Рідні крутили пальцем біля скроні: як викладачка столичного вишу кинула все і доїть кіз

Кандидатка економічних наук, викладачка престижного Інституту міжнародних відносин раптом кидає все і купує козу. Рідні думали, що це жарт. Чоловік не розумів, що відбувається. Знайомі крутили пальцем біля скроні. А Анастасія Кириленко просто відчула, що опинилася не на своєму місці. Сьогодні вона – успішна фермерка з оборотом, який досяг мільйона гривень на рік, власниця 15 кіз та переможниця національного конкурсу сирів.

Як жінка знайшла своє покликання у козиній фермі, чому французький цап Марсель любить бублики і скільки насправді можна заробляти на крафтовому сирі, читайте у матеріалі "Телеграфу".

"Це була дуже емоційна покупка": як все почалося

У 2019 році Анастасія скуштувала невеличку жовту кульку сиру у місцевого крафтяра на Київщині. Смак здивував настільки, що жінка запитала, який це французький виробник. Відповідь була простою: "Та це моя мама робить з нашого козячого молока".

Для економістки, яка захистила дисертацію про діяльність транснаціональних корпорацій в автомобільній галузі, це був зовсім інший світ. Щось нездійсненне і далеке. Але саме тоді всередині з'явилася ідея про козу.

У 2020-му, під час першої хвилі ковіду, Анастасія нарешті вмовила чоловіка. Сім'я переїхала в село, і питання харчування стало актуальним. Кури відпали одразу – у них собаки мисливської породи. А ось коза здавалася універсальною. Плюс теплі спогади з дитинства про бабусю, яка приносила стаканчик парного молока.

"Це був абсолютно логічний крок, хоча всі думали, що я пограюся і віддам", – розповідає Анастасія.

Коли викладачка стає фельдшером: шок для оточення

Анастасія Кириленко закінчила славнозвісний Інститут міжнародних відносин – той самий, який виховав не одну когорту дипломатів і політиків. До першого декрету вона викладала там. Зарплата – 300 доларів, після вирахування податків.

І раптом – коза біля хати, 10-місячна дитина на руках та повна відсутність досвіду з тваринами.

"Я абсолютно не розуміла, що з нею робити, як доїти. Перша коза Нора смикалася, я не могла її подоїти, у мене піднімався тиск", – згадує жінка.

Через два місяці після купівлі першої кози Анастасія вирішила піти вчитися на фельдшера ветеринарної медицини. Для всіх це був неймовірний шок. Чоловік жартував, що дружину, мабуть, десь підмінили.

"Одружувався він з кандидатом наук, а жив з фельдшером ветмедицини і власницею кози. Це були дві різні людини", – сміється Анастасія.

"Вагітна у 16": найдивніша коза в господарстві

Зараз на фермі 15 кіз зааненської породи. Але особливе місце в серці Анастасії займає Ромашка – коза, яка вміє дивувати.

Ромашка завагітніла зовсім маленькою, у три місяці. "Вони мають бути кітними лише у півтора року, а ця непомітно погуляла. То ми жартували, що вона із шоу "Вагітна у 16", — жартує Анастасія. Другий – привела плямистого козлика, хоча обидва батьки були білими. Виявилося, що в їхньому родоводі є носій гена кольоровості – різновид зааненських кіз під назвою сейбл.

"Її звуть Ромашка, і це моя найулюбленіша коза", – каже Анастасія.

До речі, у кіз немає верхніх зубів. За зубами на нижній щелепі можна дізнатися вік тварини. А зіниці у них горизонтальні – це допомагає краще бачити горизонт, адже вони травоїдні тварини, а не хижаки.

Чи хочеться все кинути: будні багатодітної фермерки

Типовий день на фермі починається о 8:00 ранку. Дні народження, Новий рік, свята – все це не має значення. Козу треба годувати, доїти і прибирати незалежно від того, чи у тебе температура, чи -15 за вікном.

"Спека, дощ, мороз – це не має жодного значення. Тварина не може сама себе забезпечити, її благополуччя повністю залежить від тебе", – пояснює Анастасія.

У жінки троє дітей, молодшому – дев'ять місяців. Коли малюкові було п'ять днів, з ферми втік робітник. Просто повісив ключі на гвіздок і сказав, що більше не працюватиме. Анастасія поїхала на ферму сама.

Чоловік почав допомагати лише у 2023 році, на фестивалі вина і сиру. Там він вперше почув гарні відгуки про їхній продукт і зрозумів, що дружина робить щось особливе.

Про що мовчать фермери

Тепер Анастасія разом з чоловіком Сергієм виробляють м'які козині сири за власною рецептурою. Намазка, сирні кульки з в'яленими сливами, кульки з в'яленими томатами. У 2025 році намазка Сирного ательє родини Кириленків виборола бронзу на національному конкурсі Pro Cheese Awards.

Жінка принципово не продає молоко – лише сир. Це продукт з доданою вартістю, який дає набагато більший прибуток.

"Високоякісне молоко і високоякісний продукт не можуть коштувати дешево. Я не хочу, щоб наші фермери знецінювали свою працю", – наполягає Анастасія.

З 15 кіз наразі доїться лише чотири. Решта – сухостійні, на весні їх запустять у роботу. І навіть за таких умов можна непогано заробляти, зізнається жінка.

Продають переважно на маркетах у Києві та через Instagram. З інтернет-магазинами складно – 90% людей обирають коров'ячий сир, бо він знайомий і дешевший.

Французький цап Марсель і штучна любов: майбутнє ферми

Нещодавно господарство поповнилося унікальним цапом Марселем. Таких в Україні лише троє, і один – у Анастасії.

"Він дуже незвичайний, має лагідний характер і дуже любить бублики", – усміхається жінка.

Марсель потрібен для якісної селекції. Молочність передається по батьківській лінії, тому важливо знати родовід до п'ятого коліна. Анастасія каже, що свій родовід так не знає, як родовід своїх кіз.

Плани на майбутнє – збільшити кількість дійних кіз до семи, розширити лінійку м'яких сирів і нарешті почати отримувати дивіденди від інвестицій.

"Це прибутково, але треба чітко розуміти, що і як продавати. Моя головна порада – не починайте одразу з великої кількості голів. Я за еволюцію, а не за революцію", – радить Анастасія.

Жінка впевнена: незабаром Україна побачить розквіт крафтового виробництва. Люди повертаються до коріння, до своєї землі. І це не дауншифтинг – це природний стан українців, чиї предки споконвічно жили на землі і вміли на ній господарювати.

"Завжди казала і кажу: це буде престижно. Дуже скоро ми святкуватимемо розквіт нашого крафту", – переконана Анастасія Кириленко.

Раніше "Телеграф" також розповідав історію художниці з Ізмаїлу, яка підкорює Європу своїми муралами. Цікаво, що вчителька з малювання казала, що мистецтво — це не для неї, і ставила двійки з образотворчого мистецтва.