Олександр Когут: "Українців дуже важко захистити від шахрайства, якщо вони починають грати на нелегальних російських платформах"

В ексклюзивному інтерв'ю "Телеграфу" президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) — про тренди української гральної індустрії, боротьбу з тінню та спробу забрати у росіян ринок розміром в 62 млрд.

Про виручку та динаміку ринку

Можна назвати поточні показники українського грального ринку — середній чек, основні канали гри, виручку, сплачені податки, рівень тіні?

— Більшість гравців витрачають на гру до 1000 гривень, середній рівень витрат на тиждень — до 1974 гривень. Домінуючим каналом гри для всіх видів азартних ігор залишається мобільний застосунок. У покер та лотереї грають через месенджери або чат-боти. Це результати дослідження міжнародної компанії KANTAR.

За даними НБУ, у 2025 році загальний обсяг поповнень ігрових рахунків становив близько 158 млрд грн. Чиста виручка галузі — 47,12 млрд грн. Податки, сплачені за рік, — 17,4 млрд грн. Важливе зауваження. 47,12 млрд грн — це офіційні дані Державної податкової служби. Але в нашої Асоціації є власні оцінки. Спираючись на різні джерела інформації, ми оцінюємо річну виручку ринку більш оптимістично — на рівні 62,07 млрд грн.

Якщо рахувати у валютному еквіваленті, легальний сегмент азартних ігор не демонструє зростання. Думаю, у другому кварталі через чемпіонат світу з футболу ринок трохи оживе. Але концептуально ринок у 2026 році не зросте. У валютному еквіваленті білий сегмент у 2026 році падає, чорний — зростає. За показником GGR ринок фактично стоїть на місці. Ми оприлюднимо всю статистику за 1 півріччя. Вона не дуже.

Довідково. Gross Gaming Revenue, валовий ігровий дохід операторів ринку азартних ігор. Він розраховується як різниця між сумою прийнятих ставок і сумою виплачених виграшів. Але коли я говорю про GGR чи виручку, то маю на увазі виключно легальних операторів.

Уточніть, будь ласка. Чому ваші оцінки виручки галузі не збігаються з оцінками податкової?

— У 2025 році було зупинено дію ліцензій кількох гравців. Вони звернулися до суду, щоб поновити ліцензії, але не подавали звітності.

Якщо виходити з нашої оцінки виручки на рівні 62,07 млрд грн, тоді значно легше пояснити, чому сума сплачених податків у 2025 році стала рекордною за всю історію галузі. Коли виручка зменшується, а податкові надходження зростають, це виглядає нелогічно, особливо з огляду на те, що податкове навантаження на галузь останнім часом не змінювалося.

Про податки

Ви сказали, що галузь сплатила 17,4 млрд грн податків. Це, на вашу думку, взагалі багато для такої галузі, як ваша? Це більше, ніж у попередньому році?

— У 2024 році було сплачено 17,2 млрд грн, у 2025 році — 17,4 млрд грн. З 2021 по 2025 рік середній темп зростання сплачених податків становив 189%. Такого не демонструє жодна галузь у цій країні. Ви питаєте, чи багато це? Це приблизно річний бюджет таких міст, як Львів, Миколаїв або Дніпро.

Можна уточнити? Нещодавно прем'єр-міністр заявила, що уряд виділив додаткові 10,8 млрд грн на закупівлю та виробництво озброєння, і це нібито податки від грального бізнесу. То йдеться про 10,8 млрд чи про 17,4 млрд грн?

— По-перше, прем'єр-міністр говорила про податкові надходження поточного року, а я зараз говорю про результати 2025 року.

По-друге, ті 10,8 млрд грн, про які говорила пані Свириденко, — це не лише внесок грального бізнесу. Там також враховувалися надходження від податку на доходи фізичних осіб.

Скажу відверто: нам дуже приємно чути на державному рівні, що галузь відіграє вагому роль у підтримці армії. Ми належимо до бюджетоутворювальних галузей, і це добре розуміють в уряді.

Втім, якщо вже говорити про податки, то для Уряду наведу ще одну цифру. Якщо держава заблокує хоча б половину нелегального ринку, Міністерство фінансів додатково отримає близько 12 млрд грн на рік. Ця гра варта свічок! Саме тому Україні потрібна повноцінна урядова програма боротьби з нелегальним гемблінгом — така, як існує в багатьох країнах світу.

У своїх дописах Данило Гетманцев пише, що галузь може сплатити додаткові 20 млрд грн…

— Якщо в країні буде заблоковано 100% нелегального ринку, то Мінфін якраз отримає додатково 20–22 млрд грн на рік. Дуже проста математика. Податки сьогодні сплачує лише білий ліцензований бізнес. Уряд має створити програму боротьби з нелегальним ринком. Таку, яка існує в багатьох країнах. Ефект від реалізації програми — саме ті додаткові 20 млрд грн податків, про які ви мене запитали. Але що мав на увазі Данило Олександрович, краще в нього спитати.

Про нелегальний ринок та боротьбу з ним

Я читав новини Асоціації. Сьогодні тіньовий ринок більший за білий? Можете конкретно сказати, яка сьогодні частка чорного ринку? Скільки це в грошах?

— Легальний ринок генерує близько 47 млрд грн виручки, тоді як нелегальний — близько 62 млрд грн. Сукупно весь ринок — це приблизно 110 млрд грн, або близько 2,5–2,7 млрд доларів США. Це консервативні розрахунки.

Результати останніх досліджень KANTAR підтверджують, що за останні пів року легальний ринок скоротився. Частка нелегального ринку за пів року зросла з 53% до 57%.

До речі, який рівень в тіні в країнах ЕС? Як Україна виглядає у порівнянні з іншими країнами?

— За оцінками H2 Gambling Capital, неліцензований сегмент онлайн-гемблінгу в Європі становить приблизно 20–25%, хоча цей показник дуже відрізняється залежно від юрисдикції. На жаль, Україна разом з Угорщиною та Францією опинилась серед ТОП-3 країн з найбільшим рівнем тіні в гральному бізнесі. В останньому дослідженні, PWC порівняла так званий рівень "каналізації ринку" (=показник тіні) різних країн ЕС. Так ось, в Італії тіньовий ринок складає всього 2%, у Великобританії — до 6%, в Греції — 9%, в Данії, Іспанії та Естонії — 11%, в Чехії — 18%, в Латвії — 21%, в Словаччині — 30%, Швеції — 35%, Нідерландах — 37%, Бельгії — 41%, Німеччині — 35-50%. Відповідно, країни з найгіршими показниками Україна та Франція — 57% та Угорщина — 71%.

Це оціночні цифри з різних джерел. На розмір тіньового сегмента впливають чотири фактори: ефективність держави в боротьбі з нелегальним ринком, регуляторна політика, система оподаткування та рекламні обмеження.

Хто, на вашу думку, сьогодні контролює нелегальний ринок в Україні?

— У більшості випадків — росіяни. Ті, які працювали в нас раніше, але потрапили під санкції. П'ять російських брендів контролюють 80% усього нелегального ринку.

Ми провели дослідження і виявили, що з 30 найпопулярніших гральних брендів в Україні, 15 — нелегальні. Їх контролюють саме російські платформи. Я не буду їх називати, щоб не рекламувати. Їх знає весь ринок.

Регулятор теж знає ці бренди?

— Так, звісно.

Які кроки має зробити держава, щоб діяльність нелегалів стала фізично та фінансово неможливою? Якими мають бути ці кроки?

— Головне, що необхідно зробити державі, — визначити боротьбу з нелегальним ринком одним із державних пріоритетів. На мою думку, це ключове завдання.

Тепер, як ви просите, давайте покроково розглянемо, як боротися з нелегальним ринком. Ці кроки не є якимось відкриттям — це роблять багато країн.

По-перше, нелегальні казино повинні блокуватися онлайн у режимі 24/7. Має бути створена якісна процедура виявлення та блокування цих сайтів за безпосередньої участі регулятора, НКЕК та правоохоронних органів.

Процедура повинна бути простою, автоматизованою, швидкою та безперервною. Ключове слово тут — швидкість блокування. Тому що темпи створення так званих "дзеркал" нелегальних сайтів дуже високі.

Скажіть, а у держави є реальні можливості для швидкого блокування?

— Безумовно. Є конкретні технічні механізми, вони давно напрацьовані та відомі регулятору. Асоціація давно передала свої пропозиції.

Наприклад, фішингові сайти сьогодні блокуються НБУ в режимі 24/7. І це — бенчмарк вирішення цієї задачі. Винаходити нічого не потрібно. Потрібно просто взяти і зробити.

Ми сьогодні всіма силами намагаємося підштовхнути державу до швидшого й ефективнішого вирішення цієї проблеми. Розумієте, українців дуже тяжко захистити від шахрайства, якщо вони починають грати на нелегальних російських платформах

Ми бачимо в пресрелізах чиновників, що зараз сайти все ж таки блокуються. А як зараз відбувається блокування?

— Повільно. Нинішній алгоритм блокування нелегальних сайтів дозволяє здійснювати блокування за п'ять днів. Це неефективний і морально застарілий механізм. Саме це є однією з фундаментальних причин процвітання нелегальних платформ.

Якщо сайт блокується через п'ять днів після виявлення, у такому блокуванні фактично немає сенсу. За цей час нелегали встигають створити нові "дзеркала". Тому що перенесення нелегальної платформи на новий домен займає буквально кілька годин.

У нелегалів працює справжня фабрика нелегальних сайтів, а тисячі доменних імен уже зарезервовані наперед.

Лише запровадження автоматизованої системи миттєвого блокування дозволить швидко блокувати нелегалів. Це перший базовий крок. Це — стартове домашнє завдання держави.

Далі потрібно пройтися по всьому бізнес-циклу нелегального гемблінгу.

Перше, як я сказав — блокування сайтів.

Друге — максимально обмежити рекламу нелегальних азартних ігор. Причому не лише в соціальних мережах, а й на інших онлайн-майданчиках.

Третій напрям — блокування нелегального процесингу. Без Національного банку та платіжних систем ефективна боротьба з нелегальним ринком неможлива. Нелегальні платформи не можуть існувати без налагоджених механізмів приймання платежів. Йдеться про дропів, міскодинг, P2P-схеми та інші інструменти. У більшості випадків усі фінансові операції нелегального бізнесу проходять через банківську систему.

Життєздатність нелегального грального бізнесу значною мірою залежить від можливості приймати платежі від гравців. Заморожування платежів на користь неліцензованих операторів дуже боляче вдарить по їхній бізнес-моделі.

Потрібно працювати по всьому бізнес-ланцюгу нелегалів.

Четвертий напрям — робота з виробниками софту. Я глибоко переконаний, що регулятор має працювати з постачальниками грального програмного забезпечення для нелегальних операторів. Практика полягає в тому, що одні й ті самі іноземні постачальники софту постачають один і той самий продукт і легальному бізнесу, і нелегальному. Так не має бути. У світі приблизно 35 основних постачальників такого софту. Ми вважаємо, що саме держава має звернутися до них з офіційним листом, щоб вони заблокували можливість нелегалам користуватися своїм програмним забезпеченням на території України. У Швеції такі кроки дали ефект, і їм вдалося суттєво скоротити обсяги нелегального ринку. Поки що лише оператори ринку звернулися до окремих виробників софту.

А регулятор не звертався?

— Мені про це не відомо. Ви краще в них запитайте.

Ми зараз читаємо в деяких дописах: "А давайте будемо давати по руках тим легальним операторам, які рекламуються на піратських сайтах…"

— Це один із лобістських проєктів нелегалів. Дивіться, у чому їхня логіка.

Якщо ви, як держава, будете переслідувати білих операторів і блокувати їм можливість рекламуватися на нелегальних піратських сайтах, то від цього виграє лише нелегальний ринок. Якщо ви одним розчерком пера вбиваєте рекламні та маркетингові можливості легальних операторів, то цю нішу швидко займають нелегали. Розумієте, легальні й нелегальні платформи — це конкуренти. Фактично пропонується звільнити поле для нелегалів. Піратські сайти існують, вони не заблоковані. Це комусь вигідно. Але обмежуючи білих операторів, ви прямо допоможете чорним. Хтось в Україні дуже хоче, щоб уся реклама на нелегальних сайтах вела на російські платформи, які нелегально працюють в Україні. Це частина конкуренції між білими та нелегальними операторами. Але нажаль, хтось закидує в голови чиновників такі ідеї.

Поки боротьба з нелегальним ринком в Україні для чиновників не стала пріоритетом?

На жаль, ні.

Уточніть, будь ласка, чи маєте ви розрахунки щодо того, яких втрат зазнають держава та білі оператори через існування чорного ринку?

— Я вже фактично відповів на це запитання. Але давайте ще раз. Білі українські компанії фактично втрачають 62 млрд грн виручки, які сьогодні перебувають у тіні. Нелегали не сплачують державі жодної гривні податків. Нелегальний сегмент, який займає 57% ринку, ухиляється від сплати податків на суму приблизно 19–20 млрд грн щороку. Це прямі втрати державного бюджету.

Про іноземний апетит до українського ринку

Чому іноземні компанії не поспішають заходити на український ринок гемблінгу?

— Тому що Україна сьогодні залишається високоризиковою юрисдикцією. Йдеться не лише про війну. Серйозним фактором також є складне регуляторне середовище. Це стосується не лише гемблінгу, а й багатьох інших галузей економіки.

Міжнародні інвестори, які працюють у нашій індустрії, уважно спостерігають за тим, якими будуть остаточні податкові та регуляторні правила.

Зі свого боку ми підтримуємо активний діалог із європейськими та британськими галузевими асоціаціями. Вони добре розуміють український ринок, його ємність, кількість гравців та основні регуляторні виклики.

Вони вже замовляють різні аналітичні дослідження та уважно стежать за змінами, які готують Мінцифри, PlayCity та Верховна Рада.

Я переконаний, що за наявності зрозумілих і прозорих правил шанси на прихід міжнародних інвесторів будуть дуже високими. Причому може йтися не лише про вихід нових компаній на ринок, а й про придбання вже чинних українських операторів.

Ми, як Асоціація, розглядаємо український гемблінг як частину європейського ринку. Ми хочемо сформувати зрозумілі та прозорі правила гри, тому що зацікавлені у зростанні капіталізації (вартості) українських компаній.

Чим якіснішим буде регуляторне середовище, тим вищою буде ринкова вартість українських операторів і тим привабливішими вони стануть для міжнародних інвесторів.

Я переконаний, що прихід великих іноземних гравців — це питання часу.

Я також переконаний, що вартість наших операторів зростатиме, оскільки український ринок має значний потенціал зростання.

Про лобізм

Скажіть відверто, ви, по суті, лобісти "білого" бізнесу?

— Ми зареєстровані в Реєстрі лобістів. Абсолютно легальні лобісти. У цьому немає жодного секрету.

Назвіть три законодавчі пріоритети вашої галузі…

— Удосконалення базового Закону України "Про азартні ігри", реформа оподаткування, зміна регулювання реклами. Подальше просування цих змін значною мірою залежить від роботи Кабінету міністрів і Верховної Ради. Проте ми почали вести конструктивний діалог із ключовими стейкхолдерами. Ми дуже сподіваємося, що зміни до Податкового кодексу зроблять ринок більш привабливим і зменшать кількість судових спорів.

Податки та реклама — це дуже важливі пріоритети. Роботу над цими законодавчими проєктами також уже розпочато.

Можна провокаційне питання? Ви сказали, що зараз у державі немає відповідального за боротьбу з нелегальним ринком. Як ви думаєте, така ситуація може бути результатом лобізму ваших опонентів — нелегалів?

— Так, провокаційне запитання. Це питання не до мене. Краще адресувати його чиновникам. Ці питання потрібно краще врегулювати законодавчо. Або, як я вже сказав, Уряд має створити окрему Програму боротьби з нелегальним ринком і призначити відповідального. Для цього мають бути бажання та політична воля.

Добре, давайте по-іншому поставлю запитання. Чи працюють в Україні лобісти російських нелегальних казино?

— Працюють. І дуже агресивно.

Які, на вашу думку, у них пріоритети?

— думаю, дві мети. Перша — дискредитація білого ринку та збільшення частки нелегальних брендів. Друга — деякі російські компанії хочуть отримати ліцензії й повернутися на український ринок.

Нових кандидатів, які хочуть отримати ліцензію на право організації азартних ігор в Україні, якось перевіряють на російське коріння?

— Це, знову ж таки, питання до регулятора. Ми не видаємо ліцензії. Але питання ви ставите дуже правильне.

PlayCity та Мінцифри оголошували про плани автоматизувати процедуру видачі ліцензій. Дозволи видаватимуться без впливу чиновника… Це може спростити прихід росіян на український ринок?

— Оце ви вже нафантазували! Ціла теорія змови. Немає механізму — немає про що говорити. Моя особиста думка полягає в тому, що всі кандидати мають проходити якісну перевірку СБУ. Як це зараз працює — знову ж таки, питання до регулятора. Якщо хтось допустить на наш ринок російського оператора, він має за це відповідати. Мають бути запобіжники того, щоб російський бізнес сюди не прийшов.

Проблеми оподаткування

Що не так із системою оподаткування у вашій індустрії?

— Легальний бізнес генерує п'ять видів податків, плюс ліцензійні збори. Білі оператори оподатковують виграші гравців — фізичних осіб, працюють відкрито та сплачують усі передбачені законом податки.

У кожного легального оператора є РРО — реєстратор розрахункових операцій. По суті, це фіскальний касовий апарат або програмне забезпечення, яке фіксує всі продажі. Через певний час також запрацює ДСОМ — державна система онлайн-моніторингу.

Паралельно працює нелегальний бізнес, який фактично не обмежений у своїх діях. Він може рекламуватися будь-де, не має маркетингових обмежень і, головне, не платить податків.

У нелегального ринку є власні транзакційні витрати — на організацію нелегальних платежів, обхід законодавчих вимог, обмежень Національного банку та банківської системи. Вони постійно стикаються з проблемами проведення платежів. Для цього працюють нелегальні процесингові центри та численні компанії-посередники, які забезпечують внесення та виведення коштів для клієнтів нелегальних платформ.

Однак навіть з урахуванням цих витрат їхні трансакційні витрати зазвичай не перевищують 10–15%. Натомість легальний ринок сукупно сплачує понад 28% податкового навантаження. Відчуваєте різницю: 10–15% і 28%? Це фундаментальна причина того, що нелегальний бізнес має конкурентну перевагу й продовжує зростати.

Але проблема не лише в цьому. Навіть сплачуючи ці 28%, білий бізнес не може працювати спокійно. Річ у тому, що в українському законодавстві щодо оподаткування грального бізнесу існує велика кількість колізій, які призводять до численних судових спорів. Тобто легальні оператори не лише сплачують значні податки, а й змушені постійно витрачати кошти на адвокатів та юридичний супровід. Увесь легальний гральний бізнес перебуває в зоні податкових ризиків.

Що, на вашу думку, потрібно змінити?

— Ми вважаємо, що податкові правила потрібно переглянути кардинально. Ідеться не про зниження податків, а про створення чітких і зрозумілих правил. Легальний ринок має бути пріоритетом для держави. Він не повинен дискримінуватися через нечітке або суперечливе законодавство. Головне — система оподаткування має бути зрозумілою та передбачуваною. Члени нашої Асоціації хочуть чітко і спокійно сплачувати податки та спокійно вести бізнес.

Давайте більше конкретики. Можете все ж таки навести конкретні приклади податкових колізій, про які ви розповідаєте?

— Два приклади. Почнемо з ПДФО. Уявімо ситуацію: людина заходить до онлайн-казино, поповнює рахунок на 1000 грн, грає, нічого не виграє та хоче вивести залишок коштів. За окремими трактуваннями податкового законодавства виходить, що навіть із цих коштів потрібно сплатити 18% ПДФО та 5% військового збору. Тобто виходить, що гравець не отримав жодного виграшу, але все одно повинен сплатити податки.

Це — за версією податкової. Зрозуміло, що оператори оскаржують такі підходи в судах і в більшості випадків виграють ці справи. Проте за таких умов гравець може просто втратити бажання користуватися послугами легального казино. Так бути не повинно. Саме тому ми ведемо діалог із народними депутатами, Міністерством фінансів та Міністерством цифрової трансформації щодо усунення таких колізій.

Я казав і буду це казати: держава має робити легальний ринок більш конкурентоспроможним порівняно з нелегальним. Сьогодні ж складається враження, що всі вимоги й перевірки спрямовані саме на тих, хто сплачує податки, тоді як нелегальний сегмент працює поза межами контролю.

Проблема закладена ще в базовому законі про азартні ігри?

— Так. Такі речі потрібно виправляти і в базовому законі, і в профільному податковому законодавстві.

А другий приклад який?

— Існує, наприклад, багато спорів навколо оподаткування GGR — валового ігрового доходу. Ми вважаємо, що якщо оператор уже сплатив податок із GGR, то ця сума сплаченого податку на валовий ігровий дохід повинна враховуватися під час розрахунку бази оподаткування податком на прибуток. Однак на практиці ми знову бачимо різні трактування законодавства та велику кількість судових спорів. На нашу думку, податкове законодавство має бути виписане таким чином, щоб оператори не сплачували податки двічі з одного й того самого доходу.

І це лише два яскраві приклади з багатьох. Саме тому вже підготовлено пакет законодавчих змін, який має навести лад у сфері оподаткування галузі. Залишається питання політичної підтримки та подальшого просування цих ініціатив через Кабінет міністрів і Верховну Раду. І тут величезна роль у Мінцифри.

Зараз у парламенті дуже погано проходять законопроєкти. Наскільки складно буде просувати такі зміни?

— У нинішньому складі парламенту це буде дуже важко. Ви маєте рацію: там зараз за будь-який законопроєкт дуже складно зібрати необхідну кількість голосів. Законопроєкт може пройти перший етап — Кабінет міністрів, але зрештою голосувати за нього мають народні депутати. Розумієте, історично будь-які законопроєкти, пов'язані з гральним бізнесом, розглядаються буквально під мікроскопом і часто викликають підозри.

Проте ми, як Асоціація, завжди працюємо максимально відкрито. Позиція галузі є публічною, так само як і позиція регулятора. У багатьох питаннях наші підходи збігаються. Наша стратегічна мета проста: створити таку систему оподаткування, за якої ведення легального бізнесу матиме економічний сенс, а механізми сплати податків будуть максимально зрозумілими та передбачуваними.

Про лівий популізм у ЄС та закон Лаффера в гемблінгу

У багатьох країнах ЄС останнім часом лунає популістична риторика: мовляв, потрібно підвищити податки для грального бізнесу. Що ви про це думаєте?

— У багатьох країнах політики лівого спрямування люблять просувати такі ідеї, особливо напередодні виборів. І це має свої наслідки. Ринок Нідерландів впав на 7%, Німеччини — на 1,4%. Я говорю про білий ринок. Там намагалися підвищити податки та обмежити можливості легального ринку. Натомість у Польщі зростання становило 14%, у Фінляндії — 26%, в Іспанії — 17%. Бо там знижували податки та регуляторний тиск.

Розумієте, існує добре відома економічна теорія Артура Лаффера. Її суть полягає в тому, що після певного рівня підвищення податків податкові надходження починають не зростати, а зменшуватися. Можна підвищити податки для галузі, але в результаті сума сплачених податків знизиться. До речі, є свіжі дослідження PricewaterhouseCoopers щодо впливу жорсткого оподаткування та регулювання на гральний ринок. Коли гравці в певній країні відчувають надмірний податковий тиск або надмірні обмеження, вони починають шукати альтернативи. У випадку гемблінгу це означає перехід до нелегальних операторів. У результаті легальний ринок скорочується, а надходження до бюджету падають. Саме тому я підтримую підхід, за якого головний акцент робиться не на підвищенні податків, а на якісному, зваженому регулюванні на основі математичного прогнозування. Шлях підвищення податків — це шлях до тіні. А тінь — це подруга корупції. Регулятори й законодавці повинні враховувати, що споживач завжди має вибір. Якщо його надмірно обмежувати або перевантажувати податками, він просто перейде до нелегального сегмента, де податків немає взагалі. Державі варто контролювати не лише податкові надходження, а й усі ключові параметри ринку.

Які це параметри?

— Перший — кількість гравців і рівень проблемної гри в країні. Якщо людина витрачає частину своїх коштів на азартні ігри, це саме по собі не є проблемою. Азартні ігри — це один із сегментів індустрії розваг. Це можна порівняти з витратами на концерти, спортивні події чи інші форми дозвілля.

Другий показник — захист неповнолітніх і вразливих категорій населення.

Мені доводиться чути від знайомих: "Моя дитина грає в азартні ігри через смартфон". У таких випадках я завжди раджу подивитися, який саме застосунок встановлений у дитини. У більшості подібних випадків ідеться саме про нелегальні платформи. Легальні оператори мають складні процедури ідентифікації користувачів, яких нелегальні ресурси часто взагалі не застосовують.

Третій блок показників — це, як я вже сказав, фінансовий інтерес держави. Тут важливими є три взаємопов'язані параметри, які потрібно контролювати: обсяг податкових надходжень, виручку легального ринку та частку тіньового сегмента. Кількість людей, які грають в азартні ігри, приблизно однакова в більшості юрисдикцій.

Ключове питання полягає в тому, де саме вони грають. Якщо гроші українців витрачаються на нелегальних російських платформах — держава не отримує податків. Там ніхто не може захистити українців від шахрайства. Якщо вони залишаються в легальному сегменті — бюджет отримує надходження, а права гравців чітко регулюються законом. Їм гарантується справедлива гра.

Про лудоманію в країні

Наскільки взагалі проблема лудоманії в Україні є реальною, а не медійною?

— Ця тема значною мірою перебільшена. Ми часто дискутуємо про проблему, масштаб якої не відповідає реальним даним. В Україні доволі низький рівень проблемної азартної поведінки. Для оцінки ситуації в різних юрисдикціях використовується міжнародний показник PGSI (Problem Gambling Severity Index). Це індекс, який вимірює рівень ризику розвитку гральної залежності серед населення. За наявними дослідженнями, показник PGSI в Україні перебуває в діапазоні від 0,85 до 1,03 бала. Це відповідає категорії Low-Risk Gambling, тобто низькому рівню ризику. Іншими словами, дослідження не підтверджують існування масової проблеми лудоманії в Україні.

Ми зацікавлені в об'єктивних даних не менше, ніж державні органи. Найближчим часом мають бути оприлюднені результати нового дослідження, яке вже завершено, і зараз триває обробка соціологічних даних. Не розкриваючи деталей, можу сказати, що попередні результати також не свідчать про системну проблему лудоманії в країні. Якщо окремі люди справді мають залежність, вони повинні отримувати професійну медичну допомогу. Також працює Реєстр осіб, яким обмежено доступ до участі в азартних іграх, а на сайті регулятора розміщено чіткий алгоритм внесення до такого реєстру.

Істерію про масову лудоманію в країні нагнітають у ЗМІ нелегали?

— Звісно. Вони зацікавлені в тому, щоб під гаслом боротьби з лудоманією запроваджувалися все нові й нові обмеження для білих організаторів ринку. Обмеження для білих операторів завжди призводять до зростання нелегального ринку. Нелегалам, на жаль, допомагають деякі українські політики.

Про ліміти та обмеження для військових

Наприкінці минулого року було запроваджено нові ліміти для гравців легальних казино. Вони вже працюють. Ваша Асоціація виступала проти жорстких фіксованих лімітів. Чому? Хіба це не звичайна європейська практика захисту від лудоманії?

— Я б не сказав, що це універсальна європейська практика. Передусім потрібно вивчати досвід конкретних країн і враховувати особливості кожного ринку. По-друге, як я вже сказав, рівень проблемної гри, або лудоманії, в Україні вже виміряний, і системної проблеми наразі немає. Ми регулярно замовляємо масштабні дослідження ринку й відстежуємо динаміку кожні шість місяців. Якщо колись буде зафіксовано серйозне зростання проблемної гри, тоді потрібно буде шукати додаткові інструменти регулювання. Але навіть тоді проблему не можна вирішити лише лімітами.

Потрібні комплексні превентивні механізми виявлення та контролю ризиків ігрової залежності. У нелегальному сегменті такі інструменти просто не працюють.

Чому ви вважаєте ці ліміти неефективними?

— По-перше, білий ринок вже падає. Ми це бачимо. Це індикатор. По-друге, поведінка споживачів досить прогнозована. Якщо людині заважають користуватися певною послугою або встановлюють надмірні обмеження, вона починає шукати альтернативи. Це стосується не лише азартних ігор. Можна згадати приклади з алкоголем, тютюном або будь-якими іншими товарами й послугами. Якщо попит існує, він нікуди не зникає.

Питання лише в тому, де саме цей попит буде реалізований — на легальному чи на нелегальному ринку.

Тому система регулювання має бути побудована таким чином, щоб люди залишалися в легальному сегменті, а не переходили до нелегальних операторів або на закордонні платформи.

Сьогодні ринок азартних ігор у країнах ЄС у середньому зростає приблизно на 4–5% щороку. Білий український ринок в Україні стагнує, і далі буде ще гірше.

Єдиний сегмент в Україні, який демонструє зростання, — це тіньовий ринок. У 2026 році він успішно зріс. Це і є відповідь на ваше запитання.

Ви побачите статистику за 2026 рік. Білий ринок буде падати, і відповідно скорочуватимуться податкові надходження. Це мій особистий прогноз.

Через запровадження лімітів гравці просто йдуть у тінь, зокрема на російські сайти?

— Саме так! Усе так само, як і в історії з обмеженнями для військових. Механіка ринку абсолютно однакова у всіх юрисдикціях. Ви когось обмежуєте — він переходить до нелегалів, де обмежень немає. Чому ми часто згадуємо саме російські казино?

Тому що до запровадження санкцій російські оператори почувалися на українському ринку дуже комфортно. За різними оцінками, вони контролювали до 70% ринку.

Після заборони вони лише формально залишили український ринок, але фактично нікуди не зникли. Україна залишається для них надзвичайно привабливим ринком. Вони просто перейшли в нелегальний сегмент і продовжують там працювати. За результатами нашого дослідження, проведеного у квітні цього року, українці впізнають близько 30 гральних брендів. Приблизно половина з них — нелегальні. Це — катастрофа! Я не буду називати ці бренди, щоб не створювати їм додаткової реклами. Але серед них є відомі російські бренди, які роками інвестували мільйони у власну впізнаваність. За останній рік легальний ринок втратив близько 5–6% частки на користь тіньового сегмента. Це дуже тривожний сигнал.

Ви згадали про постанову Кабінету міністрів щодо обмеження доступу військових до азартних ігор. Якщо заборонити військовим грати в казино, вони також підуть у тінь?

— Давайте по черзі. Перше, Асоціація підтримує будь-які заходи, спрямовані на захист військовослужбовців і мінімізацію ризиків, пов'язаних із гральною залежністю. Друге. Але ви абсолютно правильно говорите: колосальний ризик витіснення попиту до нелегального сегмента справді існує. Якщо військовослужбовець не може скористатися легальною платформою, він перейде на нелегальну, де відсутні будь-які обмеження та механізми контролю. Міграція гравців до тіньового сегмента призведе до скорочення легального ринку та зменшення податкових надходжень. Саме тому ми зверталися до Кабінету міністрів із пропозицією шукати дієві та збалансовані механізми, а не покладатися виключно на жорсткі заборони. Як цей механізм реально працюватиме на практиці, також залежатиме від Міністерства оборони та силових органів — насамперед Служби зовнішньої розвідки України та Служби безпеки України. Річ у тому, що обмеження для військових щодо гри в легальних казино матимуть і безпекові наслідки.

Які?

— Окремий ризик полягає в тому, що значна частина нелегальних платформ, на які можуть перейти українські військові, має зв'язки з рф. Витіснення українських гравців до нелегального сегмента може створювати загрозу витоку персональних даних до держави-агресора. На нелегальних платформах військовослужбовців, які програли кошти, можуть вербувати. І це не якась містична історія чи вигадка.

Таких кейсів уже чимало. У силових відомствах про ці випадки знають.

Дослідження KANTAR начебто показали, що лудоманії серед військових немає? Можете пояснити, у чому тоді логіка обмежувати військових?

— У дослідженні KANTAR є два ключові висновки. Перший — військовослужбовці грають не більше, ніж інші громадяни України. Це правда.

Другий — дослідження не підтвердило існування масштабної проблеми лудоманії в країні. Ті, хто в медіа постійно "просуває" тему величезної масової лудоманії в країні чи в армії, фактично грають на руку нелегалам.

Щоразу, коли підіймається інформаційний шум навколо теми лудоманії, ми розуміємо, хто стоїть за цими кампаніями. Ми знаємо, що тіньовий ринок знову атакує білий.

Ми вже звикли до цих атак.

Ви не відповіли на запитання: у чому логіка? Чому саме така категорія громадян, як військові, стає об'єктом додаткових обмежень?

— Спитайте про це Кабінет міністрів. Спитайте регулятора. Це не ми ухвалювали це рішення. Не заганяйте мене в кут такими запитаннями.

Тобто виходить, що постанова Кабміну жодним чином не розв'язує проблему гри в армії?

— Дивіться на це питання глибше. Постанова, про яку ви говорите, жодним чином не впливає на діяльність нелегальних казино. А це, нагадаю, понад половина ринку. Постанова Кабінету міністрів спрямована виключно на обмеження діяльності білих операторів. Тому виникає парадоксальна ситуація: під час війни частину українських військових можуть фактично підштовхнути до використання нелегальних платформ. Найпопулярніші з них пов'язані саме з російськими структурами. Ось вам і вся картина.

Про BankID та взаємовідносини з НБУ

Скільки зараз учасників Асоціації? Як ви представляєте їх інтереси?

— До складу Асоціації входять сім компаній. Усі учасники мають рівні права щодо представництва та захисту своїх інтересів незалежно від частки ринку.

— Наразі Асоціація представляє 82% ринку за обсягом сплачених податків та виручки. Доречі, ми жодного разу не отримували скарг від учасників ринку щодо дискримінаційних умов або проявів неконкурентної поведінки. Це Асоціація рівних.

Скільки банків сьогодні працюють із галуззю? Чи є якісь проблеми з процесінгом у Сенс Банку?

— За нашими даними, сьогодні гральну галузь обслуговують п’ять банків. Майже всі учасники ринку — не лише члени Асоціації — мають доступ до еквайрингу, за винятком компаній, які не пройшли процедури банківського комплаєнсу. Для решти учасників ринку умови роботи є однаковими.

За нашими оцінками, близько 90% ліцензованих компаній, включно з учасниками Асоціації, не мають проблем із процесингом платежів, зокрема у Сенс Банку. Це стосується як великих гравців ринку, так і компаній із меншою часткою.

Водночас, зрозумійте, концентрація ринку у невеликій кількості банків дійсно є ризиком для галузі. Ми, як галузь, зацікавлені в тому, щоб більше фінансових установ працювали з індустрією. Наразі я знаю, що ще два великі банки ведуть перемовини щодо входження у цей сегмент. Основних причин, чому банків в нашій галузі поки небагато, є дві.

По-перше, гральна індустрія у світі традиційно вважається високоризиковою з точки зору комплаєнсу. Це не секрет. Додатковий нагляд за фінансовими операціями, посилені процедури контролю та ризик значних санкцій створюють для банків додаткове навантаження.

По-друге, для роботи з галуззю сам банк має бути технологічно готовим. Не всі фінансові установи сьогодні мають необхідну ІТ-інфраструктуру для обслуговування таких обсягів транзакцій та клієнтів.

Для галузі збільшення кількості банків і платіжних систем є позитивним фактором. Конкуренція традиційно сприяє покращенню сервісу та оптимізації тарифів.

Чим більш зрозумілою та прозорою для фінансового сектору буде галузь, тим більше банків будуть готові працювати з нею.

Індустрія вже проходить власний етап трансформації: зростають податкові надходження та показники виручки, змінюються підходи до корпоративного управління. Важливим кроком до підвищення прозорості ринку також має стати запуск ДСОМ.

Посилення прозорості сприятиме зростанню капіталізації галузі та її масштабів. А зі зростанням ринку зростатиме й інтерес фінансового сектору.

Очікуємо, що з часом банки поступово переглядатимуть своє ставлення до галузі, а конкуренція між фінансовими установами за її обслуговування посилюватиметься.

Ваш ринок конкурентний? Деякі медіа навіть говорять про монополізацію ринку крупними гравцями, про монополізацію розрахунків…Чи порушується антимонопольне законодавство?

— Я вам відповім юридично. Оцінка можливих ознак монополізації чи недобросовісної конкуренції належить до компетенції профільних державних органів, зокрема Антимонопольного комітету України.

Наразі нам не відомо про підтверджені факти щодо "вимушеного" використання послуг конкретного банку більшістю учасників ринку.

Компанії самостійно обирають фінансових партнерів, враховуючи вимоги законодавства, комплаєнсу та власні бізнес-потреби. Банки, своєю чергою, самостійно визначають бізнес-модель та прийнятний для себе баланс ризику і прибутковості.

Учасники ринку говорять, що галузь має величезну проблему з доступом до НБУ BankID. Поясніть, у чому полягає її суть?

— Сьогодні гравці білих легальних платформ фактично мають лише один основний спосіб ідентифікації — через застосунок "Дія". Якщо з певних причин цей спосіб недоступний, частина користувачів просто переходить на нелегальні ресурси, де реєстрація набагато простіша або взагалі анонімна.

За останніми опитуваннями KANTAR, близько 25% користувачів називають простоту реєстрації одним із ключових критеріїв вибору платформи. Щобільше, 46% споживачів стикалися з різними проблемами під час верифікації.

Ми хочемо, щоб оператори азартних ігор отримали доступ до інструменту BankID. Галузі цей інструмент може надати НБУ. Можливість використовувати і "Дію", і BankID створила б додаткову альтернативу для користувачів та зменшила б відтік гравців до нелегального сегмента. Це також пришвидшило б реєстрацію.

Ми переконані, що надання доступу до BankID допомогло б скоротити частку тіньового ринку та збільшити доходи бюджету. Ми намагаємося переконати в цьому НБУ. Рішення поки що немає. Банківська система хоче більшої прозорості операторів. Має змінитися система корпоративного управління. Ми продовжимо цей непростий діалог.

Про ДСОМ та державну політику

Підсумуймо. Оператори ринку, з якими ми поспілкувалися, кажуть, що зараз основний акцент регулювання робиться на додаткових обмеженнях для легального ринку, а не на боротьбі з нелегальним. Це так?

— Усе правильно.

Рано чи пізно буде запущено ДСОМ. Чи може ДСОМ взагалі перетворитися на інструмент тиску на легальних операторів?

— Я так не вважаю. Але будь-яке технічне рішення держави не повинно блокувати бізнес-процеси або створювати додаткові труднощі для легального ринку. Це — головне.

По-друге, якщо компанія працює легально та чесно сплачує податки, вона не матиме проблем через впровадження ДСОМ.

Наші члени — це легальні оператори, які працюють відкрито та чесно сплачують податки.

Що, на вашу думку, має бути головним завданням регулятора?

— Регулятор має забезпечити належний баланс між трьома сторонами: державою, гравцями та легальним бізнесом.

Легальний бізнес повинен мати можливість отримати ліцензію та працювати у зрозумілому правовому середовищі.

Контроль за операторами азартних ігор не повинен перетворюватися на гонитву за штрафами або показовою статистикою. З іншого боку, не повинно бути й надмірної лібералізації, яка може призвести до зростання соціальних ризиків. Гравці мають бути захищені. Саме пошук цього балансу, а також порівняння українського ринку з європейськими практиками дозволять побудувати ефективну модель регулювання та забезпечити стабільні податкові надходження.

Стратегічний пріоритет для мене зрозумілий — збільшення частки легального ринку.

Але, на жаль, сьогодні тінізація галузі продовжується. Тінь — це спільна проблема і легального бізнесу, і держави. Але ми від нашого головного пріоритету не відступимо. Боротьба з чорним ринком є і буде ключовою темою нашого діалогу з державою. Чи буде спротив? Буде. Ми до цього готові. Сподіваюся, що ринок обсягом 62 млрд грн ми не віддамо без бою. Саме на цьому потрібно концентруватися. Для будь-якого чиновника удавати, що чорний ринок — це не його проблема, непатріотично. Армія і держава сьогодні потребує фінансування.

Другий напрям роботи регулятора — грамотне та збалансоване регулювання легальних операторів. Державі важливо не перетиснути регулюванням легальний бізнес, не змусити його піти в тінь і не створити умов для подальшого зростання нелегального сегмента.