Елітні авто, курортна нерухомість і "рибалка": нові деталі скандалу на Волинській митниці

На тлі розслідування масштабної схеми на Волинській митниці з використанням "сірих" сертифікатів EUR.1 випливають цікаві деталі життя окремих працівників. Перед звільненням вони раптом позбавляються майна в той час, як члени родини за останні роки значно збільшили свої статки.

"Телеграф" розповідає про одного з колишніх митників — працівника пункту пропуску, через який завозили авто з Європи за пільговими тарифами.

Раптове звільнення на піку кар’єри

Скандал навколо Волинської митниці вибухнув у лютому 2026 року. Тоді детективи НАБУ разом з силовиками провели масштабні обшуки у Луцьку та області та виявили "чорну касу" з 870 тис. доларів. Назбирали таку суму учасники схеми (а до оборудки, на думку слідства, могли бути дотичні як місцеві брокери, так і митники) за кілька місяців.

В той час як тільки на використанні підроблених сертифікатів EUR.1 бюджет міг недоотримати сотню мільйонів гривень.

Проблему обговорювали на засіданні ТСК Верховної Ради, проте начальник Волинської митниці Дмитро Стасенко (призначений на посаду 7 лютого 2025 року, а до того два місяці був в.о.) наголошував: нічого про т. зв. бек-офіс не знав. Фактично він переводив стрілки на бізнес, адже звертав увагу депутатів на те, що готівку знайшли в офісах приватних фірм, натомість говорив про успіхи митників у боротьбі з порушниками.

Тоді й стало відомо: двоє з трьох митників, які могли бути дотичні до махінацій, тихо відійшли від справ. Один – звільнився за власним бажанням, інший — став багатодітним батьком і оформив відпустку по догляду за дитиною.

Як дізнався "Телеграф" з власних джерел, на тлі цього гучного корупційного скандалу свою посаду несподівано залишив 38-річний Сергій Панчук. Ще на початку року він працював заступником начальника відділу Волинської митниці, а вже 10 лютого розмістив на сайті НАЗК декларацію перед звільненням. Ми не пов’язуємо цей крок напряму з кримінальним провадженням, але подібний збіг у часі змусив нас уважніше придивитися до офіційних статків експосадовця.

Отже, з останнього звіту випливає: перед тим як піти зі служби, Сергій Панчук мав у готівці 3 млн грн та 40 тис. доларів США. Натомість, за даними реєстрів, у колишнього митника немає ані машини, ані нерухомості.

Що виглядає дивно, адже у декларації 2025 року митник вказав, що йому належить великий будинок у Зміїнці (234,3 кв. м) та 10 соток землі. Ще кілька років до того ця нерухомість була в користуванні у родини Панчука (на той момент належала Наталії Левосюк, що має з Панчуком однакове по батькові). Чому згодом майно "випарувалось" з документів, залишається загадкою.

Така сама історія і з автопарком, адже в попередні роки тепер вже колишній посадовець активно змінював машини.

• У 2021 році, за даними декларацій, Панчук придбав BMW 520 за 535 тис. грн, у 2023-му ця автівка у звітах не згадувалась. Проте митник декларував 2 млн грн від продажу рухомого майна.
• У 2024 році Панчук мав Volkswagen Passat за 437 тис. грн та Audi A6 за 968,1 тис. грн, а у вересні 2025-го в декларації повідомив про отримання 1,9 млн грн від реалізації автівок.

У червні 2024 року Сергія Панчука зупиняли на трасі М07 (Київ — Ягодин) за кермом електромобіля XPENG. Поліція склала протокол за керування у стані алкогольного сп'яніння, у березні 2025 Любомльський райсуд навіть оштрафував митника на 17 тис. грн та позбавив водійських прав на рік. Проте за кілька місяців Панчук оскаржив це рішення, "зігравши" на тому, що поліція не надала сертифікат на "драгер". Справу закрили за відсутності складу правопорушення.

Цікаво, що автівка XPENG, ціна на яку стартує від 26 тис. доларів, ніколи не фігурувала у деклараціях митника. Як вдалось з'ясувати, її в березні 2023 року придбала мати посадовця – Лариса Панчук, що має ФОП з роздрібної торгівлі одягом і купу торгових площ у ТЦ Луцька.

Крім того, дружина митника – Інна – придбала у 2025 році Audi e-tron за 725,6 тис. грн. У батька Ігоря Панчука у травні того ж року з'явився електромобіль KIA EV6, а у січні 2026 – KIA EV9.

Мільйони дружини та майно на курорті

Аналіз статків родини Панчуків свідчить: якщо Сергій на державній службі отримував стабільну зарплату, то заробітки дружини на інтернет-торгівлі стрімко пішли вгору. Ще у 2023 році вона заробила скромні 104 тис. грн, в той час як у 2024-му – 5,5 млн грн, у 2025-му – 6,5 млн грн. Такий злет бізнесу, як і придбання нерухомості, дивним чином збігається з періодом корупційної схеми на митниці.

Наприклад, у травні 2024 році Інна Панчук купує два будинки – площею 90,6 та 122,2 кв. метра та земельну ділянку (площею 0,1004 га) на вул. 17 Вересня в селі Мельники.

В пішій доступності – озеро Пісочне – друге за популярністю місце на Волині після Світязя. Загалом ця нерухомість коштувала дружині митника майже 2 млн грн: 1,2 млн грн вона сплатила за землю, 512, 2 тис. та 257 тис. грн – за житло.

В цьому ж населеному пункті й на тій же самій вулиці дружині митника належить і частка у великій будівлі на 830,9 кв. м. Історія нерухомості тягнеться з 2012 року. У документах на право власності фігурував батько Інни – Володимир Ліщина – та інші особи, які, цілком ймовірно, будували цей об’єкт "у складчину" під здачу. А у вересні 2025 року Шацький районний суд ухвалив рішення про т. зв. "виділ у натурі" маєтку. Простими словами – велику будівлю офіційно розділили на незалежні приватні блоки. Кожній частині з власним входом, опаленням та електропостачанням площею приблизно 102 кв. м привласнили окрему поштову адресу та реєстраційний номер у держреєстрі.

У власність до Інни Панчук один такий "шматок" нерухомості на місцевому курорті потрапляє у грудні 2025. Вона його отримує у спадок, а двома іншими власниками у декларації чоловіка вказаний брат Інни – Роман Ліщина, а також Юрій Шлюєв. Також брат і сестра успадкували шість земельних ділянок на двох площею від 381 кв м до 2 гектарів. Ірині Панчук до того ж дісталась половина будинку у селі Чаруків, три квартири у Луцьку (площею 53,9, 56,8 та 87,9 кв м) та автомобіль Lexus ES 300 H.

"Телеграф" звернувся до Сергія Панчука із проханням прокоментувати причини свого звільнення та можливу причетність до схем на Волинській митниці, а також походження майна. Але на момент виходу матеріалу відповіді ми не отримали.

Хто організатор і як шифрувались фігуранти

Поки у гучній справі ще не оголошені підозри і триває слідство, нагадаємо, що за схему викрили правоохоронці. На думку слідства, на чолі корупційної піраміди стояло керівництво Волинської митниці, яке долучило до реалізації схеми підлеглих та посередників. Ролі, як випливає з ухвали Вищого антикорупційного суду, були розподілені таким чином:

• старший держінспектор відділу митного оформлення №2 МП "Луцьк" щомісячно повідомляв посередників, скільки коштів вони мають зібрати з підприємців-імпортерів;
• заступник начальника відділу митного оформлення №3 МП "Луцьк" зустрічався з посередниками та отримував від них "данину", а зберігав в кабінетах №47-48 адмінбудівлі митниці;
• приймав ці кошти заступник керівника Волинської митниці.

"Чорною бухгалтерією" та координацією фінансових потоків, на думку слідства, займався один з місцевих брокерів. Загалом в судових документах згадуються вісім компаній, які користувались преференціями:

• "Іксвест",
• "Смартброк",
• "Сітіавто",
• "Авто-маркет плюс",
• "Лакі-брок",
• "Індевор+",
• "Катран+",
• "ТТТ Груп".

Всі вони (за винятком "ТТТ Груп") зареєстровані на Волині – у Луцьку або селах Струмівка та Липини, проте в різні роки – від 2018-го до 2023-го — та належать різним людям.

Цікавий нюанс: коли до компаній завітали силовики, господарі намагались "зачистити сліди". Один з бізнесменів прямо під час слідчих дій скинув свій iPhone 16 Pro Max до заводських налаштувань, інша учасниця видалила останні файли. Проте, як зазначено в матеріалах розслідування, криміналістам дещо вдалось знайти, а саме — фото таблиць розрахунків та чати у WhatsApp, де обговорювався процес ввезення авто. Слідство припускає, що учасники схеми використовували слово "рибалка" як ймовірний код для позначення винагороди для тих, хто закривав очі на "сірі" сертифікати тощо.

Перевзулись на ходу та підвищили ставки

Схема "заробітку" на ввезенні авто, на думку слідства, працювала у два етапи. Спочатку фірми-імпортери масово подавали підроблені європейські сертифікати EUR.1, які їм продавали посередники. Завдяки цьому ставка складала не 10%, а пільгові 1,8%. Якщо в Україну завозили вживане авто з Європи з митною вартістю 15 тис. євро, то замість 1 500 євро брокер платив лише 270, тобто економив 1 230 євро. При цьому за "сірий" сертифікат посередникам платили фіксовану таксу – 200 доларів. Через такі махінації тільки за перші п’ять місяців 2024 року на оформленні 1916 авто бюджет недоотримав понад 105 млн грн.

З 1 вересня 2024 року цю схему поставили на стоп та переключились на штучне заниження митної вартості на машини. Розцінки за оформлення одного авто тепер становили від 200 до 500 доларів. За шість місяців згадані фірми завезли та розмитнили понад 1800 авто. Як порахували силовики, це приносило працівникам Волинської митниці не менш як 100 тис. доларів щомісячно.

Розслідування у цій справі ведеться за ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) та ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України.

Як повідомляв "Телеграф", кілька років тому на Волинський митниці вже мав місце скандал з "чорною касою". Проте cправа "розсипалась", а фігурант повернувся на роботу.