Головна пастка в законі про мобілізацію: через яку помилку ТЦК відмовляє у відстрочці

Військовозобов'язані в Україні можуть зіткнутися із відмовою у наданні відстрочки через різне трактування норм закону. Виявляється, останнім часом правозахисники фіксують дедалі більше таких справ.

Про те, чому так відбувається і як суди реагують на спроби ТЦК звузити коло претендентів на відстрочку, "Телеграф" запитав військового юриста юридичної компанії "Приходько та партнери" Михайла Лобунька.

Докладніше про це читайте в матеріалі: Відстрочку не дадуть? Чому військовозобв'зані судяться з ТЦК через родичів

Перше, що з'ясовує суд у таких справах, — на яку саме норму статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" спирається заявник.

"У таких справах суди насамперед встановлюють, за якою саме підставою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" військовозобов'язаний претендує на відстрочку. Це принципово, оскільки для пунктів 13 і 14 частини першої статті 23 передбачені різні умови", — пояснює Лобунько.

За його словами, пункт 13 стосується випадків, коли у людини є батько, мати або один із батьків дружини чи чоловіка з інвалідністю I або II групи. При цьому головне тут - не кількість родичів, а відсутність інших невійськовозобов'язаних осіб, які за законом зобов'язані утримувати людину з інвалідністю.

Для прикладу юрист навів справу №160/7827/26. У ній формальна наявність двох доньок у батька дружини не стала підставою для відмови у відстрочці. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у червні 2026 року задовольнив позов та зобов'язав надати заявнику відстрочку.

"Суд врахував, що одна з дочок проживала за межами України, та визнав цю обставину такою, що об'єктивно перешкоджає їй здійснювати догляд. За результатами розгляду суд задовольнив позовні вимоги", — розповідає Лобунько.

Втім, є й протилежні рішення. У справі №240/25239/25 Житомирський окружний адміністративний суд відмовив позивачу, який просив відстрочку через догляд за матір'ю, оскільки в неї є інша повнолітня дочка, а стаття 202 Сімейного кодексу зобов'язує повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків незалежно від того, живуть вони разом чи ні.

"На практиці важливо розмежовувати дві обставини: формальна наявність родича та доведена об'єктивна неможливість цього родича здійснювати догляд", — каже юрист.

Нагадаємо, як раніше писав "Телеграф", цю категорію мобілізують найчастіше в Україні: названо цікаві причини.