Фірма Дубового, що обслуговує українські АЕС, отримувала гроші від росіян і передавала їм інформацію – матеріали судової справи

Деякі учасники схеми отримали підозри у пособництві державі-агресору, але питання залишилися

У той час, коли Росія вбиває українців і нищить українську енергоструктуру знаходяться ті, хто, переступивши всі моральні межі, продовжує працювати на ворога і отримувати від нього гроші. Мова про підприємство КІЕП екснардепа Олександра Дубового, десятки фахівців якого, включно з керівником, як свідчать дані кримінального провадження, під час широкомасштабного вторгнення напряму працювали на російський "Росатом".

"Телеграф" розповідає деталі цієї історії. Деякі подробиці просто шокують.

КІЕП Дубового і секрети української атомки

Нещодавно "Телеграф" публікував статтю про АТ "КІЕП" (Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"), яке засвітилося у справі "Мідас". На "плівках Міндіча" підприємство, яке на 71% належить сім’ї екснардепа від "Батьківщини" Олександра Дубового, згадувалося, як база для операцій з виводом коштів на схемах у сфері наукової діяльності.

Учасник схеми на прізвисько Тенор (ідентифікований як Дмитро Басов, колишній виконавчий директор з безпеки ДП "НАЕК "Енергоатом". — Ред.) запропонував: по КІЕПу і науковій діяльності "ще одну окрему треба робити". Рокет (ідентифікований як Ігор Миронюк, поплічник колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. — Ред.) з пропозицією погодився.

У результаті КІЕП в останні роки став отримувати від "Енергоатому" багатомільйонні підряди. Тільки у 2025 році компанія "натендерила" на підрядах для атомної галузі порядку 187,2 млн грн. Остання закупівля в системі Prozorro датована 30 грудня 2025 року.

Та у цій статті справу "Мідас" і "атомні" тендери КІЕПу ми згадали лише як антураж: аби продемонструвати, що компанія мала безпосереднє відношення для надсекретної інформації, що стосується українських атомних об’єктів.

І от нещодавно виявилося, що, за даними правоохоронців, фахівці КІЕПу одночасно з проведенням робіт для секретних об’єктів критичної української енергоінфраструктури — паралельно працювали на росіян, передаючи "Росатому" різноманітну технічну документацію.

Як українські атомники опинилися в проєкті російської АЕС у Туреччині: фабула кримінальної справи

На подробиці цієї справи "Телеграф" натрапив, аналізуючи судові рішення, пов’язані з КІЕПом. В одному з них, що стосується кримінального провадження №22025000000000494, і викладена фабула шокуючої історії про зв’язки компанії Олександра Дубового з росіянами.

За версією слідства, історія цієї справи бере початок ще у травні 2010 року, коли між урядами РФ та Туреччини було укладено міждержавну угоду про співпрацю у сфері будівництва та експлуатації атомної електростанції "Аккую". Вже за кілька місяців, 13 грудня 2010 року, російський уряд створив у Туреччині спеціальну компанію — АТ "Аккую Нуклеар", дочірню структуру держкорпорації "Росатом". Саме вона стала власником майбутньої АЕС "Аккую" разом з усією виробленою електроенергією.

Генеральним проєктувальником об’єкта визначили московське АТ "Атоменергопроект", що також входить до орбіти "Росатома". Проєкт об’єднав цілу низку ключових структур російського ядерного сектору — від "Росенергоатома" і НІЦ "Курчатовський інститут" до "ТВЕЛ", "Росатом Сервісу", "Атомтехенерго" та ОКБ "Гідропрес". У такий спосіб, як зазначає слідство, будівництво турецької АЕС стало частиною великого експортного ядерного проєкту РФ.

Український слід: КІЕП і "експертна допомога"

За даними досудового розслідування, у 2023–2024 роках до цього російсько-турецького проєкту були залучені службові особи та працівники АТ "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (КІЕП). Слідство вважає, що вони, будучи висококваліфікованими фахівцями у сфері атомної енергетики, виконували експертні, проєктні та аналітичні роботи, результати яких передавали за грошову винагороду представникам "Аккую Нуклеар", дочірній компанії "Росатому".

Ці дії, за оцінкою слідства, цитуємо: "сприяли розвитку і збагаченню державної корпорації "Росатом", зокрема для забезпечення потреб військово-промислового комплексу держави-агресора, тобто вчинили умисні дії, спрямовані на завдання шкоди Україні шляхом підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора".

Саме тому події кваліфіковані за ч. 1 ст. 111-2 КК України — пособництво державі-агресору.

Робоча група і Telegram-координація

На початку 2023 року заступник начальника відділу головних інженерів проєкту №201 КІЕП та один з колишніх співробітників КІЕП, за версією слідства, створили неформальну робочу групу фахівців-атомників з числа переважно співробітників цієї компанії Дубового. Комунікація з російською стороною відбувалася через двох посередників, які передавали завдання та отримували результати робіт.

Для оперативної координації 19 жовтня 2023 року згаданий колишній співробітник КІЕП створив Telegram-групу, до якої увійшли:

• голова правління КІЕП (за даними YouControl, на той час і понині — Юрій Сапожников);
• заступник начальника головного технологічного відділу №203;
• заступник начальника відділу головних інженерів проєкту №201;
• один з колишніх співробітників Південноукраїнської АЕС;
• адміністратор (вже згаданий колишній співробітник КІЕП);
• а також двоє посередників.

Масове залучення українських спеціалістів до роботи на агресора

Через великий обсяг і стислі строки виконання робіт у період з жовтня 2023-го по лютий 2024 року організатори оборудки залучили десятки інших спеціалістів КІЕП. У матеріалах ухвали наведено докладний перелік — від директорів напрямів і начальників відділів до головних фахівців з ядерної, радіаційної, пожежної безпеки, вентиляції, сейсмостійкості, електротехнічних та автоматизованих систем. Всі ці люди, бувши фахівцями українського підприємства, по суті, працювали напряму на російський "Росатом".

Йшлося про перевірку працездатності програм, необхідних для введення АЕС "Аккую" в експлуатацію: пусконалагоджувальні роботи, охолодження, поводження з ядерними відходами, вентиляція, пожежна та радіаційна безпека тощо.

Кому передавали результати

Зібрані та узагальнені матеріали у 2023–2024 роках передавалися через посередників представникам російської сторони — керівництву АЕС "Аккую" та менеджерам структур "Росатом Сервісу" і "Атомтехенерго", які працюють у Туреччині.

Обшуки і гроші

Окремий епізод справи стосується неназваного колишнього співробітника Південноукраїнської АЕС, який входив до робочої групи. За інформацією СБУ, саме за місцем його фактичного проживання могли зберігатися докази участі у схемі. 18 листопада 2025 року в його квартирі було проведено обшук. Слідчі вилучили:

• два мобільні телефони;
• системний блок персонального комп’ютера;
• грошові кошти:
• 32 620 доларів США;
• 6 615 євро.

Загалом — еквівалент десятків тисяч доларів готівкою.

Походження цих коштів, як зазначає прокурор, документально не підтверджене, що дає підстави вважати їх отриманими внаслідок протиправної діяльності. Уся вилучена техніка та гроші були визнані речовими доказами, а суд наклав на них арешт для збереження доказової бази у кримінальному провадженні.

Матеріали судової справи свідчать, що паралельно було арештоване майно (серед якого значні кошти) й інших учасників цієї схеми, а деякі з них отримали підозри за статтею "Пособництво державі-агресору" і були затримані.

Що відомо про КІЕП

Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (КІЕП) має майже сторічну історію. Його було створено у 1933 році, як проєктну контору у складі Південно-Східного відділення київського тресту "Теплоелектропроект".

Сьогодні компанія, у якій працює близько 500 людей, займається розробками в галузі проєктування і будівництва атомних і теплових електростанцій, а також в декількох суміжних галузях, що належать до експлуатації АЕС і ТЕС. Зокрема компанія бачить себе розробником будівництва 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС.

Головою правління КІЕП є Юрій Сапожников, той самий, який, фігурує у згаданій вище кримінальній справі, як один із учасників чату по передачі даних росіянам. Голова наглядової ради – Віталій Онищенко, який одночасно є представником акціонера "материнської" для КІЕП компанії екснардепа Олександра Дубового ПрАТ "Міжнародна енергетична компанія" ("МЕК").

Як показують реєстри, спершу КІЕП належав державі, а станом на 2016 рік — частково АТ "ГРУПА Е4", яка була прописана у Латвії (але насправді належала росіянам) та ФДМУ. У 2017 році в числі засновників був записаний лише ФДМУ, а в 2019 році серед бенефіціарів вперше з’явився Федір Дубовой, батько Олександра Дубового. Після цього серед засновників фігурували різні родичі Дубового.

Сам Олександр Дубовой, нагадаємо, відомий як політик та бізнесмен. Він був народним депутатом 6-го та 7-го скликань (другий раз від "Батьківщини"), та вважався наближеним до Олександра Турчинова. З ім’ям Дубового пов’язано чимало скандалів. Зокрема він фігурував у справі про махінації під час продажу одеського заводу "Краян", його ім’я згадувалося у контексті заворушень в Одесі в 2014 році. А "Телеграф" свого часу робив матеріал про елітну нерухомість в Києві, що належить родині Дубового.

А тепер найскандальніше

Найбільше, що не вкладається в голові в історії про співпрацю з росіянами, це те, що КІЕП, виявляється, зараз є не звичайною приватною фірмою, а частково… державною.

За даними YouControl, лише 71,05% відсотка компанії через ПрАТ "МЕК" належать Софії та Світлані Дубовим (відповідно, доньці та дружині Олександра Дубового). А ще 25% компанії перебуває у власності Держави Україна через Міністерство енергетики.

Тобто виходить, що компанія два роки працювала на ворога, а в Міненерго, якому вона частково належить, про це ні сном не духом. Можливо, беручи до уваги, хто в той час був керівником Міністерства енергетики (мова, звичайно ж, про Германа Галущенка) та регулярність "двушечки на Москву", яка, ймовірно, йшла до зрадника Андрія Деркача, в історії з КІЕП немає нічого дивного.

Але у будь-якому разі слід враховувати, що компанія розпоряджалася інформацією, від якої залежить безпека українських АЕС. Та одночасно мала прямий контакт з росіянами, зливаючи їм дані. У цьому контексті звичайне "пособництво агресору" може виявитися заслабким визначенням. Не виключено, що може затхнути навіть державною зрадою. І при цьому всьому, нагадаємо, КІЕП, наче нічого не сталося, продовжує брати участь у державних тендерах.

"Телеграф" обов’язково звернеться із запитом до Олександра Дубового, аби він пояснив дії посадових осіб компанії, що йому належить. Також редакція має намір надіслати запит до Міненерго, щоб там пояснили, як могла виникнути подібна ситуація, та, відповідно, до СБУ, аби встановити причетність до цієї історії самого Олександра Дубового. Про результати ми обов’язково повідомимо читачів. Не перемикайтеся.