Мільйони на пам’яті полеглих: гроші на меморіалі в Затуриному розікрали, а тепер хочуть почати все заново

Подробиці гучного корупційного скандалу на Полтавщині

Військовий меморіал у Затуриному мав стати місцем, де Полтава вшановуватиме своїх загиблих захисників. Натомість його створення ризикує увійти в історію як один із найцинічніших корупційних скандалів воєнного часу.

За чотири роки навколо меморіалу встигли з'явитися дивні тендери без конкуренції, багаторазові переробки проєкту, кримінальні справи, обшуки та підозри у завищенні цін на пам'ятники майже вдвічі.

Тепер влада фактично запускає створення меморіалу заново. Але питання залишаються: хто саме заробляв на пам’яті полеглих і чому цього ніхто не помічав роками?

"Телеграф" розповідає про деталі справи, де проєкт, що мав стати взірцем абсолютної прозорості, перетворився на чергову цинічну оборудку за межею людської гідності.

Запізніла прозорість

У червні 2026 року Полтавська міськрада заявила про створення робочої групи, яка має підготувати та провести відкритий архітектурний конкурс для створення військового меморіалу на цвинтарі в Затуриному. Проведення конкурсу, по суті, означає повний перезапуск проєкту, який реалізується вже 4 роки та на який вже було витрачено десятки мільйонів гривень.

Кладовище в Затуриному ще у квітні 2022 року було обрано Полтавською міськрадою для облаштування там секторів почесних поховань загиблих захисників. Рішення було прийнято, оскільки на Центральному кладовищі Полтави було недостатньо місць.

Тендери на створення меморіалу тоді провели досить формально, та ще й не проконтролювали виконання робіт. У результаті підрядник, схоже, виявився недоброчесним, а відсутність прозорості призвела, за версією правоохоронців, до цинічної розтрати і масштабних збитків бюджету. Саме тому сьогодні полтавській владі і доводиться рятувати ситуацію за допомогою конкурсу. Ось як усе це відбувалося.

Зростаючі апетити готових освоїти "меморіальні гроші"

Проєкт зовнішнього вигляду меморіалу у Затуриному почали розробляти за пів року після погодження місця. У вересні 2022 року відповідальне за будівництво меморіалу КП "Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування" (КП "Спецкомбінат ПРО") провело конкурс за спрощеною процедурою на виготовлення проєктно-кошторисної документації меморіалу.

Переможцем стала місцева полтавська архітектурна фірма ВКК "Арія". Вона виявилася єдиним учасником і взялася розробити проєкт за 260 тисяч гривень.

Та пізніше виявилося, що чи то замовники, чи то виконавці суттєво прорахувалися, не взявши до уваги перспективи зростання меморіалу, а також побажання родичів полеглих. У результаті проєкт довелося багато разів коригувати, витрачаючи лише на документацію додаткові сотні тисяч гривень.

Попри очевидні проблеми на етапі затвердження проєкту меморіалу, у серпні КП "Спецкомбінат ПРО" вирішило почати його облаштування. Вже 11 вересня було підписано договір з ТОВ "Грандбуд+" вартістю 18,758 млн грн. Ця фірма зі статутним капіталом усього в 500 гривень і створена лише у жовтні 2022 року, виявилася єдиним учасником закупівлі. Втім, її власник і директор — Олександр Артемов – як ФОП до цього вже освоїв близько двох десятків мільйонів гривень на інших полтавських тендерах.

За рік виявилося, що запланованих майже 19 млн грн на облаштування меморіалу не вистачає. Тож у серпні 2024 року було оголошено новий тендер – тепер уже вартістю 127,3 млн грн. Замовником цього разу виступило Управління ЖКГ виконкому Полтавської міськради. При цьому підрядник за результатами нового конкурсу лишився той самий — ТОВ "Грандбуд+" Артемова.

Ці кошти мали піти на облаштування ще 377 меморіальних споруд. Левову частку грошей – 116 млн грн — мали заплатити за граніт, з якого виготовляли пам’ятники.

Як помітили, що з вартістю меморіалу щось не в порядку

У липні 2024 року, тобто вже після проведення другого конкурсу, у Полтаві вперше помітили, що з ціною пам’ятників щось явно не те. На засіданні робочої групи при Полтавській ОВА звернули увагу, що пам’ятники на Алеї Героїв в Полтаві (а вони за всіма параметрами аналогічні тим, що мали споруджуватися і в Затурині) коштують понад 300 тис. грн, у той час, як у Нікополі схожі споруди вартували близько 200 тис. грн.

Відтак керівництво ПОВА запропонувало, аби Держаудитслужба та Нацпол перевірили відповідність закупівель.

Вже у лютому 2025 року з’явилися "перші ластівки" таких перевірок — на території КП "Спецкомбінат ПРО" правоохоронцями було проведено обшуки. У серпні 2025 року було оголошено перші підозри – керівнику КП "Спецкомбінат ПРО" та директору підрядника — ТОВ "Грандбуд+" Олександру Артемову.

У грудні 2025 року було проведено слідчі дії й у Полтавському УЖКГ, а в лютому 2026-го список фігурантів справи ще розширився. Зокрема, серед підозрюваних опинилися Максим Крисько, колишній посадовець обласної ДАБІ й директор представництва ТОВ "УКРЕКСПЕРТИЗА ГРУП", та Ілля Латкін, власник підприємства із виробництва бетону ТОВ "ПРОММАШ-ІНЖИНІРИНГ", а також низка інших осіб.

На масштабні слідчі дій зрештою змушені були відреагувати й у Полтавській міськраді. Виконувачці обов’язків міського голови Катериній Ямщиковій довелося виходити на брифінг і виправдовуватися, що всі роботи щодо облаштування меморіалу в Затуриному зупинено, оскільки підрядник опинився під підозрою.

Як заробляли на пам’яті загиблих

Схема, за якою, за версією слідства, розкрадалися гроші, виділені на меморіал, виглядає верхом цинізму. Адже мова йде не про помилку в кошторисі чи здорожчання матеріалів через війну. Правоохоронці вважають, що окремі учасники проєкту від самого початку розраховували заробити саме на пам'яті загиблих.

За даними правоохоронців, схема була наступною: спершу потрібно було забезпечити перемогу "Грандбуд+" у тендері, а потім переконати всіх, що надгробки, плитка та інші матеріали коштують значно дорожче, ніж насправді.

Ключову роль у цьому, за матеріалами справи, відігравали Артемов та Крисько. Останній, використовуючи свої зв'язки серед проєктувальників, нібито домагався внесення до проєктно-кошторисної документації завідомо завищених цін на матеріали.

У результаті, як стверджує слідство, вартість деяких позицій, які потім вказувала у документації компанія Артемова, зростала ледь не вдвічі.

Наприклад, бетонну плитку "колормікс" у документах оцінили по 809 гривень за квадратний метр, хоча її середня ринкова ціна становила близько 527 гривень. Але справжній рекорд, якщо вірити правоохоронцям, поставили на могилах полеглих.

Так зване "місце персонального захоронення воїна" — комплект із гранітного цоколю, двох плит, лавки, лампадки, прапора та монтажу — у кошторисі коштувало понад 207 тисяч гривень за одиницю. Водночас середня ринкова вартість аналогічного комплекту становила менш як 96 тисяч гривень.

Пояснити таку різницю випадковістю було б складно. Тому, як стверджують слідчі, для обґрунтування завищених цін залучили підконтрольні підприємства. Зокрема, ТОВ "ПРОММАШ-ІНЖИНІРИНГ", власником якого є Ілля Латкін. За версією правоохоронців, компанія постачала "Грандбуд+" тротуарну плитку за цінами, значно вищими від власних прайсів та тих, за якими продавала аналогічну продукцію іншим покупцям.

Усе це, на думку слідства, було потрібно лише для одного — створити видимість законності й пояснити, чому меморіал для загиблих героїв раптом став коштувати набагато дорожче, ніж мав би.

Ціна такого "пояснення", за підрахунками Офісу генерального прокурора, склала понад 15 мільйонів гривень. І заплатили її полтавські платники податків. А серед них — і родини тих, чию пам'ять, схоже, хтось вирішив перетворити на черговий бізнес-проєкт.

Добре, що на будівництво меморіалу поки було використано не всі 146 з гаком мільйонів гривень (нагадаємо, тендер "Спецкомбінат ПРО" передбачав 18,7 млн, а тендер УДКГ — 127,3 млн грн), а лише близько 40 мільйонів. Інакше збитки могли бути ще пропорційно більшими за 15 мільйонів. Окрім того, за даними прокуратури, вже вдалося повернути близько 12 млн грн в межах цивільного позову.

Хто лишився "за дужками"

Наразі обвинувачуваних у справі шестеро. Щодо них вже підготовлено і передано до суду обвинувальний акт. Олександру Артемову висунуто обвинувачення в привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службовому підробленні (ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України). Інші учасники, зокрема Максим Крисько та Ілля Латкін, обвинувачуються у пособництві в привласненні коштів (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України).

У справі проходять також троє підприємців — Олександр Педоренко, Олександр Молько та Сергій Григоренко, які, за версією слідства, забезпечували документальне прикриття схеми — малювали потрібні ціни. Їм також інкримінують пособництво в привласненні коштів.

Зрозуміло, що подібну оборудку на мільйони дуже важко було б провернути без міцного "даху" в коридорах полтавської влади. Тож місцеві журналісти з видання "Полтавщина" намагалися вирахувати, хто ще може бути до неї причетний.

З цього погляду їх дуже зацікавили ті, хто після висунення підозр і арешту фігурантів вносив за них заставу. Виявилося, що щодо двох з них – Максима Криська та Іллі Латкіна — гроші виділила компанія, пов’язана з підприємцем Володимиром Сергієнком. Його, за даними журналістів, вважають пов’язаним з партією "За майбутнє", до сфери інтересів якої нібито відносяться ритуальні послуги в місті.

Непомітний батько голови Полтавської міськради

Інший момент – а хто ж саме мав верифікувати ті самі акти, у яких були вказані завищені ціни? Якщо по угоді "Спецкомбінат ПРО" все списали на директора підприємства Рамазі Заркуа (якому потім інкримінували службову недбалість), то з Управлінням ЖКГ виконкому Полтавської міськради історія цікавіша.

Згідно з офіційними документами, відповідальним за "технічний нагляд, що пов'язаний з проєктною документацією" мав бути начальник відділу — інженер з технічного нагляду відділу технагляду з благоустрою та капітального ремонту житлового фонду УЖКГ Леонід Бабіч.

Іронія в тому, що він, за даними журналістів "Полтавщини", є батьком… Катерини Ямщикової. Тієї самої, яка сьогодні очолює Полтавську міськраду. А ще раніше він працював керівником ТОВ ВКК "Арія", з якого, нагадаємо, і починалася вся реалізація проєкту меморіалу в Затуриному.

Тобто виходить, що всі ці схеми мав ще на етапі тендеру відловити і припинити чиновник, який є родичем очільниці міста. Але чомусь не виявив і не припинив. Цікаве "співпадіння", чи не так.

Що далі

Наразі, як вже згадувалося, міська влада затвердила склад комісії, яка має підготувати та провести відкритий архітектурний конкурс щодо меморіалу в Затуриному. Це, ймовірно, потягне за собою відбір нових підрядників – і з підготовки нового проєкту меморіалу, і потім, власне, виконавців робіт.

А тим часом у проєкту є інша проблема. Не менш суттєва за корупційний скандал. Річ у тому, що у березні 2025 року виконком Полтавської міськради ухвалив рішення щодо розширення цвинтаря для створення нових секторів почесних поховань. І оскільки місця на кладовищі було не так, щоб багато, дозволив зменшити санітарну зону.

Так от: місцеві мешканці звернулися до суду, і на початку червня справа дійшла вже до апеляційної інстанції. У результаті Другий апеляційний адмінсуд постановив скасувати рішення виконкому. Тобто тепер стоїть питання взагалі щодо законності реалізації проєкту у тих межах, які передбачала Полтавська міськрада. І влада має шукати інші шляхи, які б забезпечили можливість для розширення цвинтаря.

Як бачимо на прикладі Полтави повторюється історія, аналогічна тій, що відбувалася і навколо головного військового кладовища України – НВМК. Там також були "мутні" підрядники і рішення судів щодо неправомірності відведення землі. Поки що Мінветеранів, яке курує НВМК, "продавило" будівництво своїм авторитетом. Хоча якщо згодом почнуть аналізувати витрати, не виключено, що і там знайдеться чийсь цілком конкретний фінансовий "інтерес".

Все це говорить про те, що владі — як центральній, так і місцевій — давно варто було б упорядкувати процеси, пов’язані з вшануванням пам’яті загиблих захисників. Адже це зовсім не та сфера, де можна дозволити собі експерименти з непрозорими тендерами, "своїми" підрядниками чи сумнівними кошторисами. Бо коли мова йде про пам’ять тих, хто віддав життя за країну, будь-яка маніпуляція грошима перетворюється не просто на корупцію, а на моральне падіння.

Інше питання — у відповідальності. Так, ймовірно, будуть покарані ті, хто безпосередньо розробляв і втілював оборудки навколо меморіалу в Полтаві. Але відповідати, якщо не за кримінальними статтями, то політично, очевидно, мають і ті, хто роками не помічав усього цього непотребства. Адже контроль у цій справі належить до їхніх посадових обов’язків. А тим часом сотні родин полеглих полтавців чекають, коли їх рідні отримають свій останній прихисток…

"Телеграф" буде спостерігати, чим закінчиться справа навколо меморіалу в Затуриному. Не перемикайтесь.