Коли тарифи на світло та пальне потягнуть за собою ціни: що подорожчає найбільше

Здорожчання буде поступовим і залежить від низки факторів

У другій половині 2026 року українці платитимуть за продукти помітно більше. Подорожчання пального і запланований перегляд тарифів на електроенергію для бізнесу вже закладають підґрунтя для зростання цін у магазинах. Ситуацію детально вивчав "Телеграф".

Чому ціни підуть угору вже влітку

Голова аграрного комітету Верховної Ради Олександр Гайду пояснив основну логіку: до середини року різкого стрибка не буде, бо більшість аграріїв закупили пальне заздалегідь — під посівну кампанію. Але ресурс цього буфера вичерпується.

Коли почнуть купувати нові партії пального за актуальними цінами — собівартість вирощування і транспортування продукції одразу зросте. За прогнозом Гайду, подорожчання складе 8-10% і буде поступовим, без різких стрибків. Однак уникнути його не вийде.

Ще один тригер — підвищення тарифів на електроенергію для бізнесу. Національна комісія регулювання у сферах енергетики (НКРЕКП) 7 квітня 2026 року схвалила проєкт постанови про зростання граничної ціни з 15 000 до 17 000 грн/МВт·год. Промислові асоціації вже попередили: це спричинить зупинки виробництв, скорочення робочих місць і неминуче зростання цін на товари.

Для аграрного сектору це додатковий тиск: переробні підприємства, холодильні склади, зернові елеватори та тепличні комплекси — всі вони є енергоємними виробництвами, і зростання тарифів прямо закладається у собівартість продукції.

Молочка й овочі — під найбільшим ударом

Генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Олег Хоменко у коментарі "Телеграфу" пояснив, чому різні категорії продуктів постраждають нерівномірно.

Тобто чим довший шлях продукту від поля до полиці — тим сильніше б'є подорожчання пального по його вартості.

При цьому деяким позиціям вдасться втримати ціну, але не через державні заходи, а через сезонний фактор:

• Овочі борщового набору — залишки минулорічного врожаю ще треба розпродати до нового сезону.
• Огірки та помідори — збільшення пропозиції від українських виробників тисне ціну вниз.
• Яйця — після Великодніх свят попит падає, а пропозиція від домогосподарств зростає.

Скільки пального закладено в ціну продуктів

На зернові та олійні культури пальне припадає 9-12% собівартості. Лише через підвищення цін на паливо, яке вже відбулося, виробнича собівартість зросте на 4-6%.

Загальне зростання собівартості АПК він оцінює у реалістичні 20% — тоді як раніші прогнози в 5-10% вважає занадто оптимістичними.

Газ і добрива: ще один фронт

Окремо від пального — проблема з природним газом, який є основою виробництва азотних добрив.

Ще один ризик — сушка зерна. Якщо кукурудза цього року збиратиметься з таким само високим рівнем вологості, як минулого, вартість її сушки може зрости в рази.

20% зростання собівартості — що отримає споживач

Зростання виробничих витрат на 20% не означає автоматичного подорожчання на ті ж 20% у магазині. Між виробником і кінцевим покупцем включаються ринкові механізми.

Іншими словами — продавці розуміють, що покупець просто не зможе заплатити набагато більше, тому частину витрат доведеться поглинати самим.

Що пропонували аграрії — і чому це не спрацювало

Асоціація УКАБ ще раніше запропонувала низку конкретних кроків для стримування цін:

• скасування мита на імпорт азотних добрив до кінця 2026 року — це дозволило б знизити ціну на 25-35 доларів за тонну;
• знижені ставки акцизного податку на дизпаливо для сільськогосподарської техніки, яка не виїжджає на дороги загального користування;
• дозвіл на ввезення вапняково-аміачної селітри торговельними суднами до українських портів.

"Однак наразі жодне із запропонованих рішень не було ухвалене", — констатують в асоціації.

Чи втратить Україна позиції на світовому ринку

Зростання собівартості — не суто українська проблема. Ціни на пальне та добрива ростуть у всьому світі, тому конкурентоспроможність падає в усіх виробників.

Олександр Гайду, своєю чергою, впевнений: дефіциту продуктів не буде. Через чорноморські порти проходить до 85-90% аграрного експорту, а сам сектор, за його словами, адаптувався до умов війни.

"Хліб буде дорожчати. Але поступово, без різких стрибків", — підсумовує Гайду.