Хто обдурив ЗСУ на мінах: "Телеграф" встановив фігурантів гучної оборонної оборудки на мільярди

Про яку саме компанію йдеться і хто є її власником

Матеріали судового рішення, яке розкриває деталі масштабної оборонної афери часів війни, знайшов "Телеграф". Мова про постачання для ЗСУ непридатних мін, зниклі багатомільйонні аванси та, попередньо, майже 3 мільярди гривень збитків державі.

Виявилося, що за оборудками стоїть комерційна компанія з досить скандальним власником. Розповідаємо, хто саме був причетний до кримінальної схеми.

Про що заявили генпрокурор і ДБР

9 січня 2026 року генеральний прокурор Руслан Кравченко і Державне бюро розслідувань публічно повідомили про викриття масштабної злочинної схеми у сфері оборонних закупівель. За їхніми словами, держава уклала з комерційною компанією п’ять великих контрактів на постачання Силам Оборони різних типів протипіхотних та протитанкових мін на понад 10 млрд грн. Але замість боєздатної продукції отримала небезпечний брак. При цьому значна частина бюджетних коштів була ще й привласнена.

У заяві йшлося про майже 3 млрд грн збитків, з яких понад 2,4 млрд грн — зникла передоплата, а ще 571 млн грн — вартість неякісних мін, що не відповідали технічним умовам або не детонували.

Прізвища причетних осіб та назви фірм — учасниць схеми публічно не називали. Водночас "Телеграф", проаналізувавши матеріали Єдиного державного реєстру судових рішень, встановив, про яку саме компанію йдеться і хто є її власником.

Контракти Міноборони та зниклі мільйони

Отже, за даними кримінального провадження № 62024000000000789 від 06.09.2024, у грудні 2023 року посадові особи Міністерства оборони уклали низку державних контрактів із ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техавіаком" на виготовлення та постачання протипіхотних пристроїв ПВП-50, ПВП-100, ПВП-200 та протитанкових мін МПТ-23П.

• ТОВ "НВК "Техавіаком" зареєстроване у 2019 році. Основним видом діяльності, згідно з даними YouControl, є "виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання", серед супутніх – "виробництво зброї та боєприпасів". Компанія "прописана" у м.Чернігів.
• ТОВ "Техавіаком", за даними ЗМІ, мало відношення до ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів", будучи його кредитором. Також компанія була учасником низки тендерів на постачання та ремонт різноманітного військового обладнання.

Один із ключових контрактів — №220/11/1/23/198 від 18 грудня 2023 року — передбачав постачання тисяч комплектів мін у 2024-2025 роках. Уже 26 грудня 2023 року компанія отримала понад 350 млн грн авансу.

Однак, за версією слідства, у встановлені строки продукція так і не була поставлена. Станом на лютий 2024 року Міноборони не отримало мін на сотні мільйонів гривень, а станом на квітень контракт фактично був повністю зірваний.

"Таким чином, станом на 01.04.2024 року Державний контракт №220/11/1/23/198 від 18.12.2023 не виконаний, грошові кошти у сумі 350 791 640,02 грн, надані в якості авансу, привласнені та витрачені не за цільовим призначенням", — йдеться, зокрема, у матеріалах судової справи.

Неякісні міни замість боєздатної зброї

Коли ж постачання все-таки розпочалося, з’ясувалося, що міни не відповідають технічним умовам. Під час випробувань у низькотемпературному режимі корпуси мін тріскалися, а згодом було встановлено ще серйозніші проблеми.

Слідство зафіксувало, що посадові особи "Техавіакому" без погодження із замовником зменшили масу вибухової речовини, а також змінили загальну масу виробу. За версією слідства – умисно, аби збільшити прибутки від виробництва. Повторні випробування або не проводилися, або проводилися формально. А для того, аби приховати оборудку, комерційна компанія вступила у змову з державним НІЦ "Матеріалообробка вибухом", що належить НАН України.

"З метою збільшення прибутків від виробництва та постачання протипіхотних пристроїв посадові особи ТОВ "НВК Техавіаком" за попередньою змовою з посадовими особами НІЦ "Матеріалообробка вибухом" ім. Є.О. Патона НАН України, без погодження з Замовником (ДП "Агенція з оборонних закупівель" Міністерства оборони України) змінили масу пристрою з 2,0+10%кг до 1,8+10%кг та масу вибухової речовини з 0,8+15% до 0,7+15%кг. Зазначені зміни посадові особи ТОВ "НВК Техавіаком" приховали та періодичні випробування під контролем представника Замовника щодо підтвердження тактико-технічних характеристик виробу не провели", — йдеться у матеріалах досудового розслідування.

У 2025 році експертиза встановила, що 5 із 13 мін не детонували, а хімічний склад вибухової речовини не відповідав нормативам. Фактично такі боєприпаси становили небезпеку вже для самих військових.

Другий контракт і ще більші ризики

Попри проблеми з першим контрактом, у червні 2024 року ДП "Агенція оборонних закупівель" уклала з тією ж компанією ще один договір — на 60 тисяч комплектів ПВП-50 загальною вартістю понад 1,5 млрд грн. Компанія знову отримала значну передоплату.

"У висновку 1285 ВП МО України зазначено, що підприємство спроможне виконати зобов`язання та своєчасно погасити наданий аванс за державним контрактом від 14.06.2024 №23/3-331-VDK-24 на виготовлення та постачання ПВП-50. 03.07.2024 на рахунки ТОВ "НВК Техавіаком" здійснюється попередня оплата в сумі 722 722 290,00 грн", — йдеться у матеріалах справи.

При цьому військові представництва фіксували кредиторську заборгованість, нестачу персоналу, дефекти продукції та залежність виробництва від імпортних складників. А найголовніше – неусунення попередніх недоліків.

Хто стоїть за "Техавіакомом": темна біографія головного фігуранта

За даними YouControl, кінцевим бенефіціаром ТОВ "НВК "Техавіаком" є Андрій Петрович Дудник.

Дудник мав досвід роботи у великому бізнесі: після аудиторської та консультаційної кар’єри в міжнародних компаніях, зокрема Arthur Andersen і Ernst & Young. Також він займав ключові посади у структурах олігарха Віктора Пінчука, включно з банком "Кредит Дніпро" (певний час був головою наглядової ради), а також "Інтерпайп" та "EastOne Group".

Однак бізнес‑кар’єра Дудника супроводжувалася низкою гучних корпоративних та юридичних скандалів.

Так, "Телеграф" в червні 2024 року згадував прізвище Дудника у контексті протестів навколо будівництва ЖК "Міністерський". Йшлося про 300 родин які загалом проінвестували понад 250 млн грн, але так і не отримали ключі від помешкань. Інвестори заявляли, що представники польської компанії "Всходні Інвест" ініціювали умисне банкрутство забудовника, а вигодоодержувачами від цього начебто є низка українських фізосіб, серед яких і Андрій Дудник.

В іншому будівельному скандалі Андрія Дудника звинувачували у спробі блокувати будівництво житлового будинку для Українського товариства сліпих. Дудник начебто захопив виділену раніше під це землю та збирався реалізувати інший власний проєкт на тій же землі. Тут також люди виходили на протест, тримаючи плакати з прізвищем Дудника.

У біографії Андрія Дудника також нерідко згадується, що він був засновником Фінансової компанії "Геліос" (наразі, за даними YouControl, записана на Дудника Миколу Петровича, ймовірно, брата Андрія Дудника. — Ред.), сфокусованій на роботі з проблемними кредитами. У червні 2025 року Антимонопольний комітет оштрафував ТОВ "ФК "Геліос" і ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" за антиконкурентні дії при викупі на аукціоні ФГВФО боргових зобов’язань на суму понад 4 млрд грн.

Підозри, затримання і майже 3 млрд грн збитків

За словами генпрокурора, у справі про закупівлю неякісних мін вже 10 підозрюваних. Це керівники та службові особи "Техавіакому", а також бухгалтери та посадовці військових представництв. Чотирьох осіб затримано, прокуратура наполягає на триманні їх під вартою із заставами від 100 до 500 млн грн. Загальні збитки за попередніми оцінками сягнули майже 3 млрд грн.

Як випливає з матеріалів справи, йдеться не просто про фінансові махінації, а про реальну загрозу обороноздатності країни, коли замість зброї фронт отримував небезпечний і непридатний метал. Тож ця історія — не лише про мільярдні збитки та зірвані контракти. Вона про те, як у розпал війни замість озброєння на фронт потрапляв брак, який міг убивати не ворога, а власних солдатів.

У цьому контексті виникають питання до механізму ухвалення рішень у сфері оборонних закупівель. Наприклад, як могло статися, що попри вже наявний негативний досвід співпраці з "Техавіакомом", ДП "Агенція оборонних закупівель" (очолювана на той час Мариною Безруковою) знову віддала компанії мільярдний контракт? Чому державні замовлення отримує фірма з незадовільною репутацією, хто за це має відповідати та чи працює система контролю за такими підрядниками?

Слідство ще поставить остаточні крапки й назве винних. Але вже зараз очевидно: ця справа — тест для держави. Чи зможе вона довести до кінця розслідування, де фігурують мільярди бюджетних коштів, оборонні замовлення і люди з гучними бізнес-біографіями? Бо коли на кону не просто гроші, а життя військових, компромісів бути не може.

"Телеграф" уважно стежитиме за перебігом цього розслідування та інформуватиме читачів про всі нові рішення і факти у справі. Не перемикайтеся.