Останній українець у космосі та бої за Бахмут: найкращі фільми України-2025

Чому "2000 метрів до Андріївки" — головне воєнне кіно року?

Одне з найжорсткіших воєнних висловлювань українського кіно року, що минає, зняте просто на передовій, — документальний фільм Мстислава Чернова "2000 метрів до Андріївки". На іншому емоційному полюсі — науково-фантастичний ромком Павла Острикова "Ти — космос", який напевно розіб’є вам серце.

"Телеграф" продовжує підбивати підсумки року в кіно. Слідом за серіалами подивимося, які фільми вітчизняного виробництва по-справжньому здивували нас у 2025 році.

"Ти — космос"

Цей фільм нікого не залишив байдужим: ані скептиків, які вважали, що вітчизняне кіно не здатне конкурувати в прокаті з американським мейнстримом, ані циніків. І цей фільм об’єднав українців краще за всіх політиків і лідерів громадської думки в єдиному пориві: йти й дивитися! Лише за перші три тижні прокату "Ти — космос" зібрав у кінотеатрах України приблизно 38 млн грн і залучив понад 200 000 глядачів — дуже солідний показник для українського жанрового фільму. Детальніше про першу повнометражну роботу українського режисера Павла Острикова можна прочитати у великому огляді "Телеграфа".

How I Spent My Summer Holidays ("Як я провів літні канікули")

Новий фільм Антоніо Лукіча, режисера найпопулярнішої вітчизняної драмеді "Думки мої тихі" — 15-хвилинна документальна короткометражка. Фільм побудований навколо простого шкільного завдання: на уроці англійської підлітків просять розповісти, як вони провели літні канікули, і звична тема шкільних творів раптом стає документом війни. Головного героя як такого тут немає — це мозаїка голосів підлітків із різних регіонів: Київщини, Харківщини, Львівщини, Миколаївщини, Запорізької області тощо.

Фільм дещо псує відсутність яскравої кульмінації, такого фіналу, який запам’ятовується. Але, з іншого боку, війна триває, і кінця їй поки що не видно. Тож крапку в цій історії, вибачте за банальність, має поставити саме життя. Серед переваг нової роботи Антоніо Лукіча хочеться відзначити властиве режисерові вміння зводити докупи комічні й трагічні моменти без внутрішнього протиріччя. Так, як це, власне, відбувається насправді.

"2000 метрів до Андріївки"

Ще один вітчизняний фільм, який не залишив байдужим нікого, причому не лише в Україні, а й у всьому світі. Світова прем’єра "2000 метрів до Андріївки" відбулася на Sundance Film Festival — найбільшому форумі авторського та незалежного кіно, де документальний фільм Мстислава Чернова отримав приз за найкращу режисуру у програмі World Cinema Documentary. Також фільм побачили у Каннах: спецпоказ став офіційною подією фестивалю.

Географія міжнародного прокату охоплює США та Велику Британію, причому фільм можна було побачити не лише на стримінгових платформах, а й у кінотеатрах. Видання The Guardian навіть включило "2000 метрів до Андріївки" до свого списку найкращих фільмів року у Британії. "Це як приземлитися на планету, де всі намагаються тебе вбити. Але це — середина Європи", — писав приголомшений журналіст The Guardian. І така реакція не дивує тих, хто бачив фільм.

У "2000 метрах до Андріївки" глядачі слідують за підрозділом бійців ЗСУ, якому поставлено завдання дійти до села й утримати його. Ці самі два кілометри, винесені в назву — простір смерті: відкриті поля, зруйновані посадки та траншеї прострілюються з усіх боків. Знятий на портативні камери, зокрема GoPro, фільм фіксує повсякденну рутину війни, створюючи майже нестерпний ефект присутності й правди.

Кокетливий афоризм Жана Кокто про кіно, яке знімає смерть за роботою, утілився тут буквально. Відомо, що частина бійців, яких ми бачимо в кадрі, загинули вже після зйомок, і як жити з цим знанням далі — це питання, на яке доведеться відповісти кожному глядачеві самостійно.

Де можна подивитися ці фільми?

На даний момент "Ті — космос" — найдоступніший із трьох фільмів: стрічка досі у прокаті. У столиці фільм можна подивитися у "Жовтні" та кінотеатрі українського фільму "Ліра". "2000 метрів до Андріївки" можна побачити навіть не виходячи з дому на платформі кіно та телебачення Київстар ТБ: офіційна онлайн-прем’єра пройшла менше місяця тому. З новим фільмом Антоніо Лукіча складніше. Як у будь-якої короткометражки, кінотеатрального прокату в класичному сенсі в нього немає і не передбачається. Тож стежте за фестивалями короткого метра в кінотеатрах вашого міста.

Раніше "Телеграф" писав про найкращі серіали року, що минає: ми відібрали вісім новинок-2025 на будь-який смак.