Українці платитимуть менше? Що обіцяє новий законопроєкт про опалення

Проєкт закону обіцяє справедливі платіжки, але експерти кажуть, що цифри в них можуть навпаки зрости

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує більше не платити за опалення, якого ви фактично не отримали.

"Телеграф" розповідає, що насправді зміниться для українців і що кажуть експерти.

Десятиліттями люди платили за тепло за "зрівнялівкою"

Народний депутат від партії Слуга народу Олексій Мовчан, один з авторів законопроєкту №15132, пояснив, що зараз люди роками платять за енергію, яку фактично не отримують. Особливо болючою виявилася так звана "мінімальна частка середнього питомого споживання".

Експертка з питань енергетичної безпеки та регулювання енергетики Світлана Голікова в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснила суть цього поняття:

Саме скасування цієї норми — центральна зміна законопроєкту. Тепер людина з лічильником платитиме тільки за те, що реально показав її прилад.

Крім того, законопроєкт вносить зміни ще щодо кількох болючих ситуацій:

• якщо у під'їзді немає батарей — ніяких нарахувань за його "опалення";
• якщо квартира на автономному опаленні — платити лише за тепло від труб, що фізично проходять через неї;
• витрати на обслуговування системи гарячої води включають до тарифу, а не виставляють окремим рядком.

За що вас змушували платити досі — і чому це нарешті хочуть зупинити

Одна з найпоширеніших скарг мешканців багатоквартирок — нарахування за опалення місць загального користування, навіть якщо ці місця фактично не опалюються. Батареї в під'їздах або зламані, або їх немає взагалі, проте у платіжці відповідний рядок завжди присутній.

Законопроєкт пропонує чітке правило: немає опалювальних приладів у місцях загального користування — немає і нарахувань. Якщо батареї є — витрати діляться між усіма мешканцями пропорційно до площі квартири.

Кристина Ненно, експертка у сфері управління багатоквартирними будинками, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповіла про реальний випадок: "У нас опалення місць загального користування з першого по дев'ятий поверх є, теплі батареї. А 10-11-12 поверх — щось там з батареями, мабуть, чи коли зварювали щось заглушили, чи переварили, не йде опалення в ті труби. Але нам платіжки виставляють і ми сплачуємо, як начебто воно є", — зазначила вона.

За її словами, нова норма — саме для таких випадків: якщо щось несправне з системою опалення або просто заведено і по факту його немає, мешканці не будуть змушені сплачувати за послугу, яку не отримують.

Також Ненно звернула увагу на ще один нюанс із законопроєкту: він також зачіпає власників комор, паркінгів та комерційних приміщень з окремим входом, до яких не підведені мережі опалення чи гарячого водопостачання. Якщо таке приміщення не підключене до внутрішньобудинкових мереж і власник не користується загальним під'їздом — він зможе вимагати від ОСББ або управляючої компанії окремого, нижчого тарифу. Раніше такі власники сплачували повний внесок нарівні з мешканцями квартир, навіть якщо в їхній коморі чи офісі не було ні батареї, ні труби гарячої води.

Автономне опалення, транзитні труби й гаряча вода

Окремий блок законопроєкту стосується квартир з індивідуальним опаленням. Ситуація з ними непроста: юридично відключитися від централізованої системи в більшості будинків заборонено, але де-факто частина людей давно живе на автономці. Через квартири таких мешканців продовжують проходити труби загальної системи.

Законопроєкт пропонує: якщо у вас автономне опалення, ви платите лише за тепло, яке фізично виходить від транзитних труб у вашій квартирі. Повне нарахування за централізоване опалення — скасовується.

Ненно пояснила, чому реалізація цієї ідеї викликає запитання:

Ще одна зміна стосується гарячої води. Зараз в платіжках окремим рядком фігурує плата за обслуговування мереж — незалежно від того, скористалися ви водою чи ні. Законопроєкт пропонує включити ці витрати до тарифу. А отже ті споживачі, які користуються бойлерами, просто не будуть сплачувати за мережі.

Ірина Корчак, директор київського ОСББ "Зарічний 3-А", в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснила, чому тепловики ідею включити витрати на обслуговування мереж до тарифу не підтримують: "Якщо в будинку ніхто не користується гарячою водою від міської мережі — питання, за який кошт обслуговувати ці мережі. Виходить, вони автоматично не платитимуть і за мережі, якщо кубометрів немає", — зазначає вона.

Корчак також навела приклад зі свого ОСББ: "Тепло подають в ІТП (індивідуальний тепловий пункт, — Ред,) будинку, ми насосами качаємо і тримаємо тиск на весь будинок, працюють насоси, йде витрата електроенергії, а споживання на весь будинок 15 м³, використовує 6 квартир, бо всі встановили бойлери. І бойлери будуть встановлювати постійно, це не зворотний процес, оскільки ця послуга від КТЕ не стабільна", — каже вона.

Зрештою в її ОСББ провели загальні збори і прийняли рішення відмовитися від гарячого водопостачання від централізованої мережі.

Хто платитиме менше, хто більше — і чому лічильник сам по собі не зменшує платіжку

Анатолій Корж, президент Теплоенергетичного кластера України, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснив, хто реально виграє від нових правил.

Натомість мешканці старого житлового фонду без лічильників можуть зіткнутися зі зростанням платіжок. Причина проста: коли в будинку з'являється лічильник, він фіксує фактичне споживання, включно з усіма тепловтратами. У старих будинках ці втрати величезні.

"Лічильник не зменшує витрати — він лише точно їх фіксує. Економія з'являється лише тоді, коли будинок зменшує споживання: утеплюється, балансує систему і встановлює ІТП. У такому випадку енергоефективні будинки можуть платити в 2-3 рази менше, ніж не модернізовані", — каже він.

При цьому Корж зауважує, що сам законопроєкт не змінює принцип нарахування оплати за тепло кардинально: "Він радше підсилює те, що вже відбувається, — перехід до повного обліку і більш точного врахування тепловтрат", — зазначає президент Теплоенергетичного кластера.

"Закон сирий": чому експерти не вірять, що ця реформа спрацює

Найжорсткішу оцінку законопроєкту дав Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України". В ексклюзивному коментарі "Телеграфу" він пояснив, чому новий закон може створити більше проблем, ніж вирішити.

На його думку, головна проблема — не в методиці розрахунків, а в тому, що в одному будинку існують різні системи обліку й опалення одночасно. І будь-яка методика буде давати неточності, коли намагається описати фізику кожного конкретного будинку.

Він також вказав на ризик зловживань: люди з індивідуальними розподілювачами тепла можуть просто вимкнути батарею і фактично грітися коштом сусідів. Те саме відбувається з тими, хто встановив індивідуальний котел у будинку з центральним теплопостачанням.

Щодо гарячої води Павлюк зазначає, що тариф на неї буде змінюватися щомісяця, залежно від сезону й особливостей кожного будинку: "Теоретично це правильно, але країна до цього не готова взагалі. І я не переконаний, що автори цього законопроєкту теж це розуміють", — зазначає він.

Правильним рішенням Павлюк вважає перехід до колективного споживача: будинок як єдине ціле купує тепло, розподіляє між мешканцями за їхніми лічильниками і окремо вираховує загальнобудинкові потреби.

Голова ОСББ Ірина Корчак у своєму коментарі також звернула увагу на те, що в будинках з індивідуальними лічильниками нічого принципово нового немає:

А от для радянської забудови без індивідуальних приладів вона пропонує інший підхід — встановлення лічильників по стояках, оскільки в таких будинках кілька стояків подають тепло в кожну квартиру.

Законопроєкт №15132 зареєстровано у Верховній Раді. Коли його розглянуть у сесійній залі — поки невідомо.