Полонина Руна: приватний бізнес Єфимова і Мкртчана обходить екологічні правила

Поки тривають суди та дискусії в горах все готове до встановлення вітряків

Скандальний вітропарк на високогір’ї Карпат – знов в центрі обговорень. Міндовкілля погодило приватній фірмі оцінку впливу на довкілля – основного документу, що мав давати "зелене світло" на будівництво. Але по факту воно триває майже рік – підготовчі роботи виконанні, залишилось тільки встановити турбіни. Активісти та науковці обурені, адже вбачають в такому рішенні захист інтересів інвестора, а не природи.

"Телеграф" нагадав хронологію подій та вивчив думки сторін.

Що і чому вирішило міністерство у питанні ВЕС

Громадськість та науковці тривалий час виступали проти будівництва вітрової електростанції на полонині Руна (або Рівна) — найбільшої в України. 13 лютого Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства надало позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД №8343). Цей документ визначає чи допустимий проєкт з екологічної точки зору. Без нього закон забороняє починати та здійснювати будівництво енергетичних об'єктів.

Однак на сьогодні на високогірній території вже прокладено нову широку дорогу для важкої техніки. А також розчищені майданчики для вітротурбін, в жертву цьому принесені ділянку лісу та луків. На частині запланованих "точок" залито фундаменти під майбутні вітряки. Лишилось тільки змонтувати установки та підключити її до мережі. Це ігнорування процедури стало однією з причин суспільного обурення.

У міністерстві наполягають: полонина Руна нібито неважлива, бо не є первинною дикою територією. В якості аргумента наводять факт будівництва на її теренах у радянські часи військового об’єкта – тропосферної мережі зв’язку "Барс-103".

Посадовці також наголошують, що ділянки під вітряки не зачіпають цінні природні об’єкти — незаймані ліси (т.зв праліси), водно-болотні угіддя міжнарожного значення і заповідні зони.

За їх твердженням, вплив на місцеву фауну, зокрема, птахів та кажанів, буде мінімальним. Ще додають – будівництвом доріг в цьому районі займається держпідприємство "Ліси України" і воно начебто не пов’язане з вітропарком.

На основну претензію громадськості — виконання підготовчих робіт до отримання ОВД — в Міндовкілля відповідають, що закон не містить прямої заборони на застосування т.зв. "принципу салямі" (англ. salami slicing). Мова йде про поділення цілого проєкту на окремі етапи – будівництво доріг, ліній електропередач, фундаментів тощо.

Аргументи чиновників громадськість не переконали

Додатковий аргумент чиновників – енергетична незалежність. Через російські атаки Україна втратила значну частину генеруючих потужностей. Тому розвиток відновлювальних джерел енергії став державним пріоритетом. Будівництво ВЕС в Карпатах, за їх словами, йому відповідає.

"Наші фахівці максимально прискіпливо і повно провели правовий аналіз документації у процедурі ОВД та відповідної регуляції і дійшли висновку – наразі відсутні законні підстави для визнання діяльності недопустимою", – так пояснив рішення міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев у дописі на своїй сторінці у Facebook.

Посадовець наголосив: від забудовника вимагатимуть мінімізувати можливий вплив на довкілля та візьмуть роботи під контроль. При цьому Соболев підкреслив, що Міндовкілля в цілому не підтримує "практики, які можуть створювати ризик обходу змісту екологічних процедур" та пообіцяв зміни до закону.

Втім рішення і аргументація на його користь спричинила хвилю критики. Під публікацією міністра — сотні коментарів, переважно негативних. Науковці і активісти ставлять під сумнів, чи розуміє Міндовкілля реальний вплив проєкта на унікальні гірські екосистеми. Вони також критикують саму логіку процесу: погодження постфактум стало легітимізацією вже розпочатого будівництва.

Серед тих, хто встав на захист позиції міністерства – інвестиційни банкір та заступник директора Dragom Capital Сергій Фурса. Основний меседж його поста у соцмережах – в Європі теж активно будуть вітроелектростанції і одночасно дбають про екологію. Також він натякнув, що спротив таким об’єктам – схожий на російську риторику.

Колишній голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв теж розкритикував активістів і навів приклад з видобутком газу в Україні та протестами місцевих мешканців.

Хронологія проєкту: від заявки про наміри до забудови

Щоб зрозуміти, чому формальні пояснення міністерства влаштовують не всіх, варто дослідити хронологію процесу та згадати, хто стоїть за забудовою Карпат вітряками.

Розміщення ВЕС на місцевих полонинах — крім Руни на Красній і Апецькій полонині, Свидовецькому і Верховинському Вододільному хребті, горах Гостра, Лютянська Голиця – передбачено планом ТОВ "Управляюча компанія "Вітряні парки України".

Фірма має краматорське коріння і перебазувалась на Закарпаття з початком повномасштабного вторгення. Серед засновників — офшорна компанія "Астрелла Холдінгз Лімітед" та Максим Єфимов – колишній нардеп (склав мандат у грудні 2023 року) і бізнесмен. Бенефіціарним власником крім нього є Едуард Мкртчан – один із синів відомого на Донбасі підприємця Олега Мкртчана – колишнього бізнес-партнера Сергія Тарути по великому металургійному холдингу.

Компанія діє через мережу підконтрольних фірм: ТОВ "Френдлі Віндтехнолоджі" – виробника вітрових установок і девелопера вітротехнологій та ТОВ "Вітряний парк Турянський" – замовника робіт на полонині Руна. Події розвивались тут таким чином:

• У 2023 році на полонині активісти фіксують зняття ґрунтового покриву на майже трьох сотках. Вже після цього Тур’є-Реметівська сільська рада дозволила розробку детального плану території урочища "Полонина Руна" (рішення № 929 від 25 липня 2023 року) та передала в оренду на 49 років кілька десятків участків на високогір’ї загальною площею 15,6 га ТОВ "Вітряний парк Турянський".
• У 2024 році проходять громадські слухання. В Єдиному державному реєстрі оцінки впливу на довкілля публікається повідомлення про планову діяльність ТОВ "Вітряний парк Турянський": встановлення до 30 сучасних вітроенергетичних установок потужністю до 5,5 МВт з висотою башти до 100 м і діаметром ротора до 155 м. Звіт ОВД по проєкту критикують екологи через недостовірну екологічну оцінку.

• У 2025 році Міндовкілля зупинило розгляд поданих забудовником документів для здійснення процедури ОВД. Проте ТОВ "Вітряний парк Турянський" аби не чекати позитивного висновку застосував згаданий міністром "принцип салями". Лінії електропередач 110 кВт на замовлення компанії виконувало ПрАТ "Закарпаттяобленерго". Під’їзні дороги та фундаменти для вітряків – ТОВ "Вітряний парк Руна-1" – суборендар землі. Фірма отримала від місцевої сільради містобудівні умови та обмеження (МУО), реєструвала повідомлення про початок виконання будівельних робі та запустила процедуру екологічної оцінки.

Паралельно тривала судова тяганина — активісти судились з сільрадою, а "Вітряний парк Турянський" — з Міндовкілля, але будівельні роботи не зупинялись. І на початок 2026 року вже були готові до 10 фундаментів під турбіни.

Позиція активістів — повернення будівництва у правове поле

Попри "зелене світло" Міндовкілля активісти переконані: боротьба не завершена. Адже питання не лише в конкретному проєкті, а у принципі дотримання законності та екологічних процедур в Карпатах. Головною метою громадськості залишається повернення процесу в правове русло.

- Всі умови для здійснення будівництва вітрової електростанції, прописані в звіті ОВД по полонині Руна, – безглузді. Адже повинні були виконуватися до або під час підготовчих робіт, – пояснила в розмові з "Телеграфом" експерт-еколог ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук. – Мова про зняття, перенесення та зберігання родючого шару ґрунту, заходів з мінімізації змін мікрорельєфу, необхідність миття колес будівельної техніки аби не переносилось насіння інвазійних видів, обережне поводження з тваринами, що мешкають на ділянках забудови і підпадають під її вплив, не проведення рубки лісу тощо. Але всіх цих вимог не було дотримано, натомість була прокладена дорога, побудовані ЛЕП та залиті фундаменти для вітротурбін та монтувальних майданчиків.

Співрозмовниця наголошує, що активісти не змогли оскаржити рішення сільради, яке дало старт процесу будівництва ВЕС. Дві інстанції стали на сторону інвестора, а Верховний суд відмовляє у відкритті провадження через формальні причини.

При цьому активісти не проти розвитку відновлювальної енергетики як такої, але наполягають: для будівництва не варто обирати високогірні території, бо вони займають менше 1 % території країни. Тоді як в цілому Карпати — 4%.

- Йдеться про дуже обмежений природний ресурс, – наголошує Станкевич-Волосянчук. – Водночас рівнинні території України мають значний вітроенергетичний потенціал – не менший, а подекуди й більший ніж у гірських районах. Тобто немає об’єктивної необхідності жертвувати уникальними високогірними екосистемами заради уявної енергонезалежності. Зазвичай установки розміщують поблизу доріг і існуючої інфраструктури, на територіях з нижчою природною цінністю. Навіть у західних регіонах є приклади реалізації вітрових проєктів поза високогір’ям – зокрема, на Волині та передгірських районах Львівщини.

Депутати планують викликати міністра

Ситуація навколо полонини Руни привернула увагу і депутатів Верховної Ради. До оголошення рішення по ОВД на адресу Міндовкілля народні обранці направили звернення. Серед ключових прохань:

• визнання недопустимою діяльність із будівництва ВЕС на полонині Руна;
• вжиття заходів для надання статусу території природо-заповідного фонду всім високогірним територіям Карпат, зокрема полонинам Свидовець, Боржава, Гостра, Апецька, Лютянська Голиця, Менчул тощо з метою захисту їх від забудови.

Оскільки позицію представників законодавчої влади Міндовкілля проігнорувало, нардепи планують викликати його очільника – Олексія Соболева – до ВР. Про це в коментарі "Телеграфу" заявила депутатка Наталія Піпа.

- Власники компанії-забудовника, в тому числі Єфимов, якого пов’язують з Партією регіонів, намагалися обійти процедуру ОВД через законопроєкт №13174. Він містив правку, якою під час дії воєнного стану відмінялась вимога для отримання оцінки впливу на довкілля при будівництві низки об’єктів. В тому числі енергетичної промисловості. Норма не набрала потрібної кількості голосів, тоді інвестори почали "штурмувати" Міндовкілля, – нагадала Піпа.

Важливий нюанс – наполягала на поправці депутатка Антоніна Славицька, що обиралась до ВР від забороненної нині ОПЗЖ та входила разом з Максимом Єфимовим до групи "Відновлення України".

Також Наталія Піпа підкреслила, що як і активісти, парламентарі підтримують розвиток відновлювальної енергетики. Але при цьому виступають за збереження високогірних ділянок Карпат.

Аби завадити будівництву еколог та ветеран Андрій Тупіков подав петицію, в якій наполягає президент має невідкладно подати до ВР законопроєкт для врегулювання ситуації в Карпатах. Документ має зробити неможливими масштабне будівниутво на територіях вище 1000 м над рівнем моря та суцільні рубки лісів. А також добитися розгляду клопотань, поданих до профільного міністерства про сворення нових і розширення наявних заказників на полонинах. І хоча модерація має тривати два дні, минув тиждень, але петиція досі не опублікована.

Активісти також відзначають, боротимуть далі аби мінімізувати шкоду для Карпат – подаватимуть судові позови, залучатимуть міжнародні спільноти.

- Треба пам’ятати, що мова йде не тільки про полонину Руна. Навіть якщо ми її втратимо, то сенс боротьби є, тому що плани будівництва ВЕС існує по дев’яти високогірним територіям і ми маємо їх захищати, – наголосила Оксана Станкевич-Волосянчук.

Як повідомляв "Телеграф", навколо продажу землі на полонині Боржава компаніям з орбіти Сергія Льовочкіна виник скандал.