Українцям дозволять "короткоствол"? В Раді оцінили шанси і назвали умови

Не лише дискусія про "короткоствол", а й конкретні кроки: після теракту у Києві глава МВС разом із силовим блоком йде до профільного комітету парламенту, де питання зброї для громадян обговорюватимуть на тлі провалу реакції поліції. Усередині Ради при цьому немає єдності – від жорсткого неприйняття до підтримки за умови тотального контролю та зміни норм самооборони. Саме на цьому перетині — політики, безпеки та відповідальності держави зараз вирішується доля закону про зброю.

"Телеграф" запитав у депутатів, від яких і залежить це право, чи готові вони змінювати закони.

МВС міняє позицію

Як відомо, в Україні немає закону про цивільну вогнепальну зброю. Але є квазізакон — наказ МВС №622, яким регулюються питання придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї.

Звичайно, нардепи неодноразово намагалися змінити ситуацію. Найближче до фінішу дійшов законопроєкт про право на цивільну вогнепальну зброю №5708, який у переддень повномасштабного вторгнення навіть був проголосований у першому читанні. Та на цьому все.

Як казали експерти та депутати, головною перепоною була позиція МВС, яке не готове дозволити громадянам "короткоствол".

— Не думаю, що цей законопроєкт буде прийнятий, адже саме міністр і міністерство в цілому були категорично проти короткостволу. І цей законопроєкт до другого читання у нас лежить мертвим вантажем у комітеті, — каже "Телеграфу" нардепка, членкиня комітету з питань правоохоронної діяльності Юлія Яцик.

Втім, після теракту в столиці міністр внутрішніх справ Ігор Клименко виступив із несподіваною заявою: "Вважаю, що люди мають отримати право на збройний самозахист", — підкреслив Клименко.

Як пояснив міністр, найближчим часом будуть проведені експертні обговорення за участі нардепів, громадськості, журналістів, ветеранів для підготовки фінальної версії законопроєкту про цивільну зброю.

За інформацією "Телеграфу", міністр МВС разом з очільниками Нацполіції, ДБР та Офісу генпрокурора 27 квітня прийдуть на засідання профільного комітету, де розкажуть депутатам, що сталося під час теракту в Києві і як запобігти таким випадкам у майбутньому. Питання короткостволу для цивільних також обговорюватимуть.

— Це буде закритий комітет щодо інциденту. Але скільки вже таких закритих комітетів по інцидентах було… Є глобальна проблема підготовленості поліції. Ми не можемо засідати кожного разу по кожному кейсу. Цей меседж міністра (про право на збройний самозахист, — Ред.) зараз більше працює як "громовідвід" від ситуації, яка склалася з представниками поліції, що втекли і не захистили цивільних. І це така кістка людям. Треба або приймати рішення, або ж просто не створювати видимості імітації бурхливої діяльності. Якщо поліція не навчена до війни, то хоча б у тилу вони повинні виконувати свої обов'язки добре, — каже Яцик.

Більшість депутатів проти?

Однак аргументувати відсутність закону про цивільну вогнепальну зброю самою лише позицією МВС дещо дивно. Врешті-решт, міністерство живе за законами, які приймають парламентарі, а не навпаки. А річ у тому, що серед самих нардепів, навіть на рівні одного комітету, немає узгодженої позиції.

— Я завжди був категорично проти легалізації зброї. Держава має відповідати за безпеку громадян, і перекладати цю відповідальність на самих громадян — це не вихід. Якщо держава погано справляється зі своїми обов'язками, треба розбиратися, чому так, і займатися цим, — коментує ситуацію "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу", член комітету з питань правоохоронної діяльності Максим Бужанський.

— Формула, на жаль, діє так: більше зброї — більше загиблих. Ми бачили нещодавно, у США був черговий випадок шутінгу: вісім загиблих дітей (19 квітня в штаті Луїзіана стрілець відкрив вогонь по дітях, — Ред.). І кожного дня таке відбувається. Хоча США — країна з найбільшою кількістю зброї на душу населення.

Більш того, парламентар нагадує, що у двох патрульних, які втекли з місця теракту, була зброя.

— Вони мали право застосовувати цю зброю і мали відповідну підготовку, і це їм жодним чином не допомогло. Тобто прості рішення ведуть у глухий кут. І я відношуся до більшості народних депутатів, які категорично проти цього, — резюмує Бужанський.

На іншому полюсі цієї дискусії — нардепи з протилежною позицією.

— За мирних часів я була активним противником легалізації короткоствольної зброї для цивільних. Та з початком повномасштабного вторгнення, залученням цивільних до підрозділів ТРО, я переглянула свою думку, — зазначає Юлія Яцик.

— Чим швидше ми дозволимо громадянам України у відповідних рамках, процедурах, політиках отримати це право на володіння зброєю — тоді, повірте мені, тим швидше стане безпечним будь-яке місто України, — каже "Телеграфу" нардеп від монобільшості, член комітету з нацбезпеки і оборони Олександр Федієнко.

Окрема думка у збройових "центристів" у Раді.

— Це не питання того, що мені шкода як народному депутату проголосувати. Я хочу почути від правоохоронної системи, всього державного механізму, чи здатні вони забезпечити безпеку і правопорядок у громадських місцях, якщо кожен громадянин України (який досяг певного віку) буде мати право на придбання і носіння короткоствольної вогнепальної зброї, — коментує виданню член комітету з питань правоохоронної діяльності, нардеп від монобільшості Олександр Бакумов. — На сьогодні громадяни України і так мають право на зберігання та придбання вогнепальної зброї. Ми говоримо про нарізну, гладкоствольну, комбіновану зброю — це все вогнепальна зброя. Якщо ж ми говоримо про короткоствольну вогнепальну зброю, чи ми здатні забезпечити безпеку в супермаркетах, торговельних центрах, школах, університетах?

І за словами Бакумова, апеляція до досвіду США тут нерелевантна.

— В Америці ви не зайдете нікуди зі зброєю, бо там скрізь металошукачі: в кожному великому центрі, в кожному навчальному закладі, суді, адміністративній установі. У них людина повністю проходить цей контроль. Ми готові до цього? У мене одразу постає питання до правоохоронців: ви готові до цих викликів? Ви їх приймете з усією відповідальністю перед українським суспільством? — зазначає парламентар.

Яким має бути закон

Єдине, в чому погоджуються нардепи, — що закон про зброю замість наказу МВС Україні потрібний.

— Дискусію, яка набирає час від часу актуальності, потрібно виводити в законодавче поле і врегульовувати. Підходити максимально виважено, щоб благими намірами не була вистелена дорога в пекло і щоб ми дійсно мали можливість фахово вирішити це питання, — пояснює виданню нардепка від фракції "ЄС", членкиня комітету з нацбезпеки Ірина Фріз.

Але "фахово" — це як? Яким повинен бути такий закон?

— Потрібен суворий і тотальний контроль, — запевняє Юлія Яцик. — Не автоматична пролонгація дозволів за 300 доларів, а реальне проходження процедур, експертиз для отримання дозволів на носіння такої зброї. Чіткі механізми зберігання, перевезення, превентивна функція поліції з виявлення нелегальної зброї, трофейної, якої на руках просто безліч.

Крім того, прийняти один лише профільний закон замало, адже право на збройний самозахист — це не тільки про носіння пістолета. Суттєвих змін потребує і Кримінальний кодекс.

— У частині, де йдеться про обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Там, де Кримінальний кодекс говорить про необхідну оборону, про уявну оборону, про крайню необхідність. Якщо особа діяла для того, щоб себе захистити, і застосувала зброю, позбавила життя іншу особу, вона не може притягатися до кримінальної відповідальності. Щоб кримінальним законом захистити особу, яка потенційно потерпає від злочинних дій. Щоб не ставити під сумнів правильність її дій під час такої оборони. Цю необхідну оборону треба переосмислити. Зрозуміти, що є перевищенням меж необхідної оборони. Якщо ми це все правильно структуруємо і запропонуємо українському суспільству, тоді я впевнений, що кожен буде себе впевненіше почувати в момент небезпеки, — резюмував Олександр Бакумов.