Краще стало б за тиждень, але… — експерти розповіли, що буде з відключеннями світла в Києві

У столиці різко погіршилася ситуація з електропостачанням. Кияни зіткнулися з відключеннями світла до 16 годин на добу, а в окремих районах міста та на Київщині — навіть до 20 годин. Енергетики зафіксували рекордний дефіцит електроенергії, якого не було з початку повномасштабної війни.

"Телеграф" розповідає, що спричинило безпрецедентне навантаження на енергосистему столиці, чому експерти заговорили про найгірший дефіцит за всю історію та коли киянам чекати полегшення.

Рекорд, якого ніхто не хотів: майже 7 ГВт дефіциту

Станіслав Ігнатьєв, голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики, енергетичний експерт Українського інституту майбутнього, у коментарі "Телеграфу" пояснив масштаби проблеми. За його словами, станом на ранок 19 січня дефіцит електроенергії склав майже 7 гігават-годин у ранковий пік.

Експерт наголосив, що це найбільший дефіцит, який спостерігається в енергосистемі з початку повномасштабного вторгнення. Більше того — за всю історію об'єднання української енергосистеми з 1991 року таких показників не було. Цифра у 7 гігават-годин означає, що енергосистема працює на межі своїх можливостей. Про те, що саме призвело до таких показників та чому ситуація стала критичною саме зараз, "Телеграф" розповість детальніше.

Морози, обігрівачі та перевантажені мережі

Ключовим фактором погіршення ситуації, окрім російських обстрілів, стало різке зростання споживання у столиці. Кияни масово використовують електрообігрівачі через проблеми з теплопостачанням, що створює пікові навантаження на систему. Коли у будинках немає достатнього опалення, люди намагаються обігріти приміщення всім, що є під рукою — від побутових обігрівачів до електрочайників.

Ситуація ускладнюється тим, що відсутність стабільного тепла змушує мешканців вмикати обігрівальні прилади одночасно у години, коли є електроенергія. Це створює додаткове навантаження на мережу саме в ті моменти, коли вона і так перевантажена. Фактично кияни опинилися у замкненому колі: немає тепла — вмикають обігрівачі — перевантажується мережа — вимикають світло.

Місцями у Києві світло вимикають на 20 годин на добу. Ігнатьєв підкреслює, що є райони столиці та деякі міста Київщини, які можуть залишатися без електроенергії саме стільки часу. Це пов'язано не лише з дефіцитом, а й з постійними атаками хазяїна Кремля на енергетичну інфраструктуру.

Загроза ще гірших сценаріїв

Експерт попередив про ще більші ризики, які можуть чекати на столицю. Якщо глава Росії Володимир Путін здійснить нові атаки на підстанції атомних електростанцій, через сильні морози є загроза жорстких графіків вимкнення світла — по 20 годин без стабільного електропостачання. Така перспектива може стати реальністю для значно більшої кількості районів, ніж зараз.

Зараз столиця живе у режимі екстрених відключень. Це означає, що раніше опубліковані графіки не діють, а світло подається залежно від можливостей мережі. У такій ситуації планувати щось стає майже неможливо — ніхто не знає напевно, коли саме будинок залишиться без електроенергії і на скільки годин.

"Триватиме до весни": прогнози експертів

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснив, що ситуація триватиме до весни. Поки тримаються морози і люди постійно вмикають все, що можуть одночасно, це створює ситуацію, коли розподільчі мережі не витягують навантаження.

Слова експерта означають, що киянам доведеться змиритися з тривалими відключеннями щонайменше до того моменту, поки не спаде мороз. Водночас Харченко підкреслює подвійну проблему — навіть якби не було атак очільника Росії на енергетичну інфраструктуру, відновлення нормального режиму зайняло б близько тижня. А з урахуванням регулярних ударів термін розтягується на місяці.

Перші ознаки покращення: коли їх чекати

Експерт додав дещо обнадійливу інформацію: трохи краще у Києві стає кожного дня, але щоб це дійсно серйозно відчулося, потрібно 5-7 днів. Тобто найближчим часом кияни можуть помітити певне полегшення, однак повернення до стабільного режиму — справа більш тривала.

Повернення до стабільнішої ситуації можливе у разі послаблення морозів та зменшення споживання, а також за умови відновлення більш прогнозованого режиму теплопостачання. До цього часу енергосистема Києва змушена працювати в режимі жорсткого дефіциту, що й породжує ризики тривалих відключень.

Фахівці наголошують, що перші позитивні зміни можуть бути непомітними для пересічних киян. Ситуація покращуватиметься поступово — спочатку відключення скоротяться на годину-дві, потім стануть більш передбачуваними, і лише після цього можна буде говорити про повернення до графіків.

Ідеальний шторм для енергосистеми

Таким чином, поєднання кількох факторів — морозів, проблем з теплопостачанням, масового використання електрообігрівачів та регулярних атак очільника Росії на енергетичну інфраструктуру — створило ідеальний шторм для енергосистеми.

Експерти також звертають увагу на те, що розподільчі мережі у багатьох районах міста просто не розраховані на таке навантаження. Вони будувалися ще за радянських часів, коли електрообігрівачі не були масовим явищем. Зараз же ситуація кардинально змінилася — практично у кожній квартирі є один або кілька таких приладів.

Додатковою проблемою стають аварії у будинках. Через перевантаження мережі виходить з ладу обладнання всередині багатоповерхівок, що створює додаткові труднощі. У таких випадках навіть після відновлення подачі електроенергії у район конкретний будинок може залишатися знеструмленим через внутрішні поломки.

Що радять фахівці

Експерти радять киянам готуватися до тривалих відключень щонайменше до кінця зимового сезону. Водночас вони наголошують, що ситуація може покращитися швидше у разі потепління та зменшення навантаження на мережу. Однак багато залежатиме від інтенсивності російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

Фахівці також закликають мешканців раціонально використовувати електроенергію у години, коли вона є. Замість того, щоб вмикати одночасно всі можливі прилади, варто розподіляти навантаження. Це допоможе хоча б трохи знизити піковий попит на електрику і полегшити роботу енергосистеми.