Їжа, заборони та молитви. Священник пояснив, що треба знати про Страсний тиждень

У ці дні ми згадуємо страждання Христові – події останніх земних днів Спасителя

Страсний тиждень — останній тиждень перед Великоднем. Це час, коли кожен зупиняється, щоб разом із Христом пройти шлях Його страждань, подумати над власним життям і підготувати свою душу до Воскресіння. Сенс — не в кількості молитв, чи обов’язкових правилах, а в внутрішньому переживанні Страстей Христових і покаянні.

Про це "Телеграфу" у бліц-інтерв'ю розповів священник Православної Церкви України, військовий капелан ЗСУ Тарас Видюк. За його словами, кожен день Страсного тижня має свій духовний зміст.

До того ж, у Страсний тиждень за можливості потрібно дотримуватися особливо строгого посту, адже це останній і найглибший духовний період перед Великоднем.

— Чому тиждень перед Великоднем називається Страсним?

Останній тиждень перед Великоднем називається Страсним тому що, у цей тиждень ми згадуємо страсті (з церковнослов’янської – страждання) Христові – події останніх земних днів Спасителя: Його страждання, хресну смерть та поховання. Також цей тиждень називають Великим, оскільки богослужбова і змістовна його унікальність настільки велика, а богослужіння, які звершуються в цей час, не повторюються впродовж року. Ці шість днів напередодні Великодня – найбільш суворі дні Великого посту.

— Які молитви на Страсний тиждень потрібно читати, коли саме це правильно робити?

Взагалі немає жорстко встановленого правила, що саме обов’язково читати мирянину у Страсний тиждень. Головне — за можливості долучатись до богослужінь у храмах, співпереживання Страстям Христовим, покаяння та тиша серця. Сенс — не в кількості текстів чи обов’язкових правил, а в внутрішньому переживанні Страстей Христових і покаянні. Це час, коли людина духовно проходить разом із Христом Його останній шлях — від Тайної Вечері до Голгофи і до тиші перед Воскресінням. Тому головне в молитві — не просто читати, а вдумливо входити в події, про які говорить Євангеліє.

— Кого і чому потрібно згадувати у кожен день Страсного тижня?

Кожен день Страсного тижня має свій духовний зміст. Ми згадуємо ці події щоб побачити в них себе і зробити висновки для власного життя. У Великий понеділок особливо виділяється тема прокляття смоковниці. За Євангелієм (Мк. 11: 12 – 26), це сталося якраз у перші два дні після входу Господнього до Єрусалиму: в понеділок Ісус Христос побачив смоковницю і прокляв її, не знайшовши на ній плодів, а наступного дня учні виявили, що вона засохла. Церква розглядає цю подію як науку для всіх вірних: людина, яка не приносить плоди віри в житті, гине. Бо є віра жива, а є віра мертва. Жива віра відрізняється від мертвої за плодами. В кожного з нас відбудеться зустріч з Богом, коли Він подивиться на наші плоди. І до цієї зустрічі ми повинні бути постійно готові, про що й нагадує нам ця євангельська подія.

Страсний вівторок єдиний день тижня, що не має спогадів, пов’язаних безпосередньо з подіями останніх днів життя Ісуса Христа. Водночас цей день можна назвати днем повчань, адже у вівторок Господь говорить найбільше, наводить найбільше прикладів, притч, тому народ називав Його пророком.

Велика середа — день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська події: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, а також коли в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна "грішниця" вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Іуди народився намір видати беззаконній раді Учителя. Тому в церковній службі в середу прославляється "грішниця" і засуджується зрада Іуди. З понеділка по середу Страсного тижня в храмах звершуються Літургії Григорія Двоєслова або ж Передосвячених Дарів.

Страсний четвер – згадуються чотири найважливіші євангельські події, що відбулися цього дня: Тайна вечеря, на якій Господь встановив Таїнство Причастя (Євхаристії). Господь омиває учням Своїм ноги на знак глибокого смирення і любові до них. В цей же день згадується молитва Спасителя в саду Гефсиманському та зрадливий поцілунок Іуди.

Велика п’ятниця – найскорботніший день для всіх православних християн. Ми з великою тугою згадуємо останні години земного життя нашого Спасителя: Його несправедливе осудження, страждання й муки, насмішки над Ним і знущання, розп’яття й смерть. У цей день у храмах не звершується Божественна літургія, а піст є особливо суворим.

Субота тиші. В цей день ми згадуємо про те, що Господь у гробі, і про те, що Він сходить до пекла, щоб вивести звідти старозавітних праведників на чолі з Адамом і Євою. І це початок Пасхи – Воскресіння Христового.

— Коли потрібно готувати житло до Великодня, починати пекти паски і фарбувати крашанки?

Слід пам’ятати що головним у підготовці до Великодня є не паски чи крашанки, а щира молитва, покаяння і духовне очищення людини. Водночас Церква не забороняє і добрі народні звичаї, тому приготування святкової їжі має своє місце — але як доповнення до внутрішнього приготування душі. Рекомендується готуватись до Великодня поступово протягом Страсного тижня, щоб людина змогла очистити і свій дім, і свою душу. Прибирати житло починають уже з початку Страсного тижня — у понеділок, вівторок і середу. У ці дні роблять генеральне прибирання: миють, впорядковують оселю, викидають зайве. Завершити всі ці справи намагаються до Чистого четверга. Сам Чистий четвер має особливе значення — це день очищення, коли люди не лише доводять до ладу дім, але й стараються очиститися духовно: моляться, сповідаються, причащаються. Пекти паски за традицією найкраще саме у Чистий четвер. Вважається, що це потрібно робити з чистими думками, у спокої та з молитвою. Якщо ж не встигли, дозволяється випікати і у Велику суботу. Фарбувати крашанки також прийнято у Чистий четвер або вже у Велику суботу. А ось у Страсну п’ятницю цього не роблять, адже це день скорботи, коли згадують страждання і смерть Ісуса Христа.

— Що не можна робити у Страсний тиждень?

Насамперед у ці дні не слід жити звичайним буденним життям без духовної уваги. Не можна нехтувати молитвою, богослужіннями та внутрішнім зосередженням. Це час тиші, роздумів і духовної праці над собою. Не рекомендується влаштовувати гучні святкування, розваги, гуляння, слухати гучну музику чи проводити час у легковажних забавах. Страсний тиждень — це не період для веселощів, а для стриманості. Також слід уникати сварок, образ, злості, осуду інших. Будь-які конфлікти чи агресія суперечать духу цих днів. Навпаки, варто примиритися з ближніми та просити прощення.

У Страсну п’ятницю — день розп’яття Христа — особливо не роблять важкої фізичної праці, не займаються господарськими справами без крайньої потреби. Це день скорботи, коли намагаються більше мовчати і молитися.

— Що можна їсти в Страсний тиждень? Чи потрібно дотримуватися посту?

У Страсний тиждень за можливості потрібно дотримуватися особливо строгого посту, адже це останній і найглибший духовний період перед Великоднем. Важливо пам’ятати, що піст — це не лише про їжу, а насамперед про молитву, покаяння і внутрішнє очищення. У цей час дозволяється вживати пісну їжу: овочі, фрукти, каші, крупи, бобові, хліб, горіхи та мед. У Великий четвер дозволяється більш тепла їжа, іноді з додаванням олії. У Страсну п’ятницю дотримуються найсуворішого посту, і багато вірян утримуються від їжі до вечора. У Велику суботу також зберігається стриманість у харчуванні, хоча допускається проста пісна їжа. Водночас Церква наголошує, що піст має бути розумним і посильним. Для хворих, військових, вагітних жінок та людей у складних умовах допускаються послаблення. Головне — не формальне дотримання правил, а щире прагнення до Бога, мир у серці та добрі справи.

— Як потрібно провести день (суботу) перед Великоднем?

Велика субота – це особливий день тиші, очікування і духовної зосередженості. Його бажано провести у спокої та молитві, без метушні й розваг. У побуті в цей день зазвичай завершують останні приготування, але все це рекомендується робити спокійно, без поспіху, з внутрішньою молитвою і добрим настроєм. Також у Велику суботу дотримуються стриманості в їжі та поведінці: не влаштовують гучних святкувань, не займаються зайвими розвагами. Це час очікування великої радості, коли серце вже готується зустріти Воскресіння Христове. Головна суть цього дня — тиша, надія і очікування світлого свята, коли темрява вже відступає перед світлом Пасхи.

— Коли краще причаститися і сповідатися, якщо не встиг протягом Великого посту?

Якщо не вдалося посповідатися і причаститися протягом Великого посту це варто зробити у Страсний тиждень, у будь-який день тижня, коли зручно для людини. Проте якщо людина не встигла і тоді, вона може приступити до Таїнств і після Великодня, коли духовно підготується. Головне — не сам день чи формальність, а щире покаяння, мир у серці та бажання жити з Богом. Церква завжди відкриває можливість повернутися до Таїнств тим, хто цього щиро прагне.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як правильно святкувати Великдень. Священник пояснив, що не є помилкою та гріхом.