"Полтавський шлагбаум": як дорожні підряди перетворилися на багатомільйонну схему

Розповідаємо про можливих учасників регіональних корупційних процесів

Скандали державного масштабу на кшталт "Міндічгейту" часто мають регіональні віддзеркалення. І справа про можливий "полтавський шлагбаум" на дорожніх підрядах, схоже, може виявитися одним із таких кейсів.

На початку квітня правоохоронці завітали з обшуками та "співбесідами" до низки полтавських чиновників і депутатів. Як пишуть місцеві медіа, за версією слідства, на регіональному полтавському рівні могла діяти схема, подібна до тих, що фігурують у гучних розслідуваннях навколо "Енергоатому" та справи "Мідас" — із вибудуваним механізмом системних багаторічних відкатів на бюджетних коштах.

У повідомленнях про обшуки згадуються прізвища керівника полтавського УЖКГ та заступника міського голови Тараса Панасенка, а також місцевих депутатів Юрія Бражника, Євгена Диканя та Олексія Чепурка.

"Телеграф" зібрав, що відомо про цей регіональний скандал.

Чому НАБУ прийшло до міськради

Полтавщина, за офіційною статистикою прокуратури, входить до шістки регіонів України з найбільшою кількістю викритих організованих злочинних груп. Лише у 2025 році тут зафіксували 25 таких угруповань — і це один із найвищих показників у країні, що формує для області доволі промовистий кримінальний "бекграунд".

Не виключено, що розслідування діяльності одного з таких угруповань і привело детективів НАБУ до Полтавської міськради, де, за повідомленнями місцевих медіа, 3 квітня відбулася серія обшуків у місцевих чиновників та депутатів. У центрі подій опинилися заступник міського голови з питань ЖКГ та керівник управління ЖКГ Тарас Панасенко, у якого, як пишуть журналісти, НАБУ вилучили мобільний телефон.

Далі коло спілкування правоохоронців, схоже, розширилося: "бесіди" відбулися з депутатами міськради Юрієм Бражником ("Слуга народу") і Євгеном Диканем ("За Майбутнє"), депутатом облради Олексієм Чепурком ("Рідне місто"). Також згадувалося прізвище колишнього мера Полтави Олександра Мамая, хоча він цю інформацію журналістам відмовився коментувати.

У пресслужбі Полтавської міськради згодом підтвердили факт обшуків, заявивши, що "співпрацюють зі слідством". А один із фігурантів – Юрій Бражник, наголосив, що мова поки що йде виключно про "слідчі дії".

У межах якого саме кримінального провадження проводилися обшуки та "співбесіди", у НАБУ місцевим ЗМІ коментувати відмовилися. Водночас згодом стало відомо, що слідчі дії найімовірніше відбувалися у межах кримінального провадження НАБУ, пов’язаного з схемами розтрати бюджетних коштів під час підрядів на будівництво доріг у 2025 році.

"Десятина" на дорогах — хто, кому і куди платить

Картину слідства частково розкрили матеріали суду, які опинилися у розпорядженні місцевих журналістів. Як пише видання "Полтавщина", яке посилається на ухвалу ВАКС від березня 2026 року, наразі слідство у межах кримінального провадження досліджує можливу схему системного збору "відкатів". Мова йде про "шлагбаум" на рівні 10% від вартості дорожніх підрядів.

Йдеться, зокрема, про те, що минулого року Управління ЖКГ Полтавської міськради уклало низку договорів на ремонт вулично-дорожньої мережі та прибудинкових територій на десятки мільйонів гривень. Серед ключових підрядників, що фігурують у матеріалах кримінальної справи, видання згадує компанії:

• ТОВ "ТРАНСДОРКОМ",
• ТОВ "БУДІВЕЛЬНИК 2016",
• ТОВ "ДРСУ ПОЛТАВА",
• ПП "БО Райагробуд",
• ПП "ІВЦ Вектор"

Ну і, звичайно ж, управління житлово-комунального господарства Полтавської міської ради, як головного розпорядника коштів.

Гроші з підрядників чиновники та депутати, нібито, вимагали за безперешкодне підписання актів виконаних робіт та вчасну оплату з бюджету. Загальна сума підрядів, про яку може йти мова, щонайменше 269 млн грн, відтак ймовірна сума відкатів, що могла осідати на "шлагбаумі" посадовців – близько 26,9 млн грн.

Щодо підстав обшуків в межах цієї справи, то, за даними видання, ними, нібито стали результати аудіоконтролю (прослуховування) телефонів її фігурантів.

"Телеграф" знайшов у судових реєстрах справи-близнюки нинішнього скандалу

"Телеграф" своєю чергою знайшов у судових реєстрах "попередницю" цієї кримінальної історії. Мова про аналогічне кримінальне провадження №12024170000000672, яке розпочалося у серпні 2024 року, і в якому також згадується міське управління ЖКГ та частина із згаданих фірм. Справу тоді вело слідче управління Нацполіції Полтавської області, а розглядав Шевченківський районний суд міста Полтави.

Згідно з ухвалою слідчого судді від 24 листопада 2025 року, у справі тоді перевірялося можливе завищення компаніями ТОВ "ТРАНСДОРКОМ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНИК 2016", ТОВ "ДРСУ ПОЛТАВА" вартості матеріалів, техніки та робіт у цих контрактах у порівнянні з ринковими показниками. Саме різниця між реальною та договірною ціною, за версією слідства, могла формувати "надлишкову маржу", яка надалі розподілялася між учасниками процесу.

У документах суду детально наведені приклади потенційних переплат: зокрема, на експлуатації дорожньої техніки, асфальтобетонних сумішах та щебенево-піщаних матеріалах.

"Вказане може свідчити про завищення вартості матеріалів і робіт з метою подальшого розподілу різниці між реальною та номінальною вартістю між службовими особами замовника та контрагента. Унаслідок реалізації зазначеної схеми кошти місцевого бюджету систематично привласнюються, обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають даним, відображеним у фінансових документах, а контроль із боку замовника має формальний характер", — йдеться у тексті судової ухвали.

Окрім того, станом на квітень 2026 року у матеріалах судових реєстрів фігурують й інші кримінальні справи, що стосуються управління ЖКГ Полтавської міськради.

Так, з матеріалів кримінального провадження №42025172060000111, розпочатого у жовтні 2025 року, відомо про можливу змову начальника управління з приватною фірмою з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами в ході виконання ремонтних робіт тротуарної плитки. Аналіз зазначених у матеріалах кримінальної справи договорів вказує, що у справі фігурує ТОВ "Марк Строй".

Хто вони — потенційні фігуранти кримінальних проваджень

Тарас Панасенко, який згадується в усіх трьох вищенаведених кримінальних провадженнях, розпочинав кар’єру у мережі "ТехноХаус" у Дніпрі, спершу як продавець, потім як директор підприємства. Згодом був керівником та засновником компанії ТОВ "ОВК Ресурс" (каналізація та водопостачання), після чого перекваліфікувався у комунальники.

З 2016 по 2019 рік завідував КП "Дніпродзержинський спецкомбінат", у м. Кам’янському Дніпропетровської області, яке опікувалося місцевими кладовищами. Згодом був заступником департаменту ЖКГ у Кам’янській міськраді та очолював місцеве КП "Добробут". У 2023 році перебрався до Полтави, щоб очолити місцеве управління ЖКГ. З 1 жовтня 2025 року його призначено заступником міського голови.

Юрій Бражник відомий як голова місцевого осередку "Слуги народу" та соратник теперішнього секретаря міськради Катерини Ямщикової (фактичної т.в.о міського голови після відсторонення у 2023 році за корупцію ексмера Олександра Мамая). Бражника місцеві ЗМІ називають неофіційним куратором полтавської сфери ЖКГ, ба більше, сам він нещодавно на брифінгу підтвердив, що серед місцевих депутатів існує поняття "кураторства".

У декларації Юрія Бражника за 2025 рік є цікава деталь. І це зовсім не отримані ним 3,18 млн грн доходів від підприємницької діяльності (зрештою, депутатам місцевих рад не заборонено займатися бізнесом). Йдеться про 192 тис. виплачені йому у звітному році таким собі ТОВ "ШПУ ГІРНИК". Ця компанія зареєстрована у Павлограді Дніпропетровської області, і Бражник, нібито працював там віддалено.

Але навіщо підприємцю, куратору цілої "хлібної" сфери може бути потрібна така робота? Відповідь може критися у матеріалах кримінального провадження щодо згаданого ТОВ "ШПУ ГІРНИК". У ході розслідування та проведення негласних слідчих дій поліцейські натрапили на цікаві дані: виявляється, керівництво цієї компанії, що, як випливає із матеріалів справи, входить до списку "критичних" підприємств, може бути причетним до фіктивного бронювання.

Що стосується ще одного ймовірного фігуранта, депутата Полтавської міськради Євгена Диканя, то до обшуків йому не звикати. Одна з найгучніших історій – тогорічна підозра у переплаті щонайменше 9 мільйонів гривень на закупівлі Полтавською мерією БПЛА для військових. У жовтні минулого року він затримувався БЕБ, але в ході затримання знепритомнів, після чого його відвезли в лікарню.

Також Дикань ще з 2021 року фігурує у справі щодо можливого вимагання хабаря з місцевого бізнесмена. СБУ тоді навіть заявляло про існування аудіо- та відеодоказів — на записах Дикань, нібито, пояснював, як за його вказівками створюються штучні перешкоди для підприємців та дані про отримання неправомірної вигоди.

Що стосується депутата полтавської облради Олексія Чепурка, у якого, ймовірно також проходили обшуки, то він, ще бувши у 2017 році заступником мера Полтави, вразив своїм "аскетизмом". Як писало bihus.info, Чепурко зазначив у декларації, що не володіє жодним житлом, переписав бізнес на колишню дружину, а власний дорогий "Лексус" продав усього за 149 тисяч гривень. З цього приводу поліція навіть відкривала кримінальне провадження.

Втім, зараз у депутата з декларуванням "усе у порядку" — на нього, дочку та дружину станом за 2025 рік записано по квартирі, у "рухомих засобах" — BMW X7 у нього та X5 у дружини. Щодо коштів, то депутат показав $160 тис. (120 тис. з яких позичених третій особі) та 900 тис. грн. У дружини – загалом $104 тис. та 460 тис. грн готівкою та на рахунках у банку.

Ну а про корупційні історії і не надто патріотичну позицію ексмера Полтави Олександра Мамая не знає хіба лінивий. У 2015 році Мамай утримався на сесії міськради під час визнання так званих "ЛДНР" терористичними організаціями. У 2021 році став героєм російської пропаганди за слова про "братовбивчу війну" в Україні. У березні 2023 року Мамай визнав свою провину та пішов на угоду зі слідством у справі про корупцію — мова йшла про фіктивне працевлаштування його хатніх господарок на комунальне підприємство. У результаті посадовець отримав покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати важливі посади на 1 рік, але був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Ще одна резонансна справа, яка стосується ексмера Полтави, – розголошення даних щодо дислокації військових ЗСУ. Засідання у цій справі регулярно переноситься, через відмову розглядати її суддями.

І от тепер, схоже, він може стати фігурантом чергової справи – розтрати на дорожніх підрядах. На перший погляд здається, яке відношення до цього може мати колишній міський голова?

Але, як виявилося, мінімум дві з компаній — фігурантів справи (ТОВ "ТРАНСДОРКОМ" та ТОВ "Будівельник 2016") можуть бути тісно пов’язані з ексмером. Керівник першої, Олексій Харченко, свого часу був фактично підлеглим Мамая, керуючи комунальним підприємством "Декоративні культури". До речі, місцеві ЗМІ зазначають, що, перебуваючи на посаді керівника КП, Харченко нібито був засуджений за розтрату майна підприємства, але пізніше його було амністовано.

Також відомо, що у 2015 році Харченко балотувався до міськради від партії "Совість України" Олександра Мамая.

Що стосується "Будівельник 2016", то колишнього співвласника компанії Григорія Хачатуряна взагалі вважають близьким другом Мамая. Той був частим гостем на сімейних подіях Хачатурянів, про що, зокрема, свідчать їхні численні спільні фото. Тому, напевно, немає нічого дивного, що саме цим фірмам вдавалося роками вигравати багатомільйонні тендери на ремонт полтавських доріг.

Як виявилося, у ТОВ "Будівельник 2016" та її власників теперішнє кримінальне провадження буде далеко не першим. Ще з 2016 року розслідувалося кримінальне провадження, де фігурувала ця компанія та все те ж Управління ЖКГ Полтавської міськради, щодо розтрати державних коштів в особливо великих розмірах. Співвласником компанії разом з Григорієм Хачатуряном тоді був Рубен Грогрян, засновник низки інших полтавських компаній, який, як писали місцеві ЗМІ, у 2012 році був засуджений на 2 роки за неправдиві відомості, а також привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, але отримав 1 рік умовно.

Наразі, за даними YouControl, ТОВ "Будівельник 2016" записане на полтавця Олександра Корнієнка.

Інші фірми, які є ймовірними фігурантами розслідування НАБУ, також мають цікавий бекграунд і цікавих власників. Наприклад, власник ПП "БО Райагробуд", яке регулярно виграє тендери на Полтавщині, Віктор Лєднік — батько колишнього очільника Кременчуцької ОВА, а нині заступника глобинського міського голови Олега Лєдніка. Як свідчать дані YouControl, за час існування компанія "освоїла" 140 млн державних коштів, частину — за неконкурентною процедурою.

Про Олега Лєдніка відомо, що незадовго до того, як його у квітні 2024-го було звільнено з посади голови Кременчуцької ОВА, обласна організація "Слуги народу" відкликала його повноваження як депутата Глобинської міськради за народною ініціативою. ЗМІ також писали, що під час одного з "антикорупційних" обшуків у Олега Лєдніка буцімто були виявлені російські облікові документи.

Своєю чергою про ПП "ІВЦ Вектор" ми нещодавно згадували в контексті розслідування мільйонних розкрадань навколо "Укргазвидобування". Нібито разом з ТОВ "Промін буд сервіс" підприємство було ланкою в ланцюжку закупівлі для "УГВ" товарів та послуг за завищеними цінами, у результаті чого кошти держкомпанії розподілялися між пов’язаними структурами, що, за версією БЕБ, могло використовуватися для формування фіктивного податкового кредиту та легалізації грошей із державних контрактів.

Згідно з даними YouControl, ПП "ІВЦ Вектор" записане на Олександра Криворучка з Київської області, але, як писали "Наші гроші", компанія є співзасновником столичного консорціуму "ОК", який цікавий тим, що мав у бенефіціарах Давіда Кізменка, батько якого за часів Януковича очолював Управління капітального будівництва Донецької ОДА, а з 2012 року був заступником мера Севастополя Володимира Яцуби.

Історія з "полтавським шлагбаумом" вкотре показує, що ринок бюджетних підрядів у регіонах роками залишається під контролем вузького кола політичних і господарських груп. Попри формальну зміну посадовців і гучні кримінальні провадження, схеми з розподілу мільйонних контрактів імовірно продовжують працювати в тій самій конфігурації. А часом – з тими ж самими прізвищами.

У наступних публікаціях "Телеграф" розгляне інших можливих учасників схем та процесів на Полтавщині. Не перемикайтеся.