У боржників забиратимуть все? Адвокат про те, як насправді працюватиме новий закон

Законодавчі зміни унормують процеси стягнення боргів, впевнений адвокат

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №14005 щодо цифровізації виконавчих проваджень та спрощення стягнення боргів. Після набрання документом чинності боржникам блокуватимуть можливості продавати майно до повної виплати боргу, водночас, єдине житло в таких людей забирати не будуть.

Нові норми спрямовані на закриття можливостей боржникам уникнути відповідальності через переоформлення активів на іншу особу. Про це в коментарі "Телеграфу" розповів адвокат, кандидат юридичних наук Сергій Войченко.

Чому цей закон такий необхідний

Експерт наголосив, що боржники в Україні будь-якими методами намагаються уникнути виконання своїх зобов'язань. Завдяки новим нормам, прописаним в законопроєкті №14005, це буде робити складніше.

"Необхідність в цьому Законі була. Як практикуючий адвокат по роботі з боржниками, які всіляко ухиляються від виконання тих чи інших зобов'язань, я переконаний, що він потрібен. Боржник, в будь-якому разі, захищений від можливих зловживань судових виконавців, оскільки цей Закон починає діяти лише після вироку суду. Після того як пройшли судові процеси, де особа могла довести, що вона нічого нікому не винна і виконала свої зобов'язання належним чином. В даному випадку, нічого крамольного я тут абсолютно не вбачаю. Це абсолютно нормальна практика. Головна позиція полягає в тому, що цей Закон починає працювати не відразу. Це не те, що завтра прийшли і все забрали. Цьому передують певні судові процеси, де особа може доводити свою правоту", — пояснив Войченко.

Деякі українці так і не звикли до відповідальності

Адвокат розповів "Телеграфу", що більш ніж за 30 років незалежності дехто з українців так і не звик до відповідальності. А боржники з'являються з різних причин — хтось набрав мікрокредитів, хтось боргів у друзів, хтось не платить за шкоду спричинену ДТП, дехто ігнорує аліменти чи комунальні платежі.

"Виконати рішення суду в Україні надзвичайно складно. Боржники швидко скидають майно на родичів, живуть у квартирах на Печерську, користуються дорогими автомобілями і при цьому офіційно не мають нічого. Європейська конвенція з прав людини прямо говорить: тривале невиконання рішення суду порушує Статтю 6, яка гарантує право на справедливе судове провадження, включаючи право на виконання судового рішення. Держава зобов'язана створити інструменти для виконання судових рішень. Саме тому і з'явився цей законопроєкт", — пояснив Войченко.

Чи можуть за невеликий борг забрати єдине житло

Адвокат наголосив, що чутки про те, що тепер за будь-який борг можуть залишити без даху над головою є маніпуляцією. Щодо критеріїв оцінки фінансового стану нічого не змінилось.

"В законопроєкті нічого не змінюється щодо єдиного житла. Якщо борг менше ніж 20 мінімальних зарплат (або 172 940 тисяч гривень, станом на сьогодні — ред.) — квартиру не заберуть. Це прописано у статті 48 закону "Про виконавче провадження", і залишається в новій редакції слово в слово. Навіть якщо борг перевищує цю суму, реалізація житла, де живуть діти чи маломобільні особи, відбувається лише за участі органів опіки. Просто взяти і виселити людину неможливо. Оцю істерику підіймають люди, які не розбираються", — зазначив Войченко.

Стягнення боргів не відразу

Він додав, що до моменту, коли людина потрапляє до Реєстру боржників, проходить багато часу. Зокрема це залежить від процедури судочинства в Україні.

"Спочатку позивач звертається до суду і має довести свою правоту. Відповідач може подати апеляцію, потім касацію, навіть звернутися до Європейського суду. Від подачі позову до виконавчого листа минає півтора-два-три роки, а іноді й більше. І лише тоді відкривається виконавче провадження. Якщо борг невеликий — можна домовитись з виконавцем про розстрочку. Наприклад, 100 тисяч гривень розділити на 10 місяців по 10 тисяч. Це дозволить не блокувати майно та показати, що людина виконує рішення суду", — пояснив адвокат.

Чи є гарантія захисту від помилок

Також експерт розвіяв сумніви, щодо надійності системи. Зокрема, головне побоювання в суспільстві, що в Реєстр боржників можуть помилково внести не ту людину.

"Система працює не за прізвищем, а за ідентифікаційним номером. Сплутати неможливо. Що робити тим, хто не має ідентифікаційного коду — окреме питання, яке поки не пропрацьоване. Діяльність виконавця унормована. Якщо він діє незаконно — можна оскаржити його дії у керівника, в суді або подати заяву про кримінальне правопорушення", — підкреслив Войченко.

Чи вплине закон на ринок авто та нерухомості

Адвокат впевнений, що цей закон не вплине на ринок нерухомості та авто. Оскільки такі ж норми щодо арешту майна діють і зараз.

"Ні, не вплине.Якщо на майно боржника наклали арешт — його не зможуть продати. Нічого нового. Цей законопроєкт дає можливість виконувати рішення судів. Тому що зараз людина, якій винні гроші, роками витрачає час та гроші на адвокатів, а боржник крутить дулі і сміється. Хто має їй компенсувати ці витрати? Звісно, боржник", — резюмував Войченко.

Раніше "Телеграф" розповідав, що українців можуть змусити розбирати завали та виконувати інші суспільно корисні роботи. Нюанс в тому, що така трудова повинність не є добровільною.