в небі.