Забуваємо про абрикоси, персики та вишні? Чого не буде на ринках цього літа і якими будуть ціни

Читать на русском
Автор

Різкі перепади температур від заморозків до +30°C завдали серйозних втрат українським садам і городам

Частина врожаю втрачена через погоду, а економісти прогнозують подорожчання овочів і фруктів. "Телеграф" з’ясував, які культури постраждали найбільше та що буде з цінами влітку.

Стрес для рослин: чому заморозки + спека — це подвійний удар

Рослини не встигають адаптуватися, коли температура скаче з мінусових значень до літньої спеки за кілька днів. Вони слабнуть, стають вразливими до хвороб і шкідників, потребують додаткового підживлення та поливу.

Віталій Постригань, начальник Черкаського обласного гідрометцентру, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснив: "Різкі перепади температури викликають у рослин своєрідний стрес. Через це вони стають більш вразливими до хвороб і шкідників".

Віталій Постригань Фото: Віталій Постригань/Facebook

Схожа ситуація вже була торік — у квітні та травні хвилі тепла чергувалися з заморозками. Тоді температура місцями опускалася до -3°C, і абрикоси залишилися без урожаю повністю.

Нинішній сезон — не виняток. Але цього разу удар виявився сильнішим: перепади стались на тлі вже активного цвітіння і початку росту.

Що вже загинуло: кісточкові, полуниця, виноград

Найбільших втрат зазнали культури, які рано йдуть у ріст і цвітуть ще до стабільного тепла.

Микола Стрижак, почесний президент Асоціації фермерів України, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповів детально по кожній культурі:

"Все, що зацвіло до заморозків або в їх період — вимерзло. Це кісточкові: абрикоси, персики, половина вишні. Груша — перший етап цвітіння вимерз, другий буде. Яблуня не встигла зацвісти, тому яблука, схоже, будуть", —

Серйозно постраждав і виноград: якщо в минулі роки він замерзав, коли вже мав листя, то цього разу морози вдарили по молодих однорічних гілках — вдруге. Тобто доведеться знову відновлювати посадки.

Микола Стрижак

Під ударом також:

  • Смородина — вимерзли перші листки, квітки й гілочки
  • полуниця — ранні, найкрупніші сорти втратили квітки; другий етап буде, але пізніший і з меншим врожаєм
  • Горіхи — часткові пошкодження

Хто вижив краще? Буряк — його насіння може місяць лежати в землі, поки не підійде температура, тому заморозки майже не вплинули. Кукурудза і соняшник теж не постраждали критично: їх сіяли в холодну землю, ростків ще не було.

Посуха і посів: озимина і городина запізнюються

Окрім садів, проблеми торкнулися і зернових. Озима пшениця іноземної селекції на значній частині полів вимерзла — особливо в центральній Україні. Вижила одеська селекція, адаптована до місцевих умов.

"Вітчизняна одеська селекція витримала, тому що вона районована і адаптована", —

Ріпак здебільшого вистояв — якщо поле не на протязі. Але остаточних висновків ще немає: за словами фермера, заморозки в Україні теоретично можливі до 22 травня.

Городина запізнюється. Огірки в теплицях замість трьох-чотирьох днів сходили по два тижні — ґрунт на глибині 10 см довго залишався холодним (8-10°C замість потрібних +15°C). Розсада буде пізніше, городній сезон зсувається. Пізніше на стіл попаде й зелень.

Наскільки аномальна нинішня погода — розповідає синоптик

Дехто сприймає травневу спеку +30°C як щось незвичайне. Але метеорологи кажуть: це в межах норми.

"Середньодобова температура на початку травня на більшості територій підвищилася до 18-21° — це більше відповідає нормі червня, місцями навіть липня. Але в кліматичній історії це все вже було", —

Схожі значення фіксувалися в 2012, 2013, 2018 та 2024 роках. Водночас холодні аномалії нікуди не зникли. За останні 30 років чотири з п'яти найхолодніших травнів припали на ХХІ століття. Травень 2020 року став другим найхолоднішим — із середньою температурою 12,8°C.

Шкідники вийшли зі сплячки — і голодні

Після потепління активізуються комахи та жуки, які "перечікували" холод у своєрідній сплячці. І тепер вони кидаються на молоду зелень.

Стрижак пояснює: "Шкідники — як холоднокровні: завмирають у мороз, а щойно потеплішає — виходять голодні. Їх не стає менше — їх достатньо, щоб завдати шкоди".

Показовий приклад — вишнева мушка: поки перший цвіт вишні вимерзав під час заморозків, її майже не було видно. Але щойно почався другий етап цвітіння — з'явилася й вона. І тепер атакує вдвічі менше квіток, що залишилися.

Що робити:

  • Оглянути посіви та насадження — якщо рослина загинула, відновити вже не можна, але якщо пошкодження часткові — є шанс зберегти врожай
  • Проводити обробки від шкідників — вони вийшли з зими голодними й будуть активні
  • Підживлювати рослини азотними добривами — це допомагає після термошоку (торік саме так частково врятували сходи картоплі)

Що буде з погодою далі — прогноз синоптика

До середини травня умов для нових заморозків немає. На вихідні, 9-10 травня, очікується нестійка погода — грози, місцями град та шквали. Температура вночі 7-12°C, вдень 17-22°C.

"Рясних дощів, яких зараз чекають аграрії, поки не видно", —

У решті травня чергуватимуться нестійка погода та сонячні дні — через активне проходження атмосферних фронтів. Травень — місяць мінливий, перебудова на літній режим іще триває.

Чи подорожчають фрукти та овочі

Після всього почутого логічне запитання: чи подорожчають фрукти й овочі влітку?

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" відповідає без оптимізму:

"Перша і головна ознака поганого врожаю — достатньо стрімке зростання цін. Цей рік ускладнюється ще й дорогими паливно-мастильними матеріалами та мінеральними добривами".

По кісточкових — ситуація повторюється вже третій рік поспіль. "У нас квітень місяць дає заморозки і всі три роки так і було. В нас польський імпорт яблук. Абрикосів знову не буде, бо померзло все", — каже Пендзин.

Олег Пендзин

На думку економіста, інфляція буде високою незалежно від врожаю — тягтимуть дорога електрика, дефіцит робочої сили через мобілізацію та загальне зростання витрат.

"Ми будемо їсти більше хліба і картоплі, менше м'яса і молокопродуктів. Але харчі люди купуватимуть у будь-якому разі — від цього нікуди не дінешся", —

Стрижак не поділяє песимізму щодо стрімкого зростання цін. За його словами, ціну в Україні вже років 15 визначають не виробники, а великі торговельні мережі.

"Ціну визначає не продавець, а покупець. Перша полуниця буде коштувати 200 гривень зранку. Купляють — і добре купляють. Значить, на наступний день вона вже буде 220. На третій день ще можуть 240. Потом 260, 280 — бац, перестають купляти. Тоді вона вертається до 260 і встановлюється ціна", —

Тобто якщо мережі різко піднімуть ціну — люди просто перестануть брати товар. Щоб він не пропав, продавці будуть змушені її знижувати. Так і формується реальна ринкова ціна.

Прогнози про подорожчання полуниці, абрикосів, черешень та персиків на 30-80% він відкидає.

"Не турбуйтеся — з Азербайджану, з Вірменії завезуть значно дешевші, і наш ринок заполонить іноземна продукція", —

Порада аграрія: як врятувати те, що лишилось

Стрижак дає практичні поради для дачників і фермерів — нічого принципово нового, але строки цього року зсунулись на місяць:

"Все те, що минулого року робили 10 квітня — цього року робіть 10 травня".

Кілька конкретних лайфхаків:

  • Саджайте кілька сортів — якщо один вимерзне, інший вистоїть. Наприклад, полуниця "Київська рання" вимерзла, а "Королева Єлізавета" зацвіла щойно потеплішало — просто на тиждень пізніше.
  • Огірки — конвеєром: саджайте по пів сотки кожні два тижні, а не весь обсяг одразу — так втрати від нових погодних сюрпризів будуть мінімальними.
  • Диверсифікуйте посадки — різні строки дозрівання і різні культури страхують від одноразових втрат.

"Будемо жити. Не перший рік так. І мак не родив, і голоду не було", — каже Стрижак.